Щоразу дощi влаштовують випробування <м'яким> покрiвлям бориспiльських багатоповерхiвок. I хоча цього року сильних злив ще не було, а скарг про те, що протiкають стелi у квартирах на верхнiх поверхах, вистачае. Тiльки пiсля недавнього дощу кiлькiсть заявок до ЖЕКiв про те, що над квартирами протiкае покрiвля, зросла до 76. Про це йшлося на черговiй плановiй нарадi у Бориспiльського мiського голови, де пiдкреслювалося, що iнколи покрiвлi пошкоджуються через необачнiсть самих жителiв, коли тi встановлюють на будинках антени. Тож доводиться переробляти одну й ту ж роботу.
От тiльки чомусь нiхто не згадав, скiльки ремонтних робiт доводиться виконувати жителям, якi мешкають у затоплюваних квартирах. Як правило, вони неодноразово звертаються зi своiми проблемами не лише до ЖЕКiв, але й до мiськоi влади. На жаль, бiльшiсть цих прохань висловлюеться лише усно i добре, якщо фiксуеться диспетчером. А коли знову починае капати на голову - б'ють на сполох.
Саме така ситуацiя склалася в оселi 85-лiтнього пенсiонера Михайла Максимовича Ковтуна, який проживае на верхньому поверсi п'ятиповерхiвки на вулицi Лютневiй, 10/69. Йому настiльки набридло звертатися до ЖЕКу-1 з проханням полагодити покрiвлю, що вiн вирiшив зробити це самотужки. Придбав деякi матерiали, найняв людей. Але проблему вдалося вирiшити тiльки частково. Тому навеснi, щойно покрiвля звiльнилася вiд снiгу, до ЖЕКу знову звернулися з цiею проблемою. Щоправда, Михайло Максимович сам уже не звертався, опустив руки. За нього вболiвають сусiдки. На iхнi звернення приходили представники ЖЕКу, заходили до оселi лiтнього чоловiка, обiцяли виконати необхiднi роботи. Коли ж дочекалися чергового дощу i в оселi знову довелося розставляти миски, жiнки зателефонували до редакцii <Вiстей>. Звичайно, ми насамперед звернулися з цiею проблемою до ЖЕКу. Там запевнили, що минулоi п'ятницi обстежували цю оселю i щойно покрiвля висохне, роботи будуть виконанi. Хочеться вiрити, що все буде зроблено якiсно. У цьому будинку антени не можуть зiпсувати покрiвлю, бо мешканцi користуються кабельним телебаченням.
Хочеться звернути увагу ЖЕКу, що якби всi звернення Михайла Максимовича рееструвалися у письмовому виглядi, чоловiк уже сьогоднi мiг би через суд вимагати компенсацii коштiв за зiпсований ремонт у квартирi, вiдшкодування вартостi зiпсованих меблiв та моральних збиткiв. Думаю, ЖЕКу пощастило, що мають справу з толерантною людиною. Та чи варто i далi ризикувати? Тим бiльше, що чоловiку вже 85. Невже вiн не заслужив на схилi лiт елементарного затишку в своiй оселi?

Сьогоднi <Райтепломережа> переживае нелегкi часи. Ситуацiя, що склалася, швидше нагадуе катастрофу. Це едине пiдприемство у мiстi i районi, що мае велику заборгованiсть перед Держбюджетом: на 1 травня 2006 року - понад 740 тис. грн. Збiльшення податкового боргу спостерiгалося протягом 28 мiсяцiв, вiн е одним iз найбiльших у Киiвськiй областi.
Заборгованiсть споживачiв перед райтепломережею складае понад 3 млн. гривень. Значно зменшилась плата споживачiв за опалення з 1 сiчня 2006 року. Що ж робить керiвництво пiдприемства для стягнення боргiв? Чи на належному рiвнi налагоджена робота зi споживачами? Хто ж е найбiльшими боржниками?
