 |
 |
 |
17-23 серпня 2006
Iрина Голуб
Свято Маковiя недаремно називаеться Медовим Спасом. Колись до цього дня взагалi не можна було куштувати мед. Ним розпочинали трапезу у день Маковiя пiсля освячення солодкого дару в церквi.
Та цьогорiчний Маковiй принiс до Борисполя не тiльки освячення цiлющого зiлля та меду. Братство бджолярiв преподобних Зосима i Саватiя, чудотворцiв Соловецьких, яке очолюе священик Бориспiльськоi Свято-Миколаiвськоi православноi громади Киiвського патрiархату отець Вiктор органiзували бiля церкви на вулицi Комунiстична, 35 виставку-продаж меду. Ii робота розпочалася вiдразу пiсля освячення i триватиме до 19 серпня.
Представити на виставцi свою продукцiю запрошували всiх бажаючих, незалежно вiд полiтичних поглядiв, вiросповiдання. Головна умова - справжнiй якiсний мед. На жаль, бажаючих взяти участь у заходi виявилося не дуже багато. Проте солодкоi продукцii не бракувало. Сьогоднi там представлено бориспiльський та запорiзький мед. 14 серпня можна було придбати продукцiю Вознесенськоi гiльдii пасiчникiв iз Миколаiвщини.
Покупцi також не стояли в черзi, але солодкий товар не залишався без уваги. Можливо, перешкодою стало те, що мед пропонували не на пожвавленiй вулицi чи базарi: Але ж на медовi ярмарки до столицi часом iздимо через увесь Киiв чи взагалi до музею у Пирогово.
Щиро сподiваюся, що така виставка - тiльки початок. А якщо починання активно пiдтримае мiська влада, медовi зiбрання отримають постiйну прописку в Борисполi.
Та цьогорiчний Маковiй принiс до Борисполя не тiльки освячення цiлющого зiлля та меду. Братство бджолярiв преподобних Зосима i Саватiя, чудотворцiв Соловецьких, яке очолюе священик Бориспiльськоi Свято-Миколаiвськоi православноi громади Киiвського патрiархату отець Вiктор органiзували бiля церкви на вулицi Комунiстична, 35 виставку-продаж меду. Ii робота розпочалася вiдразу пiсля освячення i триватиме до 19 серпня.
Представити на виставцi свою продукцiю запрошували всiх бажаючих, незалежно вiд полiтичних поглядiв, вiросповiдання. Головна умова - справжнiй якiсний мед. На жаль, бажаючих взяти участь у заходi виявилося не дуже багато. Проте солодкоi продукцii не бракувало. Сьогоднi там представлено бориспiльський та запорiзький мед. 14 серпня можна було придбати продукцiю Вознесенськоi гiльдii пасiчникiв iз Миколаiвщини.
Покупцi також не стояли в черзi, але солодкий товар не залишався без уваги. Можливо, перешкодою стало те, що мед пропонували не на пожвавленiй вулицi чи базарi: Але ж на медовi ярмарки до столицi часом iздимо через увесь Киiв чи взагалi до музею у Пирогово.
Щиро сподiваюся, що така виставка - тiльки початок. А якщо починання активно пiдтримае мiська влада, медовi зiбрання отримають постiйну прописку в Борисполi.
Володимир БЕЖИВСЬКИЙ
Iсторiя украiнськоi дiаспори у свiтi сягае часiв Киiвськоi Русi. У формуваннi сучасноi украiнськоi дiаспори простежуються чотири хвилi масового переселенського руху. Умовнi хронологiчнi рамки першоi з них охоплюють перiод з останньоi чвертi ХIХ столiття до початку першоi свiтовоi вiйни, другоi - час мiж двома свiтовими вiйнами, третьоi - перiод пiсля Другоi свiтовоi вiйни. Четверта хвиля, яка все ще тривае, виникла на зламi 80-х i 90-х рокiв минулого столiття.
А щодо чисельностi украiнцiв поза межами Украiни, то, наприклад, росiйськi демографи публiчно заявляли про 8-10 млн. росiйських громадян украiнськоi нацiональностi...
