 |
 |
 |
13-19 липня 2006 року
Партiя <Народний союз <Наша Украiна> вирiшила готуватися до дострокових парламентських виборiв.
Таке рiшення було прийняте на засiданнi ради партii.
Голова ради НСНУ Роман Безсмертний зачитав журналiстам рiшення, яке складаеться з трьох пунктiв. Зокрема, рада партii вирiшила уповноважити президiю НСНУ виробити нову полiтичну стратегiю для реалiзацii програмних цiлей i засад партii. Рада НСНУ вирiшила доручити президii партii проводити пiдготовку НСНУ до проведення дострокових парламентських виборiв, а також визнала неможливiсть участi парламентськоi фракцii <Наша Украiна> у складi коалiцii Партii регiонiв, СПУ та КПУ.
Вiдповiдаючи на запитання журналiстiв, Р. Безсмертний додав, що на радi при голосуваннi за таку постанову утримались лише чотири депутати.
<Ми вважаемо, що е деякi пiдстави для дострокових виборiв, однак рiшення мае прийняти Президент>, - наголосив Р.Безсмертний.
Таке рiшення було прийняте на засiданнi ради партii.
Голова ради НСНУ Роман Безсмертний зачитав журналiстам рiшення, яке складаеться з трьох пунктiв. Зокрема, рада партii вирiшила уповноважити президiю НСНУ виробити нову полiтичну стратегiю для реалiзацii програмних цiлей i засад партii. Рада НСНУ вирiшила доручити президii партii проводити пiдготовку НСНУ до проведення дострокових парламентських виборiв, а також визнала неможливiсть участi парламентськоi фракцii <Наша Украiна> у складi коалiцii Партii регiонiв, СПУ та КПУ.
Вiдповiдаючи на запитання журналiстiв, Р. Безсмертний додав, що на радi при голосуваннi за таку постанову утримались лише чотири депутати.
<Ми вважаемо, що е деякi пiдстави для дострокових виборiв, однак рiшення мае прийняти Президент>, - наголосив Р.Безсмертний.
про украiнський прапор
Украiна вимагае, щоб кораблi Чорноморського флоту РФ пiд час святкування ВМФ РФ (в останню недiлю липня) поряд iз прапором Росii пiднiмали прапор Украiни як краiни тимчасового перебування ЧФ.
Про це сказав сьогоднi на брифiнгу речник МЗС Василь Фiлiпчук, вiдповiдаючи на запитання журналiстiв. Вiн зазначив, що МЗС Украiни направило ноту росiйськiй сторонi, в якiй дало згоду на проведення у Севастополi 30 липня параду кораблiв та вiйськово-морського свята ЧФ РФ.
За словами В.Фiлiпчука, при цьому украiнська сторона звернула увагу росiйськоi сторони на те, що, вiдповiдно до мiжнародних морських традицiй, кораблi i судна ЧФ РФ повиннi пiднiмати i нести додатково до свого прапора державний прапор Украiни як краiни тимчасового перебування ЧФ РФ.
<Це вимоги мiжнародних морських правил, це вимога, яку сама Росiйська Федерацiя висувае до кораблiв iнших держав, якi тимчасово перебувають в ii територiальних водах, тобто ми дiемо вiдповiдно до мiжнародного права>, - сказав В.Фiлiпчук.
Про це сказав сьогоднi на брифiнгу речник МЗС Василь Фiлiпчук, вiдповiдаючи на запитання журналiстiв. Вiн зазначив, що МЗС Украiни направило ноту росiйськiй сторонi, в якiй дало згоду на проведення у Севастополi 30 липня параду кораблiв та вiйськово-морського свята ЧФ РФ.
За словами В.Фiлiпчука, при цьому украiнська сторона звернула увагу росiйськоi сторони на те, що, вiдповiдно до мiжнародних морських традицiй, кораблi i судна ЧФ РФ повиннi пiднiмати i нести додатково до свого прапора державний прапор Украiни як краiни тимчасового перебування ЧФ РФ.
<Це вимоги мiжнародних морських правил, це вимога, яку сама Росiйська Федерацiя висувае до кораблiв iнших держав, якi тимчасово перебувають в ii територiальних водах, тобто ми дiемо вiдповiдно до мiжнародного права>, - сказав В.Фiлiпчук.
За останнiми даними прокуратури Iркутська, пiд уламками лiтака, що розбився, знайдено тiла 124 загиблих.
Проте спiвробiтники МНС РФ пiдтверджують iнформацiю про загибель 122 осiб, якi перебували на борту лiтака. До лiкарнi Iркутська доставлено 71 потерпiлого, серед них шестеро дiтей i три члени екiпажу.
У Росii 10 липня оголошено днем жалоби у зв'язку з катастрофою авiалайнера А-310.
Лiтак, який належав авiакомпанii S7 (ранiше <Сибiр>), виконував рейс IЗ7-778 iз Москви до Iркутська. На його борту перебувало 192 пасажири i 8 членiв екiпажу. При посадцi в аеропорту близько 03:44 за киiвським часом лiтак вилетiв за межi смуги, збив бетонну огорожу, врiзався у будинок i розбився. На уламках фюзеляжу виникла пожежа.
До Iркутська з Москви вилетiли фахiвцi Мiждержавного авiацiйного комiтету (МАК), яким мае розслiдувати причини катастрофи.
Управлiння МНС в Iркутськiй областi оприлюднило списки пасажирiв, якi летiли рейсом N 778 <Москва - Iркутськ>. У цьому списку 201 прiзвище. Наводяться також iмена трьох потерпiлих, якi не потрапили до списку.
Проте спiвробiтники МНС РФ пiдтверджують iнформацiю про загибель 122 осiб, якi перебували на борту лiтака. До лiкарнi Iркутська доставлено 71 потерпiлого, серед них шестеро дiтей i три члени екiпажу.
У Росii 10 липня оголошено днем жалоби у зв'язку з катастрофою авiалайнера А-310.