Найсовiснiшими платниками за комунальнi послуги е люди пенсiйного вiку та тi, якi мають невеликi доходи i змушенi економити. Люди ж, якi мають бiльшi доходи, не завжди вчасно розраховуються за тепло. Неплатниками е також сiм'i алкоголiкiв:
Директор райтепломережi Володимир Михайлович Бороденко розповiв, що з метою вирiшення проблеми неплатежiв готуються позови до суду, сiльськi ради вивiшують на дошцi оголошень списки боржникiв, але це малоефективний спосiб. Бориспiльська мiська тепломережа, наприклад, надсилае споживачам iнформацiю про рахунки за опалення. Можливо, це теж сприяе бiльш регулярному надходженню коштiв вiд населення.
Процес надходження коштiв ускладнюеться й тим, що недостатньо налагоджена робота iз сiльськими радами. Адже цiни на енергоносii постiйно змiнюються, зростае i плата за опалення. Тому тепломережа повинна вчасно надсилати листи до сiльських рад, де на сесii вирiшуеться питання про пiдвищення тарифiв. Без цього рiшення населення платить за попереднiми тарифами, як наслiдок, втрачаеться час. Але ж комунальне пiдприемство повинне сплатити кошти за електроенергiю, газ, до Пенсiйного фонду, до Держбюджету за новими цiнами.
За словами Юрiя Григоровича Пащенка, начальника податковоi iнспекцii, за останнi пiвроку до райдержадмiнiстрацii було направлено три подання на розiрвання контракту (трудового договору) iз директором райтепломережi за незадовiльну роботу щодо сплати податкiв до Держбюджету. Заходи щодо полiпшення ситуацii майже не вживаються, а район наступного опалювального сезону може залишитися без тепла. Матерiали щодо заборгованостi переданi до прокуратури. Директора комунального пiдприемства систематично викликають на засiдання комiсii зi сплати податкiв. Але радикальних заходiв, пiдкреслив Юрiй Григорович, райтепломережа не вживае.
Тож податкiвцi подали позов до Господарського суду щодо стягнення податкового боргу. Суд винiс рiшення надати райтепломережi розстрочку: щомiсяця сплачувати мiнiмум 39 тис. гривень. Але керiвництвом пiдприемства не виконувалися умови розстрочки, не забезпечувалося надходження коштiв до бюджету. Тому виконавча служба наклала арешт на рахунки, i у примусовому порядку знiмаються кошти та сплачуються до Держбюджету.
Зупинимося ще на одному важливому питаннi. Щоб зекономити кошти, сплачуючи лише за обiгрiв своеi квартири (а не теплотраси), люди встановлюють iндивiдуальнi котли. Та багатьом це зробити не пiд силу: потрiбнi чималi кошти, хоча, до речi, ще й iснуе обмеження щодо кiлькостi iндивiдуальних котлiв у будинку.
У Бориспiльському районi працюе пiдприемство <Газ-тепло> вiд <Нафтогаз-Украiна>. Ця фiрма проводить встановлення iндивiдуального опалення у квартирах, надае безпроцентнi кредити до 5 рокiв. Але чомусь про це не всi знають. Можливо, невигiдно, наприклад, тепломережi, бо стае менше споживачiв:
То що ж чекае район в опалювальний сезон? Чи зможе комунальне пiдприемство <Райтепломережа> забезпечити роботу котелень взимку, маючи такi великi борги? Люди, якi мешкають у сiльських багатоповерхових будинках, схвильованi ситуацiею, що склалася.
Знають про цей критичний стан i в райдержадмiнiстрацii, але займають позицiю спостерiгача. Так легше. Невже минулорiчна трагедiя в Алчевську так нiчому i не навчила посадовцiв?

Пiвтора мiсяця минуло з часу виборiв. Уже бiльше мiсяця, як обрали нового голову Бориспiльськоi районноi ради. Але 7 полiтичних сил, що пройшли до райради, нiяк не можуть розподiлити портфелi.
Остання дiева сесiя райради попереднього скликання була у лютому, на якiй розглядалися важливi для району питання. Вся робота райдержадмiнiстрацii i районноi ради загальмована (не видiляються кошти на оздоровлення дiтей, на ремонти шкiл тощо).
