16-22 березня 2006 р

До комунального пiдприемства ЖЕК-1 на iм'я начальника Вiктора Леонiдовича Молодого надходять скарги вiд мешканцiв нових житлових будинкiв, якi лише у 2005 роцi зданi в експлуатацiю. Щоб з'ясувати, якi проблеми турбують людей, якi тiльки-но вселилися у своi оселi, кореспондент <Вiстей> звернулася до керiвника ЖЕК-1:
- Вiкторе Леонiдовичу, якi проблеми сьогоднi з новими житловими будинками?
- По-перше, люди не йдуть укладати договори iз ЖЕКом, по-друге, будiвельники здали цi будинки у незадовiльному станi: поганi внутрiшньобудинковi системи, деякi будинки до цих пiр не переведенi на наш баланс, iншi потребують уже капiтального ремонту.
- За якими адресами знаходяться цi будинки?
- Франка, 9а, Робiтнича, 19 i Головатого, 8.
- На що скаржаться меш-канцi? Якi будiвельнi органiзацii будували цi житловi будинки?
- Будинки цi кооперативнi, побудованi за рахунок внесення коштiв людей. У будинку на Франка, 9а було допущено багато порушень пiд час будiвництва. Каналiзацiя не мае контрвiдхилень. Сьогоднi проводиться капiтальний ремонт усiеi каналiзацiйноi мережi за рахунок мешканцiв, адже будинок на 12.03. не переданий на баланс ЖЕК-1. У тепловому пунктi стоять лiчильники гарячоi i холодноi води, якi не переданi на обслуговування до цього часу. А головне, що у цьому будинку така теплова камера, як на пiдводному човнi, i фахiвцiв, якi б обслуговували такi будинки, у Борисполi немае.
Прикро, що перед будiвництвом у ЖЕКiв не брали технiчнi умови. Адже немае навiть зливних i поливних кранiв. Здаеться, на Франка, 9а вже i дах протiкае. Тут немае пiд'iзду до смiттевих майданчикiв. Територiя бiля будинку не освiтлюеться. Будувала 7-поверховий будинок будiвельна компанiя <Тiара>. Пiсля розмови з директором Гаршиним Евгенiем Анатолiйовичем органiзацiя видiлила нам кошти, за якi ми будемо робити майданчик для смiття.
З ЖЕКом уклали договори лише близько 36-40 вiдсоткiв мешканцiв.
У кращому станi будинок на вулицi Робiтничiй, 19, який побудували будiвельники <БМУ-53> (керiвник - Петро Карпович Жувак). У цьому будинку проблеми з лiфтовим господарством. Не працюють лiфти у 3 i 5 пiд'iздах з моменту здачi житла. Тут е майданчик для смiття з пiд'iздом, освiтляеться територiя. Але у будинку й досi немае гарячоi води. Велася розмова з тепломережею, щоб включити гарячу воду у 1, 2 i 3 пiд'iздах, але вiз i нинi там у зв'язку з тим, що потрiбно, щоб 70 вiдсоткiв мешканцiв уклали договори з тепломережею.
Найгiрша ж ситуацiя з житловим будинком, що знаходиться на вулицi Головатого, 8. У жодному пiд'iздi не працюють лiфти. Внутрiшньобудинковi системи зробленi, мабуть, з якогось мотлоху. Немае нi дитячого, нi смiттевого майданчика. Пiд'iзнi дороги небезпечнi для людей: дуже близько до пiд'iздiв дорога, а за нею - урвище.
Забудовник - Броварська будiвельна компанiя ДКБ <Меркурiй>. Люди скаржаться, що протiкають внутрiшньопанельнi шви, промерзають квартири. Багато звернень вiд мешканцiв про те, що будiвельники не виконали своi договiрнi умови, якi складалися перед початком будiвництва.
У половини людей, що живуть у будинку на Головатого, 8, сьогоднi навiть немае свiдоцтва на право власностi, хоча вони повнiстю сплатили кошти.
У зв'язку з вiдсутнiстю права власностi люди неспроможнi укласти з нами договори, i ми не можемо надати iм нормальнi послуги, якi вони потребують. За комунальнi послуги не сплачуеться.
Згiдно з договiрними умовами iз броварською компанiею <Меркурiй> ЖЕК-1 отримав квартиру для слюсаря-сантехнiка.
Багато людей скаржаться, що поблизу будинку на вул. Головатого, 8, прямо на дорозi, на тротуарах, на дитячому майданчику, нiчнi охоронцi зробили платну автостоянку (фото 1). Нi проiхати не можна, нi пройти. На нiч тут збираеться до двохсот-трьохсот машин. До пiд'iздiв будинкiв не можуть пiд'iхати нi швидка допомога, нi пожежники. Усе робиться без будь-яких документiв i дозволiв.
До того ж, будiвельники зобов'язанi пiд час будiвництва утримувати пiд'iзнi дороги у нормальному станi. Тут, на Головатого, до будинку неможливо пiд'iхати легковою машиною, хiба що на КамАЗi. Люди об'iжджають через Робiтничу вулицю, бо дорога бiля будинку у великих вибоях (фото 2).
- Скiльки скарг вiд мешканцiв уже надiйшло щодо неналежних умов проживання, невиконання зобов'язань будiвельними компанiями?
- По вул. Головатого, 8 - 21 заява щодо рiзних причин, але у першу чергу - стосовно лiфтiв. Вiд мешканцiв Робiтничоi, 19 - 40 вiдсоткiв скарг про вiдсутнiсть гарячоi води (37 заяв). По вул. Франка, 9а - 6 скарг.
- На чиему балансi сьогоднi знаходяться цi будинки?
- Всi три житловi будинки переданi на баланс мiськвиконкому. На баланс ЖЕК-1 переданi будинки на Головатого, 8 i Робiтничiй, 19, а будинок на Франка, 9а не передано. Доки всi документи не будуть переданi нам, ми за законом не маемо права укладати договори з мешканцями квартир.
- Який вихiд Ви бачите з такоi ситуацii? Що робити, щоб не повторювались подiбнi випадки зi здачею будинкiв у незадовiльному станi?
- Будiвельнi компанii повиннi брати технiчнi умови в усiх комунальних сферах. ЖЕКи мають отримувати квартири для своiх працiвникiв. У будинках повиннi бути водополивнi крани для того, щоб зволожувати асфальт i т. iн. Цього нiхто не робить. Будiвельники будують, як хочуть. Самi роблять проект, вирiшують питання з проектними iнститутами, а узгодження з комунальними пiдприемствами не потребують: менше витрат. Внутрiшньобудинковi системи роблять з вiдхиленням вiд проекту, щоб зекономити. Залишаеться проблема для комунальноi сфери.
До робочоi комiсii входять представники комунальноi сфери, ставлять вимоги щодо усунення певних недолiкiв. Я вважаю, що i до державноi комiсii з прийому будинкiв в експлуатацiю повиннi входити працiвники комунальноi сфери, щоб перевiрити, чи усуненi недолiки чи нi. Та, на жаль, так не робиться.
Будiвельнi компанii розвивають бiзнес за рахунок коштiв людей, але повинна бути тiсна спiвпраця з комунальною сферою, тодi буде позитивний результат. Бо i надалi виникатимуть проблеми у мешканцiв iз тепломережею, водоканалом, ЖЕКом. А сьогоднi квартирна плата не вiдповiдае тому рiвню, який необхiдний, i виконувати роботи, непередбаченi квартплатою, ми не в змозi через вiдсутнiсть коштiв.
З нагоди професiйного свята я хочу привiтати всiх працiвникiв житлово-комунальноi сфери i побажати iм злагоди, любовi, добра i всього найкращого.

