 |
 |
 |
3-9 липня 2006
Лариса Громадська
У Бориспiльському районi немае комунального пляжу. Про це розповiв начальник МНС Юрiй Костянтинович Овсiенко. На все Лiвобережжя Киiвськоi областi обладнаний пляж е лише у Переяславi-Хмельницькому. Там органiзована рятувально-водолазна служба, пiдпорядкована обласнiй адмiнiстрацii, визначенi мiсця для купання. А за територiю стихiйного пляжу вiдповiдае господар, у чиiй власностi вона перебувае.
Пляж у селi Кийлiв належить Головурiвськiй сiльськiй радi. Крiм смiтникiв на узбережжi Днiпра, територiя сiл Головурова i Кийлова мае багато смiтникiв у лiсосмугах. I з цього приводу мiсцева влада нiяких заходiв не вживае. Не надто переймаються проблемами чистоти довкiлля, екологii рiчки i органи РДА.
Минулого року, ще на початку лiта, Головурiвський сiльський голова Микола Iванович Чуй розповiв менi про своi плани окультурення Кийлiвського пляжу, обладнання мiсць для купання, автостоянки тощо. Та минуло бiльше року, а нiчого не змiнилося. Бiльше того, узбiччя дороги понад дамбою буквально встелено смiттям. Кийлiвцi розповiдають, що, зважаючи на такий безлад на узбережжi Днiпра, iншi звозять сюди i свiй непотрiб.
<Незабаром наше мальовниче село буде оточено стихiйними смiтниками. Наш пляж потрiбно негайно рятувати вiд бруду. Це ж наша екологiя. Що ж ми залишимо у спадок дiтям i онукам?> - схвильовано розповiдав мешканець села.
Влiтку, особливо у вихiднi, на стихiйний пляж з'iжджаеться вiдпочити i отримати чергову порцiю сонячного промiння чимало людей не лише iз довколишнiх сiл, а й iз Борисполя та Киева. Тут прекраснi пейзажi: по один бiк Днiпра - горбисте узбережжя, а обабiч дороги - сосновий лiс. Кращого мiсця для вiдпочинку не знайти. Та, на жаль, не дуже приемно лежати на пiску, коли поряд повно смiття: пляшки, одноразовий посуд, етикетки i навiть використанi предмети особистоi гiгiени. Так, кажуть, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смiтять. Звичайно, кожен повинен прибирати за собою. Але ж на пляжi немае нi туалету, нi контейнера для смiття. Завiтавши на пляж, можна побачити таку картину: дорослi грають у карти або розпивають пиво , а дiти нишпорять по кущах у пошуках туалету чи граються поряд iз смiттям, що <збереглося> ще з минулого року.
На пляжi розмiщенi двi торговi точки. Дозволи на реалiзацiю товару вiдповiдних служб (сiльська рада, РЕМ, санстанцiя) вони мають. Торгувати тут вигiдно. Вода, морозиво, мiвiна, засоби гiгiени тощо коштують у 1,5-2 рази дорожче, нiж у Борисполi чи в якомусь селi. А пива, яке продаеться цiлодобово, можна нарахувати майже пiвтора десятка сортiв, i найдешевше коштуе 3,50 грн. за 0,5 л. Продавцi розповiдають, що iхнi господарi регулярно сплачують податок до сiльськоi ради. Крiм того, за iхнiми словами, вони щодня о 5-6 ранку прибирають територiю пляжу. Хоча цього практично не помiтно.
Чому ж мiсцева влада не турбуеться про чистоту? Тим паче, що грошi за торгiвлю надходять до сiльського бюджету регулярно (це менi i у сiльськiй радi пiдтвердили). Проте секретар Нiна Iванiвна Стаднiк вiдмовилася спiлкуватися, посилаючись на свою неймовiрну зайнятiсть.
Отож, сiльськiй владi, ось уже третiй лiтнiй сезон поспiль, мiсце для вiдпочинку не потрiбне. Бориспiльська РДА теж нiяк не сприяе тому, щоб окультурити узбережжя Днiпра. Невже тiльки земельнi питання - це основнi проблеми Бориспiльщини сьогоднi? Е у голови райдержадмiнiстрацii i заступник з питань соцiально-культурного комплексу Анатолiй Ковальчук. Чиновник при владi е, вiддачi вiд дiяльностi немае. Отож i судять люди про нинiшню владу не за ii словами (говорити навчились), а за конкретними справами, яких, на жаль, не дуже багато. Що ж робити? Надii на змiни немае.
Пляж у селi Кийлiв належить Головурiвськiй сiльськiй радi. Крiм смiтникiв на узбережжi Днiпра, територiя сiл Головурова i Кийлова мае багато смiтникiв у лiсосмугах. I з цього приводу мiсцева влада нiяких заходiв не вживае. Не надто переймаються проблемами чистоти довкiлля, екологii рiчки i органи РДА.
Минулого року, ще на початку лiта, Головурiвський сiльський голова Микола Iванович Чуй розповiв менi про своi плани окультурення Кийлiвського пляжу, обладнання мiсць для купання, автостоянки тощо. Та минуло бiльше року, а нiчого не змiнилося. Бiльше того, узбiччя дороги понад дамбою буквально встелено смiттям. Кийлiвцi розповiдають, що, зважаючи на такий безлад на узбережжi Днiпра, iншi звозять сюди i свiй непотрiб.
<Незабаром наше мальовниче село буде оточено стихiйними смiтниками. Наш пляж потрiбно негайно рятувати вiд бруду. Це ж наша екологiя. Що ж ми залишимо у спадок дiтям i онукам?> - схвильовано розповiдав мешканець села.
