 |
 |
 |
20-26 липня 2006 року
Верховна Рада призначила керiвникiв парламентських комiтетiв i затвердила персональний склад. За це проголосували 285 iз 415 депутатiв. За результатами Погоджувальноi ради, 15 комiтетiв ВР очолять представники коалiцii, 12 - опозицiонери. Партiя регiонiв очолить 9 комiтетiв, БЮТ - 7, <Наша Украiна> - 5, СПУ - 3, КПУ - 3.
Мiнiстр внутрiшнiх справ Юрiй Луценко вийшов iз Соцiалiстичноi партii. Про це вiн заявив в ефiрi каналу <1+1>. За словами Луценка, украiнцi сьогоднi е свiдками <полiтичноi кризи i спроби реваншу кучмiстiв>.
На думку мiнiстра, полiтична криза мае три причини:
<По-перше, ми не маемо в парламентi жодноi справжньоi партii , а лише псевдопартii, якi обслуговують той чи iнший грошовий мiшок, ту чи iншу олiгархiчну силу.
По-друге, демократичнi сили, якi отримали бiльшiсть (58%) на цих виборах, три мiсяцi вели чвари i, як результат, програли.
По-трете, це зрада верхiвки СПУ, яка зрадила своiй iсторii i принципам боротьби з кланами i стала на бiк одного з кланiв.
Сьогоднi моi колеги, друзi по 15-рiчнiй спiльнiй боротьбi з олiгархiею голосують i братаються з Чечетовим, Кiваловим, Засухою iншими дiячами кучмiзму. Я вважаю, що це вже не демократичний соцiалiзм, а олiгархiчний сицилiзм, - наголосив Луценко. - Тому я вийшов iз Соцпартii, бо хочу чесно дивитись людям в очi>.
На думку мiнiстра, полiтична криза мае три причини:
<По-перше, ми не маемо в парламентi жодноi справжньоi партii , а лише псевдопартii, якi обслуговують той чи iнший грошовий мiшок, ту чи iншу олiгархiчну силу.
По-друге, демократичнi сили, якi отримали бiльшiсть (58%) на цих виборах, три мiсяцi вели чвари i, як результат, програли.
По-трете, це зрада верхiвки СПУ, яка зрадила своiй iсторii i принципам боротьби з кланами i стала на бiк одного з кланiв.
Сьогоднi моi колеги, друзi по 15-рiчнiй спiльнiй боротьбi з олiгархiею голосують i братаються з Чечетовим, Кiваловим, Засухою iншими дiячами кучмiзму. Я вважаю, що це вже не демократичний соцiалiзм, а олiгархiчний сицилiзм, - наголосив Луценко. - Тому я вийшов iз Соцпартii, бо хочу чесно дивитись людям в очi>.
В Украiнi з 15 липня дiють новi тарифи на загальнодоступнi телекомунiкацiйнi послуги. Передбачено, що вони будуть введенi у два етапи: на перiод з 15 липня по 31 жовтня 2006 року включно i з 1 листопада 2006 року.
На першому етапi плануеться збiльшити тарифи на користування послугами мiського телефонного зв'язку в середньому на 35%, сiльського - на 30%. Одночасно передбачено збiльшити кiлькiсть нетарифiкованих хвилин, наданих у рахунок абонентськоi плати для населення, - iз 175 до 200, а також зменшити кiлькiсть хвилин, на якi надаеться знижка 30%, - iз 1800 до 840 хвилин.
На мiжмiськi телефоннi розмови у межах областi тарифи збiльшуються у середньому на 10%, у той час, коли тарифи на мiжмiськi телефоннi розмови у час найбiльшого навантаження у межах Украiни зниженi на 15%. Крiм того, суттево зменшенi тарифи на послуги мiжнародного телефонного зв'язку - вiд 20 до 70% залежно вiд напрямку.
Тарифи на користування телеграфним зв'язком у межах Украiни збiльшенi у 3 рази з урахуванням собiвартостi наданих послуг, у напрямку краiн СНД на звичайнi телеграми - у 2,86 рази, на термiновi - у 2,67. Розмiр оплати за мiжнароднi телеграми залишаеться без змiн.
На другому етапi плануеться збiльшення плати за користування мiським телефонним зв'язком ще на 15%. При цьому тариф на дзвiнки абонентiв фiксованою мережею абонентам мереж мобiльного зв'язку буде зменшено на 20%.
На першому етапi плануеться збiльшити тарифи на користування послугами мiського телефонного зв'язку в середньому на 35%, сiльського - на 30%. Одночасно передбачено збiльшити кiлькiсть нетарифiкованих хвилин, наданих у рахунок абонентськоi плати для населення, - iз 175 до 200, а також зменшити кiлькiсть хвилин, на якi надаеться знижка 30%, - iз 1800 до 840 хвилин.
На мiжмiськi телефоннi розмови у межах областi тарифи збiльшуються у середньому на 10%, у той час, коли тарифи на мiжмiськi телефоннi розмови у час найбiльшого навантаження у межах Украiни зниженi на 15%. Крiм того, суттево зменшенi тарифи на послуги мiжнародного телефонного зв'язку - вiд 20 до 70% залежно вiд напрямку.
Тарифи на користування телеграфним зв'язком у межах Украiни збiльшенi у 3 рази з урахуванням собiвартостi наданих послуг, у напрямку краiн СНД на звичайнi телеграми - у 2,86 рази, на термiновi - у 2,67. Розмiр оплати за мiжнароднi телеграми залишаеться без змiн.
На другому етапi плануеться збiльшення плати за користування мiським телефонним зв'язком ще на 15%. При цьому тариф на дзвiнки абонентiв фiксованою мережею абонентам мереж мобiльного зв'язку буде зменшено на 20%.
Владимира Бойко
Едине, на що сьогоднi немае нарiкань, - це на бурхливе полiтичне життя.
Полiтичнi пристрастi не тiльки не вщухають, а, навпаки, спалахують iз новою силою на усiх рiвнях.
I тут уже не позаздриш братii, яка все це описуе, бо, як показують останнi подii, фах журналiста стае небезпечним для життя. А ще неминуче виникае дилема, у якiй <обгортцi> подати головного героя iнформацii. За бажання висвiтлити тему якнайкраще, часто втрачаються об'ективнi орiентири, що призводить до протилежного ефекту. Мешканцi мiста, ознайомившись iз текстом чергового панегiрика, дуже добре вiдчувають - те, що вiдбуваеться насправдi, i те, що змальовано у рожевих кольорах, - <двi великi рiзницi>. Замiсть <бiлого i пухнастого> головного героя та просто райського життя постае зовсiм iнша картина - проблеми, якi потрiбно вирiшувати у конкретних ситуацiях. Адже керувати мiстом - це не тiльки iнтерв'ю роздавати. А роботи вистачае у кожнiй сферi - це житло i комунiкацii, соцiальна робота i охорона здоров'я, фiнансування та екологiя тощо. Мiський голова Броварiв В.О. Антоненко працюе, вiдкинувши амбiцii, шукае вихiд iз найскладнiших ситуацiй, докладае зусиль, щоб усунути недолiки, використовуючи новiтнi технологii. Та ще при цьому i демонструе по мiському телебаченню засiдання виконавчого комiтету, на якому було оприлюднено ряд рiшень, якi навряд чи можна назвати самовихвалянням.
Вказано на негативу роботу Броварського вузла поштового зв'язку (це незважаючи на те, що наша <пошта> посiла трете мiсце у рейтингу в областi). Малоприемне рiшення про пiдвищення на 50% <водного> тарифу аргументувалось даними, якi наводив начальник Броварського КП ВКГ Микола Чипаченко. А ще конкретизувалось фiнансування ремонту дорiг мiста: яка вулиця ремонтуеться на кошти iз державного, а яка - iз мiсцевого бюджету.
Коли перефразувати знамените, що краще - <любити себе в мистецтвi чи мистецтво в собi>, то стосовно дiяльностi мiського голови можна стверджувати, що вiн любить не себе в керiвництвi, а <мистецтво в собi>, тобто, вiдчувае здатнiсть до керiвництва, i тому його дii впевненi та продуманi, i нiякоi рожевоi фарби не потребують. Бо коли свято кожний день, то це перетворюеться на звичайнi буднi. А буднi - то робота, яка потребуе багато зусиль...
Полiтичнi пристрастi не тiльки не вщухають, а, навпаки, спалахують iз новою силою на усiх рiвнях.