За результатами перепису населення у 2002 роцi другою в свiтi краiною за чисельнiстю громадян украiнського походження е США. Там нараховуеться близько 900 тисяч осiб. Водночас окремi демографи вважають, що реальна кiлькiсть представникiв украiнського етносу в США становить вiд 1,5 до 2 мiльйонiв осiб.
Понад 1 млн. 70 тисяч громадян украiнського походження налiчуеться в Канадi. 99 вiдсоткiв iз них - це громадяни Канади, якi свiдомо декларують свое украiнське походження. Цю цифру засвiдчив перепис населення 2001 року.
Багато украiнських громадян проживають у таких краiнах, як Молдова - понад 600 тис. осiб, Казахстан - майже 550 тисяч, Бразилiя - близько 400 тисяч, Аргентина - понад 250 тисяч, Узбекистан - 100 тисяч.
А як живуть нашi земляки у братнiй слов'янськiй Росii? Важко назвати iх бiльш-менш точну кiлькiсть. Бо багато з них добровiльно-примусово перефарбувалися в <русскiх>. Але, за грубим пiдрахунком, украiнцiв проживае на просторах <от Москви до самих до окраiн> 8-9 мiльйонiв. Приблизно стiльки ж украiнських кiсток тлiе на мiсцях комунiстичних таборiв. Сьогоднi в Росii, яку украiнцi буквально ставили на ноги своiми розумом i працею, немае жодного загальнодержавного перiодичного друкованого видання, радiо- i телевiзiйних передач, як не iснуе й бодай однiеi украiнськоi школи чи дитсадка. Якщо i е щось таке, де вихiдцi з Украiни можуть про себе заявити, то це на рiвнi гуртковоi роботи.
А щодо чисельностi украiнцiв поза межами Украiни, то, наприклад, росiйськi демографи публiчно заявляли про 8-10 млн. росiйських громадян украiнськоi нацiональностi...
За результатами перепису населення у 2002 роцi другою в свiтi краiною за чисельнiстю громадян украiнського походження е США. Там нараховуеться близько 900 тисяч осiб. Водночас окремi демографи вважають, що реальна кiлькiсть представникiв украiнського етносу в США становить вiд 1,5 до 2 мiльйонiв осiб.
Понад 1 млн. 70 тисяч громадян украiнського походження налiчуеться в Канадi. 99 вiдсоткiв iз них - це громадяни Канади, якi свiдомо декларують свое украiнське походження. Цю цифру засвiдчив перепис населення 2001 року.
Багато украiнських громадян проживають у таких краiнах, як Молдова - понад 600 тис. осiб, Казахстан - майже 550 тисяч, Бразилiя - близько 400 тисяч, Аргентина - понад 250 тисяч, Узбекистан - 100 тисяч.
А як живуть нашi земляки у братнiй слов'янськiй Росii? Важко назвати iх бiльш-менш точну кiлькiсть. Бо багато з них добровiльно-примусово перефарбувалися в <русскiх>. Але, за грубим пiдрахунком, украiнцiв проживае на просторах <от Москви до самих до окраiн> 8-9 мiльйонiв. Приблизно стiльки ж украiнських кiсток тлiе на мiсцях комунiстичних таборiв. Сьогоднi в Росii, яку украiнцi буквально ставили на ноги своiми розумом i працею, немае жодного загальнодержавного перiодичного друкованого видання, радiо- i телевiзiйних передач, як не iснуе й бодай однiеi украiнськоi школи чи дитсадка. Якщо i е щось таке, де вихiдцi з Украiни можуть про себе заявити, то це на рiвнi гуртковоi роботи.
О.П. Щур, голова виконкому Бориспiльськоi органiзацii ГП <ПОРА>
Дякувати Богу закiнчилася прем'ерiада. Унiверсал пiдписаний, з подачi Президента затверджено Верховною Радою Украiни прем'ер-мiнiстра Украiни. Що ж маемо у пiдсумку? Президент практично втратив владу, <Наша Украiна> та <Соцiалiстична партiя> - електорат, а пiвкраiни - вiру у своiх лiдерiв.
