 |
 |
 |
10-16 серпня 2006
Володимир БIЛКЕЙ
Думаю, не буде перебiльшенням те, що близько двох третин мешканцiв Борисполя i сiл району хоча б раз-два на рiк вiдвiдують церковнi храми. Як правило, вiдбуваеться це на Рiздво й Великдень. Бiльшiсть iз них не дуже зважае на те, якому саме патрiархату - Московському чи Киiвському - належить церква. Йдуть туди, куди ближче.
Проте серед <постiйноi> пастви i священнослужителiв московськоi церкви е люди, якi добре усвiдомлюють, кому, як i за скiльки служити. Агресивнiсть i непримиреннiсть багатьох сабоданiвських священикiв i iхнього церковного активу не знае меж. Вони вважають законною i канонiчною лише Руську православну церкву Московського патрiархату i щодуху клянуть УПЦ Киiвського патрiархату i Патрiарха Киiвського та всiеi Украiни-Руси Фiларета. Вони постiйно вдаються до полiтичних акцiй, пiдтримуючи на виборах тих полiтикiв, якi налаштованi промосковськи, i тодi Божi храми перетворюються на агiтпункти, як це було на президентських виборах 2004 року.
Ранiше, до проголошення Незалежностi Украiни, на наших теренах панувала лише одна-едина церква - Руська православна з центром у Москвi. Всi iншi - католицька та Украiнська автокефальна, незалежнi вiд РПЦ церкви, були забороненi ще до вiйни, священики i вiруючi були репресованi, а все духiвництво i паства були примусово перехрещенi у пiдлеглих Московськоi патрiархii.
I ось коли Украiна здобула незалежнiсть вiд Росii, почала встановлюватися демократiя. Постало питання: якою ж повинна бути церква в Украiнi? Москва навiть думати не хотiла, щоб церква в Украiнi стала незалежною вiд неi. Релiгiйнi дiячi в Украiнi почали визначатися, яким шляхом iм iти далi: вiдстоювати iмперськi iнтереси Росii чи служити Батькiвщинi. Головний московський церковник Алексiй II послав в Украiну свого намiсника Володимира Сабодана. Росiя, втративши пряме полiтичне керiвництво над Украiною, прагнула прив'язати ii до себе за допомогою своiх священнослужителiв, котрi проповiдують зверхнiсть <велiкой матушкi Расеi> над усiма. А полiтики, до речi, тi ж самi, якi донедавна нищили, цькували все, що пов'язане з Богом, нинi хапаються за боговiрну паству, тобто, як модно казати нинi, електорат або простiше - виборцiв, котрих iз допомогою церкви можна схилити на свiй бiк.
Украiнськi комунiсти подалися в союзники i навiть захисники Руськоi православноi церкви в Украiнi, пiдтримують усiлякi акцii московських церковникiв, i це при тому, що ленiнцi не покаялися за грiхи, за смерть мiльйонiв священикiв i вiруючих, тисячi зруйнованих храмiв. УПЦ московського патрiархату охоче приймае iх до свого лона. А цiль у наших комунiстiв i росiйських шовiнiстiв одна: у перших - вiдродити Союз РСР, у других - Росiйську iмперiю дореволюцiйного зразка. Ось на цьому сатанинському пiдгрунтi вони знайшли спiльну мову.
Про справжне обличчя Московського патрiархату розповiдае багаторiчний в'язень комунiстичних таборiв, чесний священик Глiб Якунiн, який одним iз перших добрався до радянських архiвiв i побачив, що витворяли комунiсти i московськi кадебiсти в рясах. То був справжнiй союз Iуди з дияволом.
1943 року в перiод тяжких боiв радянськоi армii Сталiним i Берiею було начебто вiдтворено Московську патрiархiю, тобто церковну органiзацiю, знищену Ленiним i Сталiним вiдразу пiсля жовтневого перевороту 1917 року. Але насправдi це виявилася чужа православнiй традицii релiгiйна органiзацiя тоталiтарного типу. В чому полягае справжня суть отiеi Московськоi патрiархii, котра справляе бал не лише довкола Москви, а й в Украiнi?
Ще 1927 року новий iуда митрополит Сергiй опублiкував свою знамениту декларацiю, де радощi соцiалiстичноi держави оголосив радощами церкви. <Вашi радощi - нашi радощi>, - писав вiн комунiстичним правителям. Оскiльки Сталiн, як одну з <радостей> назвав другу п'ятирiчку безбожною, до 1937 року слово <Бог> мало зникнути з радянського лексикону.
Понад 60 архiереiв, якi не подiляли <радостей" безбожникiв, знемагали у соловецьких таборах. 1930 року митрополит Сергiй заявив закордонним журналiстам, що в Росii церкву не переслiдують, i це того року, коли було закрито останнiй монастир, а кiлькiсть новомученикiв сягнула сотень тисяч.
Новостворену 1943 року релiгiйну органiзацiю - Московську патрiархiю Сталiн i Берiя назвали також по-новому: <Руська православна церква> замiсть традицiйного <росiйська>.
У лютому 1945 року Сталiн вирiшив надати новоспеченiй релiгiйнiй органiзацii, а фактично кишеньковiй червонiй сектi, всесоюзного масштабу та мiжнародного авторитету й за казенний рахунок органiзував у Москвi так званий <Помiсний Собор> Руськоi православноi церкви (РПЦ).
Пiд впливом дорогоцiнних подарункiв, спожитоi iкри й випитих кавказьких вин та коньякiв, що здалися членам собору манною небесною у голод i розруху 45-го року, було прийнято тимчасове положення <Про управлiння РПЦ>, що повнiстю суперечило канонам православноi церкви. Це положення перетворило Московську патрiархiю на якусь подобу тоталiтарноi секти.
За вiрне i тривале служiння комуно-радянському уряду i КДБ Алексiй постiйно отримував своi 30 срiбникiв: урядовий ЗIС, дачу, вiдпочинок у Криму, круiзи на комфортабельних пароплавах, спецвагон для пересування залiзнмицею, продовольче й медичне спецобслуговування. Аж до розпаду СРСР Московська патрiархiя забезпечувалася делiкатесами з кремлiвськоi бази. Всi керiвники сталiнсько-брежневськоi церковноi iерархii нагороджувалися за заслуги в справi будiвництва комунiзму орденами, медалями й почесними грамотами, в тому числi й вiд КДБ СРСР. Патрiарх Алексiй першим став рекордсменом серед радянських архiереiв, отримавши чотири ордени Трудового червоного прапора. Як показало розкриття архiвiв КДБ, сама <червона патрiархiя> пiд прикриттям богослужбовоi релiгiйноi дiяльностi фактично стала пiдроздiлом КДБ.