I тут уже не позаздриш братii, яка все це описуе, бо, як показують останнi подii, фах журналiста стае небезпечним для життя. А ще неминуче виникае дилема, у якiй <обгортцi> подати головного героя iнформацii. За бажання висвiтлити тему якнайкраще, часто втрачаються об'ективнi орiентири, що призводить до протилежного ефекту. Мешканцi мiста, ознайомившись iз текстом чергового панегiрика, дуже добре вiдчувають - те, що вiдбуваеться насправдi, i те, що змальовано у рожевих кольорах, - <двi великi рiзницi>. Замiсть <бiлого i пухнастого> головного героя та просто райського життя постае зовсiм iнша картина - проблеми, якi потрiбно вирiшувати у конкретних ситуацiях. Адже керувати мiстом - це не тiльки iнтерв'ю роздавати. А роботи вистачае у кожнiй сферi - це житло i комунiкацii, соцiальна робота i охорона здоров'я, фiнансування та екологiя тощо. Мiський голова Броварiв В.О. Антоненко працюе, вiдкинувши амбiцii, шукае вихiд iз найскладнiших ситуацiй, докладае зусиль, щоб усунути недолiки, використовуючи новiтнi технологii. Та ще при цьому i демонструе по мiському телебаченню засiдання виконавчого комiтету, на якому було оприлюднено ряд рiшень, якi навряд чи можна назвати самовихвалянням.
Вказано на негативу роботу Броварського вузла поштового зв'язку (це незважаючи на те, що наша <пошта> посiла трете мiсце у рейтингу в областi). Малоприемне рiшення про пiдвищення на 50% <водного> тарифу аргументувалось даними, якi наводив начальник Броварського КП ВКГ Микола Чипаченко. А ще конкретизувалось фiнансування ремонту дорiг мiста: яка вулиця ремонтуеться на кошти iз державного, а яка - iз мiсцевого бюджету.
Коли перефразувати знамените, що краще - <любити себе в мистецтвi чи мистецтво в собi>, то стосовно дiяльностi мiського голови можна стверджувати, що вiн любить не себе в керiвництвi, а <мистецтво в собi>, тобто, вiдчувае здатнiсть до керiвництва, i тому його дii впевненi та продуманi, i нiякоi рожевоi фарби не потребують. Бо коли свято кожний день, то це перетворюеться на звичайнi буднi. А буднi - то робота, яка потребуе багато зусиль...
погодили пiдвищення квартплати
Бориспiльська громада занадто скромно користуеться своiми повноваженнями
Iрина Голуб
Практика проведення громадських слухань iз питань, якi хвилюють жителiв мiста, стае для Борисполя нормою. Перший такий захiд, що вiдбувся вiдповiдно до всiх законодавчих норм, розглядав питання реформування тепло- та водоканалiзацiйного господарства мiста. Чи не найважливiшим наслiдком цього зiбрання стало те, що люди сприйняли такий непопулярний крок влади, як пiдвищення тарифiв, iз розумiнням. Проте проблеми комунального господарства мiста потрiбно вирiшувати в комплексi. Адже будь-яка економiя та енергозбереження виявляться марними, якщо продукт втрачатиметься на територii вiдповiдальностi сумiжного пiдприемства - ЖЕКу. А зважаючи на те, що нинi тариф на квартирну плату складае менше 70% фактичних витрат на утримання будинкiв, чи варто дивуватися: ситуацiя у бориспiльських ЖЕКах критична. I все, що через брак коштiв не буде зроблено вчасно, знову обернеться непередбаченими затратами.
Ситуацiя у бориспiльських пiдприемствах ЖЕК-1 та ЖРЕУ, iхнi перспективи, вiд чого безпосередньо залежить обслуговування нашого з вами житла, i стали темою для обговорення на громадських слуханнях, якi вiдбулися минулоi п'ятницi, 14 липня, у примiщеннi кiнотеатру <Европа>. Варто вiдзначити, що на запрошення у пресi та по радiо вiдгукнулося чимало людей, зал на 300 мiсць був майже заповнений. Але якщо порiвняти iз кiлькiстю жителiв, яким доводиться користуватися послугами ЖЕКiв, вийде надто скромно - менше 10%.
Основна проблема, думаю, не в поганiй поiнформованостi чи вiдсутностi бiльшого примiщення у мiстi. Мабуть, дехто не вiрить, що обслуговування будинкiв може змiнитися на краще, а декому байдуже все, що коiться за порогом його оселi. Та це не найгiрше. На зiбраннi йшлося не лише про дiрявi труби, зношений житловий фонд i високу вартiсть енергоносiiв. Боляче було слухати про пакети зi смiттям, якi викидають прямо з вiкон, або залишають двiрнику пiд будинком, i загалом про зневагу до працi ЖЕКiвцiв. Якщо до цього додати невелику (порiвняно iз середньою по Борисполю) заробiтну плату, стае зрозумiло, чому на пiдприемствах не вистачае не лише двiрникiв (у них зарплата сьогоднi мiнiмальна), але й iнших працiвникiв. Забезпеченiсть кадрами ЖЕКу-1 складае близько 60%, а ЖРЕУ - менше 50%.
Учасники слухань погодилися з тим, що вони не можуть дозволити, аби багатоповерхiвки нiкому було обслуговувати, щоб заробiтна плата ЖЕКiвцiв стала стимулом для iхньоi стабiльноi роботи. Тому заперечень проти пiдвищення тарифiв не було, хоча заробiтна плата бiльшостi бориспiльцiв не встигае за такими квартирними видатками. Але якщо вже люди погодилися платити бiльше, вони ж запитуватимуть i про бiльш вагомi результати.
Сама тiльки квартплата суттевих змiн не гарантуе. А от об'еднання зусиль iз мiською владою, налагодження спiвпрацi та спiльна вiдповiдальнiсть iз мешканцями будинкiв, можуть дати вiдчутний результат. Саме тут незорана нива для реалiзацii бориспiльськими депутатами своiх грандiозних передвиборчих обiцянок.
Ситуацiя у бориспiльських пiдприемствах ЖЕК-1 та ЖРЕУ, iхнi перспективи, вiд чого безпосередньо залежить обслуговування нашого з вами житла, i стали темою для обговорення на громадських слуханнях, якi вiдбулися минулоi п'ятницi, 14 липня, у примiщеннi кiнотеатру <Европа>. Варто вiдзначити, що на запрошення у пресi та по радiо вiдгукнулося чимало людей, зал на 300 мiсць був майже заповнений. Але якщо порiвняти iз кiлькiстю жителiв, яким доводиться користуватися послугами ЖЕКiв, вийде надто скромно - менше 10%.
Основна проблема, думаю, не в поганiй поiнформованостi чи вiдсутностi бiльшого примiщення у мiстi. Мабуть, дехто не вiрить, що обслуговування будинкiв може змiнитися на краще, а декому байдуже все, що коiться за порогом його оселi. Та це не найгiрше. На зiбраннi йшлося не лише про дiрявi труби, зношений житловий фонд i високу вартiсть енергоносiiв. Боляче було слухати про пакети зi смiттям, якi викидають прямо з вiкон, або залишають двiрнику пiд будинком, i загалом про зневагу до працi ЖЕКiвцiв. Якщо до цього додати невелику (порiвняно iз середньою по Борисполю) заробiтну плату, стае зрозумiло, чому на пiдприемствах не вистачае не лише двiрникiв (у них зарплата сьогоднi мiнiмальна), але й iнших працiвникiв. Забезпеченiсть кадрами ЖЕКу-1 складае близько 60%, а ЖРЕУ - менше 50%.
Учасники слухань погодилися з тим, що вони не можуть дозволити, аби багатоповерхiвки нiкому було обслуговувати, щоб заробiтна плата ЖЕКiвцiв стала стимулом для iхньоi стабiльноi роботи. Тому заперечень проти пiдвищення тарифiв не було, хоча заробiтна плата бiльшостi бориспiльцiв не встигае за такими квартирними видатками. Але якщо вже люди погодилися платити бiльше, вони ж запитуватимуть i про бiльш вагомi результати.
Сама тiльки квартплата суттевих змiн не гарантуе. А от об'еднання зусиль iз мiською владою, налагодження спiвпрацi та спiльна вiдповiдальнiсть iз мешканцями будинкiв, можуть дати вiдчутний результат. Саме тут незорана нива для реалiзацii бориспiльськими депутатами своiх грандiозних передвиборчих обiцянок.
Володимир Бiлкей
Виборчi технологii, якi принесли на президентських виборах успiх Вiктору Ющенку, на всю <котушку> змавпували полiтичнi супротивники пiд час проведення своiх масових акцiй. Тож нiчого дивного, що регiонали i комунiсти, захопивши стратегiчний плацдарм навпроти будинку Верховноi Ради, облаштували пiд тiнистими кронами Марiiнського парку на двогектарнiй площi наметовий табiр i обвiшали все, що росте, бiло-голубими стрiчками.