Але влада, приведена Майданом, програла не тепер. Вона прирекла себе на програш значно ранiше, виявившись нездатною дотримуватися нею ж проголошених принципiв. Влада, яка зливае свiй суверенiтет у <газпромiвську> трубу, повертае землi держави, якi були <вiдвойованi> колективом аеропорту, до лона <Аеросвiта>, пiдтримуе та прикривае шахраiв, якi забрали землю та майно у селян КСП <Бориспiльський>, не могла не програти. Полiтики примудрилися своiми дiями дискредитувати дуже правильнi гасла, пiд якими вони йшли до влади. I в цьому полягае найбiльша небезпека того, що сталося.
Якi фактори привели до програшу владу. По-перше, обличчя влади змiнилося, але не змiнилися ii суть i методи. Головним залишився принцип - ближче дiстатися до корита та за певний час зробити бiльше ковткiв. По-друге, був змарнований час для проведення негайних i радикальних реформ, навiть непопулярних, але потрiбних для краiни. По-трете, у Верховнiй Радi Украiни не було створено мiцноi пропрезидентськоi бiльшостi. По-четверте, новообраний президент бiльше нiж на пiвроку фактично усунувся вiд влади. I <любi друзi> зробили все, щоб пiдняти без будь-яких проблем рейтинг Партii регiонiв вiд 8-9% до 33 %. Не треба ворогiв, коли е такi друзi.
Що ж позитивного для народу Украiни залишилося вiд цих подiй? Громадське суспiльство переросло у своему розвитку провладнi партii. Ми вже не повиннi опуститися нижче за планку, встановлену Майданом. Всi також зрозумiли, що нинiшня полiтична елiта повнiстю дискредитувала себе. <Бабло> вкотре перемогло народ. Але, на мiй погляд, це пiррова перемога. Нинiшня полiтична елiта повинна вiдiйти у минуле. Зараз виникають i набирають силу новi полiтичнi партii та об'еднання. Кiстяк iх складають молодi, енергiйнi, проевропейськи налаштованi люди - дiти Майдану. Провiдну позицiю в цих рядах займае Громадянська партiя <ПОРА>.
Так у Борисполi активно дiе Бориспiльська мiська органiзацiя ГП <ПОРА>. Хоча нас ще дехто вважае радикалами, якi тiльки те й роблять, що бiгають з прапорам. Але своею постiйною копiткою роботою ми доводимо конструктивiзм своеi партii. Так постiйно працюе громадська приймальня Бориспiльськоi мiськоi органiзацii ГП <ПОРА>, з вересня плануеться розпочати щонедiльну безкоштовну юридичну консультацiю для мешканцiв мiста та району. Були органiзованi та проведенi збори територiальноi громади мiста Борисполя щодо проблем, якi виникли при будiвництвi багатоповерхового будинку N97 на вул. Киiвський Шлях. У пiдсумку було означено коло проблем та визначено строки iх вирiшення. Вiдповiдальнiсть за вирiшення поставлених завдань покладено на забудовника - ТОВ <Агробудпереробка-ЛТД>. За сприяння та активноi участi Бориспiльськоi мiськоi органiзацii ГП <ПОРА> у мiському парку було проведено свято Iвана Купала. Ми активно допомагаемо у вирiшеннi питання повернення майна та землi пайовикам КСП <Бориспiльський>.
Депутати, якi пройшли за списками <ПОРИ>, проводять постiйнi зустрiчi зi своiми виборцями, намагаються допомогти у вирiшеннi iхнiх проблем, активно працюють у постiйних комiсiях мiськоi ради. Особливо хочеться вiдзначити роботу Ярослава Годунка, який метеором увiрвався на полiтичний небосхил Борисполя. Його активнiсть, рiшучiсть та принциповiсть шокуе деяких чиновникiв, але тiльки так можна вирiшити проблеми, якi постають перед нашим мiстом.
На жаль, нам ще бракуе досвiду, ми припускаемося помилок у своiй роботi. Але ми вчимося i набираемося досвiду. Дорогу подолае той, хто йде.
