За результатами голосування 26 березня 2006 року до Бориспiльськоi районноi ради Блок Юлii Тимошенко набрав 36,176 вiдсоткiв (24 депутати), Народний союз <Наша Украiна> - 13,94% (9 депутатiв), Соцiалiстична партiя Украiни - 7,46% (5 депутатыв), Блок Литвина - 5,3% (4 депутати), Партiя регiонiв - 5,02% (3 депутати), Громадянська партiя <ПОРА> - 3,23% (2 депутати).
Подаемо список депутатiв районноi ради V скликання:
1. Александров Евгенiй Iванович - НСНУ (с. Гора)
2. Артемов Сергiй Валентинович - БЮТ (с. Щасливе)
3. Баркова Лiлiя Василiвна - БЮТ (с. Велика Олександрiвка)
4. Безруков Леонiд Дмитрович - СПУ (с. Глибоке)
5. Бернацька Ольга Михайлiвна - БЮТ (с. Iванкiв)
6. Брега Борис Iванович - БЮТ (с. Ревне)
7. Гавриленко Сергiй Миколайович - СПУ (м. Бориспiль)
8. Година Наталiя Миколаiвна - НСНУ (м. Киiв)
9. Голядинець Василь Антонович - БЮТ (с. Мирне)
10. Гош Володимир Олександрович - БЮТ (м. Киiв)
11. Дуденко Андрiй Олександрович - НСНУ (м. Киiв)
12. Ермаков Вiктор Леонiдович - БЮТ (с. Глибоке)
13. Зубчук Олександр Миколайович - УНП (с. Мирне)
14. Iльчишина Анна Михайлiвна - БЮТ (с. Воронькiв)
15. Калита Людмила Iванiвна - БЮТ (с. Дударкiв)
16. Климець Наталiя Максимiвна - УНП (с. Дударкiв)
17. Коваль Вадим Олександрович - НСНУ (с. Чубинське)
18. Коломiець Олена Вiкторiвна - БЮТ (с. Гора)
19. Кондратенко Володимир Вiкторович - <Пора> (м. Киiв)
20. Кононенко Микола Iванович - НП (м. Бориспiль)
21. Косяк Сергiй Iванович - БЮТ (с. Головурiв)
22. Кравченко Сергiй Миколайович - НП (с. Старе)
23. Левтун Iгор Вiкторович - НСНУ (м. Киiв)
24. Лисак Надiя Iванiвна - БЮТ(с. Сенькiвка)
25. Лозян Любов Володимирiвна - БЮТ (м. Бориспiль)
26. Марисенко Вадим Миколайович - НСНУ (с. Петровське)
27. Марисенко Олена Володимирiвна - НСНУ (с. Гора)
28. Митько Iгор Валентинович - БЮТ (с. Рогозiв)
29. Музика Михайло Гаврилович - СПУ (м. Бориспiль)
30. Недогибченко Iван Володимирович - СПУ (с. Гора)
31. Очеретько Сергiй Григорович - Партiя регiонiв (м. Бориспiль)
32. Панченко Володимир Миколайович - <Пора> (м. Киiв)
33. Пащенко Людмила Вiкторiвна - БЮТ (с. Iванкiв)
34. Петрашенко Назарiй Валерiйович - БЮТ (с. Мартусiвка)
35. Петрик Наталiя Григорiвна - БЮТ (с. Лебедин)
36. Погорiлий Валерiй Валентинович - НСНУ (с. Петровське)
37. Полюхович Iван Павлович - УНП (с. Чубинське)
38. Поминальна Ганна Михайлiвна - БЮТ (с. Мартусiвка)
39. Поминальний Микола Петрович - БЮТ (м. Бориспiль)
40. Савченко Олена Миколаiвна - БЮТ (м. Киiв)
41. Скорий Микола Никифорович - БЮТ (с. Вишеньки)
42. Соколов Микола Iванович - БЮТ (с. Гнiдин)
43. Тарабан Лiдiя Iванiвна - СПУ (с. Рогозiв)
44. Тищук Вiталiй Миколайович - БЮТ (с. Любарцi)
45. Усенко Анатолiй Петрович - НП (м. Киiв)
46. Чайка Андрiй Андрiйович - НСНУ (с. Гора)
47. Шерстюк Сергiй Андрiйович - Партiя регiонiв (с. Дударкiв)
48. Шульга Сергiй Олександрович - БЮТ (с. Мирне)
49. Яцюта Тетяна Григорiвна - НП (м. Бориспiль).

---

Те, що Бориспiль - головнi повiтрянi ворота не лише столицi, а й усiеi Украiни, наголошують мiськi градоначальники у своiх промовах, iнтерв'ю. Але будь-який <двiр> мае двое ворiт: на входах-виходах <параднi> i <чорнi>, де не передбачена.
Наш великий бориспiльський двiр не виняток. З боку Киева - <парад>, з боку Полтави, вибачте за немилозвучне слово, - <параша>.
Нинi через порiг владного бiлого дому рiшуче переступила нова численна група людей: <свiжi> мер, депутати, чиновники виконавчих служб. За кого ж проголосували бориспiльцi? Помiняли шило на мило чи вибрали, а вiрнiше на конкурснiй основi найняли чесних, сумлiнних, квалiфiкованих осiб, спецiалiстiв, зарплату яким вiдраховуватимуть зi своiх кишень як платники податкiв?