У небезпечнiй близькостi вiд янучаро-симоненкiвського табору на тротуарi бiлiють, як той <парус одинокий>, кiлька агiтацiйних наметiв БЮТ. Пiдходжу до юнака, який, немов яхтсмен вiтрила, ледве утримував каркас намету, щоб його не знесло поривом шаленого вiтру, що налетiв зненацька. Отак ми й розмовляли з пiвгодини iз <яхтсменом> Юрiем Соломкою, киянином, членом УРП Левка Лук'яненка, старшого по БЮТiвському <форпосту>, як представився вiн. Я попросив його розповiсти, як живуть мешканцi сусiднього табору.
- Я бачив iх у Антрацитi, що на Донеччинi, коли iздив туди спостерiгачем на президентських виборах, - згадуе Юрiй, - у себе вдома вони були вiдвертiшими i набагато агресивнiшими. Тут таки усвiдомлюють, що Киiв - це не Донецьк i за своi бандитськi дii можуть отримати належну вiдсiч. Тому дещо стримують себе вiд спокуси пустити в хiд кулаки проти супротивникiв. Обмежуються лише тицянням дуль, погрозами та матюками на нашу адресу.
Iхне перебування у затiнку парку схоже на звичайний пiкнiк. Уранцi фургонами табiрникам привозять харчовi набори у пластикових пакетах. (Щодо меню, то в iнтерв'ю одному з телеканалiв чiльний представник регiоналiв з гордiстю повiдомив, що <севодня на завтрак била гречка, окорочкi, сир, котлета в тесте, плюс булочка i сок> - прим. автора). Пiсля снiданку розпочинаються походи за пивом. Ось цим переходом, що бiля нас, вони гуртами <переправляються> на той бiк вулицi i <атакують> довколишнi гастрономи. Бачив, як iз магазину <Чумацький Шлях> хвiст черги за пивом виходив аж на вулицю. Думаю, продавцi гастрономiв задоволенi такими сусiдами, бо ж, вочевидь, виторг значно збiльшився.
Пiсля трапези вони розлягаються i нiжаться на газонi, використовуючи як пiдстилку своi ж голубi партiйнi прапори. А дехто тиняеться мiсцевiстю вже й погойдуючись.
Уночi, як констатуе наша нiчна варта, у таборi вiдносно спокiйно. А увечерi пiд рев сирен i розмахування прапорами багато хто з табiрникiв вiдправляеться на ночiвлю до санаторiю в Iрпiнь.
Зовсiм iнша картина на Майданi Незалежностi. Десятки тисяч людей, розмаiття прапорiв: бiло-<серцевих> БЮТ, жовто-чорних <ПОРИ>, червоно-чорних ОУН. I жодного помаранчевого, що наводить на думку, що <Наша Украiна> вагаеться до кого приеднатися: до тих, хто називав ii <оранжевими крисами>, а народ - козлами, бандитiв, якi повиннi були сидiти в тюрмах, але замiсть нар опинились у парламентських крiслах, чи до <Батькiвщини> й <ПОРИ>, якi продовжують боротьбу з тими ж бандитами, що опинилися знову при владi, й Iудою Морозом з компанiею.
На Майданi знаходиться головне наметове мiстечко антиянучарських сил, до якого люди приходять сiм'ями, зi сцени лунають украiнськi пiснi популярних вiтчизняних естрадних колективiв. З кожним днем наметове мiстечко на Майданi розширюеться i дух Майдану-2004 змiцнюеться.
Отож, добряче прокололись <донецькi>, коли вирiшили окупувати вiддалений вiд людських потокiв парк.
У небезпечнiй близькостi вiд янучаро-симоненкiвського табору на тротуарi бiлiють, як той <парус одинокий>, кiлька агiтацiйних наметiв БЮТ. Пiдходжу до юнака, який, немов яхтсмен вiтрила, ледве утримував каркас намету, щоб його не знесло поривом шаленого вiтру, що налетiв зненацька. Отак ми й розмовляли з пiвгодини iз <яхтсменом> Юрiем Соломкою, киянином, членом УРП Левка Лук'яненка, старшого по БЮТiвському <форпосту>, як представився вiн. Я попросив його розповiсти, як живуть мешканцi сусiднього табору.
- Я бачив iх у Антрацитi, що на Донеччинi, коли iздив туди спостерiгачем на президентських виборах, - згадуе Юрiй, - у себе вдома вони були вiдвертiшими i набагато агресивнiшими. Тут таки усвiдомлюють, що Киiв - це не Донецьк i за своi бандитськi дii можуть отримати належну вiдсiч. Тому дещо стримують себе вiд спокуси пустити в хiд кулаки проти супротивникiв. Обмежуються лише тицянням дуль, погрозами та матюками на нашу адресу.
Iхне перебування у затiнку парку схоже на звичайний пiкнiк. Уранцi фургонами табiрникам привозять харчовi набори у пластикових пакетах. (Щодо меню, то в iнтерв'ю одному з телеканалiв чiльний представник регiоналiв з гордiстю повiдомив, що <севодня на завтрак била гречка, окорочкi, сир, котлета в тесте, плюс булочка i сок> - прим. автора). Пiсля снiданку розпочинаються походи за пивом. Ось цим переходом, що бiля нас, вони гуртами <переправляються> на той бiк вулицi i <атакують> довколишнi гастрономи. Бачив, як iз магазину <Чумацький Шлях> хвiст черги за пивом виходив аж на вулицю. Думаю, продавцi гастрономiв задоволенi такими сусiдами, бо ж, вочевидь, виторг значно збiльшився.
Пiсля трапези вони розлягаються i нiжаться на газонi, використовуючи як пiдстилку своi ж голубi партiйнi прапори. А дехто тиняеться мiсцевiстю вже й погойдуючись.
Уночi, як констатуе наша нiчна варта, у таборi вiдносно спокiйно. А увечерi пiд рев сирен i розмахування прапорами багато хто з табiрникiв вiдправляеться на ночiвлю до санаторiю в Iрпiнь.
Зовсiм iнша картина на Майданi Незалежностi. Десятки тисяч людей, розмаiття прапорiв: бiло-<серцевих> БЮТ, жовто-чорних <ПОРИ>, червоно-чорних ОУН. I жодного помаранчевого, що наводить на думку, що <Наша Украiна> вагаеться до кого приеднатися: до тих, хто називав ii <оранжевими крисами>, а народ - козлами, бандитiв, якi повиннi були сидiти в тюрмах, але замiсть нар опинились у парламентських крiслах, чи до <Батькiвщини> й <ПОРИ>, якi продовжують боротьбу з тими ж бандитами, що опинилися знову при владi, й Iудою Морозом з компанiею.
На Майданi знаходиться головне наметове мiстечко антиянучарських сил, до якого люди приходять сiм'ями, зi сцени лунають украiнськi пiснi популярних вiтчизняних естрадних колективiв. З кожним днем наметове мiстечко на Майданi розширюеться i дух Майдану-2004 змiцнюеться.
Отож, добряче прокололись <донецькi>, коли вирiшили окупувати вiддалений вiд людських потокiв парк.
ще вбивають i вiдрубують голови:
Володимир Бiлкей
Журналiстiв, зазвичай, називають четвертою владою пiсля законодавчоi (ради), виконавчоi (держчиновництво), судовоi (прокуратура, суддi). Ну що ж, ми згоднi й на четверте мiсце, з якого гарно видно, хто i як служить народу з числа вищестоящих за нас владцiв, i за наявностi фактiв i доказiв можна трусонути владне дерево, на гiлках якого примостились i законотворцi, i виконавцi, i правоохоронцi. Проблеми нашого простолюду та й звичайна iнформацiя про життя-буття теж у полi зору журналiстськоi братii.
Нещодавно одна з новоспечених чиновниць на нарадi висловила претензii, i дорiкнула кореспонденту <Вiстей>, бо iй, бачите, не сподобався заголовок статтi <У мiськрадi вiдбувся розподiл портфелiв>. Мiський голова Анатолiй Федорчук врятував престиж новоi влади, зробивши зауваження колезi, що вони не вказують газетi, що i як писати. Колектив редакцii вважае неприпустимим втручання у свою роботу.
Та то все дрiбничка у порiвняннi з тим, що сталося кiлька днiв тому бiля Верховноi Ради, коли новачок у верхнiх пластах влади нардеп вiд Регiонiв Олег Калашнiков натворив такого, що навiть дехто з бiльш досвiдчених колег по партii визнав його дii антизаконними, що дошкульно вдарили по iмiджу Партii регiонiв, i вимагав позбавити депутатського мандату.
Ця iсторiя з побиттям журналiстiв СТБ ще не закiнчена i, вочевидь, матиме продовження.