Влiтку, особливо у вихiднi, на стихiйний пляж з'iжджаеться вiдпочити i отримати чергову порцiю сонячного промiння чимало людей не лише iз довколишнiх сiл, а й iз Борисполя та Киева. Тут прекраснi пейзажi: по один бiк Днiпра - горбисте узбережжя, а обабiч дороги - сосновий лiс. Кращого мiсця для вiдпочинку не знайти. Та, на жаль, не дуже приемно лежати на пiску, коли поряд повно смiття: пляшки, одноразовий посуд, етикетки i навiть використанi предмети особистоi гiгiени. Так, кажуть, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смiтять. Звичайно, кожен повинен прибирати за собою. Але ж на пляжi немае нi туалету, нi контейнера для смiття. Завiтавши на пляж, можна побачити таку картину: дорослi грають у карти або розпивають пиво , а дiти нишпорять по кущах у пошуках туалету чи граються поряд iз смiттям, що <збереглося> ще з минулого року.
На пляжi розмiщенi двi торговi точки. Дозволи на реалiзацiю товару вiдповiдних служб (сiльська рада, РЕМ, санстанцiя) вони мають. Торгувати тут вигiдно. Вода, морозиво, мiвiна, засоби гiгiени тощо коштують у 1,5-2 рази дорожче, нiж у Борисполi чи в якомусь селi. А пива, яке продаеться цiлодобово, можна нарахувати майже пiвтора десятка сортiв, i найдешевше коштуе 3,50 грн. за 0,5 л. Продавцi розповiдають, що iхнi господарi регулярно сплачують податок до сiльськоi ради. Крiм того, за iхнiми словами, вони щодня о 5-6 ранку прибирають територiю пляжу. Хоча цього практично не помiтно.
Чому ж мiсцева влада не турбуеться про чистоту? Тим паче, що грошi за торгiвлю надходять до сiльського бюджету регулярно (це менi i у сiльськiй радi пiдтвердили). Проте секретар Нiна Iванiвна Стаднiк вiдмовилася спiлкуватися, посилаючись на свою неймовiрну зайнятiсть.
Отож, сiльськiй владi, ось уже третiй лiтнiй сезон поспiль, мiсце для вiдпочинку не потрiбне. Бориспiльська РДА теж нiяк не сприяе тому, щоб окультурити узбережжя Днiпра. Невже тiльки земельнi питання - це основнi проблеми Бориспiльщини сьогоднi? Е у голови райдержадмiнiстрацii i заступник з питань соцiально-культурного комплексу Анатолiй Ковальчук. Чиновник при владi е, вiддачi вiд дiяльностi немае. Отож i судять люди про нинiшню владу не за ii словами (говорити навчились), а за конкретними справами, яких, на жаль, не дуже багато. Що ж робити? Надii на змiни немае.
Володимир Бiлкей
Доповнила iнформацiю Юлiя Тимошенко: <Я знаю, що Мороз видiлив собi у кошторисi 2,5 мiльйона гривень на м'якi меблi. Не знаю, що це можуть бути за меблi. Подiбнi апетити - це вiдрижка часiв кучмiзму>.
Депутати БЮТ обговорюють проект закону про скасування депутатських пiльг. Вони хочуть, щоб усiх народних обранцiв позбавили безкоштовних квартир або грошових компенсацiй за них. Усi блага депутати Верховноi Ради отримують за рахунок платникiв податкiв, тобто украiнського народу.
7 серпня о 18.00 на стадiонi <Колос> м. Бориспiль вiдбудеться перший матч чемпiонату Украiни з футболу мiж командами професiйних клубiв другоi лiги <Княже> с. Щасливе та <Верес> м. Рiвне.
Футбольний клуб <Княже> створено у липнi 2005 року на базi футбольноi школи Щасливського НВК. Головний тренер команди - Вiталiй Левченко.
Запрошуемо вiдвiдати цiкавий поединок i пiдтримати землякiв.
Футбольний клуб <Княже> створено у липнi 2005 року на базi футбольноi школи Щасливського НВК. Головний тренер команди - Вiталiй Левченко.
Запрошуемо вiдвiдати цiкавий поединок i пiдтримати землякiв.
Володимир Беживський
Кореспондент <Вiстей> днями побував у ще однiй гарячiй точцi лiта 2006 року. Там справдi гаряче.
Ми на жнивному полi ТОВ <Бориспiльське>. У нашому напрямку рухаються оповитi хмарами пилу два комбайни. Роздивилися - старi-престарi, ще радянськi <Ниви>. <На них уже майже немае нiчого <рiдного>, окрiм корпусу, - кажуть комбайнери Володимир Куторiй та Валерiй Шагаровський, - цю трухлятину вже давно потрiбно вiдправити на металобрухт, але тодi не буде чим жнивувати>.
На виставцi <Агро-2006> колись були представленi комбайни украiнського виробництва, але далi встановлених екземплярiв справа не пiшла. Цього року демонструвались лише дорогi американськi <Джон-дiри> та iншi.
Валерiй Шагаровський не з мiсцевих. <Другий рiк приiжджаю жнивувати у це господарство на Киiвщинi. Тут набагато бiльше платять за роботу, нiж у моему рiдному Путивлi, що на Сумщинi.
Оцей недобиток минулого, - показуе на свою <Ниву>, - я поставив на ноги, коли взимку приiжджав його реанiмувати. Для вiдпочинку i плiдноi роботи керiвництво господарства створило нам гарнi умови. О 6.30 ми вже у загiнках. Скажу вам, цього року на нашому полi урожай значно кращий нiж торiк.