Лiтак, який належав авiакомпанii S7 (ранiше <Сибiр>), виконував рейс IЗ7-778 iз Москви до Iркутська. На його борту перебувало 192 пасажири i 8 членiв екiпажу. При посадцi в аеропорту близько 03:44 за киiвським часом лiтак вилетiв за межi смуги, збив бетонну огорожу, врiзався у будинок i розбився. На уламках фюзеляжу виникла пожежа.
До Iркутська з Москви вилетiли фахiвцi Мiждержавного авiацiйного комiтету (МАК), яким мае розслiдувати причини катастрофи.
Управлiння МНС в Iркутськiй областi оприлюднило списки пасажирiв, якi летiли рейсом N 778 <Москва - Iркутськ>. У цьому списку 201 прiзвище. Наводяться також iмена трьох потерпiлих, якi не потрапили до списку.
Кабiнет Мiнiстрiв вiдмовився затвердити запропонований Нацiональною комiсiею з питань регулювання електроенергетики графiк поетапного пiдвищення тарифiв на електроенергiю для населення.
В Iнгушетii, у нiч на 10 липня, було вбито одного iз лiдерiв чеченських бойовикiв Шамiля Басаева.
Про це доповiв Президенту РФ Володимиру Путiну керiвник ФСБ Микола Патрушев.
Уночi в Iнгушетii була проведена спецоперацiя, у результатi якоi був знищений Шамiль Басаев, а також кiлька бандитiв, якi здiйснювали пiдготовку i теракти в Iнгушетii.
Директор ФСБ наголосив, що бандити <збиралися використати диверсiйно-терористичний акт для того, щоб чинити тиск на керiвництво Росii в перiод, коли планувався самiт G8>.
Путiн, у свою чергу, назвав знищення Басаева заслуженою вiдплатою за Беслан i Будьоновськ та розпорядився нагородити учасникiв операцii.
Про це доповiв Президенту РФ Володимиру Путiну керiвник ФСБ Микола Патрушев.
Уночi в Iнгушетii була проведена спецоперацiя, у результатi якоi був знищений Шамiль Басаев, а також кiлька бандитiв, якi здiйснювали пiдготовку i теракти в Iнгушетii.
Директор ФСБ наголосив, що бандити <збиралися використати диверсiйно-терористичний акт для того, щоб чинити тиск на керiвництво Росii в перiод, коли планувався самiт G8>.
Путiн, у свою чергу, назвав знищення Басаева заслуженою вiдплатою за Беслан i Будьоновськ та розпорядився нагородити учасникiв операцii.
Ради, Олександр Мороз вкотре показав себе блискучою полiтичною твариною
Вiн знову переграв своiх суперникiв у дарвiнiстичних змаганнях пiд назвою <украiнська полiтика>.
У боротьбi за владу вiн виграв у панi Тимошенко, яка не зробила жодного кроку до коалiцii з регiоналами, яким могла б давно припинити нiкчемну коалiцiаду. Олександр Олександрович виграв у Президента Ющенка та його когорти з <Нашоi Украiни>, влада для яких, виявляеться, не е цiллю. Мороз знову показав, що лише вiн розумiе, наскiльки ключовим е спiкерство.
Прем'ери змiнюються, а спiкера спробуй зсунь iз цього мiсця! Олександр Олександрович недарма вперто захищав полiтреформу. Вiн чудово розумiе, як правильно скористатися ii плодами.
Пiсля вiдходу з полiтики Леонiда Кучми, з яким Мороз погоджувався у кiлькох ключових моментах, вiн залишаеться в украiнськiй полiтицi найбiльш досвiдченим iнтриганом великого калiбру.
Навряд чи нинiшнiй статус Олександра Мороза е цiлком безпечним. Хоча б тому, що за вiдсутностi коалiцii в пiдсумку не обираеться уряд, i Верховна Рада опиняеться пiд загрозою розпуску.
Наскiльки ж життездатною виявиться коалiцiя комунiстiв, соцiалiстiв i капiталiстiв, нехай вони i матимуть певний консенсус у питаннях НАТО, схiдного сусiда i державноi мови?
Звичайно, вона буде iснувати, якщо мае на метi лише забезпечити достаток та пенсii старим бiйцям компартii i СПУ.
Адже соцiалiсти i комунiсти розумiють, що постiйна прив'язка до <Регiонiв> знищуе будь-якi шанси на самостiйну полiтичну роль обох парламентських партiй-карликiв на наступних виборах.
Iхнiх прихильникiв не так уже й багато зараз, а молодшоi змiни катма.
Е сумнiви i у здатностi старих ворогiв ужитися довший час у рамках однiеi команди. I хто сказав, що КПУ i СПУ з iхнiми вiковiчними чварами е кращими партнери, анiж НУ i БЮТ?
Який же вихiд? У змiнi коалiцii щоразу, коли виникае така потреба? Хiба важко уявити собi Олександра Олександровича, який через певний час знову починае говорити про помаранчевi iдеали i формувати нову коалiцiю з БЮТ, СПУ i НУ? Звичайно, не важко!
Iнший варiант виходу iз ситуацii - зелене свiтло Конституцiйному Суду i змiна правил гри.
Можна, наприклад, спробувати змiнити умови формування коалiцii або скасувати полiтреформу чи ii окремi положення.
Але така метушня може завершитись ситуацiею, коли пан Мороз остаточно втратить довiру i стане непотрiбним усiм полiтичним гравцям i цiлком резонно вирушить на полiтичну пенсiю, слiдом за паном Кучмою.
Союз Олександра Мороза з <регiоналами> остаточно поставив крапку на романтицi <помаранчевоi революцii>.
На нас, швидше за все, чекае ще багато драматичних подiй у Верховнiй Радi.
Украiнська полiтика пiднесе немало сюрпризiв, i слово <зрада> звучатиме з телеекранiв.