Нагадаемо, що сталося. У Марiiнському парку знiмальна група телеканалу СТБ робила репортаж у наметовому таборi регiоналiв. Це не сподобалося декому, i двое народних депутатiв у супроводi агресивно налаштованоi групи молодикiв вiдкинули вбiк журналiстку Маргариту Ситник i вiдлупцювали оператора Володимира Новосада, розбили камеру i забрали вiдеокасету. Головною дiевою особою пiд час нападу був пан Калашнiков.
<Загладити> iнцидент нiжними словами регiоналу не вдалося. А досвiдченi колеги, вочевидь, розтлумачили йому, що за перешкоджання законнiй професiйнiй дiяльностi журналiстiв законодавством передбачаеться кримiнальна вiдповiдальнiсть (ст. 171 КК) i можна потрапити на три роки за колючий дрiт. До речi, згiдно зi статтею 17 Закону про державну пiдтримку ЗМI та соцiальний захист журналiстiв, вiдповiдальнiсть за скоення злочину проти журналiста пiд час виконання ним професiйних обов'язкiв прирiвнюеться до вiдповiдальностi за скоення таких же дiй проти працiвника правоохоронних органiв.
Зрозумiвши, у яку халепу вскочили, <донецькi> змiнили агресивний тон своiх заяв i вустами нардепа Евгена Кушнарьова тепер перепрошують: <Ми вибачаемося перед представниками цiеi вельмишановноi професii:> А тим часом понад 700 украiнських журналiстiв, у тiм числi i <Вiстей>, поставили своi пiдписи пiд вимогою розслiдування розбiйного нападу на колегу i покарання винних.
Кiлька днiв тому журналiстцi <Вiстей> у одному iз сiл сказали: <Вас, журналiстiв, мало ще вбивають i вiдрубують голови:> Коментарi зайвi.
Нещодавно одна з новоспечених чиновниць на нарадi висловила претензii, i дорiкнула кореспонденту <Вiстей>, бо iй, бачите, не сподобався заголовок статтi <У мiськрадi вiдбувся розподiл портфелiв>. Мiський голова Анатолiй Федорчук врятував престиж новоi влади, зробивши зауваження колезi, що вони не вказують газетi, що i як писати. Колектив редакцii вважае неприпустимим втручання у свою роботу.
Та то все дрiбничка у порiвняннi з тим, що сталося кiлька днiв тому бiля Верховноi Ради, коли новачок у верхнiх пластах влади нардеп вiд Регiонiв Олег Калашнiков натворив такого, що навiть дехто з бiльш досвiдчених колег по партii визнав його дii антизаконними, що дошкульно вдарили по iмiджу Партii регiонiв, i вимагав позбавити депутатського мандату.
Ця iсторiя з побиттям журналiстiв СТБ ще не закiнчена i, вочевидь, матиме продовження.
Нагадаемо, що сталося. У Марiiнському парку знiмальна група телеканалу СТБ робила репортаж у наметовому таборi регiоналiв. Це не сподобалося декому, i двое народних депутатiв у супроводi агресивно налаштованоi групи молодикiв вiдкинули вбiк журналiстку Маргариту Ситник i вiдлупцювали оператора Володимира Новосада, розбили камеру i забрали вiдеокасету. Головною дiевою особою пiд час нападу був пан Калашнiков.
<Загладити> iнцидент нiжними словами регiоналу не вдалося. А досвiдченi колеги, вочевидь, розтлумачили йому, що за перешкоджання законнiй професiйнiй дiяльностi журналiстiв законодавством передбачаеться кримiнальна вiдповiдальнiсть (ст. 171 КК) i можна потрапити на три роки за колючий дрiт. До речi, згiдно зi статтею 17 Закону про державну пiдтримку ЗМI та соцiальний захист журналiстiв, вiдповiдальнiсть за скоення злочину проти журналiста пiд час виконання ним професiйних обов'язкiв прирiвнюеться до вiдповiдальностi за скоення таких же дiй проти працiвника правоохоронних органiв.
Зрозумiвши, у яку халепу вскочили, <донецькi> змiнили агресивний тон своiх заяв i вустами нардепа Евгена Кушнарьова тепер перепрошують: <Ми вибачаемося перед представниками цiеi вельмишановноi професii:> А тим часом понад 700 украiнських журналiстiв, у тiм числi i <Вiстей>, поставили своi пiдписи пiд вимогою розслiдування розбiйного нападу на колегу i покарання винних.
Кiлька днiв тому журналiстцi <Вiстей> у одному iз сiл сказали: <Вас, журналiстiв, мало ще вбивають i вiдрубують голови:> Коментарi зайвi.
але депутати проти...
Бориспiльськi депутати не дозволили термiново розпочати вирiшення проблеми iз пiдтопленням цiлого мiкрорайону
Iрина Костенко
Гiрко спостерiгати за роботою депутатiв, якi взяли на себе вiдповiдальнiсть бути законодавцями у мiстi, але навiть не спромоглися вникнути у реалii, якi це мiсто отримало у спадщину. Варто зауважити, що далеко не вся спадщина негативна, просто погане чомусь легше помiтити... А ще легше знайти негатив там, де його не iснуе.
Як iнакше можна пояснити поведiнку бориспiльських депутатiв щодо будiвельноi компанii <Цитадель>? У <Вiстях> N27 (325) розповiдалося про сесiйнi баталii довкола цiеi ситуацii. Першопричина проблеми прихована у складному ландшафтi мiста. Люди, яким довелося стикатися iз будiвництвом на дiлянцi, де сьогоднi проводить роботи <Цитадель>, розповiдають, наскiльки складне завдання стоiть перед забудовником. Адже територiя мiж вулицями Косiора, Франка, Дзержинського - суцiльнi плавуни. I проблема з пiдтопленням там iснувала завжди. Не варто дивуватися, що початок будiвництва, який спiвпав iз сильними дощами, погiршив ситуацiю. Мешканцi будинкiв, що знаходяться поблизу, в черговий раз забили тривогу. Але цього разу було кого звинуватити - забудовника. Люди звернулися до мiськоi ради, копiю колективного звернення надiслали до редакцii.
Доки йшли дощi, генеральний директор <Цитаделi> Вадим Леонiдович Поданев мiг з цього приводу тiльки розвести руками:
- Ми навiть вручну нiчого не можемо у багнюцi зробити, не те, що технiку пустити.
Вивчити ситуацiю на мiсцi вдалося тiльки тодi, коли територiя пiдсохла. З'ясувалося, що для кардинального вирiшення проблеми пiдтоплення, <Цитадель> повинна проводити дренажнi роботи на землях, до яких поки що не мае жодного вiдношення. Там плануеться зводити другу чергу мiкрорайону, але дiлянка ще не вiдведена компанii в оренду. Щоб прискорити початок робiт iз лiквiдацii пiдтоплення i не пропускати погожi днi, питання <Про збiр матерiалiв погодження мiсця розташування земельноi дiлянки, обмеженоi вулицями Косiора-Франка-Дзержинського (друга черга), пiд будiвництво багатоповерхових жилих будинкiв> термiново винесли на третю сесiю V скликання, включивши його до порядку денного як додаткове. Спроба вирiшити питання позитивно у перший день роботи сесii виявилася невдалою. Депутати вiдклали розгляд до наступного пленарного засiдання i вирiшили, що протягом тижневоi перерви зберуться комiсii, яких питання стосуеться, i депутати зможуть прийняти рiшення.
Перед початком другого пленарного засiдання усi присутнi в залi разом iз депутатами зацiкавлено розглядали макет забудови мiкрорайону, на якому <Цитадель> вже розпочала будiвельнi роботи. Напередоднi iз проектом познайомилися члени архiтектурно-будiвельноi комiсii, у засiданнi якоi брали участь представники земельноi. Чому земельна комiсiя не зiбралася окремо або не приедналася до своiх колег у повному складi, сказати важко. Але це знову виявилося поважною причиною, через яку депутати <завалили> питання, тим самим вiдклавши початок робiт з водопониження щонайменше на пiвтора мiсяця. Адже хоч i було прийнято рiшення повернутися до розгляду цього питання на наступному сесiйному засiданнi, та вiдбудеться воно аж у серединi серпня.
Можна зрозумiти бажання депутатiв до прийняття рiшення детальнiше ознайомитися iз проектом. Адже торiк, коли проходила мiстобудiвна рада (одним iз ii органiзаторiв була <Цитадель>), мало хто з нинiшнього депутатського корпусу мiг взяти участь у цьому заходi. Мабуть, i публiкацii у пресi щодо цього питання зацiкавили небагатьох. Схоже, поза увагою нинiшнiх депутатiв залишилася також iнформацiя у <Вiстях> про титанiчну роботу, яку провела <Цитадель> задля створення Координацiйноi ради з питань комплексноi забудови мiста, яка повинна розподiлити навантаження з вирiшення загальномiських проблем (школи, соцiально-культурнi об'екти, магiстральнi мережi, дороги та пiд'iзнi шляхи тощо) мiж забудовниками залежно вiд об'ему будiвництва. Невже це не позитивна спадщина? Невже це не на користь Борисполю? Чому ж тодi пiд час обговорення звучало стiльки питань з цього приводу?