Ката мiльйонiв вiруючих, священикiв, руйнiвника церковних храмiв Московська патрiархiя возносила до небес. Ось як описують враження вiд зустрiчi зi Сталiним 10 квiтня 1945 року патрiарх Алексiй I i митрополит Нiколай: <Сповненi щастя бачити того, одне iм'я котрого з любов'ю вимовляеться не тiльки в усiх куточках нашоi держави, але й в усiх волелюбних i миролюбних державах, ми виказували Йосипу Вiссарiоновичу нашу подяку... Бесiда була зовсiм невимушеною бесiдою батька з дiтьми>. Продажне нутро московських батюшок засвiтилося з новою силою.
Навiть за хрущовських часiв, коли КПРС на ХХ та ХХII з'iздах розкритикувала культ особи, радянськi iерархи вiд московського патрiархату залишилися вiрними незабутнiй пам'ятi свого батька - великого вождя. Служителi цього культу й досi зостаються вiрними iдеям свого духовного батька. Вiд iменi Московськоi патрiархii жодного разу не прозвучало навiть слова покаяння за цi ганебнi сторiнки минулого. За часiв Хрущова процес вербування священнослужителiв поширився й на нижчi сходинки церковноi структури. Вербування священнослужителiв РПЦ набуло такого розмаху, що важко було розрiзнити, де вони вирiшували релiгiйнi, де чекiстськi, а де партiйнi завдання. Про масштаби злиття церковних та кадебiстських посад i завдань, якi стояли перед РПЦ та КДБ СРСР, можна мати уявлення за матерiалами зi звiтiв, що зберiгаються в центральному архiвi КДБ СРСР.
У липнi 1983 року до Канади на Генеральну асамблею в складi релiгiйноi делегацii СРСР у кiлькостi 120 чоловiк вклинилися 47 агентiв органiв КДБ iз релiгiйних авторитетiв, священнослужителiв i технiчного персоналу.
Згодом настав час стати на чолi московськоi церкви Алексiю II, котрий керував навчальним комiтетом РПЦ. Це про нього не дуже доброзичливо висловлювався шанований у Борисполi отець Софронiй, нинi епископ канiвський i черкаський (РПЦ). Справжне прiзвище нового блюстителя росiйськоi промосковськоi громади Алексiя II - Ридигер.
Не вельми вiдстав од старшого наставника нинiшнiй керiвник так званоi Украiнськоi православноi церкви у складi Московськоi патрiархii, ii намiсник в Украiнi Володимир (Сабодан), пiдлеглий Ридигеру.
Московська патрiархiя, в тiм числi й та, яка справляе бал в Украiнi, зокрема й у Борисполi, сьогоднi продовжуе спрямовувати зусилля на полiпшення умов життя адмiнiстративноi верхiвки церковного управлiння, а також займаеться масовим лобiюванням для комерцiйних та напiвкомерцiйних структур, якi дiляться частиною тiньового прибутку з церковними апаратниками. Московська патрiархiя, члени Синоду стали спiвзасновниками, членами правлiнь або акцiонерами сумнiвних банкiв, пiдприемств збуту коштовних металiв, нафти тощо, не вносячи жодноi копiйки. Податковi пiльги для релiгiйних об'еднань - це i е частка московськоi патрiархii у тiньовому бiзнесi. Однак прибуток, що одержуеться за рахунок цiеi частки, безслiдно зникае, коли мова заходить про фiнансування духовноi освiти, благодiйностi, соцiального служiння. На це грошей у сабоданiвцiв немае. Зате в архiереiв десь беруться розкiшнi iномарки. Митрополит смоленський Кiрiлл, шеф вiддiлу зовнiшнiх церковних вiдносин, який iснував до розпаду СРСР, в одному з документальних фiльмiв закликав допомагати бiдним, сидячи за кермом новенького джипа <Гранд Черокi>. Патрiарх Алексiй II мае два броньованi урядовi <ЗIЛи>, президентську варту, кремлiвський спец зв'язок. Навiть бiля його патрiаршоi кафедри в храмi стоять нинi двое в цивiльному без прикмет релiгiйностi. Такого нема в жодного грецького патрiарха, навiть у Папи Римського.
Як зауважив один письменник, образ московськоi патрiархii уявляеться йому так: <Серед занедбаних сiл злиденного населення, сiльського бездорiжжя стоiть урядовий <членовоз>, iз якого у церковному нарядi визирае глава московськоi патрiархii й чекае всенародного поклонiння>.
А ось знаходимо й документ вiд 13 липня 1995 року, в якому патрiарх московський i всiеi Русi Алексiй письмово звертаеться до голови Державноi Думи Федеральних зборiв Росiйськоi Федерацii I. П. Рибкiна: <Вельмишановний Iване Петровичу, торгово-промислова фiрма <Нова> пропонуе поставити на адресу Московськоi патрiархii, згiдно з контрактом N 006, 200 тонн курячих стегенець як гуманiтарну допомогу з метою використання одержаного прибутку на вiдбудову храмiв (на розсуд Московськоi патрiархii). На кошти, що залишилися вiд реалiзацii стегенець, ТПФ <Нова> готова укласти новий контракт на поставку продовольчих товарiв для аналогiчного використання iх Московською патрiархiею.
Враховуючи вище викладене, прошу надати товару статус гуманiтарного вантажу й провести митнi формальностi згiдно з цим статусом>.
Ось таке воно, справжне нутро Московськоi патрiархii.
Проте серед <постiйноi> пастви i священнослужителiв московськоi церкви е люди, якi добре усвiдомлюють, кому, як i за скiльки служити. Агресивнiсть i непримиреннiсть багатьох сабоданiвських священикiв i iхнього церковного активу не знае меж. Вони вважають законною i канонiчною лише Руську православну церкву Московського патрiархату i щодуху клянуть УПЦ Киiвського патрiархату i Патрiарха Киiвського та всiеi Украiни-Руси Фiларета. Вони постiйно вдаються до полiтичних акцiй, пiдтримуючи на виборах тих полiтикiв, якi налаштованi промосковськи, i тодi Божi храми перетворюються на агiтпункти, як це було на президентських виборах 2004 року.
Ранiше, до проголошення Незалежностi Украiни, на наших теренах панувала лише одна-едина церква - Руська православна з центром у Москвi. Всi iншi - католицька та Украiнська автокефальна, незалежнi вiд РПЦ церкви, були забороненi ще до вiйни, священики i вiруючi були репресованi, а все духiвництво i паства були примусово перехрещенi у пiдлеглих Московськоi патрiархii.