За матерiалами iнтернет-видання <Украiнська правда>
У боротьбi за владу вiн виграв у панi Тимошенко, яка не зробила жодного кроку до коалiцii з регiоналами, яким могла б давно припинити нiкчемну коалiцiаду. Олександр Олександрович виграв у Президента Ющенка та його когорти з <Нашоi Украiни>, влада для яких, виявляеться, не е цiллю. Мороз знову показав, що лише вiн розумiе, наскiльки ключовим е спiкерство.
Прем'ери змiнюються, а спiкера спробуй зсунь iз цього мiсця! Олександр Олександрович недарма вперто захищав полiтреформу. Вiн чудово розумiе, як правильно скористатися ii плодами.
Пiсля вiдходу з полiтики Леонiда Кучми, з яким Мороз погоджувався у кiлькох ключових моментах, вiн залишаеться в украiнськiй полiтицi найбiльш досвiдченим iнтриганом великого калiбру.
Навряд чи нинiшнiй статус Олександра Мороза е цiлком безпечним. Хоча б тому, що за вiдсутностi коалiцii в пiдсумку не обираеться уряд, i Верховна Рада опиняеться пiд загрозою розпуску.
Наскiльки ж життездатною виявиться коалiцiя комунiстiв, соцiалiстiв i капiталiстiв, нехай вони i матимуть певний консенсус у питаннях НАТО, схiдного сусiда i державноi мови?
Звичайно, вона буде iснувати, якщо мае на метi лише забезпечити достаток та пенсii старим бiйцям компартii i СПУ.
Адже соцiалiсти i комунiсти розумiють, що постiйна прив'язка до <Регiонiв> знищуе будь-якi шанси на самостiйну полiтичну роль обох парламентських партiй-карликiв на наступних виборах.
Iхнiх прихильникiв не так уже й багато зараз, а молодшоi змiни катма.
Е сумнiви i у здатностi старих ворогiв ужитися довший час у рамках однiеi команди. I хто сказав, що КПУ i СПУ з iхнiми вiковiчними чварами е кращими партнери, анiж НУ i БЮТ?
Який же вихiд? У змiнi коалiцii щоразу, коли виникае така потреба? Хiба важко уявити собi Олександра Олександровича, який через певний час знову починае говорити про помаранчевi iдеали i формувати нову коалiцiю з БЮТ, СПУ i НУ? Звичайно, не важко!
Iнший варiант виходу iз ситуацii - зелене свiтло Конституцiйному Суду i змiна правил гри.
Можна, наприклад, спробувати змiнити умови формування коалiцii або скасувати полiтреформу чи ii окремi положення.
Але така метушня може завершитись ситуацiею, коли пан Мороз остаточно втратить довiру i стане непотрiбним усiм полiтичним гравцям i цiлком резонно вирушить на полiтичну пенсiю, слiдом за паном Кучмою.
Союз Олександра Мороза з <регiоналами> остаточно поставив крапку на романтицi <помаранчевоi революцii>.
На нас, швидше за все, чекае ще багато драматичних подiй у Верховнiй Радi.
Украiнська полiтика пiднесе немало сюрпризiв, i слово <зрада> звучатиме з телеекранiв.
За матерiалами iнтернет-видання <Украiнська правда>
Якби громадськi слухання щодо висотного будинку, що поблизу гiмназii <Перспектива>, було проведено перед початком будiвництва, багатьох нинiшнiх проблем вдалося б уникнути
Iрина Голуб
Цю новобудову недаремно назвали бориспiльським Кiнг-Конгом. Згiдно з проектом, за яким ТОВ <Агробудпереробка - ЛТД> почало його зводити, найвища секцiя комплексу мала сягати 22 поверхiв, а найнижча - трьох. Коли бориспiльцi усвiдомили, яким монстром буде новобудова порiвняно з уже iснуючими будинками, i забили тривогу, <свiчка> пiднялася вже на 19 поверхiв. Загалом, вiдповiдно до вимог аеропорту, це межа висотностi будiвлi. Важко пояснити, як могли дозволити зводити 22-поверхову споруду. Пiсля численних скарг i звернень мешканцiв сусiднiх будинкiв, рiст споруди призупинили якраз на 19-поверховiй позначцi. Але проблеми, спровокованi будiвництвом, залишилися.
Вони i стали темою громадських слухань, якi вiдбулися минулого тижня за iнiцiативи депутата Бориспiльськоi мiськоi ради Ярослава Годунка та за допомогою громадянськоi партii <Пора>. Представникам забудовника, зокрема Тимченку Валерiю Павловичу, який виступав вiд iменi свого керiвництва, однаково було гаряче. Уже достатньо того, що довелося вислухати вiд жителiв прилеглих будинкiв: сонячне свiтло майже не потрапляе до осель у сусiдньому кооперативному будинку, у ньому з'явилися трiщини, потрiскалася у квартирах плитка, часом не можна зачинити вхiднi дверi до пiд'iзду. Через постiйнi калюжi нiде гратися дiтям, люди (особливо на перших поверхах) страждають вiд пiдвищеноi вологостi...
Представники мiськоi ради оперували бiльш конкретними поняттями. Адже для них ця проблема не нова, i мiсто нiяк не може вийти iз забудовником на рiвень продуктивноi спiвпрацi. Все, переважно, обмежуеться приписами, на якi забудовники не поспiшають реагувати. Вiдчувалося, що запитання, якi, вiдповiдно до скарг людей, пiднiмала заступник мiського голови з питань капiтального будiвництва Вiра Леонiдiвна Корницька, вистражданi i звучать не вперше.
Наболiлi проблеми озвучила i директор розташованоi поряд гiмназii <Перспектива> Ольга Миколаiвна Череватенко. Збудований ще навеснi тротуар, яким школярi мали б обминати спровоковане будiвництвом озеро-калюжу, i досi не мае нi початку, нi кiнця. I це не едина причина для тривоги.