Нинi надзвичайна ситуацiя на свiтовому ринку зерна. Катастрофiчнi неврожаi вразили густонаселенi i традицiйно хлiбнi краiни свiту. Аграрники пояснюють це несприятливими погодними умовами.
Таким чином, за всiма ознаками восени можна очiкувати подорожчання продовольчоi пшеницi у пiвтора, а то й два рази. А що це означае для Украiни? Перш за все, розширення ринку збуту i отримання значних доходiв.
Ще взимку нашi вiтчизнянi аграрники панiкували: <ОйI лишенько, залишимось без хлiба, бо через лютi морози загинула ледь не третина озимини, i краiна збере не бiльше 29 мiльйонiв тонн зерна, тому доведеться закуповувати його за кордоном>. Про власний експорт навiть не <заiкалися>. Та украiнськi хлiбороби якимось дивом виправили помилку природи. Та й вона над ними змилостивилася. Навеснi та у червнi послала на поля у перiод активного росту злакових достатню кiлькiсть дощiв, а коли прийшов час жнивувати, сухе повiтря й безхмарне небо сприяють жниварям.
Збадьорилися i урядовцi: цьогорiчний урожай буде близько 40 мiльйонiв тонн, а це для краiни один iз найвищих показникiв останнього десятирiччя.
Середня врожайнiсть 28 ц/га. Тенденцiя до пiдвищення врожайностi збiльшуеться з подальшим просуванням фронту жнив на пiвнiч i захiд, адже через посушливий клiмат пiвденнi областi компенсують нижчу врожайнiсть за рахунок валу, тобто значно бiльшоi кiлькостi площ.
Досвiд показуе, що услiд за продовольчим зерном дорожчае i фуражне, а його, за найскромнiшими пiдрахунками, буде бiльше нiж вдосталь. Уже потирають руки вiд майбутнiх прибуткiв усiлякi спритники, комерцiйнi структури, якi скуповують зерно для перепродажу транснацiональним корпорацiям.
Зважаючи на це, перед урядом стоiть непросте i дуже важливе завдання: як не дати дiлкам обдурити безпосередньо виробника зернопродукту - селянина.
Ми на жнивному полi ТОВ <Бориспiльське>. У нашому напрямку рухаються оповитi хмарами пилу два комбайни. Роздивилися - старi-престарi, ще радянськi <Ниви>. <На них уже майже немае нiчого <рiдного>, окрiм корпусу, - кажуть комбайнери Володимир Куторiй та Валерiй Шагаровський, - цю трухлятину вже давно потрiбно вiдправити на металобрухт, але тодi не буде чим жнивувати>.
На виставцi <Агро-2006> колись були представленi комбайни украiнського виробництва, але далi встановлених екземплярiв справа не пiшла. Цього року демонструвались лише дорогi американськi <Джон-дiри> та iншi
Валерiй Шагаровський не з мiсцевих. <Другий рiк приiжджаю жнивувати у це господарство на Киiвщинi. Тут набагато бiльше платять за роботу, нiж у моему рiдному Путивлi, що на Сумщинi.
Оцей недобиток минулого, - показуе на свою <Ниву>, - я поставив на ноги, коли взимку приiжджав його реанiмувати. Для вiдпочинку i плiдноi роботи керiвництво господарства створило нам гарнi умови. О 6.30 ми вже у загiнках. Скажу вам, цього року на нашому полi урожай значно кращий нiж торiк.
Нинi надзвичайна ситуацiя на свiтовому ринку зерна. Катастрофiчнi неврожаi вразили густонаселенi i традицiйно хлiбнi краiни свiту. Аграрники пояснюють це несприятливими погодними умовами.
Таким чином, за всiма ознаками восени можна очiкувати подорожчання продовольчоi пшеницi у пiвтора, а то й два рази. А що це означае для Украiни? Перш за все, розширення ринку збуту i отримання значних доходiв.
Ще взимку нашi вiтчизнянi аграрники панiкували: <ОйI лишенько, залишимось без хлiба, бо через лютi морози загинула ледь не третина озимини, i краiна збере не бiльше 29 мiльйонiв тонн зерна, тому доведеться закуповувати його за кордоном>. Про власний експорт навiть не <заiкалися>. Та украiнськi хлiбороби якимось дивом виправили помилку природи. Та й вона над ними змилостивилася. Навеснi та у червнi послала на поля у перiод активного росту злакових достатню кiлькiсть дощiв, а коли прийшов час жнивувати, сухе повiтря й безхмарне небо сприяють жниварям.
Збадьорилися i урядовцi: цьогорiчний урожай буде близько 40 мiльйонiв тонн, а це для краiни один iз найвищих показникiв останнього десятирiччя.
Середня врожайнiсть 28 ц/га. Тенденцiя до пiдвищення врожайностi збiльшуеться з подальшим просуванням фронту жнив на пiвнiч i захiд, адже через посушливий клiмат пiвденнi областi компенсують нижчу врожайнiсть за рахунок валу, тобто значно бiльшоi кiлькостi площ.
Досвiд показуе, що услiд за продовольчим зерном дорожчае i фуражне, а його, за найскромнiшими пiдрахунками, буде бiльше нiж вдосталь. Уже потирають руки вiд майбутнiх прибуткiв усiлякi спритники, комерцiйнi структури, якi скуповують зерно для перепродажу транснацiональним корпорацiям.
Зважаючи на це, перед урядом стоiть непросте i дуже важливе завдання: як не дати дiлкам обдурити безпосередньо виробника зернопродукту - селянина.