<Цитадель> прийшла до нас не вхопити ласий шматок i втекти. Вона взяла на себе величезний тягар наших наболiлих проблем, профiнансувала виготовлення Генерального плану забудови Борисполя, надае постiйну благодiйну допомогу жителям нашого мiста. Невже потрiбно було блокувати роботу пiдприемства тiльки тому, що одна iз комiсiй не виконала домовленостi i не зiбралася у повному складi на позачергове засiдання. Адже <Цитадель> готова була вже з наступного тижня розпочинати дренажнi роботи.
А тепер, якщо погода найближчим часом влаштуе жителям проблемного мiкрорайону випробування водою, запропонуемо iм просити матерiальноi пiдтримки у депутатiв (зокрема представникiв БЮТ), якi свого часу гордо взяли на себе вiдповiдальнiсть за вирiшення проблем мiста.
Як iнакше можна пояснити поведiнку бориспiльських депутатiв щодо будiвельноi компанii <Цитадель>? У <Вiстях> N27 (325) розповiдалося про сесiйнi баталii довкола цiеi ситуацii. Першопричина проблеми прихована у складному ландшафтi мiста. Люди, яким довелося стикатися iз будiвництвом на дiлянцi, де сьогоднi проводить роботи <Цитадель>, розповiдають, наскiльки складне завдання стоiть перед забудовником. Адже територiя мiж вулицями Косiора, Франка, Дзержинського - суцiльнi плавуни. I проблема з пiдтопленням там iснувала завжди. Не варто дивуватися, що початок будiвництва, який спiвпав iз сильними дощами, погiршив ситуацiю. Мешканцi будинкiв, що знаходяться поблизу, в черговий раз забили тривогу. Але цього разу було кого звинуватити - забудовника. Люди звернулися до мiськоi ради, копiю колективного звернення надiслали до редакцii.
Доки йшли дощi, генеральний директор <Цитаделi> Вадим Леонiдович Поданев мiг з цього приводу тiльки розвести руками:
- Ми навiть вручну нiчого не можемо у багнюцi зробити, не те, що технiку пустити.
Вивчити ситуацiю на мiсцi вдалося тiльки тодi, коли територiя пiдсохла. З'ясувалося, що для кардинального вирiшення проблеми пiдтоплення, <Цитадель> повинна проводити дренажнi роботи на землях, до яких поки що не мае жодного вiдношення. Там плануеться зводити другу чергу мiкрорайону, але дiлянка ще не вiдведена компанii в оренду. Щоб прискорити початок робiт iз лiквiдацii пiдтоплення i не пропускати погожi днi, питання <Про збiр матерiалiв погодження мiсця розташування земельноi дiлянки, обмеженоi вулицями Косiора-Франка-Дзержинського (друга черга), пiд будiвництво багатоповерхових жилих будинкiв> термiново винесли на третю сесiю V скликання, включивши його до порядку денного як додаткове. Спроба вирiшити питання позитивно у перший день роботи сесii виявилася невдалою. Депутати вiдклали розгляд до наступного пленарного засiдання i вирiшили, що протягом тижневоi перерви зберуться комiсii, яких питання стосуеться, i депутати зможуть прийняти рiшення.
Перед початком другого пленарного засiдання усi присутнi в залi разом iз депутатами зацiкавлено розглядали макет забудови мiкрорайону, на якому <Цитадель> вже розпочала будiвельнi роботи. Напередоднi iз проектом познайомилися члени архiтектурно-будiвельноi комiсii, у засiданнi якоi брали участь представники земельноi. Чому земельна комiсiя не зiбралася окремо або не приедналася до своiх колег у повному складi, сказати важко. Але це знову виявилося поважною причиною, через яку депутати <завалили> питання, тим самим вiдклавши початок робiт з водопониження щонайменше на пiвтора мiсяця. Адже хоч i було прийнято рiшення повернутися до розгляду цього питання на наступному сесiйному засiданнi, та вiдбудеться воно аж у серединi серпня.
Можна зрозумiти бажання депутатiв до прийняття рiшення детальнiше ознайомитися iз проектом. Адже торiк, коли проходила мiстобудiвна рада (одним iз ii органiзаторiв була <Цитадель>), мало хто з нинiшнього депутатського корпусу мiг взяти участь у цьому заходi. Мабуть, i публiкацii у пресi щодо цього питання зацiкавили небагатьох. Схоже, поза увагою нинiшнiх депутатiв залишилася також iнформацiя у <Вiстях> про титанiчну роботу, яку провела <Цитадель> задля створення Координацiйноi ради з питань комплексноi забудови мiста, яка повинна розподiлити навантаження з вирiшення загальномiських проблем (школи, соцiально-культурнi об'екти, магiстральнi мережi, дороги та пiд'iзнi шляхи тощо) мiж забудовниками залежно вiд об'ему будiвництва. Невже це не позитивна спадщина? Невже це не на користь Борисполю? Чому ж тодi пiд час обговорення звучало стiльки питань з цього приводу?
<Цитадель> прийшла до нас не вхопити ласий шматок i втекти. Вона взяла на себе величезний тягар наших наболiлих проблем, профiнансувала виготовлення Генерального плану забудови Борисполя, надае постiйну благодiйну допомогу жителям нашого мiста. Невже потрiбно було блокувати роботу пiдприемства тiльки тому, що одна iз комiсiй не виконала домовленостi i не зiбралася у повному складi на позачергове засiдання. Адже <Цитадель> готова була вже з наступного тижня розпочинати дренажнi роботи.
А тепер, якщо погода найближчим часом влаштуе жителям проблемного мiкрорайону випробування водою, запропонуемо iм просити матерiальноi пiдтримки у депутатiв (зокрема представникiв БЮТ), якi свого часу гордо взяли на себе вiдповiдальнiсть за вирiшення проблем мiста.
вигадка чи гiрка правда?
Юлана Мазур
Береги, береги...
...Здалеку видно лише суцiльну пляму, здаеться, нiби зелень дерев з'едналася iз травою та кущами, так останнi <вимахали>. Коли пiдiйшли, пробравшись крiзь заростi, ближче, побачили славнозвiсне Комсомольське. Це чимале водоймище, заросле кугою. Помiтнi кiлька плавних спускiв до води, де прилаштувалися рибалки зi своiм знаряддям. Смiття, порожнi пляшки та попiл вiд вогнищ вказують на те, що вiдпочинок тут - звична справа. Але бiля води не означае у водi, бо занадто вже щiльно вона вкрита цвiллю. Ризикнути освiжитися тут може хiба що добре <пiдiгрiтий>, а може й такий не наважиться.
Та яким же було наше здивування, коли, забравшись глибше в заростi, ми стали свiдками досить веселого вiдпочинку. I тут, i там у кущах безтурботно засiдали компанii молодих людей i не дуже. Однi знiмали втому на березi, граючи в карти, iншi <зiгрiвали душу> чаркою оковитоi, решта розважалася у водi. Дивно i водночас бридко було спостерiгати, як маленькi дiвчатка бавляться у каламутнiй, та ще й цвiлiй водi. Куди дивляться iхнi батьки? Вiдповiдь була на протилежному березi: доросла жiнка пiрнула в цю ж брудну калюжу.
Пiсля усього побаченого ми, вiдверто кажучи, жахнулися. Вода у водоймi брудна. А той факт, що Комсомольським нiхто не опiкуеться, додае ризику пiдхопити тут небажану iнфекцiю. I добре, якби це було озеро iз природною очисною системою (люди так не почистять, як це зробить матiнка-природа), але... Водойма, окрiм вищеперелiчених вад, мае ще й чимало ознак людського втручання у виглядi основноi бориспiльськоi хвороби: смiття. Вода попiд берегом озера вкрита пластиковими пляшками, стаканчиками та iншими предметами. Залишаеться лише гадати, скiльки подiбного <начиння> поховано на днi озера.