Чи не постраждае каналiзацiя навчального закладу на двi тисячi дiтей пiсля введення в дiю новобудови? Чи не стане територiя школи мiсцем для вигулювання собак мешканцями цiеi багатоповерхiвки (адже сьогоднi неможливо перекрити доступ на пришкiльну територiю у нiчний час)?
Першоджерела бiльшостi цих проблем висвiтлив начальник Бориспiльського водоканалу Олександр Миколайович Гануш. Виявляеться, першi техумови на цей будинок були виданi у 1999 роцi. Пiд час будiвництва, через те, що роботи проводили не спецiалiсти, iснуючу каналiзацiю було знищено. На численнi приписи i листи вiдповiдi вiд забудовника немае.
Сьогоднi розробкою проекту для цього будинку займаеться iнститут <Укрводоканалпроект>, але до цього часу проектувальники не мають усiх вихiдних даних. А будинок уже зведено...
Не функцiонуе також зливова каналiзацiя, яка могла б урятувати вiд зайвих вод будiвельний майданчик, розташований на низиннiй територii. Почистити ii неможливо, оскiльки доступу технiки перешкоджають незаконно збудованi гаражi мешканцiв. Це пiдтвердив i начальник мiськкомунгоспу Анатолiй Бондар.
От щодо гаражiв, то мешканцi дружно стали на iх захист. Хоча е надiя, що до кiнця розмови вдалося переконати людей, що заради полiпшення ситуацii з водовiдведенням, доведеться-таки поступитися мiсцем для гаражiв. Якщо вже ми вимагаемо вiд когось виконання законiв, то мусимо i самi iх дотримуватися.
Пiдсумком бурхливого обговорення став протокол, у якому були вказанi конкретнi завдання забудовникам, i термiни iх виконання. Сумнiваюся, що цього разу будiвельникам вдасться знову ухилитися вiд виконання поставлених вимог. Адже вiд сьогоднi з них запитуватимуть не лише мiська влада, але й мiсцева громада на чолi з депутатом. Така команда спуску не дасть.
Вони i стали темою громадських слухань, якi вiдбулися минулого тижня за iнiцiативи депутата Бориспiльськоi мiськоi ради Ярослава Годунка та за допомогою громадянськоi партii <Пора>. Представникам забудовника, зокрема Тимченку Валерiю Павловичу, який виступав вiд iменi свого керiвництва, однаково було гаряче. Уже достатньо того, що довелося вислухати вiд жителiв прилеглих будинкiв: сонячне свiтло майже не потрапляе до осель у сусiдньому кооперативному будинку, у ньому з'явилися трiщини, потрiскалася у квартирах плитка, часом не можна зачинити вхiднi дверi до пiд'iзду. Через постiйнi калюжi нiде гратися дiтям, люди (особливо на перших поверхах) страждають вiд пiдвищеноi вологостi...
Представники мiськоi ради оперували бiльш конкретними поняттями. Адже для них ця проблема не нова, i мiсто нiяк не може вийти iз забудовником на рiвень продуктивноi спiвпрацi. Все, переважно, обмежуеться приписами, на якi забудовники не поспiшають реагувати. Вiдчувалося, що запитання, якi, вiдповiдно до скарг людей, пiднiмала заступник мiського голови з питань капiтального будiвництва Вiра Леонiдiвна Корницька, вистражданi i звучать не вперше.
Наболiлi проблеми озвучила i директор розташованоi поряд гiмназii <Перспектива> Ольга Миколаiвна Череватенко. Збудований ще навеснi тротуар, яким школярi мали б обминати спровоковане будiвництвом озеро-калюжу, i досi не мае нi початку, нi кiнця. I це не едина причина для тривоги.
Чи не постраждае каналiзацiя навчального закладу на двi тисячi дiтей пiсля введення в дiю новобудови? Чи не стане територiя школи мiсцем для вигулювання собак мешканцями цiеi багатоповерхiвки (адже сьогоднi неможливо перекрити доступ на пришкiльну територiю у нiчний час)?
Першоджерела бiльшостi цих проблем висвiтлив начальник Бориспiльського водоканалу Олександр Миколайович Гануш. Виявляеться, першi техумови на цей будинок були виданi у 1999 роцi. Пiд час будiвництва, через те, що роботи проводили не спецiалiсти, iснуючу каналiзацiю було знищено. На численнi приписи i листи вiдповiдi вiд забудовника немае.
Сьогоднi розробкою проекту для цього будинку займаеться iнститут <Укрводоканалпроект>, але до цього часу проектувальники не мають усiх вихiдних даних. А будинок уже зведено...
Не функцiонуе також зливова каналiзацiя, яка могла б урятувати вiд зайвих вод будiвельний майданчик, розташований на низиннiй територii. Почистити ii неможливо, оскiльки доступу технiки перешкоджають незаконно збудованi гаражi мешканцiв. Це пiдтвердив i начальник мiськкомунгоспу Анатолiй Бондар.
От щодо гаражiв, то мешканцi дружно стали на iх захист. Хоча е надiя, що до кiнця розмови вдалося переконати людей, що заради полiпшення ситуацii з водовiдведенням, доведеться-таки поступитися мiсцем для гаражiв. Якщо вже ми вимагаемо вiд когось виконання законiв, то мусимо i самi iх дотримуватися.
Пiдсумком бурхливого обговорення став протокол, у якому були вказанi конкретнi завдання забудовникам, i термiни iх виконання. Сумнiваюся, що цього разу будiвельникам вдасться знову ухилитися вiд виконання поставлених вимог. Адже вiд сьогоднi з них запитуватимуть не лише мiська влада, але й мiсцева громада на чолi з депутатом. Така команда спуску не дасть.
Роман Крук
7 липня вiдбулася четверта сесiя Переяслав-Хмельницькоi мiськоi ради п'ятого скликання. Найголовнiшим було питання пiдняття тарифiв на житлово-комунальнi послуги. Власне, встановлення та погодження тарифiв - це прерогатива виконкому, проте переяславськi урядовцi не наважилися взяти на себе таку вiдповiдальнiсть, переклавши ii на мiських депутатiв.