Запрошуемо всiх жителiв мiста та району зi своiми проблемами звертатися до Бориспiльськоi мiськоi та районноi органiзацii ГП <ПОРА> за адресою: м. Бориспiль вул. Киiвський Шлях, 83 примiщення Бориспiльськоi райспоживспiлки.
Але влада, приведена Майданом, програла не тепер. Вона прирекла себе на програш значно ранiше, виявившись нездатною дотримуватися нею ж проголошених принципiв. Влада, яка зливае свiй суверенiтет у <газпромiвську> трубу, повертае землi держави, якi були <вiдвойованi> колективом аеропорту, до лона <Аеросвiта>, пiдтримуе та прикривае шахраiв, якi забрали землю та майно у селян КСП <Бориспiльський>, не могла не програти. Полiтики примудрилися своiми дiями дискредитувати дуже правильнi гасла, пiд якими вони йшли до влади. I в цьому полягае найбiльша небезпека того, що сталося.
Якi фактори привели до програшу владу. По-перше, обличчя влади змiнилося, але не змiнилися ii суть i методи. Головним залишився принцип - ближче дiстатися до корита та за певний час зробити бiльше ковткiв. По-друге, був змарнований час для проведення негайних i радикальних реформ, навiть непопулярних, але потрiбних для краiни. По-трете, у Верховнiй Радi Украiни не було створено мiцноi пропрезидентськоi бiльшостi. По-четверте, новообраний президент бiльше нiж на пiвроку фактично усунувся вiд влади. I <любi друзi> зробили все, щоб пiдняти без будь-яких проблем рейтинг Партii регiонiв вiд 8-9% до 33 %. Не треба ворогiв, коли е такi друзi.
Що ж позитивного для народу Украiни залишилося вiд цих подiй? Громадське суспiльство переросло у своему розвитку провладнi партii. Ми вже не повиннi опуститися нижче за планку, встановлену Майданом. Всi також зрозумiли, що нинiшня полiтична елiта повнiстю дискредитувала себе. <Бабло> вкотре перемогло народ. Але, на мiй погляд, це пiррова перемога. Нинiшня полiтична елiта повинна вiдiйти у минуле. Зараз виникають i набирають силу новi полiтичнi партii та об'еднання. Кiстяк iх складають молодi, енергiйнi, проевропейськи налаштованi люди - дiти Майдану. Провiдну позицiю в цих рядах займае Громадянська партiя <ПОРА>.
Так у Борисполi активно дiе Бориспiльська мiська органiзацiя ГП <ПОРА>. Хоча нас ще дехто вважае радикалами, якi тiльки те й роблять, що бiгають з прапорам. Але своею постiйною копiткою роботою ми доводимо конструктивiзм своеi партii. Так постiйно працюе громадська приймальня Бориспiльськоi мiськоi органiзацii ГП <ПОРА>, з вересня плануеться розпочати щонедiльну безкоштовну юридичну консультацiю для мешканцiв мiста та району. Були органiзованi та проведенi збори територiальноi громади мiста Борисполя щодо проблем, якi виникли при будiвництвi багатоповерхового будинку N97 на вул. Киiвський Шлях. У пiдсумку було означено коло проблем та визначено строки iх вирiшення. Вiдповiдальнiсть за вирiшення поставлених завдань покладено на забудовника - ТОВ <Агробудпереробка-ЛТД>. За сприяння та активноi участi Бориспiльськоi мiськоi органiзацii ГП <ПОРА> у мiському парку було проведено свято Iвана Купала. Ми активно допомагаемо у вирiшеннi питання повернення майна та землi пайовикам КСП <Бориспiльський>.
Депутати, якi пройшли за списками <ПОРИ>, проводять постiйнi зустрiчi зi своiми виборцями, намагаються допомогти у вирiшеннi iхнiх проблем, активно працюють у постiйних комiсiях мiськоi ради. Особливо хочеться вiдзначити роботу Ярослава Годунка, який метеором увiрвався на полiтичний небосхил Борисполя. Його активнiсть, рiшучiсть та принциповiсть шокуе деяких чиновникiв, але тiльки так можна вирiшити проблеми, якi постають перед нашим мiстом.
На жаль, нам ще бракуе досвiду, ми припускаемося помилок у своiй роботi. Але ми вчимося i набираемося досвiду. Дорогу подолае той, хто йде.
