 |
 |
 |
15-21 червня 2006 року
зраджувати пам'ять предкiв
I так важливо, щоб таке спiлкування на рубежi двох свiтiв не вимагало надзусиль вiд людей, у яких доля i так забрала найдорожче. Тому колектив редакцii не мiг залишитися байдужим до проблеми, iз якою звернулася у листi до нас жителька Борисполя Н.Г. Глитень. Ось рядки iз цього листа: <Звертаюся до Вас iз проханням допомогти вирiшити питання щодо будiвництва колонки на новiй частинi Рогозiвського кладовища. Рiк тому, зiбравши бiльше ста п'ятдесяти пiдписiв мешканцiв м. Бориспiль, я звернулася iз заявою до мiського голови О.М.Придатка. Отримала вiдповiдь, що iз заявою ознайомлено А.М. Бондаря, начальника комунгоспу, i колонку збудують, як тiльки надiйдуть кошти. За словами працiвникiв комунгоспу, на кладовищi вже було вiдведено мiсце для колонки, але чомусь там уже розпочали поховання. На мое прохання було визначено iнше мiсце розташування колонки, навiть пообiцяли його обгородити. Але до цього часу там нiчого не робиться, i може статися, що воно теж опиниться пiд похованнями. Пiд час останньоi зустрiчi пан Бондар А.М., в черговий раз вiдповiвши, що у нього немае коштiв, порадив звернутися до начальника СПМК-241 А.П. Бойка, оскiльки той винен комунгоспу грошi, то нехай зробить колонку. Так сталося, що я зустрiла А. П. Бойка i звернулася до нього стосовно колонки на кладовищi. Вiн не заперечував, що знае про це, от тiльки не змiг сказати, коли буде виконано роботи. Боляче, що е люди, якi вважають, що на кладовищi повиннi рости бур'яни замiсть квiтiв. Та кожна людина, яка поховала когось iз близьких, думае iнакше. I як боляче дивитися на стареньку бабусю, яка ледве йде, але несе пляшечку водички, щоб полити квiти. Тому я вимушена була звернутися до редакцii. Це не тiльки мое прохання, допомоги просять сотнi людей>.
Копiю цього листа ми передали Бориспiльському мiському головi А.С. Федорчуку. На черговiй плановiй нарадi кореспондента запевнили, що до кiнця червня колонку буде зроблено. У Бориспiльському мiськкомунгоспi повiдомили, що СПМК-241 вже пробурила свердловину, залишилося встановити бетоннi круги i обладнати шахту для насоса, придбати та встановити сам насос. Коштiв на цi роботи як не було, так i немае. Ситуацiя, коли за борги перед комунгоспом розраховуються виконанням певних робiт, не полiпшуе фiнансове становище пiдприемства, яке сьогоднi ледве виживае.
Але дивуе iнше: якщо ви вже знаете, що проблему все одно доведеться вирiшувати, навiщо людей, якi з цiею проблемою звертаються, робити посередниками у стосунках мiж виконавцями. Тим бiльше, якщо вони не виннi у ваших проблемах. На те iснуе влада i мiськi служби, щоб не лише виконувати своi обов'язки, а й шукати вихiд iз нестандартних ситуацiй. Сподiваемося, цього разу справу буде доведено до кiнця в обiцянi термiни.
I ще хочеться наголосити: остерiгайтеся ображати почуття людей, якi свято шанують пам'ять про рiдних. Господь не далеко, вiн усе бачить. I воздасться нам за дiлами нашими...
Вiдстраждала наша Украiна, як тепер кажуть, <по повнiй програмi>. Були на ii шляху i репресii, i голодомори, i колективiзацiя, i заборона рiдноi мови. Але, дякувати Богу, вистояла вона, не впала на колiна перед своею <старшою сестрою>, не зрадила своiх дiтей! Украiна не лише витримала гноблення, вона зберегла своi вiковiчнi традицii, культуру, мову, зберегла себе!.. I це дуже добре, але все ж таки потрiбно примножувати i розвивати те, що дано нам вiд дiдiв-прадiдiв. Треба вiрити в себе i в Украiну. Потрiбно зберегти Бога в душi та поряднiсть у серцi. Треба прагнути до кращого, але не тiльки у матерiальному планi, а й у духовному. Бо зараз в Украiнi е такi люди, якi давно вже живуть за евростандартами. У них евроремонти, евроодяг, еврохарчi... От тiльки жити краще за свiй народ - аморально! Це просто дико, коли один, купаючись у розкошах, говорить за весь народ, що життя в Украiнi чудове. У той час як про достатки нашоi Батькiвщини можна сказати: <Наша хата небом крита, землею пiдбита, вiтром загороджена...> Я гадаю, що це е наслiдком того, що зараз у нашiй краiнi живуть за принципом: <Кожен за себе>. Але ж так не можна, iз цим потрiбно боротися! Треба бути чесними украiнцями, а не яловими хохлами!