Санiтари мiста попереджають
Охопленi такими невтiшними роздумами вирушили до санепiдемстанцii. Адже саме ця установа мае контролювати подiбнi до Комсомольського озера об'екти. Роз'яснити ситуацiю взялася завiдувач вiддiленням, лiкар з комунальноi гiгiени Е.М.Грушевська:
- Наша служба опiкуеться 5-ма вiдкритими озерами мiста в тому числi й озером Комсомольське, а також пляжами району у селах Вишеньки, Процiв, Кийлiв. У цих мiсцях з березня по вересень вода, а з травня i мул беруться на аналiз. Проводимо санiтарно-хiмiчнi, мiкробiологiчнi, токсичнi дослiдження в Борисполi i щомiсяця вiдправляемо зразки води в область для проведення вiрусологiчних дослiджень. Найважливiшими вважаються мiкробiологiчнi та вiрусологiчнi дослiдження. Якщо в показниках цих дослiджень спостерiгаються вiдхилення вiд норми, то ми змушенi вимагати закриття водойми. Востанне такi аналiзи проводилися 21 червня. Результати показали, що по озеру Комсомольське згаданi показники в нормi. Вiдхилення спостерiгаються лише за санiтарно-хiмiчними показниками, а саме в пробi БПК5, яка визначае насиченiсть киснем. Але це вiдхилення незначне i е наслiдком спекотних днiв.
- Тобто, якщо наковтатися озерноi води, то вiрогiднiсть пiдчепити якусь заразу дорiвнюе нулю?
- Так, щодо кишкових iнфекцiй. Але, як вiдомо, благоустроем i очищенням водойм у нас нiхто не займаеться, тому якою буде ситуацiя хоча б наступного мiсяця, сьогоднi сказати важко.
- Пам'ятаю, кiлька рокiв тому чула, нiби у Борисполi озера закрiпленi за мiсцевими пiдприемствами, органiзацiями. Але тодi знайти хоч якiсь кiнцi в цiй справi так i не вдалося. А якi справи цього року?
- Цього року було проведено засiдання, у ходi якого озера й водойми було розподiлено мiж органiзацiями. Але чи спрацюе ця система нинi, невiдомо.
Хто ж врятуе?
Проблема серйозна, проте, якщо поглянути на неi з iншого боку, то просто дивуешся, якими безпорадними ми iнодi буваемо. Адже вирiшення поряд. Навiщо ходити далеко. Всi бачили, що поблизу Комсомольського ведеться будiвництво. Зрозумiло, що дозвiл на це було взято в мерii мiста. Тож постае питання, що завадило висунути забудовникам умову подбати про благоустрiй сусiднього озера, а не перекладати цей клопiт на вiддаленi вiд нього пiдприемства.
У нагодi може стати i досвiд столицi, де успiшно працюе ТОВ <Плесо>, яке стежить за станом пляжiв, наводить там порядок i благоустрiй. Можливо, настав час подумати про щось подiбне й на Бориспiльщинi, з тiею рiзницею, що тут дбати доведеться ще й про санiтарне очищення водойм.
Зрештою, озеро може бути передано в приватнi руки. Адже, як показуе досвiд, доки об'ект не матиме господаря, все летiтиме шкереберть. Тим бiльше, за вiдпочинок, та ще й комфортний, люди готовi платити i платити добре. Дивно, чому мiсцевим пiдприемцям i досi не спало на думку таке вигiдне капiталовкладення? Що може бути вигiднiшим, нiж створення пляжу в мiстi, де йому не буде конкуренцii?
Хоча санiтарнi норми води поки що дозволяють купатися у Комсомольському, все ж таки будьте обережнi, адже доки про пляжi в мiстi лише пишеться, вiдповiдальнiсть за стан водойми лежить на нас, вiдпочивальниках. Пам'ятаймо, вiд того, в якому станi ми залишимо мiсце вiдпочинку пiсля себе, залежить, чи розведуться там небезпечнi для здоров'я людини бактерii.
...Здалеку видно лише суцiльну пляму, здаеться, нiби зелень дерев з'едналася iз травою та кущами, так останнi <вимахали>. Коли пiдiйшли, пробравшись крiзь заростi, ближче, побачили славнозвiсне Комсомольське. Це чимале водоймище, заросле кугою. Помiтнi кiлька плавних спускiв до води, де прилаштувалися рибалки зi своiм знаряддям. Смiття, порожнi пляшки та попiл вiд вогнищ вказують на те, що вiдпочинок тут - звична справа. Але бiля води не означае у водi, бо занадто вже щiльно вона вкрита цвiллю. Ризикнути освiжитися тут може хiба що добре <пiдiгрiтий>, а може й такий не наважиться.
Та яким же було наше здивування, коли, забравшись глибше в заростi, ми стали свiдками досить веселого вiдпочинку. I тут, i там у кущах безтурботно засiдали компанii молодих людей i не дуже. Однi знiмали втому на березi, граючи в карти, iншi <зiгрiвали душу> чаркою оковитоi, решта розважалася у водi. Дивно i водночас бридко було спостерiгати, як маленькi дiвчатка бавляться у каламутнiй, та ще й цвiлiй водi. Куди дивляться iхнi батьки? Вiдповiдь була на протилежному березi: доросла жiнка пiрнула в цю ж брудну калюжу.
Пiсля усього побаченого ми, вiдверто кажучи, жахнулися. Вода у водоймi брудна. А той факт, що Комсомольським нiхто не опiкуеться, додае ризику пiдхопити тут небажану iнфекцiю. I добре, якби це було озеро iз природною очисною системою (люди так не почистять, як це зробить матiнка-природа), але... Водойма, окрiм вищеперелiчених вад, мае ще й чимало ознак людського втручання у виглядi основноi бориспiльськоi хвороби: смiття. Вода попiд берегом озера вкрита пластиковими пляшками, стаканчиками та iншими предметами. Залишаеться лише гадати, скiльки подiбного <начиння> поховано на днi озера.
Санiтари мiста попереджають
Охопленi такими невтiшними роздумами вирушили до санепiдемстанцii. Адже саме ця установа мае контролювати подiбнi до Комсомольського озера об'екти. Роз'яснити ситуацiю взялася завiдувач вiддiленням, лiкар з комунальноi гiгiени Е.М.Грушевська:
- Наша служба опiкуеться 5-ма вiдкритими озерами мiста в тому числi й озером Комсомольське, а також пляжами району у селах Вишеньки, Процiв, Кийлiв. У цих мiсцях з березня по вересень вода, а з травня i мул беруться на аналiз. Проводимо санiтарно-хiмiчнi, мiкробiологiчнi, токсичнi дослiдження в Борисполi i щомiсяця вiдправляемо зразки води в область для проведення вiрусологiчних дослiджень. Найважливiшими вважаються мiкробiологiчнi та вiрусологiчнi дослiдження. Якщо в показниках цих дослiджень спостерiгаються вiдхилення вiд норми, то ми змушенi вимагати закриття водойми. Востанне такi аналiзи проводилися 21 червня. Результати показали, що по озеру Комсомольське згаданi показники в нормi. Вiдхилення спостерiгаються лише за санiтарно-хiмiчними показниками, а саме в пробi БПК5, яка визначае насиченiсть киснем. Але це вiдхилення незначне i е наслiдком спекотних днiв.
- Тобто, якщо наковтатися озерноi води, то вiрогiднiсть пiдчепити якусь заразу дорiвнюе нулю?
- Так, щодо кишкових iнфекцiй. Але, як вiдомо, благоустроем i очищенням водойм у нас нiхто не займаеться, тому якою буде ситуацiя хоча б наступного мiсяця, сьогоднi сказати важко.
- Пам'ятаю, кiлька рокiв тому чула, нiби у Борисполi озера закрiпленi за мiсцевими пiдприемствами, органiзацiями. Але тодi знайти хоч якiсь кiнцi в цiй справi так i не вдалося. А якi справи цього року?
- Цього року було проведено засiдання, у ходi якого озера й водойми було розподiлено мiж органiзацiями. Але чи спрацюе ця система нинi, невiдомо.
Хто ж врятуе?
Проблема серйозна, проте, якщо поглянути на неi з iншого боку, то просто дивуешся, якими безпорадними ми iнодi буваемо. Адже вирiшення поряд. Навiщо ходити далеко. Всi бачили, що поблизу Комсомольського ведеться будiвництво. Зрозумiло, що дозвiл на це було взято в мерii мiста. Тож постае питання, що завадило висунути забудовникам умову подбати про благоустрiй сусiднього озера, а не перекладати цей клопiт на вiддаленi вiд нього пiдприемства.
У нагодi може стати i досвiд столицi, де успiшно працюе ТОВ <Плесо>, яке стежить за станом пляжiв, наводить там порядок i благоустрiй. Можливо, настав час подумати про щось подiбне й на Бориспiльщинi, з тiею рiзницею, що тут дбати доведеться ще й про санiтарне очищення водойм.