Запрошуемо всiх жителiв мiста та району зi своiми проблемами звертатися до Бориспiльськоi мiськоi та районноi органiзацii ГП <ПОРА> за адресою: м. Бориспiль вул. Киiвський Шлях, 83 примiщення Бориспiльськоi райспоживспiлки.
Лариса Мацюк
Земля, цiна на неi - основнi питання сьогоднiшнiх сесiй i нарад сiльських i районних рад. Ми обираемо депутатiв, сiльських голiв, сподiваючись, що тi допоможуть нам розiбратися у складних питаннях сучасностi. Та для того, щоб комусь допомогти, потрiбне бажання це робити, потрiбно постiйно займатися самоосвiтою, вивчати закони Украiни. Пам'ятаю, як на однiй iз планових нарад мiський голова Анатолiй Федорчук сказав, що iм (представникам влади) потрiбно пiдвищувати свiй професiйний рiвень. Часто народнi обранцi, якi присягалися вiдстоювати права своiх виборцiв, зразу ж забувають про своi обiцянки, живуть заради своеi користi, незважаючи нi на що.
Спостерiгаючи за ситуацiею, що сьогоднi склалася навколо землi, не важко не помiтити, що окремi сiльськi голови вважають себе мало не власниками сiл або й царями-батюшками. А все через те, що вони не звiтують перед односельцями (хоча i повиннi!). Громада мае право вимагати. Сiльськi голови нерiдко без вiдома депутатiв видiляють земельнi дiлянки вигiдним для них особам. Людям, якi десятки рокiв обробляли городи, вони вiдмовляють у наданнi дозволу на iх приватизацiю, а <гарному> покупцю - вiдкрита дорога. Чому ж така несправедливiсть? Що робити? У деяких сiльських радах, щоб запобiгти подальшому розбазарюванню землi, депутати проводять ii iнвентаризацiю. Тож через народних обранцiв (зрештою, не всiх можна купити) виборцi можуть встановити жорсткий контроль за дiями сiльського голови. А головне - не втрачайте вiру у справедливiсть i налаштуйтеся на вiдстоювання своiх прав. Проте для цього потрiбно вивчити закони (того ж Земельного Кодексу Украiни). А неосвiченими, неграмотними завжди легко керувати, схиляючи iх на свiй бiк, переконуючи, що <так треба>, <то за законом>, <за це потрiбно проголосувати>, <того пiдтримати>: Iнодi дивишся на депутатiв на сесiях (починаючи з Верховноi Ради), i здаеться, що пiднiмае i опускае руки при голосуваннi справдi сiра неосвiчена маса. (Хоча е люди, якi вiдстоюють права виборцiв). Невже це вiддзеркалення всього народу? Тож вчiтеся, читайте, як писав Тарас Шевченко. I тодi справдi ви можете знайти справедливiсть.
У земельних питаннях розiбратися можуть далеко не всi. Навiть високоосвiченi люди часто е жертвами <гнучкостi> наших <гуманних> законiв i <розумних> дiй владних структур.
Особливо обдiленою землею у селi залишаеться соцiальна сфера. До того ж, люди iз вищою освiтою нерiдко пiддаються на махiнацii сiльських голiв. На Бориспiльщинi лише у кiлькох селах соцсфера отримала Державнi акти на право власностi земельною дiлянкою. В iнших сiльських радах <годують> медикiв та вчителiв лише обiцянками: то бланкiв немае, то документи загубилися, то вже землю розпаювали:
До того ж, ходять чутки, що видача Державних актiв на землю сiльськогосподарського призначення закiнчиться у 2008 роцi, i не розпайована земля перейде до державноi власностi.
Успiху всiм нам у цiй нелегкiй справi.