Лариса Мацюк
27 липня в роботi колегii Бориспiльськоi РДА взяла участь голова Киiвськоi ОДА Вiра Ульянченко. Вона висловила свою позицiю стосовно основних проблем сьогодення та розвитку областi. Голова звернула увагу на приватизацiю землi, обiцяла допомогти вирiшити питання надiлення земельних дiлянок для соцiальноi сфери та отримання державних актiв на паi у Бориспiльському районi. Звертаючись до сiльських голiв, Вiра Iванiвна наголосила, що вони повиннi звiтувати про свою роботу перед виборцями. Голова ОДА розповiла про перевiрку у Броварах. Коли вона переглядала договiр будiвництва багатоповерхового будинку на 78 квартир однiею фiрмою, то звернула увагу, що у документi не було жодного вiдрахування нi у виглядi квартир, нi у виглядi внескiв у розвиток iнфраструктури мiста. <Не хотiлося б менi подiбне знайти у Бориспiльському районi. Це кримiнал. I не тiльки той, що записаний у Кримiнальному Кодексi, а кримiнал перед людьми>, - пiдкреслила Вiра Ульянченко.
Повторюючи слова Вiктора Ющенка, вона сказала, що змiнено керiвникiв, але не змiнено обличчя влади. <Я сподiваюся, що незабаром ми будемо жити у новому суспiльствi, де влада чуе своiх виборцiв>, - додала голова ОДА.
- Вiро Iванiвно, якi у Вас враження вiд спiлкування iз представниками влади Бориспiльського району? Яким е наш район у порiвняннi з iншими Киiвськоi областi? - запитую гостю.
- Бориспiльщина важлива тим, що знаходиться бiля мегаполiсу. Це багатий район, який мае чимало протирiч. А проблеми рiзних районiв Киiвщини подiбнi. У вас найбiльше земельних питань i проблем якостi послуг. Тут люди мають доступ до бiльш якiсного життя. На роботу можна iздити до столицi, де вищий заробiток i кращi умови працi.
Спекуляцii довкола приватизацii земель на Бориспiльщинi ускладнюються близькiстю до Киева i цiною на землю, яка зростае щомiсячно.
- Чи плануете Ви змiнювати вертикаль влади? Чи е керiвники райдержадмiнiстрацiй областi, з роботою яких Ви не погоджуетесь?
- На зустрiчi iз головами РДА я вже говорила, що не буду змiнювати людей через те, що менi не подобаеться прiзвище чи зовнiшнiсть. Я ще нiкого не звiльнила i намiрiв у мене таких немае. Спочатку я хочу побачити iхню роботу, iнiцiативу, стосунки з елiтою, щоб потiм аргументувати.
- Вiро Iванiвно, Ви i сьогоднi е радником Президента Вiктора Ющенка? Чи вказуете йому на помилки?
- Я е радником Президента. Ми разом обговорюемо багато питань. Я висловлюю свою думку, а Вiктор Андрiйович завжди вислухае.
- Склалася така ситуацiя, що Евген Жовтяк був поновлений судом на посадi голови Киiвськоi ОДА. Це слабкiсть президентськоi влади чи правова колiзiя?
- Це правова колiзiя. Менi здаеться, що якщо ми хочемо отримати сильну i серйозну владу, то кадровi укази Президента, його право за Конституцiею призначати i звiльняти, не можуть знаходитися у судах.
- Якi у Вас стосунки з Евгеном Дмитровичем Жовтяком? Говорять, що вiн продовжуе ходити на роботу.
- З моменту мого призначення Евген Дмитрович на роботу не ходить. А стосунки у нас абсолютно нормальнi.
- Яким Ви бачите подальший розвиток подiй мiж Верховною Радою i Президентом: нова коалiцiя чи розпуск парламенту?
- Сьогоднi це досить серйозний виклик украiнському суспiльству. Президент робить колосальну роботу, максимально використовуе всi можливi аргументи для ведення спокiйного переговорного процесу. Тому що тiльки у дiалозi можна багато зрозумiти. У народi iснуе прислiв'я: спочатку сiм разiв вiдмiряй, перш нiж один раз вiдрiзати. Рiзати набагато простiше. Новi вибори вiдчутно вплинуть на бюджет. Е ще багато й таких проблем, яких не можна вимiряти матерiально. Тож шлях, що обрав Президент - терплячого дiалогу з елiтою, яку обрав народ, - це правильний шлях.
- Вiро Iванiвно, Ви залишилися членом <Нашоi Украiни>? Адже декiлька мiсяцiв тому ЗМI висвiтлювали конфлiктну ситуацiю у верхах цiеi партii:
- Я - член партii <Наша Украiна>. Так, тодi я говорила про те, що ротацiя у полiтичному керiвництвi партii необхiдна.
Голова ОДА висловила сподiвання, що незабаром вона зможе зустрiтися iз великим активом Бориспiльського району, щоб обговорити детально проблеми сьогодення.
Повторюючи слова Вiктора Ющенка, вона сказала, що змiнено керiвникiв, але не змiнено обличчя влади. <Я сподiваюся, що незабаром ми будемо жити у новому суспiльствi, де влада чуе своiх виборцiв>, - додала голова ОДА.
- Вiро Iванiвно, якi у Вас враження вiд спiлкування iз представниками влади Бориспiльського району? Яким е наш район у порiвняннi з iншими Киiвськоi областi? - запитую гостю.
- Бориспiльщина важлива тим, що знаходиться бiля мегаполiсу. Це багатий район, який мае чимало протирiч. А проблеми рiзних районiв Киiвщини подiбнi. У вас найбiльше земельних питань i проблем якостi послуг. Тут люди мають доступ до бiльш якiсного життя. На роботу можна iздити до столицi, де вищий заробiток i кращi умови працi.