Вiдомий пролетарський письменник залишив нащадкам у спадщину мудрий вислiв: <У життi завжди е мiсце подвигу>. Новiй владi надаеться шанс знайти те мiсце i таки здiйснити подвиг - прибрати до Великодня усю ту гидку спадщину, яку залишила нам попередня влада: сотнi тонн смiття, через яке ми, бориспiльцi, все бiльше стаемо схожими на щурiв, для яких смердючий смiтник - рай. I якщо нова влада виявиться не здатною поворушити мiзками, як це зробити, то грiш iй цiна.
Багато хто з новообраних у своiх програмах обiцяв перетворити Бориспiль на квiтник. Хочеться iм вiрити, але хай спочатку лiквiдують смiтник.
Декiлька днiв тому проiжджав вулицею Польовою (це повз колишнiй радгосп <Бориспiльський>) i побачив <сенсацiйну> картину. Двое чоловiкiв завзято займалися лiквiдацiею майже пiвгектарного гидкого смiтника, що попiд вiкнами <прикордонного> п'ятиповерхового будинку. Два тезки, два Василi Павловичi змалювали ситуацiю так:
- Ми живемо ось тут поруч. Оце бридке звалище не лише результат байдужостi мiськоi влади, а й вiдсутностi совiстi у деяких мешканцiв Борисполя. Постiйно хтось пiд покровом ночi, а бувае i вдень, скидае сюди хто мiшок, а хто й цiлий кузов нечистот. Соромно, коли перехожi чи проiжджi кидають услiд: невже так можна жити i куди дивляться тутешнi мешканцi.
Ми, i навiть 88-рiчна бабуся (вона ще в змозi), намагалися хоч чимось цьому зарадити, та де там:
А ми ж християни. Невже сотнi людей iтимуть святити паску до церкви повз цей та iншi смiтники? Невже виборцi та обранi ними до влади особи не розумiють цього?
Святий день - Великдень. I я згадав, як у рiдному Закарпаттi, та й на Галичинi, люди <вилизують> кожен сантиметр землi бiля двору не лише перед Божим святом, а й щосуботи. А стосовно бориспiльцiв, то так тут поки що не заведено:
На фото:
1. Добровiльнi санiтари мiста - два Василi Павловичi з вулицi Польовоi.
2. Одне з найсмердючiших <вогнищ> нечистот Борисполя за 300 метрiв вiд мiськоi ради на вулицi Радянськiй. Там звикли прибирати лише перед вiкнами начальникiв та навколо пам'ятника Ленiну.

---

Президент Ющенко зустрiвся з переможцями парламентських виборiв. Пiдсумок зустрiчi - черговi заяви про майбутню парламентську коалiцiю. З моменту народного волевиявлення новообранi парламентарi кожну свою зустрiч називають значним кроком до формування парламентськоi коалiцii. Але всi переговори ще не закiнчилися помiтним результатом. Такою у вiвторок була i зустрiч переможцiв парламентських виборiв з гарантом Конституцii.
Перший номер списку Народного Союзу <Наша Украiна> Юрiй Ехануров заявив, що вже в середу помаранчевi сили можуть узгодити першу частину коалiцiйноi угоди: <Усерединi так званоi демократичноi коалiцii йдуть переговори. Ми задоволенi тим прогресом, який е за останню добу, i думаю, що незабаром будуть вiдповiднi документи>.
Ехануров додав, що майбутня коалiцiя може бути i квартетною - <Наша Украiна>, БЮТ, СПУ та Партiя регiонiв.
Лiдерка ж БЮТу Юлiя Тимошенко вiдкидае будь-яку можливiсть об'еднатися з регiоналами. Коалiцiю мають сформувати лише три полiтичнi сили: НСНУ, БЮТ та СПУ. Вона сказала: <Ми ще раз обговорили з Президентом краiни те, що всi переговори зi створення коалiцii трьох полiтичних сил iдуть успiшно, робоча група працюе, практично, постiйно, i обов'язково зробить так, щоб на четвер ми вийшли з угодою, яка дае вiдповiдь на питання формування новоi коалiцii з трьох полiтичних сил: <Нашоi Украiни>, Соцiалiстичноi партii i Блоку, який очолюю я>.
Лiдер регiоналiв Вiктор Янукович продовжуе стверджувати, що готовий до спiвпрацi з iншими полiтичними силами. Однак, не вiдкидае можливостi, що у новому парламентi стане опозицiонером:
<Ми, партiя, яка отримала найбiльшу довiру виборцiв в Украiнi, запропонували розглянути принципи створення коалiцii, ми готовi до переговорного процесу. Разом iз тим, чiтко уявляемо, що для нас е прийнятний i другий варiант - формат опозицii>.
Експерти ж зазначають, що зустрiч Президента з переможцями виборцiв передбачалася, як черговий ритуал. Полiтолог Андрiй Ермолаев пiдсумовуе те, про що вже два тижнi говорять в експертному товариствi:
<За пiдсумками перегонiв ми не маемо однозначних вiдповiдей, нi iдеологiчних, нi полiтичних. Навiть спроба вiдмовитися вiд демократичноi коалiцii призводить до метаморфози>.
Полiтолог Вадим Карасьов вважае, що Президент не може абсолютно усунутися вiд процесiв формування парламентськоi коалiцii: <Для того, щоб складнi процеси коалiцiйних переговорiв, непорозумiнь, а також невдоволення окремих полiтичних сил можливим майбутнiм статусом опозицii не привели до полiтичноi дестабiлiзацii>.