Спостерiгаючи за ситуацiею, що сьогоднi склалася навколо землi, не важко не помiтити, що окремi сiльськi голови вважають себе мало не власниками сiл або й царями-батюшками. А все через те, що вони не звiтують перед односельцями (хоча i повиннi!). Громада мае право вимагати. Сiльськi голови нерiдко без вiдома депутатiв видiляють земельнi дiлянки вигiдним для них особам. Людям, якi десятки рокiв обробляли городи, вони вiдмовляють у наданнi дозволу на iх приватизацiю, а <гарному> покупцю - вiдкрита дорога. Чому ж така несправедливiсть? Що робити? У деяких сiльських радах, щоб запобiгти подальшому розбазарюванню землi, депутати проводять ii iнвентаризацiю. Тож через народних обранцiв (зрештою, не всiх можна купити) виборцi можуть встановити жорсткий контроль за дiями сiльського голови. А головне - не втрачайте вiру у справедливiсть i налаштуйтеся на вiдстоювання своiх прав. Проте для цього потрiбно вивчити закони (того ж Земельного Кодексу Украiни). А неосвiченими, неграмотними завжди легко керувати, схиляючи iх на свiй бiк, переконуючи, що <так треба>, <то за законом>, <за це потрiбно проголосувати>, <того пiдтримати>: Iнодi дивишся на депутатiв на сесiях (починаючи з Верховноi Ради), i здаеться, що пiднiмае i опускае руки при голосуваннi справдi сiра неосвiчена маса. (Хоча е люди, якi вiдстоюють права виборцiв). Невже це вiддзеркалення всього народу? Тож вчiтеся, читайте, як писав Тарас Шевченко. I тодi справдi ви можете знайти справедливiсть.
У земельних питаннях розiбратися можуть далеко не всi. Навiть високоосвiченi люди часто е жертвами <гнучкостi> наших <гуманних> законiв i <розумних> дiй владних структур.
Особливо обдiленою землею у селi залишаеться соцiальна сфера. До того ж, люди iз вищою освiтою нерiдко пiддаються на махiнацii сiльських голiв. На Бориспiльщинi лише у кiлькох селах соцсфера отримала Державнi акти на право власностi земельною дiлянкою. В iнших сiльських радах <годують> медикiв та вчителiв лише обiцянками: то бланкiв немае, то документи загубилися, то вже землю розпаювали:
До того ж, ходять чутки, що видача Державних актiв на землю сiльськогосподарського призначення закiнчиться у 2008 роцi, i не розпайована земля перейде до державноi власностi.
Успiху всiм нам у цiй нелегкiй справi.
Лариса Мацюк
Земля, цiна на неi - основнi питання сьогоднiшнiх сесiй i нарад сiльських i районних рад. Ми обираемо депутатiв, сiльських голiв, сподiваючись, що тi допоможуть нам розiбратися у складних питаннях сучасностi. Та для того, щоб комусь допомогти, потрiбне бажання це робити, потрiбно постiйно займатися самоосвiтою, вивчати закони Украiни. Пам'ятаю, як на однiй iз планових нарад мiський голова Анатолiй Федорчук сказав, що iм (представникам влади) потрiбно пiдвищувати свiй професiйний рiвень. Часто народнi обранцi, якi присягалися вiдстоювати права своiх виборцiв, зразу ж забувають про своi обiцянки, живуть заради своеi користi, незважаючи нi на що.
Спостерiгаючи за ситуацiею, що сьогоднi склалася навколо землi, не важко не помiтити, що окремi сiльськi голови вважають себе мало не власниками сiл або й царями-батюшками. А все через те, що вони не звiтують перед односельцями (хоча i повиннi!). Громада мае право вимагати. Сiльськi голови нерiдко без вiдома депутатiв видiляють земельнi дiлянки вигiдним для них особам. Людям, якi десятки рокiв обробляли городи, вони вiдмовляють у наданнi дозволу на iх приватизацiю, а <гарному> покупцю - вiдкрита дорога. Чому ж така несправедливiсть? Що робити? У деяких сiльських радах, щоб запобiгти подальшому розбазарюванню землi, депутати проводять ii iнвентаризацiю. Тож через народних обранцiв (зрештою, не всiх можна купити) виборцi можуть встановити жорсткий контроль за дiями сiльського голови. А головне - не втрачайте вiру у справедливiсть i налаштуйтеся на вiдстоювання своiх прав. Проте для цього потрiбно вивчити закони (того ж Земельного Кодексу Украiни). А неосвiченими, неграмотними завжди легко керувати, схиляючи iх на свiй бiк, переконуючи, що <так треба>, <то за законом>, <за це потрiбно проголосувати>, <того пiдтримати>: Iнодi дивишся на депутатiв на сесiях (починаючи з Верховноi Ради), i здаеться, що пiднiмае i опускае руки при голосуваннi справдi сiра неосвiчена маса. (Хоча е люди, якi вiдстоюють права виборцiв). Невже це вiддзеркалення всього народу? Тож вчiтеся, читайте, як писав Тарас Шевченко. I тодi справдi ви можете знайти справедливiсть.