Потрiбно творити Велику Украiну разом: вiдроджувати i захищати рiки, щоб потiм пити чисту, як сльоза, i смачну воду, дарувати бджiлкам нектареву цiлину, щоб потiм iсти життя великою ложкою, створювати для птаства рай, щоб потiм упиватися чудовими i рiдними солов'iними пiснями, робити все, щоб свiт на нас подивився iншими очима. Ми повиннi стати кращими, повiрити в себе i в майбутне держави. I тiльки тодi ми зробимо велику i святу роботу!
Ми - великий народ, який отаборився у серцi Европи. Ми ще сусiдiв маемо надихати, а не плентатися в обозi. Досить оглядатися на iнших - ми самi здатнi бути взiрцем! А для цього ми повиннi створити таку дивину на своiй землi, щоб нашi чарiвно-неповторнi слова: <дiброва>, <гай>, <пралiс> - увiйшли до словникiв iнших народiв. Перетворiмо разом цю роботу на свято Нацii i Вольноi Держави!
Велика дорога починаеться з першого кроку. Зробiмо ж так, аби наш крок у вiках оддався!
2 червня мiський голова Iван Якименко провiв нараду iз керiвниками пiдприемств та органiзацiй, якi заборгували за землю. 7 червня вiдбулося повторне засiдання щодо цього питання. Чи зрозумiли боржники свою вiдповiдальнiсть - покаже час.
2 червня перший заступник голови Сергiй Бояренко провiв нараду з питань самовiльного будiвництва закладiв приватними пiдприемцями. Останнi знаходили купу вiдмовок i виправдань, однак пiсля наради дещо активiзували свою дiяльнiсть щодо узаконення самобудiв.
Крiм слабкоi платiжноi дисциплiни керiвники пiдприемств, установ та органiзацiй <вiдзначаються> байдужiстю до санiтарного стану мiста. З цього приводу Сергiй Бояренко 7 червня провiв ще одну нараду, зiбравши на неi бiльше 100 осiб. На засiданнi перший заступник мiського голови настiйливо рекомендував директорам та начальникам серйознiше ставитися до благоустрою мiста i спiвпрацювати iз комунальниками.
Схоже, мiська влада на перших порах вирiшила зробити кiлька <попереджувальних пострiлiв>. Цiкаво, чи вiзьмуться керiвники-порушники за розум, чи доведеться проводити <вiдстрiл>?
У вiвторок увечерi, 13 червня, вiдбулося засiдання фракцii НУ, на якому було вирiшено розпочати переговорний процес з регiоналами.
У фракцii <Нашоi Украiни> усi проголосували за початок переговорiв з Партiею регiонiв, окрiм Миколи Катеринчука i Руслана Князевича, якi проголосували проти.
за участь у широкiй парламентськiй коалiцii
Про це йдеться у заявi президii полiтради Партii регiонiв з приводу ситуацii, що склалася в Украiнi з формуванням парламентськоi коалiцii.
Мабуть, лише свiтле релiгiйне свято Трiйця стало на завадi дискусiйному шквалу, який неминуче викликало б це звернення, якби не збiглося зi святом.
Якщо прибрати зi звернення воду й залишити суть, то головний меседж Президента звучить справдi вражаюче: вiн вирiшив або самолiквiдувати посаду Президента як полiтичний iнститут краiни, або лiквiдувати демократiю як полiтичну систему краiни.
На таку думку наводить головна теза Вiктора Андрiйовича про те, що прогнозований прем'ер несе всю вiдповiдальнiсть за створення коалiцii, а не дiючий Президент.
При цьому в своему твердженнi Президент посилався на поширену в Европi практику. М'яко кажучи, це не так, а точнiше, зовсiм не так.
В усiх европейських краiнах, навiть суто парламентських республiках, де президент е виключно ритуальною постаттю i обираеться не всенародно, а парламентом, вiн завжди вiдiграе значну роль в усiх полiтичних конфлiктах, переговорах мiж полiтичними партнерами i опонентами.