Спекуляцii довкола приватизацii земель на Бориспiльщинi ускладнюються близькiстю до Киева i цiною на землю, яка зростае щомiсячно.
- Чи плануете Ви змiнювати вертикаль влади? Чи е керiвники райдержадмiнiстрацiй областi, з роботою яких Ви не погоджуетесь?
- На зустрiчi iз головами РДА я вже говорила, що не буду змiнювати людей через те, що менi не подобаеться прiзвище чи зовнiшнiсть. Я ще нiкого не звiльнила i намiрiв у мене таких немае. Спочатку я хочу побачити iхню роботу, iнiцiативу, стосунки з елiтою, щоб потiм аргументувати.
- Вiро Iванiвно, Ви i сьогоднi е радником Президента Вiктора Ющенка? Чи вказуете йому на помилки?
- Я е радником Президента. Ми разом обговорюемо багато питань. Я висловлюю свою думку, а Вiктор Андрiйович завжди вислухае.
- Склалася така ситуацiя, що Евген Жовтяк був поновлений судом на посадi голови Киiвськоi ОДА. Це слабкiсть президентськоi влади чи правова колiзiя?
- Це правова колiзiя. Менi здаеться, що якщо ми хочемо отримати сильну i серйозну владу, то кадровi укази Президента, його право за Конституцiею призначати i звiльняти, не можуть знаходитися у судах.
- Якi у Вас стосунки з Евгеном Дмитровичем Жовтяком? Говорять, що вiн продовжуе ходити на роботу.
- З моменту мого призначення Евген Дмитрович на роботу не ходить. А стосунки у нас абсолютно нормальнi.
- Яким Ви бачите подальший розвиток подiй мiж Верховною Радою i Президентом: нова коалiцiя чи розпуск парламенту?
- Сьогоднi це досить серйозний виклик украiнському суспiльству. Президент робить колосальну роботу, максимально використовуе всi можливi аргументи для ведення спокiйного переговорного процесу. Тому що тiльки у дiалозi можна багато зрозумiти. У народi iснуе прислiв'я: спочатку сiм разiв вiдмiряй, перш нiж один раз вiдрiзати. Рiзати набагато простiше. Новi вибори вiдчутно вплинуть на бюджет. Е ще багато й таких проблем, яких не можна вимiряти матерiально. Тож шлях, що обрав Президент - терплячого дiалогу з елiтою, яку обрав народ, - це правильний шлях.
- Вiро Iванiвно, Ви залишилися членом <Нашоi Украiни>? Адже декiлька мiсяцiв тому ЗМI висвiтлювали конфлiктну ситуацiю у верхах цiеi партii:
- Я - член партii <Наша Украiна>. Так, тодi я говорила про те, що ротацiя у полiтичному керiвництвi партii необхiдна.
Голова ОДА висловила сподiвання, що незабаром вона зможе зустрiтися iз великим активом Бориспiльського району, щоб обговорити детально проблеми сьогодення.
Юлана Мазур
З iсторii Бориспiльщини вiдомо, що мiський парк бере початок з дореволюцiйних часiв. Тодi зеленi насадження входили до маетку помiщика Трепова, який мешкав неподалiк. Вiдомо, що на мiсцi згорiлого Будинку культури жив бориспiльський пан. Тут проводились святковi бали i гуляння знатi, вiдбувалися засiдання таемних органiзацiй... Алеями парку походжали молодi панянки зi своiми кавалерами, можливо, освiдчувалися у коханнi, присягалися у вiрностi. А мовчазнi дерева-велетнi прислухалися i лише кивали своiми верхiвками. Лише iм, хранителям людських таемниць, достеменно вiдома вся вiдвертiсть почуттiв юних душ...
Пролетiли роки, i на мiсцi колишнього маетку оселилися iншi люди iз яскраво-<червоними> поглядами. А на самому будинку Трепова тепер виблискували символи новоi влади - <серп i молот>. Пiзнiше полум'я вiйни майже повнiстю знищило старезнi дерева, подiбна доля спiткала i будинок. Усе, що вцiлiло, вiдновили у пiслявоеннi часи. Вiдродилася з попелу будiвля, що стала осередком культури бориспiльськоi громади. Та бiльшiсть дерев, живих свiдкiв iсторii, загинуло. Вiддаючи шану традицii, на мiсцi колишнього панського маетку висадили новi саджанцi. I минуло не одне лiто, перш нiж тут забуяв зеленню чудовий парк.
Проте статус парку бориспiльська зелена зона отримала лише у 1987 роцi. Саме тодi за iнiцiативою завiдувача мiського вiддiлу культури Надii Коломiець було вирiшено створити в Борисполi Парк культури та вiдпочинку. Мiнiстерство культури на цi потреби одразу ж видiлило два атракцiони. Власними зусиллями було зроблено дитячий майданчик. Тепер серед зелених насаджень можна було не лише подихати прохолодою, а й вiдпочити з дiтьми. Така iдилiя тривала недовго. З розпадом Радянського Союзу фiнансування подiбних об'ектiв звелося до нуля. Мiсцевий бюджет теж не мiг похвалитися матерiальними статками. Отож усе, що такою працею облаштовувалося, почало занепадати.
- Вiддiл культури змушений був спостерiгати за тим, як виходили з ладу атракцiони, нiвечились i розтягувалися дитячi майданчики, - розповiдае Марiя Довгенко, головний спецiалiст мiського вiддiлу культури. - А вдiяти нiчого не могли, адже коштiв не вистачало.