Пiсля офiцiйного оголошення результатiв виборiв народнi обранцi мають мiсяць, щоб сформувати парламентську коалiцiю.

Iнтриги щодо обрання голови Бориспiльськоi районноi ради на I сесii V скликання велися близько двох тижнiв. Хоча ще за декiлька мiсяцiв до виборiв говорили про можливiсть обрання на цю посаду Миколи Кононенка, Михайла Музики, Володимира Панченка, Миколи Поминального, Вадима Коваля: Звичайно, полiтична сила, яка здобула перемогу на виборах - БЮТ (понад 36 вiдсоткiв), - отримала право для висунення свого претендента на голову райради. Для багатьох була несподiванкою кандидатура Вiктора Ермакова. Деякi партii теж пропонували своiх кандидатiв. У кулуарах навiть ходили чутки стосовно пiдкупу голосiв. Чи правда це, чи нi - стверджувати важко.
Вибори голови райради все ж вiдбулися 11 квiтня у таемному режимi. До бюлетенiв було внесено двох кандидатiв: Вiктора Леонiдовича Ермакова (БЮТ) i Вадима Олександровича Коваля (НСНУ). Пiсля пiдрахунку голосiв з'ясувалося, що незаперечну перемогу отримав бютiвець Вiктор Ермаков, за якого проголосувало 30 депутатiв. Заступник голови РДА Вадим Коваль набрав 17 голосiв.
На сесii цього разу було особливо багатолюдно. Зiбралися представники рiзних полiтичних партiй, сiльськi голови, депутати обласноi ради, Верховноi Ради, керiвники рiзних рiвнiв. Прибули i представники <5-го каналу>. Але сесiя багатьох розчарувала своею неорганiзованiстю.
Уже з перших хвилини роботи сесii мiж депутатами нового скликання вiдчувалася недоброзичливiсть, розбрат. З великими труднощами обрали депутатську групу, яка буде допомагати головi райради у створеннi комiсiй i пiдготовцi наступноi сесii.
Залишилося невирiшеним питання обрання заступника голови Бориспiльськоi районноi ради, яке перенесли на наступну сесiю.
Iнтрига тривае.

Мiнiстр закордонних справ Украiни Борис Тарасюк у рамках робочого вiзиту до Польщi провiв зустрiч iз головою пiдкомiтету з питань Европейського Союзу нацiональноi Ради (парламенту) Австрii Вернером Фассльабендом.
Як повiдомив речник МЗС Украiни Василь Фiлiпчук, пiд час зустрiчi Тарасюк особливу увагу привернув до питання спрощення вiзового режиму для громадян Украiни, якi вiдвiдують краiни-члени ЕС, та активiзацiю роботи щодо укладення вiдповiдноi угоди.
Також пiд час зустрiчi Тарасюк висловив вдячнiсть австрiйському полiтику за послiдовну пiдтримку европейськоi iнтеграцii Украiни, яка, зокрема, зумовила прийняття Европейським Парламентом резолюцii щодо виборiв до Верховноi Ради Украiни. Спiврозмовники обговорили шляхи подальшоi спiвпрацi з метою реалiзацii основних положень цього документу.
Тарасюк i Фассльабенд також обмiнялися думками щодо шляхiв активiзацii спiвпрацi Австрiйського парламенту з новообраною Верховною Радою Украiни.

Президент Украiни Вiктор Ющенко доручив владi посилити охорону прав iнтелектуальноi власностi. Про це йдеться в планi першочергових заходiв у сферi iнвестицiйноi дiяльностi, затвердженому указом N300/2006 вiд 10 квiтня.
Зокрема, Ющенко доручив Мiнiстерству освiти та науки, Мiнiстерству фiнансiв, Мiнiстерству економiки i Головному управлiнню державноi служби удосконалити систему перепiдготовки i пiдвищення квалiфiкацii працiвникiв виконавчоi влади у сферi охорони прав iнтелектуальноi власностi до 2008 року.
Президент доручив Фонду державного майна, Мiнекономiки, Мiнiстерству освiти та науки у 2006 роцi органiзувати проведення перевiрки наявностi лiцензiй на програмне забезпечення, що використовуеться на державних пiдприемствах i в акцiонерних товариствах, державна частка в статутних фондах яких перевищуе 50%, i в разi потреби вжити заходiв щодо його легалiзацii.
Ющенко також доручив Мiнiстерству внутрiшнiх справ i Мiнiстерству освiти активiзувати у 2006 роцi роботу з залучення до адмiнiстративноi i кримiнальноi вiдповiдальностi органiзаторiв виготовлення i поширення контрафактних екземплярiв творiв, фонограм, вiдеограм, у тому числi продаж iх через Iнтернет i з використанням телефонного зв'язку.
Президент також доручив Державнiй митнiй службi, Адмiнiстрацii Державноi прикордонноi служби, МВС, Службi безпеки Украiни, Мiносвiти у 2006 роцi посилили роботу з недопущення в Украiну контрафактних екземплярiв творiв, фонограм, вiдеограм.

Хоча Бориспiль не назвеш зразком чистоти та вишуканого дизайну, на територii мiста працюе багато дбайливих господарiв, для яких оформлення зовнiшнього вигляду iхнiх пiдприемств, дотримання порядку бiля них, е невiд'емною складовою iмiджу. При цьому iм вдаеться поеднувати i красу, i надiйнiсть. Таким е, наприклад, кований паркан на мiцно закрiплених опорах бiля ринку <Центральний>. Так само елегантно i надiйно зроблено невисокий турнiкет бiля магазину <Риба>, що в центрi мiста.