Обговорення питання щодо змiни тарифiв проходило довго й болiсно. Депутати навiть брали перерву для обговорення пропозицiй у кулуарах. Власне, пропозицiй було не так i багато: перша- пiдняти тарифи на житлово-комунальнi послуги з 1 серпня цього року, друга - повернутися до цього питання на позачерговiй сесii через тиждень-два, третя, вiд якоi вiяло полiтичною демагогiею, - не пiднiмати вартiсть послуг, переклавши всю вину на уряд i <Нафтогаз>. Врештi-решт шляхом кiлькох голосувань захисники iнтересiв громади все ж прийняли рiшення про введення нових тарифiв з 1 серпня.
Пiдняття тарифiв стало не единим грошовим питанням. Сесiя мiськоi ради затвердила ставки единого податку на новi види послуг та встановила новi ставки ринкового збору. Вiднинi фiзичнi особи за одне торгове мiсце платитимуть 1,5-2 грн., юридичнi - 5 грн. Щоправда, не пройшла пропозицiя пiдвищення ставки фiксованого податку з 50 до 70 грн., однак можна не сумнiватися, що на наступнiй сесii за неi обов'язково проголосують.
На засiданнi депутати розглядали багато внутрiшнiх питань. Були прийнятi змiни до Регламенту ради та Положення про постiйнi комiсii, змiни до складу постiйних комiсiй, розглянуте питання виконання рiшення про чергування депутатiв у мiськiй радi, затверджена структура виконавчих органiв ради, загальна чисельнiсть апарату ради та ii виконавчих органiв, прийнятi Положення про службу у справах неповнолiтнiх та про юридичний вiддiл мiськради.
Цiкавим видаеться питання узаконення рупора мiськоi ради газети <Переяславська рада>. За попереднього керiвництва мiста це видання було напiвлегальним, адже воно не було юридичною особою, не мало особового рахунку, редактора та працiвникiв. Головний редактор <зашифрувався> за посадою начальника оргвiддiлу мiськради, кореспонденти <проходили> у вiдомостi як радники мiського голови. Вiднинi <Переяславська рада> мае свiй статут i офiцiйного головного редактора. На сесii була пропозицiя вийти мiськiй радi зi складу спiвзасновникiв iншого видання - газети <Вiсник Переяславщини>, що викликало бурхливу дискусiю. Дiйшло навiть до обопiльних образ. Проте це питання залишилося невирiшеним.
Загалом пленарне засiдання тривало бiльше шести годин. Було розглянуто бiльше 20 питань, не враховуючи 200 земельних. З одного боку це свiдчить про намагання здорових сил переяславського парламенту розiбратися в усiх труднощах управлiння мiстом, з iншого - сесiю затягують рiзного штибу демагоги, самовисуванцi, доморощенi вуличнi полiтики, якi вмiють тiльки мiтингувати i не здатнi до щоденноi копiткоi працi.
Обговорення питання щодо змiни тарифiв проходило довго й болiсно. Депутати навiть брали перерву для обговорення пропозицiй у кулуарах. Власне, пропозицiй було не так i багато: перша- пiдняти тарифи на житлово-комунальнi послуги з 1 серпня цього року, друга - повернутися до цього питання на позачерговiй сесii через тиждень-два, третя, вiд якоi вiяло полiтичною демагогiею, - не пiднiмати вартiсть послуг, переклавши всю вину на уряд i <Нафтогаз>. Врештi-решт шляхом кiлькох голосувань захисники iнтересiв громади все ж прийняли рiшення про введення нових тарифiв з 1 серпня.
Пiдняття тарифiв стало не единим грошовим питанням. Сесiя мiськоi ради затвердила ставки единого податку на новi види послуг та встановила новi ставки ринкового збору. Вiднинi фiзичнi особи за одне торгове мiсце платитимуть 1,5-2 грн., юридичнi - 5 грн. Щоправда, не пройшла пропозицiя пiдвищення ставки фiксованого податку з 50 до 70 грн., однак можна не сумнiватися, що на наступнiй сесii за неi обов'язково проголосують.
На засiданнi депутати розглядали багато внутрiшнiх питань. Були прийнятi змiни до Регламенту ради та Положення про постiйнi комiсii, змiни до складу постiйних комiсiй, розглянуте питання виконання рiшення про чергування депутатiв у мiськiй радi, затверджена структура виконавчих органiв ради, загальна чисельнiсть апарату ради та ii виконавчих органiв, прийнятi Положення про службу у справах неповнолiтнiх та про юридичний вiддiл мiськради.
Цiкавим видаеться питання узаконення рупора мiськоi ради газети <Переяславська рада>. За попереднього керiвництва мiста це видання було напiвлегальним, адже воно не було юридичною особою, не мало особового рахунку, редактора та працiвникiв. Головний редактор <зашифрувався> за посадою начальника оргвiддiлу мiськради, кореспонденти <проходили> у вiдомостi як радники мiського голови. Вiднинi <Переяславська рада> мае свiй статут i офiцiйного головного редактора. На сесii була пропозицiя вийти мiськiй радi зi складу спiвзасновникiв iншого видання - газети <Вiсник Переяславщини>, що викликало бурхливу дискусiю. Дiйшло навiть до обопiльних образ. Проте це питання залишилося невирiшеним.
Загалом пленарне засiдання тривало бiльше шести годин. Було розглянуто бiльше 20 питань, не враховуючи 200 земельних. З одного боку це свiдчить про намагання здорових сил переяславського парламенту розiбратися в усiх труднощах управлiння мiстом, з iншого - сесiю затягують рiзного штибу демагоги, самовисуванцi, доморощенi вуличнi полiтики, якi вмiють тiльки мiтингувати i не здатнi до щоденноi копiткоi працi.