Особливо коли цi переговори заходять у глухий кут. Наприклад, консолiдуючу роль вiдiграв президент суто парламентськоi республiки Угорщина на позаминулих виборах.
Коротше кажучи, в коалiцiйних переговорах в европейських краiнах президент не бере участi лише в тому випадку, коли його там просто немае i як полiтичноi iнституцii, i як фiзичноi особи.
<Я сподiваюся, що Президент, як почесний голова <Нашоi Украiни>, наведе якийсь порядок всерединi самоi партii, i знайде таку формулу, щоб коалiцiя демократичних сил могла iснувати>, - заявив Мороз журналiстам.
Вiн висловив думку, що <Наша Украiна> використовувала питання про посаду спiкера як причину, щоб вийти з переговорiв.
За його словами, у суботу в ходi зустрiчi вiн заявив, що знае про проведення переговорiв мiж <Нашою Украiною> i Партiею регiонiв.
<Щоб звiльнити iх вiд необхiдностi шукати крайнього, я iм пiдказав: знаю, ви хочете сказати, що виннi соцiалiсти, так ви вiдразу це скажiть i не чекайте понедiлка>, - сказав Мороз.
Вiн зазначив, що Соцпартiя <здатна забезпечити баланс мiж <Нашою Украiною> i БЮТ>.
Вiн також вiдкинув можливiсть переговорiв iз Партiею регiонiв, навiть якщо соцiалiстам буде запропоновано посаду Голови Верховноi Ради.
Пiзнiше прес-служба Мороза розповсюдила його заяву, у якiй iдеться про те, що <переговори щодо створення коалiцii зайшли в глухий кут i прорив у цьому питаннi можливий при однiй обставинi - коли Ющенко офiцiйно вiзьме участь у переговорах i як президент Украiни виступить гарантом полiтичних домовленостей>.
На думку Мороза, <якщо Ющенко не втрутиться вiд iменi <Нашоi Украiни> в переговорний процес, нинiшнi переговорники приведуть Украiну до новоi полiтичноi кризи>.
Лiдер СПУ пiдкреслив, що представники <Нашоi Украiни> вiдмовляються вiд ранiше заявлених принципiв.
<Переговори почали нагадувати гру <в наперстки>, у якiй державнi посади слугують нашим партнерам розмiнною монетою>, - зазначив Мороз. Вiн заявив, що переговори повиннi вестися <мiж реальними лiдерами трьох полiтичних сил: Ющенком вiд <Нашоi Украiни>, Юлiею Тимошенко вiд БЮТ i Морозом вiд Соцпартii>.
<Вести подальшi переговори з бiзнесменами вiд полiтики з <Нашоi Украiни> на даний момент позбавлено будь-якого сенсу>, - вважае Мороз.
Ми знову у Вороньковi на подвiр'i друга i просвiтителя братiв наших менших iз числа пернатих, орнiтолога i художника Iгоря Землянських.
- Ну що у тебе нинi на хазяйствi? - запитую.
- Двадцятеро пташок рiзного <калiбру> i видiв: 2 соколи, 2 яструби, 3 мишоiди, 2 омелюхи, двое шпакiв, снiгур, грак, двi ворони, кiльчаста горлиця, два павичi...
- Познайом iз ними.
Вiд знайомства павичi ввiчливо вiдмовились i неквапливо кваплячись почимчикували маскуватись до заростiв пiвонiй.
- Усiх моiх пiдопiчних, - розповiдае Iгор, - приносили люди, або я знаходив iх сам. Кожен iз них мав свою бiду: травми, виснаження. Останнiми, кого довелось рятувати, були шпаки, цiлий виводок. Мiсяць тому за городом у гайку пiд час шквалу упала стара верба з дуплом, виколупаним колись дятлом. Цi птахи здебiльшого у своiх старих <квартирах> не живуть бiльше року, вiддають перевагу <новозбудованим>, вiрнiше, власним дзьобом видовбаним. Ну, а iхня покинута торiшня обитель стае житловим фондом для шпакiв, кажанiв й iншоi дрiбноти.
Так от, у тому аварiйному дуплi я розгледiв шестеро голих шпачат. Iхнi батьки не знали, як iм допомогти, нагодувати - дупло було майже у водi. Сокирою я розрубав отвiр, щоб дiстатись рукою до нещасних. Дорослi, звичайно, лементували, але iншого виходу не дати iхнiм дiткам загинути, як забрати до хати, не було. Майже не сумнiваюся, що шпак зi своею шпачихою ще виведуть нащадкiв.