Зрештою, озеро може бути передано в приватнi руки. Адже, як показуе досвiд, доки об'ект не матиме господаря, все летiтиме шкереберть. Тим бiльше, за вiдпочинок, та ще й комфортний, люди готовi платити i платити добре. Дивно, чому мiсцевим пiдприемцям i досi не спало на думку таке вигiдне капiталовкладення? Що може бути вигiднiшим, нiж створення пляжу в мiстi, де йому не буде конкуренцii?
Хоча санiтарнi норми води поки що дозволяють купатися у Комсомольському, все ж таки будьте обережнi, адже доки про пляжi в мiстi лише пишеться, вiдповiдальнiсть за стан водойми лежить на нас, вiдпочивальниках. Пам'ятаймо, вiд того, в якому станi ми залишимо мiсце вiдпочинку пiсля себе, залежить, чи розведуться там небезпечнi для здоров'я людини бактерii.
Наталiя Гузь
Я не полiтик, але всiма фiбрами своеi душi вiдчуваю, що з Украiною коiться щось дивне, мабуть, вона захворiла на страшну недугу - недугу серця. Адже ii народ, завжди вiдомий своею силою i витривалiстю, зараз просто опустив руки: не хоче боротися за свое майбутне, за краще життя, йому набридло, що <вождi>, за влучним висловом Iсаака Бабеля, <усi кажуть, що воюють за правду, й усi грабують>.
Так хочеться чесностi вiд полiтикiв, iхнього щирого прагнення до кращого майбутнього в Украiнi, вiдданоi боротьби за народ. I я всiм серцем вiрю, що в нашiй Верховнi Радi таки знайдуться люди, якi живуть Бориспiльщиною та за вищу мету ставитимуть правду в усьому, якi доведуть свою любов i вiдданiсть до рiдноi держави не лише словом, яке в них, до речi, розумне, а i конкретними справами.
: Якось на радiо у програмi про украiнську мову брав участь громадянин Японii. Я спочатку подумала, що це украiнець, така в нього була чiтка i чиста вимова. Чуете? Японцi, нiмцi, англiйцi, якi приiжджають до нас, нерiдко розмовляють нашою чарiвною мовою. А багато хто з наших зверхникiв живе i працюе в Украiнi i не знае мови своеi держави. Сором i ганьба!
У Василя Кривця е чудовий афоризм: <Вчать украiнську заморськi посли, а iгнорують домашнi осли!>. Можливо, це i грубо, але це правда, яка у будь-якому одязi - правда. Вона, кажуть у народi, не дим, очей не виiсть. Я щиро бажаю вам, нашi урядовцi, бути самостiйними i нiколи <не танцювати пiд чужу дудку> та нiколи в життi не цуратися свого народу, своеi мови, Батькiвщини. А тобi, Украiно, бажаю воскреснути, вилiкуватися вiд <аритмii> i жити новим життям. Звичайно ж, нам не можна сидiти склавши руки, нам не треба чубитися один з одним, а об'еднавши сили, трудитися до сьомого поту, щоб наша нацiя не була розпорошеною i кволою, щоб майорiли нашi прапори, щоб старшi забули про <гарне> минуле, а молодi не просто жили, а хворiли Украiною: Ми повиннi вiдродитися i повiрити в те, що й у нашiй Батькiвщинi колись буде краще життя.
Так хочеться чесностi вiд полiтикiв, iхнього щирого прагнення до кращого майбутнього в Украiнi, вiдданоi боротьби за народ. I я всiм серцем вiрю, що в нашiй Верховнi Радi таки знайдуться люди, якi живуть Бориспiльщиною та за вищу мету ставитимуть правду в усьому, якi доведуть свою любов i вiдданiсть до рiдноi держави не лише словом, яке в них, до речi, розумне, а i конкретними справами.
: Якось на радiо у програмi про украiнську мову брав участь громадянин Японii. Я спочатку подумала, що це украiнець, така в нього була чiтка i чиста вимова. Чуете? Японцi, нiмцi, англiйцi, якi приiжджають до нас, нерiдко розмовляють нашою чарiвною мовою. А багато хто з наших зверхникiв живе i працюе в Украiнi i не знае мови своеi держави. Сором i ганьба!
У Василя Кривця е чудовий афоризм: <Вчать украiнську заморськi посли, а iгнорують домашнi осли!>. Можливо, це i грубо, але це правда, яка у будь-якому одязi - правда. Вона, кажуть у народi, не дим, очей не виiсть. Я щиро бажаю вам, нашi урядовцi, бути самостiйними i нiколи <не танцювати пiд чужу дудку> та нiколи в життi не цуратися свого народу, своеi мови, Батькiвщини. А тобi, Украiно, бажаю воскреснути, вилiкуватися вiд <аритмii> i жити новим життям. Звичайно ж, нам не можна сидiти склавши руки, нам не треба чубитися один з одним, а об'еднавши сили, трудитися до сьомого поту, щоб наша нацiя не була розпорошеною i кволою, щоб майорiли нашi прапори, щоб старшi забули про <гарне> минуле, а молодi не просто жили, а хворiли Украiною: Ми повиннi вiдродитися i повiрити в те, що й у нашiй Батькiвщинi колись буде краще життя.
Iрина Кулiш
Полiтичне виховання народу полягае, насамперед, у тому, щоб навчити людей самостiйно думати про державне життя, розумiти його завдання i самостiйно дiяти в iм'я його мети. А яка ж головна мета кожноi нацii, як не виростити i виховати наступне поколiння, здорове i духовно збагачене. Кожен з нас плекае своiх дiтей, забезпечуючи iм найкращi умови для зростання та становлення. Та рiвень розвитку будь-якого суспiльства визначаеться ставленням до всiх дiтей. Усiх без винятку. Саме тому з березня 2002 року у Броварах розпочалось реформування системи роботи соцiальних служб. Як результат, створення у мiстi центру соцiально-психологiчноi реабiлiтацii дiтей <Любисток>, центру опiки дитини, кризового центру матерi i дитини та, власне, сиротинця.
До речi, досвiд Броварiв багато в чому сприймаеться, як безпрецедентний. Важливою складовою реформування системи опiки та пiклування у Броварах стало створення iнституту прийомноi сiм'i. Метою такоi дiяльностi соцiальних служб е недопущення влаштування жодноi дитини мiста в iнтернатнi заклади, а в iдеалi - повна лiквiдацiя дитячих будинкiв та iнтернатiв! До речi, загальнодержавна програма тiльки до цього йде. Зараз у Броварах уже створено 6 прийомних сiмей.
11 липня у Броварах було проведено тренiнг <Лiдерство. Партнерство. Взаемодiя.> у рамках Мiжнародного проекту <Розвиток iнтегрованих соцiальних служб для вразливих сiмей та дiтей>. Проект реалiзуеться Консорцiумом <Кожнiй дитинi> за пiдтримки та фiнансування Европейського союзу. Експерти та консультанти проекту - частi гостi та гарнi друзi броварських соцiальних працiвникiв.
<Бровари - це один з пiлотних проектiв, до участi у якому залучена уся Киiвська область. I саме у мiстах Бровари, Вишгород i Фастiв ми пробуемо реалiзувати модель у повному обсязi, тобто тут реалiзуеться модель усiх п'ятьох iнтегрованих служб: Звичайно, е вже першi позитивнi успiхи.
Якщо порiвнювати роботу з iншими пiлотними проектами, то Бровари працюють дуже впевнено, дуже правильно та злагоджено>, - зазначае консультант проекту <Кожнiй дитинi>, координатор роботи по мiсту Бровари Жанна Петручко.
Мiжвiдомча взаемодiя та злагодженiсть у дiяльностi та реагуваннi на певнi критичнi ситуацii - це досить складна справа i з теорii, i з практики. I семiнар-тренiнг, проведений у Броварах саме i був присвячений темi, як знайти оптимальнi шляхи цiеi взаемодii, як можна виробити спiльне бачення проблем, спрогнозувати можливi труднощi, що виникають на шляху реалiзацii проекту, та методи iх негайного усунення.
<Моя мiсiя - подивитися, як iде робота у рамках проекту <Тасiс> та благодiйноi органiзацii <Кожнiй дитинi>. Дуже приемно бачити, з якою вiддачею працюють броварськi соцiальнi працiвники. Я був у всiх пiлотних районах, але Бровари - це найкраще з того, що я бачив >, - подiлився враженнями вiд перебування у Броварах мiжнародний експерт iз питань упровадження i роботи соцiальних служб проекту Европейського союзу <Розвиток iнтегрованих соцiальних служб для вразливих сiмей та дiтей> Гевiн Свон.
До речi, досвiд Броварiв багато в чому сприймаеться, як безпрецедентний. Важливою складовою реформування системи опiки та пiклування у Броварах стало створення iнституту прийомноi сiм'i. Метою такоi дiяльностi соцiальних служб е недопущення влаштування жодноi дитини мiста в iнтернатнi заклади, а в iдеалi - повна лiквiдацiя дитячих будинкiв та iнтернатiв! До речi, загальнодержавна програма тiльки до цього йде. Зараз у Броварах уже створено 6 прийомних сiмей.