Тiльки на перший погляд здаеться, що посада першого заступника мiського голови з питань житлово-комунального господарства е вигiдною. Насправдi, людинi, яка наважиться покласти на себе весь тягар комунальних проблем мiста, можна швидше поспiвчувати, анiж позаздрити. Адже iй фактично доводиться виконувати функцii головного завгоспа мiста. I коли близько року тому сесiя Бориспiльськоi мiськоi ради затверджувала на цю посаду Миколу Петровича Корнiйчука, багатьох насамперед хвилювало питання: чи до кiнця усвiдомлюе ця людина, в якому котлi доведеться <варитися>, щоб утримати на плаву знекровлене безгрошiв'ям мiсто. Знайомитися з Миколою Петровичем ближче довелося у ходi роботи. Потреби у налагодженнi конструктивноi спiвпрацi не було - iншi варiанти просто не виникали. Пiд час однiеi з робочих зустрiчей отримала вiдповiдь i на вищезгадане питання:
- Звичайно, я розумiв, що на мене чекае, хоча, можливо, i не до кiнця усвiдомлював. Але хтось же повинен виконувати цю роботу. Намагаюся, щоб люди якомога менше вiдчували на собi проблеми мiста. На жаль, поки що так не виходить.
Сходинки
Про себе Микола Петрович Корнiйчук розповiдае скупо. Народився у селi Терлиця Монастирищенського району на Черкащинi. Пiсля закiнчення десятирiчки вступив до Украiнськоi сiльськогосподарськоi академii на факультет автоматизацii сiльгоспвиробництва, здобув спецiальнiсть iнженера-електромеханiка.
Трудовий шлях повнiстю пов'язаний iз Борисполем i Бориспiльщиною. Спочатку керував одним iз вiддiлень радгоспу <Воронькiвський>, потiм став головним iнженером цього господарства. Коли у 1986 роцi було створене Бориспiльське районне агропромислове об'еднання, посаду головного iнженера цього об'еднання довiрили Миколi Корнiйчуку. Потiм була робота заступником керуючого Бориспiльським об'еднанням <Сiльгосптехнiка>. Коли разом iз Союзом розвалилася бiльшiсть районних пiдприемств, на базi автопарку бориспiльськоi <Сiльгосптехнiки> було створено ВАТ <Бориспiльагротранс>, директором якого Микола Петрович працював до того часу, коли погодився обiйняти посаду першого заступника Бориспiльського мiського голови.
Знайомство зблизька
До того, як Микола Корнiйчук розпочав роботу у мiськiй владi, вiн протягом двох скликань був депутатом мiськоi ради. Це свiдчить про високий авторитет серед жителiв свого округу. Iнакше виборцi не довiрили б людинi представляти своi iнтереси вдруге. Та, працюючи пiд час сесiйних засiдань, вiн концентрував увагу на зваженому прийняттi рiшень i був далеким вiд бажання показати себе, <засвiтитися> перед присутнiми в сесiйнiй залi. Тож перше знайомство вiдбулося тодi, коли Микола Петрович, як кандидат на посаду першого заступника мера мiста, представляв iз сесiйноi трибуни свое бачення напрямкiв роботи на цiй посадi.
<Основними завданнями на посадi першого заступника бачу забезпечення життедiяльностi мiста за будь-яких умов, i будь-якоi погоди.> Нинiшня зима показала, що цi слова були сказанi не для пiару. Найлютiшi морози Бориспiль пережив без особливих проблем. Так само не для реклами були представленi депутатам найближчi перспективи розвитку Борисполя.
- Потрiбно не роздавати багато обiцянок, а розробити двi-три конкретнi програми, зосередити зусилля на iх виконаннi, i тiльки пiсля завершення цього етапу робiт можна розглядати i визначати новi першочерговi завдання. Усе вiдразу зробити неможливо.
Свiтло буде! I не лише в кiнцi тунелю
Скромний у розповiдях про себе, Микола Петрович змiнився i пожвавiшав, коли мова зайшла про життя i розвиток Борисполя.
- На сесiйному засiданнi, коли депутати затвердили мене на цю посаду, насамперед я пообiцяв людям, що мiсто Бориспiль буде освiтлене. Цей напрямок роботи i став епiцентром наших зусиль. Розпочинати довелося з нуля. На жодну вулицю не було виготовлено навiть проекту реконструкцii освiтлення. Першим на черзi, звичайно, був Киiвський Шлях. Частину коштiв на вирiшення цiеi проблеми (40 тис. гривень) зiбрали свого часу бориспiльськi пiдприемства та пiдприемцi. Сума перераховуваних коштiв залежала вiд конкретних можливостей кожного: вiд 200 до 5000 гривень. I хоча тодi, у травнi минулого року, коли розпочиналися цi роботи, про полiтику ще не йшлося, люди, якi вiдгукнулися найактивнiше (керiвник заводу ЗБВ В.М. Бистрий - 5000 грн. та начальник БМУ-53 П.К. Жувак - 3000 грн.), сьогоднi увiйшли до першоi п'ятiрки Народного блоку Литвина вiд мiста. Але загалом, основна частина робiт проводилася за рахунок мiського бюджету розвитку. Так спiвпало, що саме торiк з'явилися першi кошти на цьому бюджетному рахунку. Тож до Дня незалежностi Киiвський Шлях уже був освiтлений. Трохи згодом освiтили вулицi Горького та Новопрорiзну. Наприкiнцi лютого загорiлись лiхтарi на вулицi Шевченка.