Таких пiдприемств у Борисполi чимало, хоча вони i губляться серед загальноi маси бруду i недоглянутостi. Але я навмисне зупинилася на центральнiй частинi мiста. Бо саме тут знаходиться i дiаметрально протилежний приклад. Навпроти <Риби>, за кiлька будинкiв вiд ринку, працюе супермаркет <Сiльпо>. Единий у Борисполi магазин такого типу, що досить популярний серед покупцiв. Але тi ж самi покупцi поряд iз ним пiддаються небезпецi. Йдеться про територiю перед фасадом будiвлi. Колись це був широкий зручний тротуар. Потiм вiн почав перетворюватися на проiжджу частину: <мудрi> водii на <крутих тачках>, i не дуже <крутих>, скорочували цим тротуаром шлях, пiд'iжджаючи до найближчих кафе. З вiдкриттям же <Сiльпо> територiя перед магазином перетворилася на автостоянку з iнтенсивним дорожнiм рухом. А якщо взяти до уваги близькiсть загальноосвiтньоi школи N1, то проблема постане в усiй красi.
Справа зрушила з мiсця наприкiнцi весни - на початку лiта минулого року. Площу перед <Сiльпо> було обгороджено турнiкетами, якi обмежували проiзд тротуаром, але не перешкоджали пiшохiдному руху.
Те, що цi турнiкети особливим дизайном не вiдрiзнялися - пiвбiди. На жаль, зроблено iх було тiльки для чесних людей. Бо для бориспiльських вандалiв не склало особливих труднощiв вирвати <з м'ясом> крiплення опор турнiкетiв. Мало того, проiзд тротуаром вiдновився. Водii стали настiльки нахабними, що заiжджали на тротуар прямо iз пiшохiдного переходу. Недосконалiсть наших законiв обмежувала втручання ДАI у вирiшення цiеi проблеми. Так тривало i восени, i протягом зими. Напередоднi виборiв турнiкети вiдновили, але безпечно пiшоходи могли почуватися аж... один день! Наступного дня знову на тротуарi почали господарювати машини.
Прикро, звичайно, за поведiнку наших землякiв. Проте i тi, хто виготовив такi турнiкети, особливого спiвчуття не викликають. Схоже, прагнули зробити недорого, але потрiбно було хоча б потурбуватися про надiйнiсть. Крiплення гвинтами до металевих пластин гарантii надiйностi не дають. Сьогоднi площа знову заставлена машинами, зламано опори, якi обмежували в'iзд на тротуар iз пiшохiдного переходу, понiвечено самi турнiкети. I знову життя та здоров'я пiшоходiв знаходиться у небезпецi.
Виникае питання: скiльки ще господарям магазину доведеться проводити такi ремонтнi роботи? Можливо, варто розглянути перспективу повнiстю замiнити ненадiйну огорожу на гарну ковану? Адже привабливий фасад i доглянута територiя - це складова частина реклами магазину, на яку мудрi бiзнесмени грошей, як правило, не шкодують.
На жаль, у <Сiльпо> е проблеми не лише з боку фасаду примiщення.
- Ви бачили, що там робиться за магазином, скiльки там смiття? - зверталися до кореспондента бориспiльцi.
Щоб мати право подивитися на офiцiйних пiдставах, переадресувала питання до мiськоi ради. До <Сiльпо> кореспондент завiтала разом iз представниками Бориспiльськоi мiськоi ради та санепiдемстанцii. У останньоi до <Сiльпо> своi зауваження, у зв'язку з чим видано припис на усунення недолiкiв (так спiвпало, що саме напередоднi нашого вiзиту пiдприемство отримало цей припис). У випадку його невиконання з 21 квiтня буде призупинено роботу магазину. Е питання i в торгового вiддiлу мiськвиконкому, у тому числi щодо умов зберiгання товару, по яких буде органiзовано вiдповiднi перевiрки.
Сьогоднi ми не зупинятимемося на цих питаннях, оскiльки вiдбулася зустрiч кореспондента з управляючим унiверсамом <Сiльпо> Станiславом Михайловичем Мисловичем, i вiн запевнив, що для початку виконання робiт стояли на завадi тiльки погоднi умови. Але i пiдготовка вже проведена, i пiдписано договiр iз виконавцями. Тож до визначеного санепiдемстанцiею термiну всi приписи буде виконано.
Вирiшаться також проблеми зi смiттям, оскiльки магазин вiдмовився вiд послуг комунгоспу i уклав договiр iз ЖЕК-1, сподiваючись, що це пiдприемство вивозитиме смiття дисциплiнованiше.
Думаю, читачам <Вiстей> цiкаво буде дiзнатися про результати цих заходiв. Адже всi ми хочемо бути впевненi у своiй безпецi.

160 <зiрочок> iз 18 дошкiльних закладiв Броварiв засяяли 6 квiтня на сценi мiського культурного центру <Прометей>. Саме тут вiдбувся щорiчний фестиваль дитячоi творчостi <Срiбнi дзвiночки>. Найстаршим артистам було аж 6 рокiв.