I ось коли Украiна здобула незалежнiсть вiд Росii, почала встановлюватися демократiя. Постало питання: якою ж повинна бути церква в Украiнi? Москва навiть думати не хотiла, щоб церква в Украiнi стала незалежною вiд неi. Релiгiйнi дiячi в Украiнi почали визначатися, яким шляхом iм iти далi: вiдстоювати iмперськi iнтереси Росii чи служити Батькiвщинi. Головний московський церковник Алексiй II послав в Украiну свого намiсника Володимира Сабодана. Росiя, втративши пряме полiтичне керiвництво над Украiною, прагнула прив'язати ii до себе за допомогою своiх священнослужителiв, котрi проповiдують зверхнiсть <велiкой матушкi Расеi> над усiма. А полiтики, до речi, тi ж самi, якi донедавна нищили, цькували все, що пов'язане з Богом, нинi хапаються за боговiрну паству, тобто, як модно казати нинi, електорат або простiше - виборцiв, котрих iз допомогою церкви можна схилити на свiй бiк.
Украiнськi комунiсти подалися в союзники i навiть захисники Руськоi православноi церкви в Украiнi, пiдтримують усiлякi акцii московських церковникiв, i це при тому, що ленiнцi не покаялися за грiхи, за смерть мiльйонiв священикiв i вiруючих, тисячi зруйнованих храмiв. УПЦ московського патрiархату охоче приймае iх до свого лона. А цiль у наших комунiстiв i росiйських шовiнiстiв одна: у перших - вiдродити Союз РСР, у других - Росiйську iмперiю дореволюцiйного зразка. Ось на цьому сатанинському пiдгрунтi вони знайшли спiльну мову.
Про справжне обличчя Московського патрiархату розповiдае багаторiчний в'язень комунiстичних таборiв, чесний священик Глiб Якунiн, який одним iз перших добрався до радянських архiвiв i побачив, що витворяли комунiсти i московськi кадебiсти в рясах. То був справжнiй союз Iуди з дияволом.
1943 року в перiод тяжких боiв радянськоi армii Сталiним i Берiею було начебто вiдтворено Московську патрiархiю, тобто церковну органiзацiю, знищену Ленiним i Сталiним вiдразу пiсля жовтневого перевороту 1917 року. Але насправдi це виявилася чужа православнiй традицii релiгiйна органiзацiя тоталiтарного типу. В чому полягае справжня суть отiеi Московськоi патрiархii, котра справляе бал не лише довкола Москви, а й в Украiнi?
Ще 1927 року новий iуда митрополит Сергiй опублiкував свою знамениту декларацiю, де радощi соцiалiстичноi держави оголосив радощами церкви. <Вашi радощi - нашi радощi>, - писав вiн комунiстичним правителям. Оскiльки Сталiн, як одну з <радостей> назвав другу п'ятирiчку безбожною, до 1937 року слово <Бог> мало зникнути з радянського лексикону.
Понад 60 архiереiв, якi не подiляли <радостей" безбожникiв, знемагали у соловецьких таборах. 1930 року митрополит Сергiй заявив закордонним журналiстам, що в Росii церкву не переслiдують, i це того року, коли було закрито останнiй монастир, а кiлькiсть новомученикiв сягнула сотень тисяч.
Новостворену 1943 року релiгiйну органiзацiю - Московську патрiархiю Сталiн i Берiя назвали також по-новому: <Руська православна церква> замiсть традицiйного <росiйська>.
У лютому 1945 року Сталiн вирiшив надати новоспеченiй релiгiйнiй органiзацii, а фактично кишеньковiй червонiй сектi, всесоюзного масштабу та мiжнародного авторитету й за казенний рахунок органiзував у Москвi так званий <Помiсний Собор> Руськоi православноi церкви (РПЦ).
Пiд впливом дорогоцiнних подарункiв, спожитоi iкри й випитих кавказьких вин та коньякiв, що здалися членам собору манною небесною у голод i розруху 45-го року, було прийнято тимчасове положення <Про управлiння РПЦ>, що повнiстю суперечило канонам православноi церкви. Це положення перетворило Московську патрiархiю на якусь подобу тоталiтарноi секти.
За вiрне i тривале служiння комуно-радянському уряду i КДБ Алексiй постiйно отримував своi 30 срiбникiв: урядовий ЗIС, дачу, вiдпочинок у Криму, круiзи на комфортабельних пароплавах, спецвагон для пересування залiзнмицею, продовольче й медичне спецобслуговування. Аж до розпаду СРСР Московська патрiархiя забезпечувалася делiкатесами з кремлiвськоi бази. Всi керiвники сталiнсько-брежневськоi церковноi iерархii нагороджувалися за заслуги в справi будiвництва комунiзму орденами, медалями й почесними грамотами, в тому числi й вiд КДБ СРСР. Патрiарх Алексiй першим став рекордсменом серед радянських архiереiв, отримавши чотири ордени Трудового червоного прапора. Як показало розкриття архiвiв КДБ, сама <червона патрiархiя> пiд прикриттям богослужбовоi релiгiйноi дiяльностi фактично стала пiдроздiлом КДБ.
Ката мiльйонiв вiруючих, священикiв, руйнiвника церковних храмiв Московська патрiархiя возносила до небес. Ось як описують враження вiд зустрiчi зi Сталiним 10 квiтня 1945 року патрiарх Алексiй I i митрополит Нiколай: <Сповненi щастя бачити того, одне iм'я котрого з любов'ю вимовляеться не тiльки в усiх куточках нашоi держави, але й в усiх волелюбних i миролюбних державах, ми виказували Йосипу Вiссарiоновичу нашу подяку... Бесiда була зовсiм невимушеною бесiдою батька з дiтьми>. Продажне нутро московських батюшок засвiтилося з новою силою.
Навiть за хрущовських часiв, коли КПРС на ХХ та ХХII з'iздах розкритикувала культ особи, радянськi iерархи вiд московського патрiархату залишилися вiрними незабутнiй пам'ятi свого батька - великого вождя. Служителi цього культу й досi зостаються вiрними iдеям свого духовного батька. Вiд iменi Московськоi патрiархii жодного разу не прозвучало навiть слова покаяння за цi ганебнi сторiнки минулого. За часiв Хрущова процес вербування священнослужителiв поширився й на нижчi сходинки церковноi структури. Вербування священнослужителiв РПЦ набуло такого розмаху, що важко було розрiзнити, де вони вирiшували релiгiйнi, де чекiстськi, а де партiйнi завдання. Про масштаби злиття церковних та кадебiстських посад i завдань, якi стояли перед РПЦ та КДБ СРСР, можна мати уявлення за матерiалами зi звiтiв, що зберiгаються в центральному архiвi КДБ СРСР.
У липнi 1983 року до Канади на Генеральну асамблею в складi релiгiйноi делегацii СРСР у кiлькостi 120 чоловiк вклинилися 47 агентiв органiв КДБ iз релiгiйних авторитетiв, священнослужителiв i технiчного персоналу.