Посприяв освiтленню мiста i передвиборчий перiод. Сьогоднi тривають роботи iз встановлення лiхтарiв на вулицi Дзержинського. Це вже за кошти спонсорiв - прихильникiв Народного блоку Литвина. Загальна сума робiт складае близько 70 тисяч гривень. Першою 25 тис. грн. перерахувала будiвельна компанiя <Цитадель>. Решту суми видiляють iншi бориспiльськi пiдприемцi та пiдприемства. Усi вони пiдтримують Народний блок Литвина.
Взяла участь у освiтленнi мiста iще одна бориспiльська полiтична сила. Соцiалiстична партiя видiлила кошти на освiтлення вулицi Кiрова у районi УМБ-17. Сьогоднi там уже горять лiхтарi.
- Чи вистачить у мiста коштiв на оплату електроенергii для такоi кiлькостi освiтлених вулиць?
- При проектуваннi i виконаннi робiт iз освiтлення головна увага придiлялася економii. Якщо потужнiсть старих лiхтарiв складала 500 Вт кожний, то новi на Киiвському Шляху вже <беруть> лише по 250 Вт. А на вулицi Шевченка встановлено ще економнiшi, натрiевi лiхтарi, потужнiстю вже по 150 Вт. До того ж, ми користуемося лiчильниками, якi роздiляють оплату на перiоди з денним (37 коп.) i нiчним (5 коп. за годину) тарифом на освiтлення. Сьогоднi мiсто за все освiтлення вулиць сплачуе близько 12 тис. грн. на мiсяць. Для порiвняння можна сказати, що коли старi лiхтарi горiли через два стовпи, за свiтло сплачували близько 7 тис. грн., так що бориспiльцi можуть не сумнiватися: грошi на електроенергiю закладено, i вулицi мiста освiтлюватимуться незалежно вiд виборчих перипетiй.
Мiсто розвиватиметься не тiльки в центрi, а й на околицях
- Якi ще напрямки роботи Ви визначили прiоритетними?
- Друга програма, якою мiська рада сьогоднi активно займаеться, - це газифiкацii села Лозiвка. На жаль, нам не вдалося переконати область, що, навiть входячи до меж Борисполя, Лозiвка залишаеться селом i заслуговуе на те, щоб його включили до Державноi програми газифiкацii села. Тож на пiдтримку держави у фiнансуваннi цих робiт розраховувати не доводиться. Та у жодному випадку мiсто не залишить тi 50 дворiв у Лозiвцi без пiдтримки i допомоги. Хоча на будiвництво газопостачання села необхiдно 725 тисяч гривень (плюс 85 тис. грн. за проектнi роботи).
- Ви балотуетеся кандидатом у депутати до обласноi ради вiд Народного блоку Литвина. Чи могли б Ви, отримавши статус депутата облради, вплинути на позицiю областi щодо фiнансування цих робiт?
- Звичайно, я отримав би реальну можливiсть впливати на такi рiшення. Адже у випадку обрання хотiв би працювати у комiсii з комунального господарства, щоб на обласному рiвнi сприяти полiпшенню надання комунальних послуг населенню. Зокрема, вважаю, що тарифна полiтика повинна формуватися не на мiсцевому, а на державному рiвнi. I вона повинна враховувати коливання цiн на енергоносii, централiзовано розраховуючи коефiцiент корегування цiни або визначаючи джерела компенсацii. Щоб мiсцева влада не була заручником процесiв, на якi не може впливати.
- Чому Ви вирiшили iти на вибори саме з Народним блоком Литвина?
- Володимир Литвин сподобався менi тим, що пiд час виступу помаранчевого Майдану вiн зумiв знайти компромiс для бiло-блакитних i помаранчевих, зiбрав позачергову сесiю, органiзував пiдготовку ексклюзивноi законодавчоi бази для конкретного випадку. Тим самим Украiна уникнула кровопролиття. Але загалом я готовий спiвпрацювати з будь-якими партiями, будь-якими блоками, якi вболiвають за наше мiсто, вболiвають за Украiну.
Сьогоднi нам доводиться докладати багато зусиль, щоб застарiле обладнання, зношенiсть комунальних мереж, недосконале законодавство якомога менше впливали на якiсть комунальних послуг, якi отримуе населення. Загалом, сьогоднi це ще вдаеться, значить, комунальнi пiдприемства працюють злагоджено. Але без спiльних зусиль, без спiвпрацi всiх причетних до розвитку i розбудови мiста, завтра ми можемо не вижити. Саме тому лозунг <МИ> найповнiше вiдображае i перспективи, i шляхи розвитку Борисполя.