Його органiзував науково-методичний центр управлiння освiти Броварськоi мiськоi ради. Цей творчий захiд проходить уже 12-й рiк поспiль. Його мета - виявити обдарованих дiтей i розвивати iхнi таланти.
Цього разу дошкiльнята змагалися у кiлькох номiнацiях: виразному читаннi, пiсенному i хореографiчному жанрах. Юнi аматори були неперевершенi, i пiсля закiнчення чергового номера програми, зал вибухав гучними оплесками.
А юна <Мiс Бровари> Маша Без'язична (дитячий садочок <Барвiнок>), виконавцi хореографiчноi композицii <Василечки> (iз дитячого садочка <Зiрочка>) та юнi читцi гуморесок так сподобалися глядачам, що серед бурхливих аплодисментiв, можливо вперше в життi, юнi виконавцi почули вiдоме <браво!>
Яскравi, оригiнальнi та неповторнi дитячi костюми щоразу створювали новий настрiй на сценi, передаючи характер маленького героя. Ось Капiтошка, Сорока-скрекотуха та дивнi квiточки на весняному лузi, казковi гномики, веселi курчатка з мамою-квочкою - усi героi викликали добрi посмiшки та захоплення схвильованих батькiв i друзiв.
Недаремно на цьому фестивалi не бувае нi переможцiв, анi переможених, адже для вихователiв головне викликати у дiтей почуття власноi значущостi, вiри у своi можливостi та допомогти утвердитися думцi про необхiднiсть для iнших людей. Дiйсно, яскравi талановитi зiрочки засвiтилися на небосхилi Броварiв пiд час фестивалю <Срiбнi дзвiночки>.

---

7 квiтня на першiй сесii депутати новоi районноi ради обирали ii голову. Не обiйшлося без емоцiй i штовханини. Непорозумiння були очевидними уже на початку: у залi засiдань не було жодного бютiвця, а вiд БЮТ до районноi ради пройшло найбiльше депутатiв - 17. Однак iз 46 обраних з'явилися 25 представникiв iнших полiтичних сил, тож сесiю, за присутностi бiльшостi, голова РВК Валентина Наумова вiдкрила. Вона одразу ж повiдомила: проводити сесiю чи нi, потрiбно вирiшити депутатам, адже вранцi iй надiйшла ухвала суду, якою було заборонено проводити першу сесiю новообраноi райради саме 7 квiтня. Напередоднi сесii до суду звернулися представники БЮТ з вимогою заборонити проводити ii саме того дня. За iхнiми словами, рiшення про проведення сесii було прийняте головою РВК одноосiбно, депутатiв не попередили завчасно. Нашоукраiнцi говорили, що рiшення про проведення сесii було прийняте 5 квiтня представниками усiх полiтичних сил, якi пройшли до районноi ради. Зрештою, присутнi депутати вирiшили, що проведення сесii е цiлком законним, а тому ухвалу суду проiгнорували.
На початку сесii Валентина Наумова прозвiтувала про те, як пройшли вибори на Переяславщинi. РВК, за словами голови, зi своiми обов'язками справилася гiдно. У депутатському корпусi працюватимуть 8 жiнок. Одна iз них - Олена Дробна - е наймолодшим депутатом, iй 29 рокiв. Найстаршому депутату - Григорiю Домнiчу - 68 рокiв. До речi, йому колеги надали можливiсть продовжувати перше сесiйне засiдання.
Консолiдацii полiтичних сил, яка спостерiгалася того дня, можуть позаздрити i депутати Верховноi Ради. Нашоукраiнцi, соцiалiсти, регiонали, представники <Третьоi сили>, Народноi партii, Блоку Костенка i Плюща були одностайними у прийняттi рiшень. А от iз бютiвцями спiльноi мови не знайшли, зокрема у питаннi висунення кандидатури голови районноi ради. Нашоукраiнцi пропонували обрати головою райради iхнього однопартiйця Валентину Усик, мовляв, кандидатуру вiд партii, яка не е лiдером у радi, за необхiдностi неважко буде замiнити. За словами депутата Сергiя Доброскока, вони чекали вiд БЮТ конструктивних пропозицiй, адже в його рядах i голова РДА Петро Дзецко, а вiдчули лише тиск. Пiд час цiеi розмови у залi були присутнi вже i деякi представники БЮТ, якi з'явилися у ходi роботи сесii. Вони запропонували iншу кандидатуру - чинного заступника РДА i депутата вiд БЮТ Валентини Губар. На думку депутата Юрiя Гармаша, це та людина, яка може домогтися порозумiння мiж головою РДА i районною радою. Однак свою кандидатуру бютiвцi й не вiдстояли i в голосуваннi участi не взяли. Пiд час сесii увiйшов i голова району вiд БЮТ Петро Дзецко, який намагався переконати присутнiх, що проведення сесii е незаконним. Депутати його не слухали. Петро Дзецко не захотiв залишитися у залi анi як депутат, анi як голова РДА. А 25 депутатiв, якi вiдкривали сесiю, визначилися зi складом лiчильноi комiсii, було оголошено перерву, необхiдну для пiдготовки до головування. Доки однi депутати радилися, iншi - штовхалася. У коридорi РДА поспiшали доробити кабiнку для голосування, а хтось iз бютiвцiв спробував ii зламати. Один iз депутатiв, вiдчувши смалене, викликав мiлiцiю, та до бiйки не дiйшло. Кабiнку доводили до ладу вже у сесiйнiй залi.