Згодом настав час стати на чолi московськоi церкви Алексiю II, котрий керував навчальним комiтетом РПЦ. Це про нього не дуже доброзичливо висловлювався шанований у Борисполi отець Софронiй, нинi епископ канiвський i черкаський (РПЦ). Справжне прiзвище нового блюстителя росiйськоi промосковськоi громади Алексiя II - Ридигер.
Не вельми вiдстав од старшого наставника нинiшнiй керiвник так званоi Украiнськоi православноi церкви у складi Московськоi патрiархii, ii намiсник в Украiнi Володимир (Сабодан), пiдлеглий Ридигеру.
Московська патрiархiя, в тiм числi й та, яка справляе бал в Украiнi, зокрема й у Борисполi, сьогоднi продовжуе спрямовувати зусилля на полiпшення умов життя адмiнiстративноi верхiвки церковного управлiння, а також займаеться масовим лобiюванням для комерцiйних та напiвкомерцiйних структур, якi дiляться частиною тiньового прибутку з церковними апаратниками. Московська патрiархiя, члени Синоду стали спiвзасновниками, членами правлiнь або акцiонерами сумнiвних банкiв, пiдприемств збуту коштовних металiв, нафти тощо, не вносячи жодноi копiйки. Податковi пiльги для релiгiйних об'еднань - це i е частка московськоi патрiархii у тiньовому бiзнесi. Однак прибуток, що одержуеться за рахунок цiеi частки, безслiдно зникае, коли мова заходить про фiнансування духовноi освiти, благодiйностi, соцiального служiння. На це грошей у сабоданiвцiв немае. Зате в архiереiв десь беруться розкiшнi iномарки. Митрополит смоленський Кiрiлл, шеф вiддiлу зовнiшнiх церковних вiдносин, який iснував до розпаду СРСР, в одному з документальних фiльмiв закликав допомагати бiдним, сидячи за кермом новенького джипа <Гранд Черокi>. Патрiарх Алексiй II мае два броньованi урядовi <ЗIЛи>, президентську варту, кремлiвський спец зв'язок. Навiть бiля його патрiаршоi кафедри в храмi стоять нинi двое в цивiльному без прикмет релiгiйностi. Такого нема в жодного грецького патрiарха, навiть у Папи Римського.
Як зауважив один письменник, образ московськоi патрiархii уявляеться йому так: <Серед занедбаних сiл злиденного населення, сiльського бездорiжжя стоiть урядовий <членовоз>, iз якого у церковному нарядi визирае глава московськоi патрiархii й чекае всенародного поклонiння>.
А ось знаходимо й документ вiд 13 липня 1995 року, в якому патрiарх московський i всiеi Русi Алексiй письмово звертаеться до голови Державноi Думи Федеральних зборiв Росiйськоi Федерацii I. П. Рибкiна: <Вельмишановний Iване Петровичу, торгово-промислова фiрма <Нова> пропонуе поставити на адресу Московськоi патрiархii, згiдно з контрактом N 006, 200 тонн курячих стегенець як гуманiтарну допомогу з метою використання одержаного прибутку на вiдбудову храмiв (на розсуд Московськоi патрiархii). На кошти, що залишилися вiд реалiзацii стегенець, ТПФ <Нова> готова укласти новий контракт на поставку продовольчих товарiв для аналогiчного використання iх Московською патрiархiею.
Враховуючи вище викладене, прошу надати товару статус гуманiтарного вантажу й провести митнi формальностi згiдно з цим статусом>.
Ось таке воно, справжне нутро Московськоi патрiархii.
Верховна Рада Украiни за поданням Президента призначила Вiктора Януковича прем'ер-мiнiстром Украiни. За вiдповiдне рiшення проголосував 271 з 296 народних депутатiв, зареестрованих у сесiйнiй залi. Утрималося 4 депутати. Проти проголосувало 9 депутатiв. Зокрема, Партiя регiонiв вiддала 184 голоси, БЮТ - 6, <Наша Украiна> - 30, СПУ - 30, КПУ - 21.
Одразу пiсля голосування Вiктора Януковича привiтали Президент Украiни Вiктор Ющенко та голова Верховноi Ради Олександр Мороз.
Вiктор Янукович - одна з найбiльш суперечливих фiгур в украiнськiй полiтицi. Бiографiя екс-прем'ера, кандидата на посаду Президента у 2004 роцi мiстить факти, що мають парадоксальне поеднання: кримiнальне минуле i дивовижний полiтичний успiх. Прем'ер-мiнiстр - прихильник розширення i змiцнення взаемин у рамках ЕЕП i надання росiйськiй мовi статусу державноi, що значно змiцнюе його позицii на Сходi i Пiвднi Украiни.
Тимошенко зробить аналiзи новообраним членам уряду
Лiдер БЮТ Юлiя Тимошенко сподiваеться, що до створюваного нею мiжфракцiйного опозицiйного об'еднання приеднаються майже всi депутати, якi не голосували за призначення Вiктора Януковича прем'ер-мiнiстром.
Вона зазначила, що пiд час голосування за кандидатуру Януковича лише 30 осiб iз фракцii <Наша Украiна> пiдтримали прем'ера, всього ж у фракцii 79 депутатiв.
<Я думаю, що в цьому i е надiя суспiльства. Що три депутати Соцiалiстичноi партii - Вiнський, Малiновський та Галина Гармаш - плюс депутати з <Нашоi Украiни>, якi не проголосували, уся наша фракцiя - 123 особи, всi ми е потужною командою, яка не дасть краiнi звернути iз цього шляху розвитку>.
Юлiя Тимошенко також висловила думку, що <потрiбно вийти i за межi парламенту>. <Я знаю, що сьогоднi е безлiч партiй, якi не потрапили до парламенту, але розумiють, що таку бiду неможливо залишити в Украiнi, я хотiла б стати тим об'еднуючим стрижнем, який збере всiх патрiотiв Украiни, всiх чесних людей, зокрема у громадських органiзацiях>.
Вона також заявила, що до ii полiтичноi сили пiд час формування антикризовоi коалiцii застосовувався <весь спектр батогiв i пряникiв>.
<Зараз якраз, можливо, i непогано, що перед тим, як прийти до влади (а я вiрю, що наша команда найближчим часом прийде до влади), зараз ця команда пройде випробування грошима i репресiями>, - сказала Тимошенко.
Вона висловила сподiвання, що пiсля формування нового уряду не буде масового вiдходу депутатiв з БЮТ.
Тимошенко також наголосила, що <пiсля того, як президент подав кандидатуру Януковича i за неi проголосували, у нас просто немае президента>.