Вигодувати маленьких ненажер було ой як тяжко - давав iм комашню. А я ж не птиця, щоб ганятися за нею. Слава Боговi, усi вижили. Днями чотирьох вiддав до зоопарку. Птах не екзотичний, але прийняли. Двiйко поки що у мене залишилось.
Горлиця
- Iгоре, а що то у тебе за птаха, схожа на голуба?
- Так, вона дiйсно схожа на голуба. Але це кiльчата горлиця. На шиi у неi чорне напiвкiльце. Вона трохи менша за голуба i бiльш елегантна. У народi ii називають диким голубом. З ним найменше проблем - iсть будь-яке зерно. Iз давнiх-давен горлиця живе бiля людини.
Принiс менi <голубку> наш сiльський хлопчак Богдан. На жаль, як для народженого лiтати, доля цього птаха доволi трагiчна, вiн уже нiколи не злетить у небо, у нього повнiстю перебите крило, i нiчим нi я, нi хтось iнший зарадити пташинi вже не зможе. Та оця пташина мелодрама не така вже й сумна. Житиме, скiльки Бог пошле у моiй хатi, дворi. Не вiн один такий.
Снiгур
- А ще, наприклад, хто?
- Снiгур. А вiрнiше самка. Вона теж довiчний iнвалiд, не мае частини крила. Принесли снiгурятко дiти, вирвавши його iз котячоi пащi. Житиме у мене. Хiба що знайдеться добра людина, яка пригрiе пташку у своiй хатi. За нормальних умов снiгур у людськiй оселi приживаеться завжди, i це найкраща кiмнатна пташка з числа народжених у природi.
Мiй - спокiйний, бере iз рук плоди горобини, ясену, облiпихи... Хотiв було знайти <чоловiка> для неi, бо сумуе трохи, бо багато часу видiлити для спiлкування iз птахою у мене не мае, хоча й кличе до себе неголосним посвистуванням. <Своеi пiснi>, як у шпака, дрозда, i тим бiльше солов'я, у снiгура немае, хоча вiн добре запам'ятовуе голоси iнших птахiв й iнтерпретуе iх на свiй лад.
Европа й Америка
iдуть до Воронькова
Днями у Iгоревiм дворi з'явилась незвична для села команда, на вигляд <точно не нашi>.
- Це вченi, якi займаються вивченням впливу радiацii на птахiв. Працюють третiй сезон. До Воронькова завiтали американець, данець, норвежець, iталiець i украiнець.
Для дослiджень вони обрали на мовi науки <модельний вид> - звичайну сiльську ластiвку. Тому що вона чисельна i ii неважко вiдловити, та й iлюструе вона ситуацiю щодо багатьох видiв птахiв.
Група мае два <стацiонари> iз вивчення проблеми: один - у Чорнобильськiй зонi, другий - у Вороньковi, а точнiше у сусiдньому селi Жереб'ятинi, до якого за сорок рокiв так i <не прилипла> совдепiвська назва Жовтневе.
Ластiвки найбiльше люблять селитися на свинофермах, бо там повно мух. На вiкнах i дверях ми почiпляли павутиннi малопомiтнi сiтки. Це найбiльш пасивний i гуманний метод вiдлову. Буквально через кiлька хвилин <улов> був у сiтях. Звичайно, майже всiх визволили i вiдпустили, залишивши кiльканадцять для аналiзiв. Замiряли довжину крил, хвостiв, дзьобiв. До речi, чим вiдрiзняеться сiльська ластiвка вiд мiськоi? <Городянка> мае на хвостi коротшi пера i лiпить гнiзда <на повiтрi>, а <селянка> - усерединi примiщень, тому ii називають ще <хатньою>.
Жодна ластiвка, окрiм кiльканадцяти хвилин хвилювання, аж нiяк не постраждала, бо ж навiть кровинки iз криловоi артерii брали ледь помiтною тоненькою голкою. Пташки мiтилися фарбами рiзних кольорiв, окiльцьовувалися. Наловили ми багато минулорiчних наших пiддослiдних ластiвок, окiльцьованих нами минулого року. Це означало, що смертнiсть серед дорослих пташок, якi злiтали у далекий-предалекий вирiй i, незважаючи на всi небезпеки, повернулися до рiдного <свинарника>, е невеликою. Серед них були i iхнi дiти, але ми зробили висновок, що 90% молодняка таки гине. I якщо пташина вижила у дитинствi, то, ставши на крило, мае усi шанси прожити ще рокiв iз п'ять, вiдведених природою.