Робоча група, до складу якоi увiйшли депутати вiд рiзних партiй, працювала мiсяць, а спромоглася лише представити на розгляд сесii голiв 9 постiйних комiсiй. Хтось закине, що найбiльше голiв вiд БЮТ. Але ж ця полiтична сила перемогла. Та склалося враження, що голiв комiсiй (за яких, до речi, голосували у пакетi) ставили <зверху>, не на рiвнi району.
Усе було, як у <добрi> радянськi комунiстичнi часи: що пропонувалося згори - пiдтримували одноголосно. Може, це просто склалося таке враження? Але ж альтернативи нiхто не хотiв чути.
Виходить, що у нас самоврядування тiльки записане у законах. А все вирiшують вищi чини. Хтось iз депутатiв навiть реплiку кинув: <То давайте вже вiддамо своi мандати i нехай за нас голосують>.
До обрання заступника голови райради не дiйшли, мовляв, щоб час зекономити. Але ж сесiя була формальною i продовжувалася лише годину. Ще на початку роздали депутатам мандати i значки, затвердили змiни у депутатському складi, утворили секретарiат. От i всi питання, що вирiшувала сесiя 16 травня.
Райрада не працювала ефективно перед виборами, i тепер вiдбуваеться звичайний подiл портфелiв. Коли ж районна рада буде здiйснювати своi функцii щодо забезпечення життедiяльностi району?

12 травня вiдбулася чергова сесiя Переяслав-Хмельницькоi мiськоi ради. Початок сесii пройшов урочисто. Нагороджували переможцiв акцii <Кращий роботодавець року>. Потiм голова мiськоi виборчоi комiсii вручив посвiдчення та значки депутатам мiськради. А далi розпочалася копiтка серйозна робота. З доповiддю про виконання програми соцiально-економiчного та культурного розвитку Переяслава-Хмельницького <Назустрiч людям> виступила начальник вiддiлу економiки мiськоi ради Наталiя Арапiна. За ii словами, стан економiки мiста задовiльний, але i проблем чимало. Наприклад, усього 16% пiдприемств мiста у першому кварталi 2006 року мали прибутки, iншi - збитки. А одне з найпотужнiших пiдприемств Переяслава - швейна фабрика <Гаян> - майже не працювала. Близько двох рокiв не випускае продукцiю завод продтоварiв, хоча i мае найпотужнiшу в Киiвськiй областi лiнiю з виробництва мiнеральноi води.
Депутатiв дуже цiкавило, що ж робиться для покращення iнвестицiйноi привабливостi Переяслава. Панi Наталiя вiдповiла, що розроблено iнвестицiйний паспорт мiста, який перекладено англiйською мовою. Мiська рада готова надати потенцiйним iнвесторам допомогу в оформленнi документiв.
Далi слово взяв мiський голова Переяслава Iван Якименко. Вiн наголосив, що ситуацiя у промисловостi мiста дуже складна. Значне подорожчання енергоносiiв може поставити на межу краху i комунальнi пiдприемства. Голова зазначив, що у багатьох пiдприемствах i земля, i виробничi потужностi не використовуються. <На нас може чекати дуже холодна зима, якщо ми термiново не впровадимо енергозберiгаючi технологii>, - зазначив вiн. Виявилося, що програми з енергозбереження е, але немае коштiв, щоб втiлити iх у життя.
Згадали депутати i про пам'ятну дату - <1100-рiччя першоi писемноi згадки про Переяслав>, яка буде вiдзначатися у 2007 роцi. 907 роком датуеться перша писемна згадка про Переяслав, а не його заснування, оскiльки мiсто на той час уже iснувало.
<Яким постане Переяслав до пам'ятноi дати, залежить вiд нас, жителiв мiста. Час вимагае дiй!> - такi слова були сказанi мером Переяслава Iваном Якименком.

Були побоювання, що нестабiльна погода може зiпсувати святковi заходи 9 Травня. Але <небесна канцелярiя> виявилася прихильною до ветеранiв, у тому числi й бориспiльських. На вiдмiну вiд безжального часу...