<Я думаю, що i партii, i блоку <Наша Украiна> практично не iснуе на полiтичному полi Украiни>, - додала вона.
Водночас Тимошенко зазначила, що в Украiнi народжуеться двопартiйна система. <Це Партiя регiонiв i блок, який очолюю я>, - сказала вона.
<Ми налагодимо роботу опозицii так, що у влади ми бачитимемо все: шлунок, серце, нирки - ми бачитимемо iхнiй мозок. Ми будемо щодня робити iм аналiзи по всiй програмi>, - заявила Тимошенко.
В рядах опозицiонерiв поповнення
Украiнська народна партiя заявляе про свiй перехiд в опозицiю i закликае всi патрiотичнi сили до об'еднання.
Партiя заявляе, що <уряд, який сформувала Верховна Рада - це вiдвертий реванш полiтичних сил, якi були усунутi вiд влади <помаранчевим> Майданом.>
В документi зазначаеться, що <на жаль, Унiверсал нацiональноi едностi, який створено нiбито з добрими намiрами, не мае правового статусу, а е тiльки декларативним документом, яким скористалися антиукраiнськi сили на чолi з Вiктором Януковичем, комунiстами i соцiалiстами, щоб прийти до влади>.
З 1 вересня пiднiметься цiна на свiтло
Вiдпускнi цiни на електроенергiю для населення Украiни з 1 вересня зростуть на 25% у порiвняннi з дiючими зараз. Мiнiстерство юстицii 2 серпня зарееструвало вiдповiдну постанову Нацiональноi комiсii регулювання електроенергетики (НКРЕ).
Уряд стримував цiни на електроенергiю для населення протягом семи рокiв: з квiтня 1999 року до квiтня 2006 року. Встановленi державою цiни не покривають витрат на виробництво електроенергii, ii транспортування i постачання.
НКРЕ наприкiнцi 2005 року почала приводити вiдпускнi цiн на електроенергiю для населення до економiчно обгрунтованого рiвня, пiдвищивши iх з 1 травня 2006 року на 25%. Комiсiя плануе завершити цю роботу до середини 2008 року.
Володимир Бiлкей
Останнiми роками Державний мiжнародний аеропорт (ДМА) <Бориспiль> опинився в епiцентрi скандалiв, iнтриг, у якi <вляпались> i деякi урядовцi. Головним яблуком розбрату стала земля, яка приносить i буде приносити ще бiльше прибуткiв ii власникам. В основному боротьба ведеться мiж адмiнiстрацiею, колективом ДМА та приватною авiакомпанiею <Аеросвiт>, яка намагаеться вирвати собi найласiшi i найбiльшi шматки бориспiльськоi землi.
<Вiстi> неодноразово iнформували читачiв про перипетii довкола цiеi земельно-повiтряноi епопеi, до якоi бориспiльцям е пiдстави ставитися з особливою увагою, бо ж найбiльша авiацiйна <гавань> Украiни - це кiлька тисяч високооплачуваних робочих мiсць та левова частка надходжень до бюджету мiста. А це комунальне господарство, зарплата бюджетникам, будiвництво. I виходить так, що Бориспiль, маючи такого потужного <монстра> як ДМА, все бiльше i бiльше потерпае вiд нестачi податкових коштiв у бюджетi.
I ось, здаеться, вперше в iсторii директором ДМА <Бориспiль> призначено корiнного бориспiльця, члена мiськвиконкому, 30-рiчного Андрiя Миколайовича Мазура.
У переповненому залi клубу ДМА вiдбулася профспiлкова конференцiя авiаторiв, на якiй було оприлюднено результати дiяльностi колективу за останнi пiвроку.
Андрiй Миколайович, усього мiсяць як призначений директором, вперше зустрiвся з таким великим залом працiвникiв аеропорту (до цього зустрiчався з працiвниками окремих пiдроздiлiв). Почувався впевнено, демонстрував вiдмiнне володiння iнформацiею. Але зазначив, що судова тяганина ще не завершена.
На 17 вiдсоткiв збiльшився пасажиропотiк, на 20 вiдсоткiв - середньомiсячна зарплата. Незабаром мае вiдбутися чергове ii пiдвищення, але лише найменш оплачуваним працiвникам, хоча на тлi зарплат у iнших органiзацiях мiста вона в ДМА дуже навiть не маленька.
Е ще цiкава новина. Зал офiцiйних делегацiй скоро посунеться безпосередньо на територiю мiста Борисполя (35-ий км), там будуеться примiщення i проводиться робота на злiтно-посадочних смугах. Так що е надiя приведення захiдноi частини мiста (з боку Киева) до належного стану.
I на закiнчення не можу оминути прикрий епiзод. Пiд час проведення конференцii делегатам роздавалися розтиражованi папери iз начебто зверненням мiського голови до колективу аеропорту. Кореспонденту <Вiстей> такий папiрець не дiстався. Наступного дня зранку довелося звернутися до працiвникiв <бiлого> владного дому з проханням видати один екземпляр цього звернення, щоб ознайомити громадськiсть з його змiстом. Але у вiдповiдь чиновницi сказали, що для цього потрiбно написати офiцiйний запит керiвництва редакцii до мiського голови.
Ну й ну! Майже годину <тусувався> у владних апартаментах кореспондент <Вiстей>, але без <бумажки> з редакцii <бумагу> з виконкому так i не дали. Це що за явище? Бюрократiя? Нi, думаю щось гiрше, але боюсь назвати його iншими словами, щоб нашi рiднi бориспiльськi чиновники не образились.
<Вiстi> неодноразово iнформували читачiв про перипетii довкола цiеi земельно-повiтряноi епопеi, до якоi бориспiльцям е пiдстави ставитися з особливою увагою, бо ж найбiльша авiацiйна <гавань> Украiни - це кiлька тисяч високооплачуваних робочих мiсць та левова частка надходжень до бюджету мiста. А це комунальне господарство, зарплата бюджетникам, будiвництво. I виходить так, що Бориспiль, маючи такого потужного <монстра> як ДМА, все бiльше i бiльше потерпае вiд нестачi податкових коштiв у бюджетi.
I ось, здаеться, вперше в iсторii директором ДМА <Бориспiль> призначено корiнного бориспiльця, члена мiськвиконкому, 30-рiчного Андрiя Миколайовича Мазура.
У переповненому залi клубу ДМА вiдбулася профспiлкова конференцiя авiаторiв, на якiй було оприлюднено результати дiяльностi колективу за останнi пiвроку.
Андрiй Миколайович, усього мiсяць як призначений директором, вперше зустрiвся з таким великим залом працiвникiв аеропорту (до цього зустрiчався з працiвниками окремих пiдроздiлiв). Почувався впевнено, демонстрував вiдмiнне володiння iнформацiею. Але зазначив, що судова тяганина ще не завершена.