Голосування вiдбулося. Iз 25 депутатiв, якi взяли участь у голосуваннi, 24 проголосували за кандидатуру Валентини Усик, один не пiдтримав жодну з кандидатур, тож присутнi вiтали нашоукраiнку. Новообрана голова районноi ради подякувала за довiру i пообiцяла не пiдвести.

160 <зiрочок> iз 18 дошкiльних закладiв Броварiв засяяли 6 квiтня на сценi мiського культурного центру <Прометей>. Саме тут вiдбувся щорiчний фестиваль дитячоi творчостi <Срiбнi дзвiночки>. Найстаршим артистам було аж 6 рокiв.
Його органiзував науково-методичний центр управлiння освiти Броварськоi мiськоi ради. Цей творчий захiд проходить уже 12-й рiк поспiль. Його мета - виявити обдарованих дiтей i розвивати iхнi таланти.
Цього разу дошкiльнята змагалися у кiлькох номiнацiях: виразному читаннi, пiсенному i хореографiчному жанрах. Юнi аматори були неперевершенi, i пiсля закiнчення чергового номера програми, зал вибухав гучними оплесками.
А юна <Мiс Бровари> Маша Без'язична (дитячий садочок <Барвiнок>), виконавцi хореографiчноi композицii <Василечки> (iз дитячого садочка <Зiрочка>) та юнi читцi гуморесок так сподобалися глядачам, що серед бурхливих аплодисментiв, можливо вперше в життi, юнi виконавцi почули вiдоме <браво!>
Яскравi, оригiнальнi та неповторнi дитячi костюми щоразу створювали новий настрiй на сценi, передаючи характер маленького героя. Ось Капiтошка, Сорока-скрекотуха та дивнi квiточки на весняному лузi, казковi гномики, веселi курчатка з мамою-квочкою - усi героi викликали добрi посмiшки та захоплення схвильованих батькiв i друзiв.
Недаремно на цьому фестивалi не бувае нi переможцiв, анi переможених, адже для вихователiв головне викликати у дiтей почуття власноi значущостi, вiри у своi можливостi та допомогти утвердитися думцi про необхiднiсть для iнших людей. Дiйсно, яскравi талановитi зiрочки засвiтилися на небосхилi Броварiв пiд час фестивалю <Срiбнi дзвiночки>.

Серед невдах недавнiх виборчих перегонiв до Верховноi Ради - <Народна опозицiя> на чолi з головою ПСПУ, <учьоной>, як вона себе називае, Наталiею Вiтренко. Причому, до подолання заповiтного тривiдсоткового бар'еру ii блоку не вистачило якихось 7 сотих процента, тобто приблизно 15 тисяч голосiв. I якби вiтренкiвцi натягли отi омрiянi три проценти, то вiдразу цiлий десант iз п'ятнадцяти прогресистiв приземлився б у залi засiдань украiнського парламенту. Тож е через що гризти лiктi.
Та не була б лiдер ультралiвих екстремiстiв сама собою, якби не зчинила галас, що, мовляв, клятий виборчком обрахував ii опозицiйну команду, i не влаштувала навпроти його вiкон наметовий табiр.
Побував кiлька днiв тому в ньому й кореспондент <Вiстей>. I що то воно таке? Приблизно сотнi пiвтори наметiв синьо-червоного кольору, встановлених лiнiйно i обмальованих вiдповiдною прогресивно-соцiалiстичною символiкою. Цi <будки> не пристосованi для проживання, iхнi архiтектурнi форми, швидше за все, типовi для базарноi торгiвлi чи агiтацiйноi роботи. Монотоннiсть синьо-червоних наметових рядiв порушували декiлька сiрих мобiльних сортирiв. Майже безлюдним табором бiгав бродячий пес. У нього, вочевидь, був не найкращий день, бо вже обiд на носi, а польова кухня не подавала жодних ознак, що в нiй вариться щось смачненьке. Та й потенцiйних iдцiв не густо, десяткiв два-три молодикiв, якi снували табором, як примари. А деякi з посинiлими носами, втягнувши голови в плечi й повстромлявши руки в кишенi, безрадiсно скнiли пiд дрiбною холодною мжичкою. Не зiгрiлася, не запалилася, вочевидь, iхня душа священною благородною люттю до клятоi антинародноi буржуазноi влади, хоча гучномовець потрясав повiтря потужними децибелами патрiотично-советськоi <попси>. I лише двi тiтоньки розмахували посеред табору росiйськими, бiлоруськими й синьо-червоними прапорцями.
Що за люди населяють табiр? Це в абсолютнiй бiльшостi привезенi з пiвденних i схiдних областей пiдлiтки. З ними разом куняли й представники невизнаноi Приднiстровськоi республiки, якi буцiмто невдоволенi тим, що не могли проголосувати за Вiтренко, бо в iхнiй <краiнi> не було вiдкрито виборчих дiльниць.