Передвиборча програма Бориспiльськоi мiськоi органiзацii Народного блоку Литвина. N27 у списку кандидатiв у депутати до мiськоi ради Борисполя.
Нас, кандидатiв у депутати Бориспiльськоi мiськоi ради, Макаренко В.В. - заступника директора загальноосвiтньоi школи N6, Бистрого В.М. - голову правлiння ЗАТ завод ЗБВ, Коноплю Б.О. - голову вуличного комiтету, Жувака П.К. - голову правлiння ЗАТ<БМУ-53>, Скибуна А.П. - завiдуючого дитячою полiклiнiкою, Уса В.О - генерального директора фiрми <Водполiмер>, Костянця М.П. - голову спортивного товариства <Колос> та багатьох iнших, якi висунутi вiд Народного блоку Литвина, об'еднало бажання, турбота i вiдповiдальнiсть за долю мiста, в якому живемо, колективiв, у яких працюемо, батькiв, дiтей та онукiв, про яких пiклуемося.
Ми зiбралися в едину команду, команду професiоналiв, якi знають i розумiють проблеми нашоi громади, а найголовнiше - вмiють iх вирiшувати завдяки принциповостi своiх позицiй, бо нашi команднi стосунки будуються на засадах законностi, чесностi, моральностi та справедливостi.
Настав час вибору, який повинен змiнити наше життя на краще. Сьогоднi жителi сiл Лозiвки i Нестерiвки, соцмiстечка, вулиць Димитрова, Чернiгiвськоi, Тургенева, Шевченка, мешканцiв будинкiв вулиць Нова II i Киiвського Шляху, - а значить i все мiсто вимагае змiн. Нам, як i Вам боляче, коли ми бачимо невпорядкованi темнi вулицi, стихiйнi смiттезвалища, пiдтопленi будинки, захаращенi прибудинковi територii. Велику тривогу викликае матерiальний рiвень життя багатьох бориспiльцiв, iхня соцiальна незахищенiсть.
Члени нашоi команди постiйно турбуються про пiдшефнi школи i дитячi садки, опiкуються долею одиноких та багатодiтних, хворих та iнвалiдiв, не забувають про лiкарню та церкву.
I так буде завжди - то е наша громадянська позицiя. Ми працювали, працюемо i будемо працювати на благо людей.
Ми бачимо Бориспiль мiстом, яке шанують i цiнують його громадяни, до якого з повагою ставляться сусiди та гостi.
МИ - за:
- владу, яка захищае iнтереси територiальноi громади, а не прислуговуе окремим людям;
- системну i комплексну забудову нашого мiста, з обов'язковим розвитком iнфраструктури та iнженерних комунiкацiй;
- видiлення земельних дiлянок для молодiжного житлово-кооперативного будiвництва;
- пiльгове кредитування житла для молодi, педагогiв, медикiв та працiвникiв культури;
- обов'язковi громадськi слухання з питань нагальних соцiально-економiчних проблем, житлового та промислового будiвництва;
- залучення iнвестицiй у промислову та виробничу сфери з метою переходу на iнновацiйнi моделi розвитку промислового комплексу та збiльшення кiлькостi робочих мiсць;
- полiпшення якостi пасажирських перевезень шляхом проведення вiдкритих i прозорих тендерiв;
- термiнову реконструкцiю центральноi районноi лiкарнi з обов'язковою замiною зношеного обладнання на сучасне;
- спорудження нового мiського Будинку культури в парку культури та вiдпочинку;
- створення умов для залучення фiнансiв для забезпечення розвитку фiзичноi культури та спорту;
- посилення екологiчного контролю в сферi виробництва, забезпечення жителiв якiсною питною водою, будiвництво мiськоi каналiзацii та очисних споруд, вирiшення проблеми мiського смiттезвалища;
- змiцнення матерiально-технiчноi бази закладiв освiти;
- забезпечення безкоштовним харчуванням дiтей дошкiльних закладiв, груп продовженого дня закладiв освiти;
- забезпечення гарантii особистоi безпеки громадян у нашому мiстi.
МИ - проти:
- приниження людськоi гiдностi чиновниками та бюрократами, влади, яка не дбае про людей;
- репресивних податкiв, що не дають пiдприемствам нормально працювати, а людям - отримувати гiдну зарплату;
- непрофесiйноi кадровоi полiтики як на державному, так i на мiсцевому рiвнях;
- соцiальноi несправедливостi;
- забудови нашого мiста <хмарочосами>;
- безсистемного видiлення землi пiд промислове та житлове будiвництво;
- депутатськоi недоторканностi всiх рiвнiв - усi мають бути рiвними перед законом;
Усiм, хто нам повiрить i пiдтримае на виборах, i тим, хто цього не зробить, гарантуемо: ми будемо захищати i вiдстоювати права кожного з вас, звiтуючись перед вами що зроблено, що плануемо зробити. Ми хочемо разом iз Вами змiнити життя в нашому мiстi на краще.