На 17 вiдсоткiв збiльшився пасажиропотiк, на 20 вiдсоткiв - середньомiсячна зарплата. Незабаром мае вiдбутися чергове ii пiдвищення, але лише найменш оплачуваним працiвникам, хоча на тлi зарплат у iнших органiзацiях мiста вона в ДМА дуже навiть не маленька.
Е ще цiкава новина. Зал офiцiйних делегацiй скоро посунеться безпосередньо на територiю мiста Борисполя (35-ий км), там будуеться примiщення i проводиться робота на злiтно-посадочних смугах. Так що е надiя приведення захiдноi частини мiста (з боку Киева) до належного стану.
I на закiнчення не можу оминути прикрий епiзод. Пiд час проведення конференцii делегатам роздавалися розтиражованi папери iз начебто зверненням мiського голови до колективу аеропорту. Кореспонденту <Вiстей> такий папiрець не дiстався. Наступного дня зранку довелося звернутися до працiвникiв <бiлого> владного дому з проханням видати один екземпляр цього звернення, щоб ознайомити громадськiсть з його змiстом. Але у вiдповiдь чиновницi сказали, що для цього потрiбно написати офiцiйний запит керiвництва редакцii до мiського голови.
Ну й ну! Майже годину <тусувався> у владних апартаментах кореспондент <Вiстей>, але без <бумажки> з редакцii <бумагу> з виконкому так i не дали. Це що за явище? Бюрократiя? Нi, думаю щось гiрше, але боюсь назвати його iншими словами, щоб нашi рiднi бориспiльськi чиновники не образились.
З року в рiк Сорочинський ярмарок стае усе яскравiшим. За роки iснування в його розвиток iнвестовано понад 10 мiльйонiв гривень. Зустрiчають вiдвiдувачiв два Мiстечка майстрiв ярмарку - старе та нове. Вони добре обладнанi, зручнi для торгiвлi та презентацii продукцii майстрiв народних ремесел.
На ярмарок з'iжджаеться багато представникiв рiзних органiзацiй та пiдприемств не лише з Полтавщини, але й з багатьох iнших областей Украiни та, навiть, iз-за кордону. Основна мета дiяльностi Сорочинського ярмарку - це пiдтримка вiтчизняних товаровиробникiв. Для них видiлено найкраще мiсце у центрi ярмаркового майдану.
З метою популяризацii успiхiв провiдних господарств, що займаються селекцiйно-племiнною роботою, демонстрацii високоякiсного поголiв'я худоби та птицi, проводяться виставки свиней, овець, курей, гусей унiкальних порiд.
Площа ярмаркового поля становить 16,1 га, що дозволяе розташувати тут луна-парк, зоопарк, iгровi майданчики та атракцiони. На ярмарку е де розважитись дiтям. А для дорослих працюють щоденнi нiчнi дискотеки.
Культурно-мистецька програма - це окраса Нацiонального Сорочинського ярмарку. З кожним роком вона стае усе бiльш цiкавою, змiстовною та яскравою. Найбiльше враження на вiдвiдувачiв справляе театралiзована вистава за участю героiв гоголiвських творiв та самого М.В. Гоголя, якi щоранку вiдкривають ярмарковий день, пересуваючись на единiй в Украiнi парi справжнiх волiв. У Сорочинському ярмарку з задоволенням беруть участь зiрки украiнськоi та росiйськоi естради.
З кожним роком зростае дiлова, бiзнесова насиченiсть ярмарку, проводяться прес-конференцii, круглi столи з найбiльш актуальних проблемних питань взаемодii влади та пiдприемництва. Бiльш потужною стае медiа-пiдтримка заходу, яка вiдбуваеться за участю засобiв масовоi iнформацii Украiни, близького та далекого зарубiжжя.
Щороку Нацiональний Сорочинський ярмарок приймае бiльше тисячi учасникiв та близько мiльйона вiдвiдувачiв.
Мiжнародна презентацiя Нацiонального Сорочинського ярмарку вiдбулася у Варшавi 2-3 грудня 2004 року, де проходив Схiдний форум, на який була запрошена i виступала з доповiддю керiвник проекту <Сорочинський ярмарок>, кавалер ордену Княгинi Ольги III ступеня Свiтлана Свищева. На Форумi були також представницькi делегацii з Росii, краiн Балтii, Бiлорусi, Молдови та Казахстану.
А в липнi 2005 року ярмарок був нагороджений Золотою премiею п'яти континентiв за якiсть i найвищу майстернiсть, яку керiвник проекту Свiтлана Свищева отримала в Парижi.
Сьогоднi Нацiональний Сорочинський ярмарок - це справжня окраса i Полтавщини, i всiеi Украiни, визначне культурно-мистецьке та бiзнесове явище, свято всього украiнського народу.
У 2006 роцi Сорочинський ярмарок проходитиме з 16 по 20 серпня i буде традицiйно кращим за всi попереднi.
Адреса ТОВ <Сорочинський ярмарок>:
36000, Украiна, м. Полтава, вул. Чапаева, 9, офiс 301,
тел.: +38 0532 508 211, факс: +38 0532 508 212 E-mail: yarmarokexpo@gmail.com, yarmarok@kot.poltava.ua
На ярмарок з'iжджаеться багато представникiв рiзних органiзацiй та пiдприемств не лише з Полтавщини, але й з багатьох iнших областей Украiни та, навiть, iз-за кордону. Основна мета дiяльностi Сорочинського ярмарку - це пiдтримка вiтчизняних товаровиробникiв. Для них видiлено найкраще мiсце у центрi ярмаркового майдану.
З метою популяризацii успiхiв провiдних господарств, що займаються селекцiйно-племiнною роботою, демонстрацii високоякiсного поголiв'я худоби та птицi, проводяться виставки свиней, овець, курей, гусей унiкальних порiд.
Площа ярмаркового поля становить 16,1 га, що дозволяе розташувати тут луна-парк, зоопарк, iгровi майданчики та атракцiони. На ярмарку е де розважитись дiтям. А для дорослих працюють щоденнi нiчнi дискотеки.
Культурно-мистецька програма - це окраса Нацiонального Сорочинського ярмарку. З кожним роком вона стае усе бiльш цiкавою, змiстовною та яскравою. Найбiльше враження на вiдвiдувачiв справляе театралiзована вистава за участю героiв гоголiвських творiв та самого М.В. Гоголя, якi щоранку вiдкривають ярмарковий день, пересуваючись на единiй в Украiнi парi справжнiх волiв. У Сорочинському ярмарку з задоволенням беруть участь зiрки украiнськоi та росiйськоi естради.