Особливi стосунки склалися у Вiтренко з Мiнiстром внутрiшнiх справ Украiни. Вона вже подала десяткiв зо два позовiв до судiв щодо притягнення пана Луценка до вiдповiдальностi за неправеднi дii проти опозицii. А мiнiстр, у свою чергу, зробив жест доброi волi й запропонував лiдеру блоку <Народна опозицiя> надати охорону Мiнiстерства внутрiшнiх справ. У iнтерв'ю ЗМI вiн пояснив, що побоюеться замаху на ii життя з боку органiзованого полiтичного угрупування Макса Бешеного (Максима Курочкiна), яке фiнансувало виборчу кампанiю Вiтренко. <Я офiцiйно пропоную iй охорону вiд МВС, тому що органiзоване полiтичне угрупування, яке вона повинна була завести в парламент, пролетiло. I це дуже небезпечно для ii життя>, - зазначив Луценко. В обмiн мiнiстр запропонував Наталi Михайлiвнi сказати, де перебувають два кандидати з ii списку, якi значаться у мiжнародному розшуку, - колишнiй керiвник львiвськоi мiлiцii Олег Сало та колишнiй керiвник закарпатськоi Василь Варцаба.
Бiля мене несподiвано зупинилася якась перехожа.
- Ви, мабуть, з газети,- мовила. - Ну скажiть, коли закiнчиться оце неподобство?
- Кажуть, стоятимуть до переможного кiнця.
- А я знаю. Доти, поки грошi закiнчаться!
Мабуть, це ближче до iстини.

Прийшла весна, розтанув снiг. I замiсть того, щоб око радувала перша зелень, у Борисполi i районi наш погляд привертають смiтники, до речi, скрiзь: обабiч дорiг, у лiсосмугах, на полях, попiд будинками. Кореспондент <Вiстей> звернулася до головного санiтарного лiкаря Бориспiльського району Андрiя Андрiйовича Веремiя стосовно забруднення навколишнього середовища та стану питноi води у нашiй мiсцевостi.
- Кiлькiсть стихiйних смiттезвалищ з кожним роком збiльшуеться. Андрiю Андрiйовичу, скажiть, будь ласка, якi заходи з цього приводу вживаються санепiдемстанцiею? Як можна виправити ситуацiю?
- Коли ми не знали, що таке пластикова пляшка чи упаковка, жили трохи спокiйнiше. Можна було спалити папiр, який, потрапляючи в землю, зогнивае, нiчого не залишаючи. Уже декiлька мiсяцiв районнiй i мiськiй адмiнiстрацiям пропоную органiзувати пункти прийому полiетиленовоi сировини. Наприклад, можна встановити цiну у 2-3 гривнi за кiлограм. Тодi люди, у першу чергу бомжi, почнуть збирати i здавати вiдходи. Я впевнений, що i черги з'являться. Ми знайшли мiсце, де можна зберiгати сировину, знайшли людей, якi б цим займалися. Але процес далi не пiшов, бо у цьому нiхто не зацiкавлений. Мiлiцiя теж вiдгородилася, мотивуючи тим, що це не iхня справа. Навпаки, засмiчування вулиць - це порушення громадського порядку. Тож першим повинен побачити, що хтось кинув папiрець чи недопалок, саме мiлiцiонер. Торгiвля на тротуарах - теж порушення громадського порядку. У цивiлiзованiй краiнi, якщо людина себе поважае, вона нiколи не купить iз землi нi м'ясо, нi молочнi продукти. Стихiйна торгiвля - це теж одна з причин, чому у нас з'являеться смiття на тротуарах.
У цьому питаннi важко знайти крайнього. Але iснуе якась певна система, е господар. I ми висуваемо претензii до нього згiдно iз законом <Про санепiдемiологiчне благополуччя>. Господар говорить, що уклав договiр з органiзацiею, щоб та прибирала смiття. Та все одно вiдповiдальнiсть лежить на ньому. Згiдно iз законом ми накладаемо штрафнi санкцii на ЖЕКи, на головного лiкаря, на сiльського голову тощо. ЖЕКи отримують кошти вiд населення, тому повиннi забезпечити людям належний порядок i нормальнi умови проживання (воду, тепло, чистоту, спокiй).
Ранiше у Борисполi була плановопоквартирна i плановоподвiрна очистка, тобто у певний час вулицями iхала машина, куди люди скидали смiття. Але за це потрiбно платити грошi. У нас всi люди за чистоту, та тiльки заходить про грошi, то це питання так i залишаеться вiдкритим.
- Чому? Деякi вулицi Борисполя, сiльськi ради вирiшили це питання. Можливо, багато залежить i вiд депутата мiста чи села, закрiпленого за певним округом?
- Колись були дворовi комiтети, але цими питаннями сьогоднi фактично нiхто не займаеться. Найпростiше вiдходи скласти у мiшок, вiдвезти машиною до лiсосмуги i викинути. Потiм нас запитують: <Куди дивиться санепiдемстанцiя?> Але ж найперше повиннi стежити за порядком сiльськi голови i мiськкомунгосп у Борисполi.
- Якi штрафнi санкцii Ви застосовуете до тих, хто не виконуе вимогу прибрати смiття?
- Працiвники санепiдемстанцii приiжджають, складають акт i припис, де вказуеться термiн на виконання. У разi невиконання ми притягуемо до адмiнiстративноi вiдповiдальностi - штрафуемо аж на 102 грн.! Сiльськi голови сплачують цi кошти (а штрафували ми вже всiх), та смiття залишаеться не вивезеним. А за одне й те ж порушення, за законом, можна покарати лише раз. Повторну ж штрафну санкцiю господар може оскаржити у судi. Як бачимо, через недосконалiсть законiв усе залишаеться таким, як е.