Лариса Мацюк
Стаття <Подii у верхах влади вiддзеркалюються у низах> (<Вiстi> N26 (324)) викликала чимало протилежних думок. До редакцii телефонували та писали як прихильники сiльського голови с. Ревне Наталii Скиренко, так i ii противники.
Кореспондент <Вiстей> вдруге зустрiлася iз мешканцями Ревного. Люди прийшли, щоб обговорити статтю, сказати свое <за> i <проти>.
Наталiя Скиренко, як розповiдають односельцi, досить багато зробила для мiсцевоi школи, обiймаючи посаду директора: ремонт, опалення, комп'ютерний клас тощо. Тому ii кандидатуру i пiдтримали на виборах сiльського голови. Мовляв, вона дiева, вольова людина, i зможе зробити чимало корисного не лише для школи, а й для всього села.
Тi ж, хто не пiдтримував Наталiю Олександрiвну на виборах, не зреклися своiх слiв i перед односельцями сказали, що саме вони давали iнформацiю для кореспондента газети.
Пiд час спiлкування iз ревненцями менi здалося, що це звичайнi процеси становлення новоi влади у селi. Люди стали бiльш вiльними, не бояться висловити власну позицiю, вступити у полемiку навiть iз сiльським головою. Хочеться сподiватися, що це прояв демократii i свободи слова, а не розпускання плiток та iнтриганство.
Наталiя Скиренко на виборах у березнi 2006 року, де було шiсть кандидатiв, отримала близько 20 вiдсоткiв голосiв виборцiв. Можливо, зважаючи на це, i роздiлилося село на два табори. Але ж вибори закiнчилися. I всiм потрiбно змиритися з результатами i продовжувати жити, працювати, спiлкуватися. Тим паче, що в селi, як на долонi, один про одного все знае i бачить, хто чого вартий.
Тож перед сiльським головою Наталiею Скиренко стоiть нелегке завдання: примирити людей у селi, згуртувати, об'еднати iх. А своiми справами на посадi керiвника громади довести: виборцi не помилилися, обравши саме ii. I ми щиро бажаемо iй успiху.
Кореспондент <Вiстей> вдруге зустрiлася iз мешканцями Ревного. Люди прийшли, щоб обговорити статтю, сказати свое <за> i <проти>.
Наталiя Скиренко, як розповiдають односельцi, досить багато зробила для мiсцевоi школи, обiймаючи посаду директора: ремонт, опалення, комп'ютерний клас тощо. Тому ii кандидатуру i пiдтримали на виборах сiльського голови. Мовляв, вона дiева, вольова людина, i зможе зробити чимало корисного не лише для школи, а й для всього села.
Тi ж, хто не пiдтримував Наталiю Олександрiвну на виборах, не зреклися своiх слiв i перед односельцями сказали, що саме вони давали iнформацiю для кореспондента газети.
Пiд час спiлкування iз ревненцями менi здалося, що це звичайнi процеси становлення новоi влади у селi. Люди стали бiльш вiльними, не бояться висловити власну позицiю, вступити у полемiку навiть iз сiльським головою. Хочеться сподiватися, що це прояв демократii i свободи слова, а не розпускання плiток та iнтриганство.
Наталiя Скиренко на виборах у березнi 2006 року, де було шiсть кандидатiв, отримала близько 20 вiдсоткiв голосiв виборцiв. Можливо, зважаючи на це, i роздiлилося село на два табори. Але ж вибори закiнчилися. I всiм потрiбно змиритися з результатами i продовжувати жити, працювати, спiлкуватися. Тим паче, що в селi, як на долонi, один про одного все знае i бачить, хто чого вартий.
Тож перед сiльським головою Наталiею Скиренко стоiть нелегке завдання: примирити людей у селi, згуртувати, об'еднати iх. А своiми справами на посадi керiвника громади довести: виборцi не помилилися, обравши саме ii. I ми щиро бажаемо iй успiху.
Юлана Мазур
Мабуть, усi бориспiльцi пам'ятають, як рiк тому в мiстi сталося справжне диво: мiський фонтан постав iз мертвих. Звiсно, це коштувало мiськiй владi неабияких зусиль. Мало того, що систему водопостачання до мiсцевого <оазису> доводилося ремонтувати майже щодня, так ще й знаходились охочi насолити: воду засмiчували так, що нiде було й оку зупинитися. Так було минулого року, коли народ, певно, не мiг <звикнути> до дива. Що ж маемо нинiшнього лiта? З'ясовувати попрямувала до майданчика довкола фонтана.
День. Спека стоiть неможлива. Бiля басейну фонтана молодi матусi зi своею малечею, яка намагаеться доторкнутися рукою до води. А ось трое дiвчаток пострибали всередину. Писк, гомiн, плескiт води... А що ж сам фонтан?.. Вiд нього жодноi краплини прохолоди...
Вечiр. Сонце заходить, даруючи землi приемну i таку очiкувану прохолоду. Невеселим постае наш <оазис>: металеве дерево геть всохло. Але вiдвiдувачiв це не лякае. Басейн обсiли веселi гурти молодi, якi квапляться зняти втому пляшкою пива... Тiльки от куди потiм пiдуть порожнi пляшки? Не подумайте зайвого - урнами фонтан <устатковано>, навiть трьома. Iнша справа, чи в усiх вiдвiдувачiв вистачить сумлiння донести туди смiття?!
Кiлька годин потому. Довкола фонтана <культурно> красуються пластиковi стаканчики, обгортки з-пiд чипсiв, сухарикiв та iнших <поживних> речовин. Пляшок за межами басейну небагато - кiлька вже плавають посеред фонтана.
Ранок. Стовпчик термометра поволi просуваеться до позначки +30. Але фонтан не працюе. Вода в басейнi помiтно набирае цвiло-зеленого кольору... Сьогоднi дiточок, охочих пiрнати, вже бiльше, матерi ледь встигають доглядати за ними. Поряд гомонять подружки, якi присiли в холодочку вiдпочити i з'iсти морозива.