З кожним роком зростае дiлова, бiзнесова насиченiсть ярмарку, проводяться прес-конференцii, круглi столи з найбiльш актуальних проблемних питань взаемодii влади та пiдприемництва. Бiльш потужною стае медiа-пiдтримка заходу, яка вiдбуваеться за участю засобiв масовоi iнформацii Украiни, близького та далекого зарубiжжя.
Щороку Нацiональний Сорочинський ярмарок приймае бiльше тисячi учасникiв та близько мiльйона вiдвiдувачiв.
Мiжнародна презентацiя Нацiонального Сорочинського ярмарку вiдбулася у Варшавi 2-3 грудня 2004 року, де проходив Схiдний форум, на який була запрошена i виступала з доповiддю керiвник проекту <Сорочинський ярмарок>, кавалер ордену Княгинi Ольги III ступеня Свiтлана Свищева. На Форумi були також представницькi делегацii з Росii, краiн Балтii, Бiлорусi, Молдови та Казахстану.
А в липнi 2005 року ярмарок був нагороджений Золотою премiею п'яти континентiв за якiсть i найвищу майстернiсть, яку керiвник проекту Свiтлана Свищева отримала в Парижi.
Сьогоднi Нацiональний Сорочинський ярмарок - це справжня окраса i Полтавщини, i всiеi Украiни, визначне культурно-мистецьке та бiзнесове явище, свято всього украiнського народу.
У 2006 роцi Сорочинський ярмарок проходитиме з 16 по 20 серпня i буде традицiйно кращим за всi попереднi.
Адреса ТОВ <Сорочинський ярмарок>:
36000, Украiна, м. Полтава, вул. Чапаева, 9, офiс 301,
тел.: +38 0532 508 211, факс: +38 0532 508 212 E-mail: yarmarokexpo@gmail.com, yarmarok@kot.poltava.ua
Свiтлана Петренко
Ще недавно такi поняття, як корпоративнi вiйни, злиття, поглинання фiрм пов'язувалися нами лише iз захiдними економiчними ринками. Але iз завершенням першого етапу приватизацii лiнiя цього фронту перемiстилася на промисловiсть краiн колишнього СНД. До нашого лексикону увiйшло нове слово рейдер, а повiдомлення про чергове захоплення пiдприемства з'являються у новинах мало не щодня.
Не стало винятком i наше мiсто. Вигiднi економiчнi умови, зручне розташування Броварiв поряд зi столицею стали причиною справжньоi вiйни мiж акцiонерами пiдприемства Кранобудiвноi фiрми <Стрiла>. Активна боротьба за крiсло господаря заводу тут розпочалася ще у квiтнi мiсяцi. Саме тодi Високопольський районний суд Херсонськоi областi винiс рiшення за позовом одного з акцiонерiв пiдприемства: звiльнити з посади генерального директора <Стрiли> Анатолiя Ющука, до речi, голови правлiння та володаря основного пакета акцiй. Через 10 днiв той же суддя скасовуе свое рiшення. Через мiсяць з'являеться нова постанова про звiльнення Ющука, але вже Городецького суду Львiвськоi областi. А через 2 тижнi це рiшення суду втiлюеться в життя шляхом збройного захоплення.
Анатолiй Ющук каже: <Дивним е факт абсолютноi iдентичностi текстiв обох рiшень судiв, хоча виносилися вони у рiзних областях. До того ж, жоден акцiонер <Стрiли> не мае нiякого вiдношення нi до Херсона, нi до Львова.>
Успiшне в минулому пiдприемство нинi на межi банкрутства. За словами очевидцiв, з територii заводу активно вивозиться обладнання, звiльнено працiвникiв, скуповуються акцii та готуеться до продажу заводська база вiдпочинку <Десна>. Працiвники <Стрiли>до захоплення ставляться спокiйно. Вони кажуть, що це ситуацiя, коли новi багатii вiднiмають бiзнес у тих, хто свого часу зумiв його отримати вiд держави. Мета вiйни для заводчан також зрозумiла - знищення пiдприемства, розпродаж землi, мiльйоннi прибутки.
За словами Анатолiя Ющука, за цим стоiть росiйський бiзнесмен Дмитро Чернявський.
Представник теперiшнього керiвництва Володимир Шиманський цей факт заперечуе, натомiсть звинувачуючи Ющука у провокацii.
Зараз ситуацiя зайшла в глухий кут. Адже обидвi сторони мають на руках кiлька взаемовиключних рiшень судiв. Кому дiстанеться ласий шматок у виглядi заводу <Стрiла>, поки що невiдомо, адже розслiдування та виявлення справжнiх замовникiв броварськоi розбiрки - справа прокуратури та слiдчих органiв, якi не поспiшають реагувати на ситуацiю.
Не стало винятком i наше мiсто. Вигiднi економiчнi умови, зручне розташування Броварiв поряд зi столицею стали причиною справжньоi вiйни мiж акцiонерами пiдприемства Кранобудiвноi фiрми <Стрiла>. Активна боротьба за крiсло господаря заводу тут розпочалася ще у квiтнi мiсяцi. Саме тодi Високопольський районний суд Херсонськоi областi винiс рiшення за позовом одного з акцiонерiв пiдприемства: звiльнити з посади генерального директора <Стрiли> Анатолiя Ющука, до речi, голови правлiння та володаря основного пакета акцiй. Через 10 днiв той же суддя скасовуе свое рiшення. Через мiсяць з'являеться нова постанова про звiльнення Ющука, але вже Городецького суду Львiвськоi областi. А через 2 тижнi це рiшення суду втiлюеться в життя шляхом збройного захоплення.
Анатолiй Ющук каже: <Дивним е факт абсолютноi iдентичностi текстiв обох рiшень судiв, хоча виносилися вони у рiзних областях. До того ж, жоден акцiонер <Стрiли> не мае нiякого вiдношення нi до Херсона, нi до Львова.>
Успiшне в минулому пiдприемство нинi на межi банкрутства. За словами очевидцiв, з територii заводу активно вивозиться обладнання, звiльнено працiвникiв, скуповуються акцii та готуеться до продажу заводська база вiдпочинку <Десна>. Працiвники <Стрiли>до захоплення ставляться спокiйно. Вони кажуть, що це ситуацiя, коли новi багатii вiднiмають бiзнес у тих, хто свого часу зумiв його отримати вiд держави. Мета вiйни для заводчан також зрозумiла - знищення пiдприемства, розпродаж землi, мiльйоннi прибутки.
За словами Анатолiя Ющука, за цим стоiть росiйський бiзнесмен Дмитро Чернявський.
Представник теперiшнього керiвництва Володимир Шиманський цей факт заперечуе, натомiсть звинувачуючи Ющука у провокацii.