---

1 березня Юлiя Тимошенко зустрiлася з виборцями Киiвщини. Хоча погода була не весняна, ще до прибуття лiдера БЮТ у Васильковi зiбралися люди бiля агiтнаметiв i на площi. Бориспiльський мiський виборчий штаб разом iз кандидатами у депутати до мiськоi ради теж поiхали на зустрiч, зiбравши прихильникiв Блоку Юлii Тимошенко.
Закiнчивши об'iзд усiх схiдних регiонiв, де найбiльшу пiдтримку мае Партiя регiонiв, Юлiя Тимошенко повiдомила, що люди розумiють небезпеку приходу до влади однiеi великоi бiзнес-корпорацii. Саме тому е i можливiсть, i надiя не допустити нi за яких обставин реваншу регiоналiв. А для цього потрiбно хоча б не розпорошити голоси всiх справжнiх патрiотiв Украiни. Це, дiйсно, велика проблема, бо зараз багато людей, якi голосували за Ющенка, певним чином розчарувались i зневiрились. Потрiбно зiбрати всi сили, щоб не сталося так, що ми не зможемо протиставити нiчого тим, хто буде еднатися з Януковичем. Юлiя Володимирiвна наголосила на тому, що не конкуруе з Ющенком. Вiн - Президент, якого обрав народ, та й вона сама доклала чимало зусиль, щоб саме вiн був главою держави. Тепер ми обираемо бiльшiсть у парламент, яка буде формувати уряд, призначати прем'ер-мiнiстра. Для Юлii Тимошенко - це можливiсть закiнчити ту справу, яку почала ще пiд час бурхливих подiй революцii - побудувати цивiлiзовану краiну для нас i наших дiтей.
Лiдер БЮТ розповiла про зустрiч з президентом Польщi, який цiкавився вiдносинами Росii та Украiни, а також газовим питанням. Рiшенням цих проблем е анулювання невигiдних для Украiни угод через украiнськi суди та в односторонньому порядку повернення до тих угод, якi були i до цих пiр мають дiяти. Також Юлiя Володимирiвна негативно прокоментувала план утворення могильника на територii Чорнобильськоi зони. А запланована його потужнiсть свiдчить про те, що ховати збираються не тiльки украiнськi ядернi вiдходи, при тому, що Украiна взагалi не виробляе свого ядерного палива. Лiдер БЮТ вважае, що створення мiжнародного могильника в краiнi е помилковим, а тим бiльше нечесним, тому що необхiдно було б спочатку обговорити це питання в парламентi, а потiм порадитися з людьми, якi проживають на цiй територii. Чого, як завжди, не було зроблено!
Несподiванкою для Юлii Володимирiвни стала зустрiч в аеропорту з керiвництвом ДМА <Бориспiль>. Незважаючи на пiзнiй час, ii чекали разом iз пакетом документiв i сподiвалися на допомогу у вирiшеннi проблеми, пов'язаноi з компанiею <Аеросвiт>. Лiдер БЮТ пообiцяла, що не залишить це питання поза увагою. А також звернулася до украiнських суддiв з проханням служити народу, а не чиновникам.
Пiднiмаючи важливi питання, пояснюючи свою позицiю, Юлiя Володимирiвна сказала, що хоче покiнчити в Украiнi з кумiвством, родиннiстю, кланами, пора будувати сильну краiну, краiну для народу з чесними полiтиками, справжнiми професiоналами, якi зумiють поставити державнi iнтереси вище за приватнi.