Цiкаво, але вчорашнього бруду не видно. Щоправда, урни стоять переповненi. Ось бiля однiеi з них зупинилася бабуся i почала проворно виймати пляшки з-пiд пива й складати до торбини. Пiдiйшла вона й до наступноi урни, але з неi виднiлася лише нестандартна тара з-пiд вина та горiлки, бабуся квапливо минула ii й почимчикувала далi.
Отже, фонтан, незалежно вiд того працюе вiн чи нi, живе доволi бурхливим життям. Щоправда, часто це не на його користь. Як бути? Чи можна врятувати фонтан вiд бруду, смiття й постiйних поломок? Про це ми запитали у начальника управлiння комунального господарства Володимира Аврамчука: <Дiйсно, двигун фонтана вийшов iз ладу, але його ремонтують. Тож днями фонтан працюватиме в повному режимi. Щодо смiття, то прибирати там доводиться досить часто. За територiею фонтану i меморiальним комплексом закрiплено двiрника, який до 7.30 мае подбати про чистоту. Та бориспiльцi, на жаль, не розумiють, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смiтять. I тут не допомагають нi контейнери, якi встановленi ще з минулого року, нi цьогорiчнi урни. Фонтан потопае у пляшках та обгортках, особливо пiсля свят i вихiдних. Тож мусимо боротися самостiйно>.
Що прибирають - це добре, але навряд чи одного разу на день вистачить. Нашi спiввiтчизники - квапливий народ. До того ж, вивiз смiття з урн теж не завжди вчасний, i тому тi обгортки, якi свiдомi бориспiльцi <донесли> до смiтникiв, вiтер повертае до фонтана. Пляшки, коли iх вчасно <знаходять> турботливi бабусi й дiдусi, не завдають шкоди, але розбитi об дно басейну... Мало того, що засмiчують стоки, так ще й можуть поранити маленьких непосид.
Наступного вечора вирiшила поцiкавитися у постiйних <гостей>, яким чином вони боролися б iз засмiченням фонтана? Вiдповiдi були досить цiкавими. Так, трое iз п'ятнадцяти опитуваних вiддали б увесь комплекс у приватнi руки, але знiяковiли вiд думки, що доведеться платити за вхiд. П'ятьом здаеться, що проблема смiття - це проблема комунгоспу, мовляв, менталiтет народу не змiниш. Решта впевнена: культура поведiнки жителiв бажае бути кращою, але як цьому зарадити, хтозна. Хiба що допоможе власний приклад, який погодилися подати опитанi.
Зрозумiло одне: доки жителi мiста не виявлять бажання вилiкуватись вiд <брудноi> хвороби, наш фонтан навряд чи буде схожим на столичний, що даруе вiдвiдувачам справжню насолоду. (Деякi на майданi Незалежностi так вражають свiжiстю й чистотою, що не страшно й дiточкам пiрнати).
День. Спека стоiть неможлива. Бiля басейну фонтана молодi матусi зi своею малечею, яка намагаеться доторкнутися рукою до води. А ось трое дiвчаток пострибали всередину. Писк, гомiн, плескiт води... А що ж сам фонтан?.. Вiд нього жодноi краплини прохолоди...
Вечiр. Сонце заходить, даруючи землi приемну i таку очiкувану прохолоду. Невеселим постае наш <оазис>: металеве дерево геть всохло. Але вiдвiдувачiв це не лякае. Басейн обсiли веселi гурти молодi, якi квапляться зняти втому пляшкою пива... Тiльки от куди потiм пiдуть порожнi пляшки? Не подумайте зайвого - урнами фонтан <устатковано>, навiть трьома. Iнша справа, чи в усiх вiдвiдувачiв вистачить сумлiння донести туди смiття?!
Кiлька годин потому. Довкола фонтана <культурно> красуються пластиковi стаканчики, обгортки з-пiд чипсiв, сухарикiв та iнших <поживних> речовин. Пляшок за межами басейну небагато - кiлька вже плавають посеред фонтана.
Ранок. Стовпчик термометра поволi просуваеться до позначки +30. Але фонтан не працюе. Вода в басейнi помiтно набирае цвiло-зеленого кольору... Сьогоднi дiточок, охочих пiрнати, вже бiльше, матерi ледь встигають доглядати за ними. Поряд гомонять подружки, якi присiли в холодочку вiдпочити i з'iсти морозива.
Цiкаво, але вчорашнього бруду не видно. Щоправда, урни стоять переповненi. Ось бiля однiеi з них зупинилася бабуся i почала проворно виймати пляшки з-пiд пива й складати до торбини. Пiдiйшла вона й до наступноi урни, але з неi виднiлася лише нестандартна тара з-пiд вина та горiлки, бабуся квапливо минула ii й почимчикувала далi.
Отже, фонтан, незалежно вiд того працюе вiн чи нi, живе доволi бурхливим життям. Щоправда, часто це не на його користь. Як бути? Чи можна врятувати фонтан вiд бруду, смiття й постiйних поломок? Про це ми запитали у начальника управлiння комунального господарства Володимира Аврамчука: <Дiйсно, двигун фонтана вийшов iз ладу, але його ремонтують. Тож днями фонтан працюватиме в повному режимi. Щодо смiття, то прибирати там доводиться досить часто. За територiею фонтану i меморiальним комплексом закрiплено двiрника, який до 7.30 мае подбати про чистоту. Та бориспiльцi, на жаль, не розумiють, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смiтять. I тут не допомагають нi контейнери, якi встановленi ще з минулого року, нi цьогорiчнi урни. Фонтан потопае у пляшках та обгортках, особливо пiсля свят i вихiдних. Тож мусимо боротися самостiйно>.