Нинi проходить мiсячник санiтарного упорядкування мiста i сiл. У Борисполi за певними вулицями закрiпленi представники санепiдемстанцii, якi проводять вiдповiдну роботу з людьми. Тих, хто вiдмовляеться, беруть на замiтку. Приватну особу оштрафувати ми не маемо права. Матерiали передаемо на адмiнкомiсiю при мiськвиконкомi або на сiльську раду, але, на жаль, там працюють за принципом: <кум, сват, брат>. Тож вiдповiдальнiсть нiхто не несе.
- Невдоволення мешканцiв Бориспiльського району викликае смiттезвалище поблизу Глибокого. Довкола стоiть страшенний сморiд, а поля <засiянi> кульками i смiттям. Як санепiдемстанцiя бореться з цим? Чи дотримуються на смiттезвалищi правил утилiзацii?
- Ми всi зрадiли, коли у Бориспiльському районi для мiста було знайдено мiсце пiд смiттезвалище - полiгон для утилiзацii твердих побутових вiдходiв. У Борисполi незабаром додасться 30-40 тисяч населення. Тож клопоту буде ще бiльше. У нас на сьогоднi невирiшенi питання каналiзацii, будiвництва очисних споруд, вивезення смiття:
Що стосуеться правил утилiзацii смiття на полiгонi, то згiдно з технологiею, насипаеться 40 см вiдходiв, а зверху - 40 см грунту (пiску). Якщо ж сиплеться одне смiття, то там проходять бiотермiчнi процеси, пiдвищуеться температура за рахунок розкладання азотовмiсних сполук, вiдбуваеться самозагорання. Для того, щоб загасити, необхiдно потужним бульдозером розгорнути насипане. Коли зверху налити води, процес пришвидшиться, i температура ще бiльше пiдвищиться.
На смiттезвалищi порушуеться технологiя утилiзацii. Постановою головного державного санiтарного лiкаря Киiвськоi областi експлуатацiя смiттезвалища призупинена. Матерiали регулярно передаються до прокуратури. Але питання i до цього часу не вирiшене. <Там, де грошi, там закон на задвiрках>, - кажуть у народi.
За порушення технологii утилiзацii вiдповiдальностi ми iз себе не знiмаемо. Регулярно iнформуемо область, пишемо до прокуратури:
Наш мiськкомунгосп, iз невiдомих менi причин, передав Киеву наше смiттезвалище. А тепер запитують у нас: <Чому так?> Я вважаю, що це е злочин перед Борисполем. Нам цього звалища вистачило б на 50 рокiв, а киiвським смiттям його завалять за 10 рокiв.
- Чи можуть стихiйнi смiттезвалища у районi впливати на розвиток хвороб, епiдемiй?
- Для того, щоб iнфекцiя з'явилася, ii потрiбно занести. А бактерii живуть лише у живому органiзмi. Стихiйнi звалища - це вiдображення нашоi культури, побуту.
За часiв Радянського Союзу найчистiшими мiстами були Севастополь i Донецьк. У Донецьку щороку цвiло 1 млн. кущiв троянд. Навколо так все виметено, що i папiрець соромно кинути пiд ноги.
Чисто не там, де прибирають, а там, де не смiтять.
- Чи загрожують стихiйнi звалища забрудненням пiдземних вод, криниць?
- Нi. Земля-мати про себе турбуеться. Настае кальматацiя грунту, тобто верхнiй шар убирае в себе всi речовини, що утворилися при перегниваннi. Верхнiй шар грунту вiдмирае, але далi мiкроорганiзми не пустить. Навiть якщо за 4 метри вiд криницi лежатиме гнiй, то земля не дозволить йому потрапити у воду.
- Скажiть, будь ласка, чи питна вода у Бориспiльському районi вiдповiдае санiтарним нормам? У водi з криницi утворюеться вапняний накип бiлого кольору, а зi свердловини - коричневого, бо там багато залiза. Що шкiдливiше: вапно чи залiзо? Яку воду краще вживати: сиру чи кип'ячену?
- Уся вода, яка знаходиться на територii Бориспiльського району, не вiдповiдае санiтарним нормам. Це не тому, що недалеко Чорнобиль. Так як потрiбно мити посуд, так i криницю необхiдно один раз на рiк чистити. Тодi i вода буде вiдповiдати санiтарним вимогами. У трубчатому колодязi (колонка, свердловина) е багато залiза. Воно розчинне. Але коли залiзо з'еднуеться зi свiтлом i киснем, то окислюеться i випадае в осад. Якщо це залiзо потрапляе в органiзм, то воно легко виводиться. Але якщо це залiзо потрапляе у чайник i там з'являеться рудий налiт, тодi хоч i дистильовану воду туди налити - вона починае витягувати залiзо. Те залiзо е шкiдливим. Потрiбно гарно мити чайник. Як тiльки е налiт у чайнику, тодi вже вiн екстрагуеться так, як заварка чаю, i людина п'е залiзо, яке вже е шкiдливим.
Найкраще воду кип'ятити, потiм вiдстоювати (непотрiбнi речовини випадуть в осад), а потiм вживати. Ще можна ставити фiльтри. Але вiд залiза i мiкроорганiзмiв фiльтр не вберiгае (та ще й коштуе певну суму). Фiльтри необхiдно часто мiняти.
- А якi хвороби викликае вапно та залiзо, що мiстяться у питнiй водi?
- Вони негативно дiють на нирки (сприяють утворенню пiску i каменiв у нирках), на жовчний мiхур; у людини порушуеться травлення, змiнюеться кислотно-лужний баланс у кишечнику.
- Дякую за цiкаву iнформацiю.