На вiдмiну вiд виборiв до обласноi та районноi рад, куди депутатiв будемо обирати за партiйними списками, у сiльськi ради балотуються за мажоритарним принципом. I слава Богу! Серед претендентiв немае зайд, кандидати - члени своiх сiльських громад. Iде конкуренцiя не спискiв, а особистостей. I конкуренцiя велика. На 378 депутатських мiсцьх у 20 сiльських радах Бориспiльського району 1120 кандидатiв або в середньому по 3 на кожне мiсце. Особливо велика конкуренцiя в пристоличних сiльрадах: Щасливськiй - 138 на 30 мiсць, Гiрськiй - 88 на 20, Ввеликоолександрiвськiй - 83 на 22, Вишенькiвськiй - 85 на 24, а найменше, звiсно, у Сенькiвськiй - 30 на 16 i Дударкiвськiй - 28 на 16.
Не менш гостра боротьба йде i за посаду сiльського голови: у Вороньковi - 11 претендентiв, у Щасливому - 10, у Великiй Олександрiвцi та Старому - по 9, у Горi та Рогозовi - по 7. Один Олександр Йосипович Лазоренко у Гнiдинi може спати спокiйно у нiч на 27 березня: нiхто не насмiлився вступити з ним у боротьбу, вiн единий кандидат на посаду сiльського голови с. Гнiдин.
Виборцi прискiпливо вдивляються у своiх землякiв, якi прагнуть представляти iхнi iнтереси в сiльськiй радi. Знають кожного не лише в обличчя, а i про можливостi словом чи дiлом дбати про iнтереси людей. Хочеться вiрити, що хоч у сiльських громадах вдасться зберегти справжне народовладдя.

---

З 23 по 26 лютого у м. Бровари вiдбувся 18 чемпiонат Украiни з лижних перегонiв серед ветеранiв. У них взяли участь майже 30 чоловiкiв i 20 жiнок, якi змагалися у восьми вiкових групах.
Наймолодша перша група учасникiв - 30-40 рокiв, а восьма остання - 70 рокiв i старшi. Вдало виступили представники Киiвськоi областi. Так, у першiй вiковiй групi переможцем став майстер спорту Павло Заболотний, який 21 км класичним стилем пройшов за 1 год. 22 хв. 29 сек., дистанцiю 15,9 км - за 47 хв. 48 сек., а 30 км ковзанярським стилем пройшов за 1 год. 16 хв. 45 сек.
У вiковiй групi 50-54 рокiв переможцем на дистанцii 21 км став Серафим Челюбеев iз Киiвськоi областi. Його час - 1 год. 20 хв. У вiковiй групi 65-69 рокiв за сумою трьох гонок срiбну нагороду отримав Володимир Зотов iз м. Бровари, а Авнiк Згурський був кращим серед чоловiкiв, яким за 70 рокiв, Вiталiй Перов отримав срiбну нагороду. Вони представляли збiрну Киiвськоi областi.
У жiнок у вiковiй групi 55-59 рокiв вдало, як i завжди, виступила Галина Бекетова, чотириразова чемпiонка свiту серед ветеранiв. Дистанцiю 5 км класичним стилем вона подолала за 16 хв. 45 сек., а 15,9 км - за 51 хв. 41 сек.
Змагання пройшли на високому органiзацiйному рiвнi завдяки головному суддi змагань Валентинi Миколаiвнi Корзюк, суддi нацiональноi категорii та головному секретарю Нiнi Евгенiвнi Ялаевiй.

Простiй людинi ой як нелегко буде розiбратися у хитросплетiннях нинiшньоi виборчоi системи, щоб вiддати голос згiдно зi своiми переконаннями та побажаннями. Скажу за себе. Яку партiю обрати до Верховноi Ради, визначився однозначно: Блок Юлii Тимошенко. На мою думку, це едина полiтична сила, якiй можна довiряти, що буде вiрна iдеалам Майдану.
У виборчих списках кандидатiв у депутати до обласноi ради я не знайшов жодного представника Бориспiльського району, який був би на прохiдному мiсцi тiеi чи iншоi партii. Як не голосуй, але нашi iнтереси, iнтереси бориспiльцiв, будуть представляти у Киiвськiй обласнiй радi. Правда, я обмовився: не нашi, а своi iнтереси. I ми тут нiчого не вдiемо, такий закон придумали нашi народнi обранцi.
Складно визначитись i у виборi депутатiв до районноi ради. Тут зважаю уже не на партiйне забарвлення, а на тих кандидатiв, яких знаю особисто i можу iм довiряти. Саме таких бачу серед соцiалiстiв: I.В. Недогибченко, заступник голови районноi ради, Л.Д. Безруков, директор Глибоцькоi школи, Т.Р. Похиль, директор Мирненськоi школи.
Ось i виходить роздвоення особистостi: доводиться свiй голос дiлити на частини. А тепер думаю: а чи порозумiються пiсля виборiв тi, кому хочеться вiрити сьогоднi.