Сумне сьогодення
Iсторiя показуе нам не найкращi моменти, якi довелося пережити мiському заповiднику. Все давно скiнчилося, а перед нашими очима постають тi ж самi уламки дитячого майданчика, розмальованi й напiврозiбранi лавочки тощо. Вiдпочити з дiтьми можна, але обережно. Численнi <кафешки> та магазинчики розташованi безпосередньо у парковiй зонi. Усi <благополучно> забувають про це. Величезнi фури з товаром роз'iжджають парком, не соромлячись сигналити дiтворi, мовляв, дайте дорогу. Дiйсно, навiщо малятам копирсатися на дорозi, е ж атракцiони. Щоправда, i тут не все гаразд. Звичайно, сьогоднi каруселi та атракцiони мають кращий стан, нiж 5 рокiв тому, але iх не порiвняти з найменшим столичним дитячим майданчиком (наприклад, на харкiвському масивi бiля метро <Позняки>). Автодром, де iздити можна лише вперед-назад, басейн iз кiлькома човниками та атракцiон <Ланцюги> задовольняють наймолодших вiдвiдувачiв, старшим, окрiм електромобiлiв, побавитися нiде.
Не кажу вже про стан самого парку. Немае жодних даних, коли востанне тут обрiзувалися дерева, висаджувалися новi. Едине, про що в парку не забули, це про вирубку, яка здiйснюеться регулярно пiд час будiвництва чергового генделика. Холодне i дощове лiто завдае чимало клопоту - трава росте, мов на дрiжджах. Але в Борисполi на це не зважають. Заростi спокiйнiсiнько густiшають, доки комусь раптом не спаде на думку взятися за газонокосарку. Щиро кажучи, це не бувае часто.
Це що стосуеться денного вiдпочинку в парку. Не краща картина постае i вночi.
Найчисельнiша дискотека мiста, якою колись була так звана <клiтка>, тепер перетворилася майже на пустелю. Не приваблюе бориспiльську молодь мiсце, де не дозволяеться вживання алкогольних напоiв, а остання пiсня звучить о 23-iй. Лiпше заплатити декiлька десяткiв гривень, але гуляти як слiд до ранку.
Проте обминаючи паркову дискотеку, пiдлiтки не вважають ганебним попиячити просто неба. Тож майже всi лавочки та вагончики <Веселих гiрок> увечерi живуть хмiльним життям. Свiдчать про це купи смiття та пляшок, якi мало не щоранку вигрiбають двiрники.
Що ж заважае нашому парку зажити справжнiм, притаманним для нього культурним життям? Чому не вiдповiдае парк потребi бориспiльцiв у вiдпочинку? За вiдповiддю звернулися до директора парку.
Позицiя керiвництва
Валентин Тимченко, директор Бориспiльського парку культури та вiдпочинку:
- Нещодавно я брав участь у роботi з'iзду Асоцiацii паркiв Украiни, пiд час якого було здiйснено подорож кiлькома парковими зонами. За моiми спостереженнями, бiльшiсть паркiв знаходиться у гiршому станi. А е такi, де навiть немае зелених насаджень, як у нас. Звичайно, у нашому парку не проводиться озеленення i ландшафтний дизайн. Адже все зводиться до грошей, а iх на потреби парку потрiбно чимало. Наприклад, у Львовi за мiський парк взялися серйозно, i область на це видiлила мiльйон гривень.
Нам пообiцяли, що наступного року до мiського бюджету будуть закладенi витрати на облаштування парку. Адже згiдно iз законодавством наш парк е ландшафтною територiею, тому прибирання, озеленення i благоустрiй мають здiйснюватися за рахунок бюджетних або спонсорських коштiв. Коли отримаемо грошi, то обов'язково проведемо озеленення i ландшафтний дизайн.
Щодо атракцiонiв, то бiльшiсть iз них уже застарiла, але мешканцi мiста так пасивно iх вiдвiдують, що немае сенсу купувати новi. Особливо, якщо врахувати, що сучасний атракцiон <потягне> вiд 100 до 300 тис. у. о. Та, незважаючи на це, протягом останнiх п'яти рокiв ми придбали атракцiон <Човник>, ланцюгову карусель i батут <Пiрат>. Також намагаемося залучити до спiвпрацi приватних пiдприемцiв. Один iз них закупив i розмiстив на територii парку електромобiлi. Проте для парку вигiднiшим було б, окрiм власних, розмiщувати перевiзнi чеськi чи iталiйськi атракцiони. Люди iх полюбляють, тож орендарi платять чималий вiдсоток вiд свого прибутку. Але на територii парку бракуе вiльного мiсця.
Не менш складна ситуацiя i з танцювальним майданчиком. У жовтнi минулого року було знайдено iнвестора i навiть розроблено проект реконструкцii майданчика. Це питання виносилося на засiдання мiськвиконкому, але сталося непорозумiння. Проектанти не узгодили цiни проекту з iнвестором, i все зупинилося. Нещодавно мiський голова Анатолiй Федорчук порушував це питання пiд час зустрiчi з молоддю. Ймовiрно, оголошуватимуть тендер на здiйснення реконструкцii танцмайданчику.
Дискотечний зал <Нiчне мiсто> (так званий <бункер>) - це одне з наболiлих питань адмiнiстрацii парку. Тi копiйки, що ми iх заробляемо пiд час дискотек, не можуть компенсувати витрати з електроенергii, опалення. Добре, що знайшовся спонсор (пiдприемець, який прибудовуе на правах оренди до дискозалу фiтнесцентр), i вже розробляеться документацiя щодо проведення автономного опалення до примiщення. Щодо самого <Нiчного мiста>, то е задум реконструювати його i облаштувати там концертний мiнi-зал. Було б непогано, якби вдень вiн був зайнятий пiд репетицii вокальних i хореографiчних колективiв, а у вечiрнiй час можна було б проводити дискотеки.