Що прибирають - це добре, але навряд чи одного разу на день вистачить. Нашi спiввiтчизники - квапливий народ. До того ж, вивiз смiття з урн теж не завжди вчасний, i тому тi обгортки, якi свiдомi бориспiльцi <донесли> до смiтникiв, вiтер повертае до фонтана. Пляшки, коли iх вчасно <знаходять> турботливi бабусi й дiдусi, не завдають шкоди, але розбитi об дно басейну... Мало того, що засмiчують стоки, так ще й можуть поранити маленьких непосид.
Наступного вечора вирiшила поцiкавитися у постiйних <гостей>, яким чином вони боролися б iз засмiченням фонтана? Вiдповiдi були досить цiкавими. Так, трое iз п'ятнадцяти опитуваних вiддали б увесь комплекс у приватнi руки, але знiяковiли вiд думки, що доведеться платити за вхiд. П'ятьом здаеться, що проблема смiття - це проблема комунгоспу, мовляв, менталiтет народу не змiниш. Решта впевнена: культура поведiнки жителiв бажае бути кращою, але як цьому зарадити, хтозна. Хiба що допоможе власний приклад, який погодилися подати опитанi.
Зрозумiло одне: доки жителi мiста не виявлять бажання вилiкуватись вiд <брудноi> хвороби, наш фонтан навряд чи буде схожим на столичний, що даруе вiдвiдувачам справжню насолоду. (Деякi на майданi Незалежностi так вражають свiжiстю й чистотою, що не страшно й дiточкам пiрнати).
Iрина Костенко
Комунальники мiста нiяк не можуть позбутися боргiв. Борги iснують не тiльки мiж пiдприемствами. Уже кiлька мiсяцiв не вдаеться зменшити заборгованостi iз заробiтноi плати. Наприклад, борг ЖЕК-1 перед своiми працiвниками складае 1,5 мiсяця, а ЖРЕУ - мiсяць. Ситуацiю iз заборгованiстю, можливо, вдасться полiпшити пiсля того, як буде пiдбито пiдсумки виконання бюджету за перше пiврiччя 2006 року. Але доки квартплата буде меншою за собiвартiсть послуг, якi надаються, борги накопичуватимуться.
У п'ятницю, 14 липня, о 15.00 у примiщеннi кiнотеатру <Европа> вiдбудуться громадськi слухання з питань вартостi комунальних послуг. На подiбних слуханнях бориспiльцi вже обговорювали проблеми пiдприемств тепло- i водопостачання.
У п'ятницю, 14 липня, о 15.00 у примiщеннi кiнотеатру <Европа> вiдбудуться громадськi слухання з питань вартостi комунальних послуг. На подiбних слуханнях бориспiльцi вже обговорювали проблеми пiдприемств тепло- i водопостачання.
Автостанцiя для зупинки автобусiв далекого прямування нещодавно перемiстилася на нове мiсце - у примiщення меблевого магазину. Але не можна сказати, що суттево полiпшилися умови для працiвникiв i пасажирiв. Адже не виконано головну вимогу санепiдемслужби: у примiщеннi немае нi проточноi води, нi туалету. Сьогоднi санепiдемстанцiя Борисполя ставить питання про закриття автостанцii. Якщо найближчим часом проблеми не будуть вирiшенi, автобуси далекого прямування змушенi будуть проходити через Бориспiль транзитом.
Iрина Кулiш
Конференцiя секцii малих мiст Асоцiацii мiст Украiни вiдбулася 6 липня у мiстi Украiнка.
У заходi взяли участь мiськi голови 75 малих мiст Украiни.
До президii конференцii було запрошено керiвникiв Асоцiацii, серед яких вiце-президент АМУ Мирослав Пiтцик, перший заступник вiце-президента АМУ з виконавчоi роботи Вiктор Кравченко, Украiнський мiський голова Павло Козирев та голова секцii середнiх мiст, Броварський мiський голова Вiктор Антоненко.
Порядком денним було окреслено низку органiзацiйних питань, зокрема обрання правлiння секцii малих мiст та керiвника цiеi структури. Конференцiею було затверджено правлiння секцii малих мiст у кiлькостi 7 осiб, головою секцii одноголосно обрано мера Украiнки Павла Козирева - молодого, енергiйного керiвника новоi формацii. Вiн вважае, що мiста районного значення, спираючись на досвiд середнiх i великих мiст, зможуть зробити у розвиток Асоцiацii немалий вклад. Однак i для малих населених пунктiв держави ця спiвпраця дуже важлива.
На конференцii також було розглянуто надзвичайно важливi для кожного з присутнiх у залi мiських, сiльських i селищних голiв питання вдосконалення мунiципального управлiння, реформування житлово-комунального господарства та ресурсного забезпечення розвитку громад.
У заходi взяли участь мiськi голови 75 малих мiст Украiни.
До президii конференцii було запрошено керiвникiв Асоцiацii, серед яких вiце-президент АМУ Мирослав Пiтцик, перший заступник вiце-президента АМУ з виконавчоi роботи Вiктор Кравченко, Украiнський мiський голова Павло Козирев та голова секцii середнiх мiст, Броварський мiський голова Вiктор Антоненко.
Порядком денним було окреслено низку органiзацiйних питань, зокрема обрання правлiння секцii малих мiст та керiвника цiеi структури. Конференцiею було затверджено правлiння секцii малих мiст у кiлькостi 7 осiб, головою секцii одноголосно обрано мера Украiнки Павла Козирева - молодого, енергiйного керiвника новоi формацii. Вiн вважае, що мiста районного значення, спираючись на досвiд середнiх i великих мiст, зможуть зробити у розвиток Асоцiацii немалий вклад. Однак i для малих населених пунктiв держави ця спiвпраця дуже важлива.
На конференцii також було розглянуто надзвичайно важливi для кожного з присутнiх у залi мiських, сiльських i селищних голiв питання вдосконалення мунiципального управлiння, реформування житлово-комунального господарства та ресурсного забезпечення розвитку громад.