У земельних питаннях розiбратися можуть далеко не всi. Навiть високоосвiченi люди часто е жертвами <гнучкостi> наших <гуманних> законiв i <розумних> дiй владних структур.
Особливо обдiленою землею у селi залишаеться соцiальна сфера. До того ж, люди iз вищою освiтою нерiдко пiддаються на махiнацii сiльських голiв. На Бориспiльщинi лише у кiлькох селах соцсфера отримала Державнi акти на право власностi земельною дiлянкою. В iнших сiльських радах <годують> медикiв та вчителiв лише обiцянками: то бланкiв немае, то документи загубилися, то вже землю розпаювали:
До того ж, ходять чутки, що видача Державних актiв на землю сiльськогосподарського призначення закiнчиться у 2008 роцi, i не розпайована земля перейде до державноi власностi.
Успiху всiм нам у цiй нелегкiй справi.
Спостерiгаючи за ситуацiею, що сьогоднi склалася навколо землi, не важко не помiтити, що окремi сiльськi голови вважають себе мало не власниками сiл або й царями-батюшками. А все через те, що вони не звiтують перед односельцями (хоча i повиннi!). Громада мае право вимагати. Сiльськi голови нерiдко без вiдома депутатiв видiляють земельнi дiлянки вигiдним для них особам. Людям, якi десятки рокiв обробляли городи, вони вiдмовляють у наданнi дозволу на iх приватизацiю, а <гарному> покупцю - вiдкрита дорога. Чому ж така несправедливiсть? Що робити? У деяких сiльських радах, щоб запобiгти подальшому розбазарюванню землi, депутати проводять ii iнвентаризацiю. Тож через народних обранцiв (зрештою, не всiх можна купити) виборцi можуть встановити жорсткий контроль за дiями сiльського голови. А головне - не втрачайте вiру у справедливiсть i налаштуйтеся на вiдстоювання своiх прав. Проте для цього потрiбно вивчити закони (того ж Земельного Кодексу Украiни). А неосвiченими, неграмотними завжди легко керувати, схиляючи iх на свiй бiк, переконуючи, що <так треба>, <то за законом>, <за це потрiбно проголосувати>, <того пiдтримати>: Iнодi дивишся на депутатiв на сесiях (починаючи з Верховноi Ради), i здаеться, що пiднiмае i опускае руки при голосуваннi справдi сiра неосвiчена маса. (Хоча е люди, якi вiдстоюють права виборцiв). Невже це вiддзеркалення всього народу? Тож вчiтеся, читайте, як писав Тарас Шевченко. I тодi справдi ви можете знайти справедливiсть.
У земельних питаннях розiбратися можуть далеко не всi. Навiть високоосвiченi люди часто е жертвами <гнучкостi> наших <гуманних> законiв i <розумних> дiй владних структур.
Особливо обдiленою землею у селi залишаеться соцiальна сфера. До того ж, люди iз вищою освiтою нерiдко пiддаються на махiнацii сiльських голiв. На Бориспiльщинi лише у кiлькох селах соцсфера отримала Державнi акти на право власностi земельною дiлянкою. В iнших сiльських радах <годують> медикiв та вчителiв лише обiцянками: то бланкiв немае, то документи загубилися, то вже землю розпаювали:
До того ж, ходять чутки, що видача Державних актiв на землю сiльськогосподарського призначення закiнчиться у 2008 роцi, i не розпайована земля перейде до державноi власностi.
Успiху всiм нам у цiй нелегкiй справi.