Я облазив розчiпною драбиною близько 150 гнiзд, але бiльшiсть iз них була не заселеною. Ластiвки теж тяжiють до будiвництва нових <квартир>.
- Якi перспективи твоеi спiвпрацi з iноземними свiтилами орнiтологii?
- Менi запропонували спiвпрацю. Братиму пiр'iнки ластiвок, робитиму аналiз на ДНК. Результати здаватиму у Киевi до Iнституту зоологii.
- Чи показали якусь рiзницю в патологii щодо iснування пташок у радiоактивному Чорнобилi i чистому Вороньковi?
- Про це ще рано говорити. Щоб отримати якiсь видимi результати i зробити висновки, потрiбно не три, а мiнiмум десять рокiв.
- Ластiвок любиш?
- Я всiх птахiв люблю: i горобцiв, i гракiв, i зозуль, та й взагалi всiх, хто лiтае. А ластiвка - це один iз найкращих друзiв людини. Вона суто комахоiдна i ловить свою здобич виключно в польотi.
- Iгоре, пiсля розмови з тобою завжди у публiкацiях так i хочеться пiдвести якусь моральну риску, тезу...
- А що сказати? Потрiбно помiчати у своему людському iснуваннi i тих, хто на однiй планетi живе поруч iз нами. Хай кiлька хвилин, але зустрiч iз братами нашими меншими додае нам настрою i... здоров'я.
Згадайте <фiлософiю> простоквашинського Печкiна: i я заведу якесь звiрятко - прийдеш додому, а воно тобi радiе.
Майже 30 громадян iз тiлесними ушкодженнями звернулися за медичною допомогою. До лiкарнi iз села Кiрово з проникаючим ножовим пораненням була доставлена 35-рiчна жiнка. З'ясувалося, що поранення iй нанiс 40-рiчний спiвмешканець Валентин.
З наркотиками затримано 29-рiчного бориспiльця Олександра Я., у якого у шкарпетцi був медичний шприц, наповнений <ширкою>. А у 26-рiчного бориспiльця Михайла Ш. вилучено пляшку з наркотичною речовиною та два медичнi шприци.
Зареестровано i чимало крадiжок, у тому числi i з дач. Так, у садовому товариствi <Чайка>, що поблизу Процева, у киянина з дачноi дiлянки викрадено бетонозмiшувач. А з гаража кооперативу <Полiт>, що на вулицi Глiбова, викрадено автомобiль <Москвич-412>, 1980 року випуску, який був у непридатному для iзди станi.
З територii одного iз автопiдприемств зник автомобiль КамАЗ-5410. На ранок i автомобiль, i викрадача, 25-рiчного сина водiя цього авто, було знайдено.
Трагедii на водi. 7 червня у водоймi поблизу с. Процiв пiд час купання втопився 68-рiчний киянин. А у Борисполi в озерi поблизу УМБ-17 знову ж пiд час купання вода забрала життя 26-рiчного чоловiка. Iще один чоловiк, 1965 р. н., втопився пiд час риболовлi поблизу с. Сошникiв.
У с. Глибоке намагалася покiнчити iз життям 62-рiчна жiнка.
Не минув тиждень i без пожеж. 10 червня у садовому товариствi <Дружба> поблизу Процева сталася пожежа у будинку. Пiд час гасiння там виявлено обгорiлий труп господаря, 55-рiчного киянина.
Всього ж зареестровано 128 повiдомлень про злочини i пригоди. Сподiваемося, що наступний тиждень не принесе нiкому неприемностей.
25 червня у недiлю для найкращоi молодi Украiни, для бориспiльцiв пройдуть такi заходи:
10:00 - стадiон <Колос>, резинка - вуличний футбол.
16:00 - стадiон <Колос> (п'ятачок футбольного поля) Street-ball, (вуличний баскетбол).
15:00 - розважальнi конкурси.
18:00 -
20:00 - виступи творчих колективiв (танцювальний майданчик).
21:00 - дискотека iз шоу-програмою (нагородження переможцiв, салют та iн.).
Реестрацiя учасникiв: з 21 по 24 червня, щоденно бiля диско-клубу <Нiчне мiсто> з 18.00 до 20.00.
Захiд пройде пiд патронатом мiського голови Федорчука А.С., органiзатори - <Альянс молодiжних органiзацiй мiста> i вiддiл у справах сiм'i та молодi.