Марiя Довгенко, головний спецiалiст мiського вiддiлу культури:
- Бориспiльський парк - це, наскiльки менi вiдомо, единий парк в областi, який змiг витримати найскладнiшi часи. Його робота не обмежуеться теплим сезоном, парк працюе i в зимовий перiод. I вiддiл культури на чолi з Надiею Михайлiвною Коломiець цьому сприяе. Парк почав свое iснування виключно завдяки Надii Михайлiвнi, тому вона переймаеться усiма його проблемами.
Згiдно iз законом парк е госпрозрахунковою органiзацiею i витратити може стiльки, скiльки заробив. А оскiльки наше мiсто специфiчне i мае бiльш аграрний характер, то зробити це iнодi досить важко. Нашi люди замiсть вiдпочинку йдуть на городи. На мою думку, це i породжуе бiльшiсть проблем парку як культурного закладу.
Пiслямова
Як бачимо, над вирiшенням проблем парку працюють, сперечаються i навiть намагаються щось вдiяти. А вiз i нинi там. Виходить, що робиться щось не так. Озеленення i ландшафтний дизайн - рiч недешева. Але чому нiкому не спадае на думку замовити усе це в тому ж зеленому господарствi комунгоспу? Бориспiльцi пасивнi i не люблять атракцiони. Але чому черга в приiжджий <Луна-парк> в'еться серпантином вiд кiлькостi <пасивних> бориспiльцiв? Над проблемами парку працюють, але, боюся, вирiшення iх бачать не там, де вони е насправдi, а iнтереси мешканцiв мiста враховуються чомусь в останню чергу. Залишаеться сподiватися, що пункт <Культура> з програми пана Федорчука буде втiлено у життя. Тим бiльше, маючи таке пiдгрунтя, як мiський Парк культури та вiдпочинку.
Пролетiли роки, i на мiсцi колишнього маетку оселилися iншi люди iз яскраво-<червоними> поглядами. А на самому будинку Трепова тепер виблискували символи новоi влади - <серп i молот>. Пiзнiше полум'я вiйни майже повнiстю знищило старезнi дерева, подiбна доля спiткала i будинок. Усе, що вцiлiло, вiдновили у пiслявоеннi часи. Вiдродилася з попелу будiвля, що стала осередком культури бориспiльськоi громади. Та бiльшiсть дерев, живих свiдкiв iсторii, загинуло. Вiддаючи шану традицii, на мiсцi колишнього панського маетку висадили новi саджанцi. I минуло не одне лiто, перш нiж тут забуяв зеленню чудовий парк.
Проте статус парку бориспiльська зелена зона отримала лише у 1987 роцi. Саме тодi за iнiцiативою завiдувача мiського вiддiлу культури Надii Коломiець було вирiшено створити в Борисполi Парк культури та вiдпочинку. Мiнiстерство культури на цi потреби одразу ж видiлило два атракцiони. Власними зусиллями було зроблено дитячий майданчик. Тепер серед зелених насаджень можна було не лише подихати прохолодою, а й вiдпочити з дiтьми. Така iдилiя тривала недовго. З розпадом Радянського Союзу фiнансування подiбних об'ектiв звелося до нуля. Мiсцевий бюджет теж не мiг похвалитися матерiальними статками. Отож усе, що такою працею облаштовувалося, почало занепадати.
- Вiддiл культури змушений був спостерiгати за тим, як виходили з ладу атракцiони, нiвечились i розтягувалися дитячi майданчики, - розповiдае Марiя Довгенко, головний спецiалiст мiського вiддiлу культури. - А вдiяти нiчого не могли, адже коштiв не вистачало.
Сумне сьогодення
Iсторiя показуе нам не найкращi моменти, якi довелося пережити мiському заповiднику. Все давно скiнчилося, а перед нашими очима постають тi ж самi уламки дитячого майданчика, розмальованi й напiврозiбранi лавочки тощо. Вiдпочити з дiтьми можна, але обережно. Численнi <кафешки> та магазинчики розташованi безпосередньо у парковiй зонi. Усi <благополучно> забувають про це. Величезнi фури з товаром роз'iжджають парком, не соромлячись сигналити дiтворi, мовляв, дайте дорогу. Дiйсно, навiщо малятам копирсатися на дорозi, е ж атракцiони. Щоправда, i тут не все гаразд. Звичайно, сьогоднi каруселi та атракцiони мають кращий стан, нiж 5 рокiв тому, але iх не порiвняти з найменшим столичним дитячим майданчиком (наприклад, на харкiвському масивi бiля метро <Позняки>). Автодром, де iздити можна лише вперед-назад, басейн iз кiлькома човниками та атракцiон <Ланцюги> задовольняють наймолодших вiдвiдувачiв, старшим, окрiм електромобiлiв, побавитися нiде.
Не кажу вже про стан самого парку. Немае жодних даних, коли востанне тут обрiзувалися дерева, висаджувалися новi. Едине, про що в парку не забули, це про вирубку, яка здiйснюеться регулярно пiд час будiвництва чергового генделика. Холодне i дощове лiто завдае чимало клопоту - трава росте, мов на дрiжджах. Але в Борисполi на це не зважають. Заростi спокiйнiсiнько густiшають, доки комусь раптом не спаде на думку взятися за газонокосарку. Щиро кажучи, це не бувае часто.
Це що стосуеться денного вiдпочинку в парку. Не краща картина постае i вночi.
Найчисельнiша дискотека мiста, якою колись була так звана <клiтка>, тепер перетворилася майже на пустелю. Не приваблюе бориспiльську молодь мiсце, де не дозволяеться вживання алкогольних напоiв, а остання пiсня звучить о 23-iй. Лiпше заплатити декiлька десяткiв гривень, але гуляти як слiд до ранку.