---

Степан Iванович Капущак народився у 1966 роцi на Iвано-Франкiвщинi. У м. Бориспiль проживае з 1993 року. Працюе у ЦРЛ лiкарем-терапевтом. Депутат мiськради по виборчому округу N36, голова комiсii з питань охорони здоров'я, екологii та соцiального захисту. У 1997 роцi, коли медичним працiвникам 9 мiсяцiв не виплачували заробiтну плату, був обраний головою страйкового комiтету. Незважаючи на заборону, колона (приблизно 700) медпрацiвникiв вийшла на стадiон, де проходили дитячi олiмпiйськi iгри i були присутнi високопосадовцi нашоi держави. З того часу заборгованостi iз зарплати не було.
Степан Капущак - член Народного руху Украiни. Його добре знають мешканцi Борисполя як порядну, освiчену, наполегливу i дiеву людину. Йому не байдужа доля свого мiста.
- Степане Iвановичу, чому Ви вирiшили балотуватися на посаду мiського голови?
- Я не належу до жодного клану чи групи. Я маю власну позицiю. Моi пацiенти, мешканцi округу, попросили мене висунути свою кандидатуру на посаду мiського голови. Я сподiваюся на пiдтримку жителiв Борисполя, якi бачать у менi людину, спроможну навести лад у мiстi.
- Сьогоднi у Борисполi багато проблем, якi потребують негайного вирiшення. З якою програмою Ви йдете на вибори? Якi питання будете вирiшувати у першу чергу?
- Я мешкаю у Борисполi 13 рокiв. За цей час у мiстi нiчого не змiнилося: бруднi неосвiтленi вулицi, йде стихiйна забудова мiста малими архiтектурними формами. Хочеться, щоб кожен, хто приiде до Борисполя, милувався красивими спорудами. Тому доки не буде генерального плану забудови мiста, потрiбно припинити роздавати земельнi дiлянки. Необхiдно розширити центральну дорогу, через яку йде великий потiк транспорту.
Для мене дуже важливо, щоб мiсто було чистим, бо це його обличчя. У гарного господаря повинно бути чисто у дворi, а у мiського голови - у мiстi. Потрiбно розробити механiзм вивезення смiття з приватного сектору. Це функцiя мiськвиконкому.
Важливе питання - будiвництво нового корпусу терапевтичного вiддiлення. Сьогоднi серед усiх лiкарень Киiвськоi областi Бориспiльська ЦРЛ знаходиться у найгiршому становищi. Крiм того, я вважаю, що м. Бориспiль повинно мати свою мiську лiкарню. Оскiльки жителiв бiльшае, мiсто розвиваеться, то обслуговування ЦРЛ буде недостатньо, лiкарня i сьогоднi не витримуе навантаження.
Необхiдно розiбратися з питаннями оренди примiщень i земельних дiлянок. На мою думку, в оренду треба давати не бiльше, нiж на 3 роки. Якщо ж за цей час будiвництво не розпочалося, то вiдразу видно - земля взята в оренду для перепродажу. У багатьох будинках на першому поверсi е примiщення, якi здаються в оренду. Я виступаю за те, щоб кошти iшли на ремонти тих будинкiв. Можна вiдслiдкувати механiзм, куди йдуть кошти вiд оренди. Житловий фонд реально можна покращити. Мiськрада видiляе кошти на ЖЕКи, люди сплачують квартплату, надходять кошти вiд сплати за оренду примiщень. Орендарiв можна зобов'язати робити ремонти дахiв, пiд'iздiв, системи водопостачання тощо.
Життево важлива тема - забезпечення житлом молодих спецiалiстiв (освiтян, медпрацiвникiв), iнвалiдiв. Сьогоднi будинки зводяться, але на пiльгову категорiю вiддаеться малий процент житлового фонду.
Потрiбно покращити якiсть води у мiстi. Насамперед замiнити внутрiшньобудинковi труби, побудувати ще одну станцiю для знезалiзнення, очищення води. Водогiннi труби потрiбно чистити двiчi на рiк. Це входить у квартплату. Куди йдуть тi кошти - невiдомо.
Необхiдно провести iнвентаризацiю земель i примiщень. Зробити перелiк об'ектiв, якi потрiбно продати. Провести офiцiйний конкурс через обласний Фонд держмайна. Заробленi кошти спрямувати до бюджету мiста.
- Цьогорiчнi вибори вирiзняються своею помпезнiстю: рiзнокольоровi намети, агiтки на стовпах: Чому про намiр Степана Iвановича Капущака балотуватися на мiського голову майже нiде не чути?
- Я - освiчена людина, тому не можу допустити того, щоб моя фотографiя висiла на стовпi. Моi листiвки не розповсюджуються на вулицi. Це не мiй стиль, та й зрештою на все це потрiбно великi кошти. Моя програма з автобiографiею доставляеться додому до виборцiв. Готуеться мое звернення до мешканцiв мiста.
- На посаду мера мiста Борисполя е 15 кандидатiв. Як Ви вважаете, чи е технiчнi кандидатури?
- Так, звичайно е, щоб вiдiбрати один в одного голоси. Суть закону про вибори в тому, що той, хто набирае бiльше голосiв, стае мiським головою. Тому результат може бути найнепередбачуванiшим.
- Якi соцiальнi групи можна назвати Вашим електоратом?
- Моi виборцi - це члени партii Народний рух Украiни, колектив лiкарнi, де я працюю, жителi мого виборчого округу, якi приходять i пропонують менi свою допомогу у проведеннi агiтацii.
- Степане Iвановичу, бажаю Вам пiдтримки мешканцiв Борисполя, вiри у власнi сили i перемоги.
- Дякую за побажання. Хочу додати, що мiський голова, депутати повиннi щорiчно звiтувати перед виборцями, вiдчувати свою вiдповiдальнiсть перед ними.