З одного боку приемно було бачити багато молодi, дiтей, якi вщерть заповнили майдан бiля могили Невiдомого солдата, з iншого - ставало сумно вiд усвiдомлення, як мало прийшло на мiтинг самих винуватцiв свята. З кожним роком це стае все помiтнiшим. Дехто навiки залишив цей свiт, а багатьом просто не вистачило сили прийти, навiть заради зустрiчi iз побратимами.
Учасник параду Перемоги на Краснiй площi, iнвалiд I групи Iван Сидорович Шумак прикутий до лiжка уже 13 рокiв, так що святковий мiтинг пропускае не вперше. Але це свято для нього - одне з найважливiших. 54 роки Iван Сидорович вiдзначае його разом iз дружиною, Марiею Гнатiвною, яка залишила своi сили i здоров'я на учительськiй стежцi, а нинi також е iнвалiдом.
Бажаючи покращити святковий настрiй iнвалiду-ветерану, приношу Iвану Сидоровичу iз парку солдатськоi кашi та <фронтовi сто грамiв>, якi органiзувала Рада ветеранiв. Потрiбно бачити очi колишнього солдата, коли вiн приймае цi гостинцi, хоча спробувати тi <сто грамiв> не дозволяе здоров'я.
На жаль, таких, як Iван Сидорович (тих, хто змушений вiдзначати 9 Травня вдома), щороку бiльшае. I цi люди у ходi святкових заходiв залишаються неначе <поза кадром>.
- Хоча б листiвочку вiд мiськоi влади надiслали, - сумно зiтхае Марiя Гнатiвна.
Варто сказати, що ця родина не обдiлена увагою. Iвана Сидоровича, який 35 рокiв пропрацював у Бориспiльському АТП, постiйно пiдтримують колишнi колеги i нинiшнi працiвники пiдприемства. Завжди допомагають вирiшувати побутовi проблеми, привозять напередоднi свята продуктовi набори... Але щоразу, звертаючись до них зi своiми питаннями, родина ветерана почуваеться незручно у ролi прохача. Все-таки теплiше було б на душi, якби хтось зателефонував i сам поцiкавився, як живеться самотнiм iнвалiдам. Так, як це зробила директор гiмназii <Перспектива> Ольга Череватенко. На ii прохання двi техпрацiвницi школи допомогли Марii Гнатiвнi прибрати пiсля зими оселю.
Коли в ходi однiеi з розмов розповiла про цю родину новообраному Бориспiльському мiському головi Анатолiю Федорчуку, вiн сумно зауважив:
- Я ще не встиг вникнути в усi проблеми i занадто пiзно поцiкавився, як вiтатимуть тих ветеранiв, хто не зможе вiдвiдати святковi заходи. Гiрко, що про них практично забули. Цю ситуацiю ми обов'язково виправимо.
На жаль, таке свято буде вже в наступному роцi. Але хотiлося б, щоб ми всi пам'ятали, що життя складаеться не тiльки зi свят. I не потрiбно чекати наступного Дня Перемоги, щоб допомогти сусiду-ветерану полагодити паркан, доглянути грядку, пiдлатати покрiвлю чи просто поцiкавитися самопочуттям. Незабаром ця потреба зникне. Але скiльки ми втратимо!!!

Однiею з прикмет сьогодення е поява численних перiодичних видань. Такий собi своерiдний газетний бум, який спостерiгався в 20-30 роках ХХ столiття. Iсторiя таки полюбляе спiралевиднi кроки. Але народ так захопився полiтикою, що нiжнiй поетичнiй душi не вистачило вiльного мiсця на газетних шпальтах. Тож i вирiшили в Броварах створити свою лiтературну газету. Бо, на думку редактора Володимира Лобушка, перiодичнi видання, а особливо регiональнi, полiтично заангажованi, пробитися ж до <товстих> журналiв неможливо, а видати книжку <не по кишенi переважнiй бiльшостi>.
Отже, ставку зроблено на талановитих людей, особливо молодь. Про творче кредо, основнi напрямки, плани редактор газети <Пролiсок> розповiв у iнтерв'ю з Миколою Сомом.