Зараз ситуацiя зайшла в глухий кут. Адже обидвi сторони мають на руках кiлька взаемовиключних рiшень судiв. Кому дiстанеться ласий шматок у виглядi заводу <Стрiла>, поки що невiдомо, адже розслiдування та виявлення справжнiх замовникiв броварськоi розбiрки - справа прокуратури та слiдчих органiв, якi не поспiшають реагувати на ситуацiю.
Брати нашi меншi
До Дня працiвникiв ветеринарноi медицини
Свiтлана ТИХА
Собачки, котики, хом'ячки i мишки, черепашки i папужки. Великi, малi, пухнастi та колючi. Ми не можемо iснувати без iхнього тепла, без iхньоi чуйностi та вiдданостi. Проходячи повз бродячого маленького пухнастого котика, не можемо втриматися, щоб не погладити та не нагодувати бiдну тваринку. Вони скрашують наше життя, вiдволiкають вiд буденностi. Але багато хто з людей, вирiшивши завести домашню тварину, розумiють, що не знають, як доглядати за нею. А дехто вважае, що нагодувати та погратися - це все, що потрiбно тваринi. А вони ж мають iще багато iнших потреб, до того ж, ще i хворiють.
13 серпня - День працiвника ветеринарноi медицини. Директор клiнiки дрiбних тварин м. Бровари Вiктор Анатолiйович Дядюк iз задоволенням розповiв про дiяльнiсть своеi установи:
- Наша клiнiка знаходиться на державному фiнансуваннi. Переваги державноi установи перед приватною полягають у тому, що наша дiяльнiсть пiд пильним контролем держави, ми маемо бiльшi повноваження, надаемо бiльше послуг, сповiдуемо моральнi цiнностi. Видаемо всi потрiбнi ветеринарнi документи з легалiзацii приплоду, паспорти мiжнародного зразка, надаемо консультацii. Проводимо епiозоотичнi плани та несемо за них повну вiдповiдальнiсть. Проводимо щеплення проти iнфекцiйних захворювань. Працюемо без вихiдних.
Випадкiв захворювання людей на сказ не фiксували давно, а от випадкiв укусiв зараженою твариною рееструемо близько 300 на рiк. У цiлому картина за останнi 2 роки покращилася. Нещодавно у с. Лiтки Броварського району в один iз дворiв забiгло лисеня, його загриз собака. Експертиза показала, що лисеня було хворе.
Головний лiкар клiнiки Гребоножко Петро Iванович, який уже 22 роки працюе у галузi ветеринарноi медицини, дае поради господарям песикiв та iнших домашнiх улюбленцiв:
- Перед тим, як заводити тварину, потрiбно перевiрити документи на щеплення. Якщо ж ви пiдiбрали тваринку, потрiбно обов'язково зробити щеплення у ветлiкарнi. Хочеться розвiяти <забобон> про те, що щеплення уповiльнюе рiст тварини. Можливо, ранiше так i було, а зараз медицина зробила великий крок уперед, вакцина стала <м'якою> i на рiст нiяк не впливае. Декiлька слiв про iжу для тварин. Господарi вважають сухий корм основною iжею для собак i котiв, але це велика помилка. Потрiбно хоча б комбiнувати його з натуральною iжею.
Пiклуйтеся про харчування та здоров'я ваших Барсикiв i Тузикiв. Ми завжди дамо вам пораду та вилiкуемо ваших чотириногих друзiв.
Наша адреса: м. Бровари, вул. Кiрова, 55.
Тел.: (294) 4-05-57.
Лiц. N 348253 УВМ в Киiвськiй областi.
13 серпня - День працiвника ветеринарноi медицини. Директор клiнiки дрiбних тварин м. Бровари Вiктор Анатолiйович Дядюк iз задоволенням розповiв про дiяльнiсть своеi установи:
- Наша клiнiка знаходиться на державному фiнансуваннi. Переваги державноi установи перед приватною полягають у тому, що наша дiяльнiсть пiд пильним контролем держави, ми маемо бiльшi повноваження, надаемо бiльше послуг, сповiдуемо моральнi цiнностi. Видаемо всi потрiбнi ветеринарнi документи з легалiзацii приплоду, паспорти мiжнародного зразка, надаемо консультацii. Проводимо епiозоотичнi плани та несемо за них повну вiдповiдальнiсть. Проводимо щеплення проти iнфекцiйних захворювань. Працюемо без вихiдних.
Випадкiв захворювання людей на сказ не фiксували давно, а от випадкiв укусiв зараженою твариною рееструемо близько 300 на рiк. У цiлому картина за останнi 2 роки покращилася. Нещодавно у с. Лiтки Броварського району в один iз дворiв забiгло лисеня, його загриз собака. Експертиза показала, що лисеня було хворе.
Головний лiкар клiнiки Гребоножко Петро Iванович, який уже 22 роки працюе у галузi ветеринарноi медицини, дае поради господарям песикiв та iнших домашнiх улюбленцiв:
- Перед тим, як заводити тварину, потрiбно перевiрити документи на щеплення. Якщо ж ви пiдiбрали тваринку, потрiбно обов'язково зробити щеплення у ветлiкарнi. Хочеться розвiяти <забобон> про те, що щеплення уповiльнюе рiст тварини. Можливо, ранiше так i було, а зараз медицина зробила великий крок уперед, вакцина стала <м'якою> i на рiст нiяк не впливае. Декiлька слiв про iжу для тварин. Господарi вважають сухий корм основною iжею для собак i котiв, але це велика помилка. Потрiбно хоча б комбiнувати його з натуральною iжею.
Пiклуйтеся про харчування та здоров'я ваших Барсикiв i Тузикiв. Ми завжди дамо вам пораду та вилiкуемо ваших чотириногих друзiв.
Наша адреса: м. Бровари, вул. Кiрова, 55.
Тел.: (294) 4-05-57.
Лiц. N 348253 УВМ в Киiвськiй областi.
Управлiння Пенсiйного фонду Украiни у мiстi Борисполi Киiвськоi областi повiдомляе, що згiдно iз Законом Украiни <Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування>, спiльним листом Пенсiйного фонду Украiни вiд 20.07.2006р. N 9353/04-40 та Украiнського державного пiдприемства поштового зв'язку <Укрпошта> вiд 20.07.2006р. N 422-106 та з метою пропорцiйного розподiлу коштiв на виплату та доставку пенсiй проводиться робота щодо перегляду графiкiв виплати пенсiй та допомоги i змiни термiну виплатного перiоду. Плануеться проводити виплату пенсii з 4 по 25 число кожного мiсяця. Зазначенi змiни можуть бути впровадженi уже у вереснi мiсяцi 2006 року.