Проте обминаючи паркову дискотеку, пiдлiтки не вважають ганебним попиячити просто неба. Тож майже всi лавочки та вагончики <Веселих гiрок> увечерi живуть хмiльним життям. Свiдчать про це купи смiття та пляшок, якi мало не щоранку вигрiбають двiрники.
Що ж заважае нашому парку зажити справжнiм, притаманним для нього культурним життям? Чому не вiдповiдае парк потребi бориспiльцiв у вiдпочинку? За вiдповiддю звернулися до директора парку.
Позицiя керiвництва
Валентин Тимченко, директор Бориспiльського парку культури та вiдпочинку:
- Нещодавно я брав участь у роботi з'iзду Асоцiацii паркiв Украiни, пiд час якого було здiйснено подорож кiлькома парковими зонами. За моiми спостереженнями, бiльшiсть паркiв знаходиться у гiршому станi. А е такi, де навiть немае зелених насаджень, як у нас. Звичайно, у нашому парку не проводиться озеленення i ландшафтний дизайн. Адже все зводиться до грошей, а iх на потреби парку потрiбно чимало. Наприклад, у Львовi за мiський парк взялися серйозно, i область на це видiлила мiльйон гривень.
Нам пообiцяли, що наступного року до мiського бюджету будуть закладенi витрати на облаштування парку. Адже згiдно iз законодавством наш парк е ландшафтною територiею, тому прибирання, озеленення i благоустрiй мають здiйснюватися за рахунок бюджетних або спонсорських коштiв. Коли отримаемо грошi, то обов'язково проведемо озеленення i ландшафтний дизайн.
Щодо атракцiонiв, то бiльшiсть iз них уже застарiла, але мешканцi мiста так пасивно iх вiдвiдують, що немае сенсу купувати новi. Особливо, якщо врахувати, що сучасний атракцiон <потягне> вiд 100 до 300 тис. у. о. Та, незважаючи на це, протягом останнiх п'яти рокiв ми придбали атракцiон <Човник>, ланцюгову карусель i батут <Пiрат>. Також намагаемося залучити до спiвпрацi приватних пiдприемцiв. Один iз них закупив i розмiстив на територii парку електромобiлi. Проте для парку вигiднiшим було б, окрiм власних, розмiщувати перевiзнi чеськi чи iталiйськi атракцiони. Люди iх полюбляють, тож орендарi платять чималий вiдсоток вiд свого прибутку. Але на територii парку бракуе вiльного мiсця.
Не менш складна ситуацiя i з танцювальним майданчиком. У жовтнi минулого року було знайдено iнвестора i навiть розроблено проект реконструкцii майданчика. Це питання виносилося на засiдання мiськвиконкому, але сталося непорозумiння. Проектанти не узгодили цiни проекту з iнвестором, i все зупинилося. Нещодавно мiський голова Анатолiй Федорчук порушував це питання пiд час зустрiчi з молоддю. Ймовiрно, оголошуватимуть тендер на здiйснення реконструкцii танцмайданчику.
Дискотечний зал <Нiчне мiсто> (так званий <бункер>) - це одне з наболiлих питань адмiнiстрацii парку. Тi копiйки, що ми iх заробляемо пiд час дискотек, не можуть компенсувати витрати з електроенергii, опалення. Добре, що знайшовся спонсор (пiдприемець, який прибудовуе на правах оренди до дискозалу фiтнесцентр), i вже розробляеться документацiя щодо проведення автономного опалення до примiщення. Щодо самого <Нiчного мiста>, то е задум реконструювати його i облаштувати там концертний мiнi-зал. Було б непогано, якби вдень вiн був зайнятий пiд репетицii вокальних i хореографiчних колективiв, а у вечiрнiй час можна було б проводити дискотеки.
Марiя Довгенко, головний спецiалiст мiського вiддiлу культури:
- Бориспiльський парк - це, наскiльки менi вiдомо, единий парк в областi, який змiг витримати найскладнiшi часи. Його робота не обмежуеться теплим сезоном, парк працюе i в зимовий перiод. I вiддiл культури на чолi з Надiею Михайлiвною Коломiець цьому сприяе. Парк почав свое iснування виключно завдяки Надii Михайлiвнi, тому вона переймаеться усiма його проблемами.
Згiдно iз законом парк е госпрозрахунковою органiзацiею i витратити може стiльки, скiльки заробив. А оскiльки наше мiсто специфiчне i мае бiльш аграрний характер, то зробити це iнодi досить важко. Нашi люди замiсть вiдпочинку йдуть на городи. На мою думку, це i породжуе бiльшiсть проблем парку як культурного закладу.
Пiслямова
Як бачимо, над вирiшенням проблем парку працюють, сперечаються i навiть намагаються щось вдiяти. А вiз i нинi там. Виходить, що робиться щось не так. Озеленення i ландшафтний дизайн - рiч недешева. Але чому нiкому не спадае на думку замовити усе це в тому ж зеленому господарствi комунгоспу? Бориспiльцi пасивнi i не люблять атракцiони. Але чому черга в приiжджий <Луна-парк> в'еться серпантином вiд кiлькостi <пасивних> бориспiльцiв? Над проблемами парку працюють, але, боюся, вирiшення iх бачать не там, де вони е насправдi, а iнтереси мешканцiв мiста враховуються чомусь в останню чергу. Залишаеться сподiватися, що пункт <Культура> з програми пана Федорчука буде втiлено у життя. Тим бiльше, маючи таке пiдгрунтя, як мiський Парк культури та вiдпочинку.