Вiдомий поет зауважив, що <дати хорошу добiрку у газетi важливiше, нiж видати оту бомбу, яку треба ще продати>. Схвально вiдгукнувся Микола Данилович i про незалежнiсть газети <вiд чиновництва, вiд рiзних екстремiстiв i диктаторiв>. Стосовно допомоги з боку представникiв мiсцевоi влади, то Володимир Лобушко налаштований досить оптимiстично. Адже йдеться про Броварську мiськрайонну лiтературну газету. А найголовнiшим завданням редактор вважае пiдтримку талановитоi молодi, <усiх творчих людей>. I як пiдтвердження своiм словом помiстив у першому випуску поетичнi твори i зовсiм юних авторiв (наприклад, Валентини Люшнi, ученицi 11 кл. Мокрецькоi ЗОШ I-III ступенiв Броварського району), i вiдомих - Вiри Холошвiй та Людмили Радзiвiл. Перша десятка авторiв запропонувала читацькому загалу своi прозовi та поетичнi твори як украiнською, так i росiйською мовами.
Своерiдною порадою початкiвцям прозвучали роздуми Миколи Сома про випробування славою.
Отже, перший крок назустрiч сонцю зроблено, залишаеться вiрити, що небайдужi броварськi меценати не дадуть <Пролiску> зiв'янути.

9 Травня - день особливий. Це свято Перемоги над фашизмом, Перемоги життя над смертю, миру над вiйною.
Усе менше залишаеться серед живих ветеранiв, якi захищали Батькiвщину вiд фашизму. Тому i вшановують iх з особливим трепетом i почестями.
У Переяславi-Хмельницькому святкування Дня Перемоги проходило у кiлька етапiв. Ще 8 травня вiдбулися мiськi змагання з шахiв, шашок i дартсу серед дiтей з обмеженими фiзичними можливостями.
9 Травня бiля Меморiалу Слави вiдбулися мiтинг-реквiем <Низький уклiн тобi, солдате Перемоги>, урочисте покладання квiтiв до Братськоi могили. У центрi мiста стартувала легкоатлетична естафета. У мiському парку ветеранiв пригощали традицiйною солдатською кашею та <наркомiвськими> 100 грамами. Бажаючi змогли взяти участь у мирних шахових баталiях.
На центральнiй площi проходив святковий концерт <Пам'ять про Вас у нашiм серцi живе>, а увечерi для молодi органiзували концерт i дискотеку. Завершив святкову програму яскравий феерверк.
Усе було, здавалося, як завжди, але не зовсiм. Чимало людей пiсля денних урочистостей вiдпочивали на природi або працювали на присадибних дiлянках. Увечерi бiльшiсть переяславцiв святкували у колi сiм'i. Яким же було iхне здивування, коли була порушена добра традицiя травневих свят - подача гарячоi води у багатоквартирних будинках. Останнi кiлька рокiв саме вона додавала людям комфорту i гарного настрою. Але цього року гарячоi води не було. Чому? Я думаю, потрiбно поставити це сакраментальне питання мiськiй владi та комунальним службам. А як ви вважаете, панове чиновники? Невже турбота про ветеранiв мае обмежуватися кашею та 100 грамами?
Гадаю, пiклування про ветеранiв - це i нормальнi пенсii та високоякiсне медичне обслуговування, увага i почестi, душевне тепло: i гаряча вода також.

11 квiтня вiдбулася 3-тя сесiя депутатiв Броварськоi мiськоi ради 5 скликання пiд головуванням чинного мiського голови Вiктора Антоненка.
Оскiльки на минулому сесiйному засiданнi депутати не змогли визначитися з кандидатурою свого лiдера, а точнiше не пiдтримали запропонованого мiським головою Анатолiя Кривоноса (голова МО ВО <Батькiвщина>), повторну процедуру пiсля проведення консультацiй з усiма полiтичними силами, що представленi нинi у Броварськiй мiськiй радi, було проведено на 3-й сесii.