11 липня у Броварах було проведено тренiнг <Лiдерство. Партнерство. Взаемодiя.> у рамках Мiжнародного проекту <Розвиток iнтегрованих соцiальних служб для вразливих сiмей та дiтей>. Проект реалiзуеться Консорцiумом <Кожнiй дитинi> за пiдтримки та фiнансування Европейського союзу. Експерти та консультанти проекту - частi гостi та гарнi друзi броварських соцiальних працiвникiв.
<Бровари - це один з пiлотних проектiв, до участi у якому залучена уся Киiвська область. I саме у мiстах Бровари, Вишгород i Фастiв ми пробуемо реалiзувати модель у повному обсязi, тобто тут реалiзуеться модель усiх п'ятьох iнтегрованих служб: Звичайно, е вже першi позитивнi успiхи.
Якщо порiвнювати роботу з iншими пiлотними проектами, то Бровари працюють дуже впевнено, дуже правильно та злагоджено>, - зазначае консультант проекту <Кожнiй дитинi>, координатор роботи по мiсту Бровари Жанна Петручко.
Мiжвiдомча взаемодiя та злагодженiсть у дiяльностi та реагуваннi на певнi критичнi ситуацii - це досить складна справа i з теорii, i з практики. I семiнар-тренiнг, проведений у Броварах саме i був присвячений темi, як знайти оптимальнi шляхи цiеi взаемодii, як можна виробити спiльне бачення проблем, спрогнозувати можливi труднощi, що виникають на шляху реалiзацii проекту, та методи iх негайного усунення.
<Моя мiсiя - подивитися, як iде робота у рамках проекту <Тасiс> та благодiйноi органiзацii <Кожнiй дитинi>. Дуже приемно бачити, з якою вiддачею працюють броварськi соцiальнi працiвники. Я був у всiх пiлотних районах, але Бровари - це найкраще з того, що я бачив >, - подiлився враженнями вiд перебування у Броварах мiжнародний експерт iз питань упровадження i роботи соцiальних служб проекту Европейського союзу <Розвиток iнтегрованих соцiальних служб для вразливих сiмей та дiтей> Гевiн Свон.
припинити користуватися мiським транспортом>
Катрiна Некреча
<Менi подобаеться спiвати, обожнюю гастролювати у рiзних краiнах та вiдвiдувати цiкавi мiсця. Подобаеться, коли мене впiзнають i прислухаються. Я обожнюю свою професiю з усiма ii складовими: безкiнечними подорожами, недосипанням i постiйною вiдсутнiстю вiльного часу. Я зробив свiй вибiр. I нi про що не шкодую!> - вiдверто зiзнаеться Олександр Панайотов, срiбний призер конкурсу <Народний артист>.
Про себе говорить коротко: <Енергiйний, уважний>. Iз грецькоi мови <панайотов> перекладаеться як <божественний>. Iншого не дано. Подейкують, начебто Олександр нетрадицiйноi орiентацii. Сам спiвак заперечувати чутки не намагаеться, каже, що любить дiвчат, а плiтки безглуздо зупиняти, тим паче, виправдовуючись.
- Одного ранку, пiсля закiнчення проекту <Народний артист>, ти прокинувся зiркою:
- Знаете, нiколи не вiрив у те, що от людину нiхто не знав, а якось уранцi вона прокидаеться знаменитою. З часом переконався у тому, що це можливо. Все сталося раптово: я вийшов на вулицю i вiдчув на собi величезну увагу перехожих. Тож довелося припинити користуватися мiським транспортом...
- А з чого усе почалося?
- Моi батьки - звичайнi люди. Мое бажання займатися музикою пiдтримали всi. Я пiшов до музичноi школи. Потiм познайомився iз запорiзькими музикантами i: почалося! Створювали групи, виступали в клубах. Потiм я почав брати участь у рiзних конкурсах, де, до речi, займав лише першi мiсця. А згодом я представляв Украiну в Болгарii, Нiмеччинi, Латвii. Якось побачив об'яву на кастинг проекту <Народний артист> у Москвi, i на позиченi грошi придбав квиток.
- Ти змiнився пiсля участi у конкурсi такого високого рiвня?
- Якщо ви про <зiркову хворобу>, то це я пережив ще у часи хлопчачого максималiзму, коли переiхав iз Запорiжжя до Киева. Це була своерiдна захисна реакцiя вiд нових людей i знайомств, якi закрутилися навколо мене. Тепер я це розумiю.
- Чим, окрiм випуску платiвки, займаешся? Вiдпочинок, хобi, якiсь заняття для душi...
- Вдома у мене е своя мiнi-студiя. Тож я пишу пiснi, вiршi. Щоправда, продюсерам не подобаються моi твори. Крiм того, вечорами я працюю над написанням книги. Це буде фiлософсько-художнiй твiр, написаний iз мого власного досвiду. Думаете, який може у мене бути досвiд? Який не який, а е. Думаю, ця книга буде до вподоби не тiльки моiм прихильникам. Точно знаю, люди здивуються, коли прочитають ii.
- Заiнтригував! Про що твоя книга?
- Книга про деякi закони життя, про якi люди забувають. Зараз усi злi та жадiбнi, один одного обманюють. А головний герой - молодий хлопець - намагаеться вiдкрити всiм очi, нагадати про Бога, про дружбу та честь:
- I давно ти почав писати?
- З дитинства. Завжди вигадував заплутанi й незвичайнi сюжети. Для своеi новоi книги вже шукаю видавництво, думаю, книга буде видана восени.
- З нетерпiнням чекаемо виходу твоеi книги. Бажаемо натхнення i любовi!
- Дякую!
Про себе говорить коротко: <Енергiйний, уважний>. Iз грецькоi мови <панайотов> перекладаеться як <божественний>. Iншого не дано. Подейкують, начебто Олександр нетрадицiйноi орiентацii. Сам спiвак заперечувати чутки не намагаеться, каже, що любить дiвчат, а плiтки безглуздо зупиняти, тим паче, виправдовуючись.
- Одного ранку, пiсля закiнчення проекту <Народний артист>, ти прокинувся зiркою:
- Знаете, нiколи не вiрив у те, що от людину нiхто не знав, а якось уранцi вона прокидаеться знаменитою. З часом переконався у тому, що це можливо. Все сталося раптово: я вийшов на вулицю i вiдчув на собi величезну увагу перехожих. Тож довелося припинити користуватися мiським транспортом...
- А з чого усе почалося?
- Моi батьки - звичайнi люди. Мое бажання займатися музикою пiдтримали всi. Я пiшов до музичноi школи. Потiм познайомився iз запорiзькими музикантами i: почалося! Створювали групи, виступали в клубах. Потiм я почав брати участь у рiзних конкурсах, де, до речi, займав лише першi мiсця. А згодом я представляв Украiну в Болгарii, Нiмеччинi, Латвii. Якось побачив об'яву на кастинг проекту <Народний артист> у Москвi, i на позиченi грошi придбав квиток.
- Ти змiнився пiсля участi у конкурсi такого високого рiвня?
- Якщо ви про <зiркову хворобу>, то це я пережив ще у часи хлопчачого максималiзму, коли переiхав iз Запорiжжя до Киева. Це була своерiдна захисна реакцiя вiд нових людей i знайомств, якi закрутилися навколо мене. Тепер я це розумiю.
- Чим, окрiм випуску платiвки, займаешся? Вiдпочинок, хобi, якiсь заняття для душi...
- Вдома у мене е своя мiнi-студiя. Тож я пишу пiснi, вiршi. Щоправда, продюсерам не подобаються моi твори. Крiм того, вечорами я працюю над написанням книги. Це буде фiлософсько-художнiй твiр, написаний iз мого власного досвiду. Думаете, який може у мене бути досвiд? Який не який, а е. Думаю, ця книга буде до вподоби не тiльки моiм прихильникам. Точно знаю, люди здивуються, коли прочитають ii.
- Заiнтригував! Про що твоя книга?
- Книга про деякi закони життя, про якi люди забувають. Зараз усi злi та жадiбнi, один одного обманюють. А головний герой - молодий хлопець - намагаеться вiдкрити всiм очi, нагадати про Бога, про дружбу та честь:
- I давно ти почав писати?
- З дитинства. Завжди вигадував заплутанi й незвичайнi сюжети. Для своеi новоi книги вже шукаю видавництво, думаю, книга буде видана восени.
- З нетерпiнням чекаемо виходу твоеi книги. Бажаемо натхнення i любовi!
- Дякую!