---

Вiктор Хорунжий,

голова органiзацii роботодавцiв м. Яготин
Дiйсно, така проблема виникае перед жiнками, людьми передпенсiйного вiку, частиною молодi, яка не мае спецiальностi. Проте чоловiки - виняток. Для них проблеми безробiття практично немае. Навiть нинi, взимку, яготинськi пiдприемства можуть залучити до себе щонайменше 50-60 робiтникiв. Можуть, але нiхто з тих, хто стоiть на облiку в центрi зайнятостi, на роботу не йде. Чому? На жаль, через закони, що дiють у нашiй державi. Частина людей, яка отримуе допомогу через безробiття, мае набагато бiльший прибуток, нiж працюючi. Як таке може бути, запитаете ви? А ось дивiться, як приклад вiзьмемо робiтникiв ДП <Яготинський цукрозавод>, так званих сезонних. Останнi роки вони зайнятi на заводi здебiльшого 3-6 мiсяцiв. У сезон виробiтку цукру iм виплачують до 1,5 тисячi гривень. А потiм звiльняють, i вони стають на облiк у центр зайнятостi, де отримують середню заробiтну плату по регiону 500-900 гривень чи приблизно таку. Одночасно частина цих людей працюе у <тiньовому> виробництвi, отримуючи зарплату у конвертах. Тому жоден iз потрiбних на пiдприемствах мiста спецiалiстiв не хоче йти працювати. Адже його заробiток буде значно менший. А якби цукрозавод, що <скидае> робiтникiв у центр зайнятостi, виплачував iм заробiтну плату протягом року з власних коштiв, а не за рахунок держави, то середньомiсячна заробiтна плата була б не бiльше 400 гривень i не стояло б 200-300 осiб на облiку в центрi зайнятостi, який би мiг зекономити за рiк понад 0,5 мiльйона гривень. А таких цукрових заводiв в Украiнi сотнi. От вам i сотнi мiльйонiв гривень, викинутих на вiтер. За цi кошти можна було б побудувати новi пiдприемства або реконструювати дiючi, створивши таким чином тисячi додаткових робочих мiсць.
Ще один аспект цiеi проблеми. В кожному мiстi, селi, селищi гостро стоiть питання благоустрою. Частково вирiшити його допомогло б залучення так званих безробiтних до громадських робiт при селищнiй, мiськiй, сiльських радах. Роботу iм, можливо, вдалося б надати за рахунок мiсцевих бюджетiв i дотацiйних коштiв центру зайнятостi. Таким чином зменшилося б безробiття та й порядок було б наведено у населених пунктах.
Нинi необхiднi професii токарiв, фрезерувальникiв, електрикiв, слюсарiв тощо. Професiйно-технiчним навчальним закладам потрiбно готувати таких спецiалiстiв, а центрам зайнятостi не працевлаштовувати молодь, а вiдправляти на перепiдготовку саме за цими спецiальностями.
Що стосуеться центрiв зайнятостi та iнших служб, таких, як податкова, соцiальна, то потрiбно полiпшити роботу не тiльки з вирiшення вищевказаних проблем, а й з перевiрки дiяльностi пiдприемств малого бiзнесу приватних осiб. Там частина людей, яка стоiть на облiку в центрi зайнятостi, працюе за <чорний нал>, неоформлена. Вони отримують як допомогу з безробiття, так i соцiальнi допомоги та заробiтну плату.
Останнi уряди Украiни визнали, що близько 50 вiдсоткiв працездатного населення працюе в тiнi. I це в основному тi люди, якi на облiку в центрах зайнятостi. Частково вирiшити цю проблему можна було б таким чином: особи, якi стоять на облiку, повиннi щоденно зранку приходити у вiдповiдне мiсце, наприклад, зал Будинку культури чи якесь iнше примiщення, де з ними 2-3 години працiвники служби зайнятостi або iнших державних установ проводили б навчально-виховну роботу. Основне, щоб вони приходили на певний час i вiдмiчалися. Якщо виконуватимуть цi вимоги - отримають допомогу, а нi - залишаться нi з чим. I тодi значна частина безробiтних буде знята з облiку i кошти не витрачатимуться. Тодi стане зрозумiло, хто працюе на <чорний нал>.
I ще одне. Люди, особливо тi, якi працюють на ринку, на своему одязi повиннi мати <пейджик> iз фотографiею, вiдповiдним номером, що зафiксований в центрi зайнятостi чи в податковiй iнспекцii.
Такi дii та змiна деяких законiв Украiни, що iх стосуються, дадуть змогу не тiльки працевлаштувати бiльшiсть населення, а й збiльшити бюджет, наповнити коштами Пенсiйний фонд. Але для цього потрiбне бажання державних органiв на всiх рiвнях i вiдповiдальнiсть чиновникiв за свою роботу, за долю держави.

---