Мiський голова Вiктор Антоненко внiс на розгляд депутатiв кандидатуру Iгоря Васильовича Сапожка, 1977 р.н., члена ВО <Батькiвщина>, Блок Юлii Тимошенко.
Шляхом таемного голосування згiдно з нормами чинного законодавства, пiд пильним оком членiв лiчильноi комiсii 40 представникiв депутатського корпусу та мiський голова зафiксували свое волевиявлення у бюлетенях для таемного голосування. Ось результати голосування: <за> - 27 депутатiв, <проти> - 12, <утрималися> - 2. Новообраний секретар Броварськоi мiськоi ради зайняв свое мiсце у президii.
Загалом депутатський корпус Броварiв нараховуе 42 народних обранцi. Бiльшiсть представникiв вiд Блоку Юлii Тимошенко - 23 депутати. До складу ради увiйшли представники Партii регiонiв, блоку <Наша Украiна>, Украiнськоi партii <Еднiсть>, <Блоку Литвина>, партii <Вiче> та СПУ.
Уже створено 3 депутатськi фракцii - БЮТ, <Демократичний вибiр> i <Справедливiсть>.
На сесiйному засiданнi депутати визначилися зi своiм членством у постiйних депутатських комiсiях i затвердили голiв.

Вiдбулися загальнi збори Киiвського регiонального вiддiлення Асоцiацii мiст Украiни та громад. На порядку денному розглянуто декiлька робочих моментiв. Основним питанням було офiцiйне представлення новообраних керiвникiв мiських, сiльських i селищних громад Киiвщини, якi входять до регiонального вiддiлення.
Представники керiвництва як центральноi структури Асоцiацii, так i Киiвського ii вiддiлення у вiтальних промовах не раз висловлювали надiю на те, що здоровий дух спiвробiтництва та взаемодопомоги пiдтримуватиметься i розвиватиметься на благо розвитку й процвiтання мiських громад.
У минулому Сквирський мiський голова Евген Суслiн, нинi депутат Верховноi Ради Украiни, запевнив поважне зiбрання у тому, що i надалi мае на метi вiдстоювати iнтереси мiсцевого самоврядування вже на бiльш високому - державному рiвнi.
Загалом можна зазначити, що персональний склад регiонального вiддiлення змiнився приблизно на 55-60%. Бориспiль, Василькiв, Вишгород, Переяслав-Хмельницький, Ржищiв, Фастiв, Яготин та ще декiлька населених пунктiв Киiвщини мають нових мiських голiв.
Голосуванням обрано новий склад правлiння Киiвського регiонального вiддiлення та склад ревiзiйноi комiсii.
Майже всi представники мiсцевого самоврядування вiдзначили непростi стосунки з новим складом депутатських корпусiв. Отже, налагоджена робота у регiонi, вочевидь, розпочнеться тiльки через декiлька мiсяцiв.
Досвiдченi керiвники мiських громад запевнили колег у тому, що новообранi мери матимуть вiд них всебiчну пiдтримку.

За повiдомленням Бориспiльського управлiння статистики, офiцiйна зарплата бориспiльцiв у березнi 2006 року становила 1954,4 грн., що майже на 51% бiльше, нiж у березнi минулого року (при мiнiмальнiй зарплатi в Украiнi 350 грн. i прожитковому мiнiмуму 483 грн.). У порiвняннi з попереднiм мiсяцем, лютим, найбiльше пiдвищилась оплата працiвникiв торгiвлi - майже на 36%, державних чиновникiв - на 26%, будiвництва - на 23%, транспорту - на 21%, освiти - на 20% (числа заокруглено).
Середньомiсячна заробiтна плата у сiчнi-березнi по Борисполю: допомiжнi транспортнi послуги - 3 тис. 121 грн., державне управлiння - 2 тис. 398 грн., авiацiйний транспорт - 2 тис. 235 грн., готелi та ресторани - 1 тис. 487 грн., промисловiсть - 1 тис. 439 грн., фiнансова дiяльнiсть - 1 тис. 249 грн., операцii з нерухомiстю - 933 грн., будiвництво - 767 грн., охорона здоров'я - 766 грн., освiта - 687 грн.