24-30 серпня 2006 року

Минуло майже пiвроку вiдтодi, як свiдомi бориспiльцi, виявивши свою волю, обрали нового мера та дещо поновили ряди депутатiв мiськоi ради. Тож, мабуть, е сенс пiдбити деякi пiдсумки роботи, виконаноi останнiм часом. Та оскiльки до своiх обов'язкiв нова влада в мiстi приступила лише близько чотирьох мiсяцiв тому, то й вiдлiк робитимемо саме вiдтодi. Звичайно, для того, аби говорити про вагомi зрушення в життi мiста, цього часу недостатньо. А от щоб закласти для них, так би мовити, гарний фундамент...
З'ясовувати, чи помiтили змiни або тенденцii до змiн мешканцi Борисполя, ми попрямували у центр мiста.

---

Свiтовий класик у своему <Фаустi> писав, що <люди гинуть за метал> : Ми ж розповiмо не заради чого, а через що гинуть нашi люди. Йтиметься не про стрiлянину чи манiяка-убивцю, а про банальнi пожежi.
За статистикою, за 7 мiсяцiв 2006 року у мiстi Бровари та Броварському районi на пожежах загинуло 10 осiб. У 2005 роцi було 6 жертв.
Серед основних причин виникнення пожеж е такi: несправнiсть електрогосподарства - 35 випадкiв; необережне поводження з вогнем - 16; несправнiсть приладiв опалення - 13; пiдпали - 12; розряд блискавки - 2; пустощi - 2.
Що горить, чому горить i як усе це гаситься? З цими питаннями ми звернулися до начальника ДПН Броварського управлiння, пiдполковника М.М.Семинога.
- Найбiльше пожеж через пiдпали стаеться у селах Броварського району та у приватному секторi мiста. Також до негативних наслiдкiв призводить абсолютна безвiдповiдальнiсть мешканцiв стосовно елементарноi безпеки: хтось забув загасити цигарку i заснув, десь дiти гралися iз сiрниками...
Приклад iз дитячими пустощами навiв старший iнспектор ДПН Броварського управлiння, капiтан Ю.В. Богданович, який виiжджав 26.07.06 на мiсце пожежi пiсля отримання сигналу о 16 год. 36 хв. Загорання сталося на 8-му поверсi. Мешканцiв пiд'iзду через велику задимленiсть довелося евакуювати. Вогонь вдалося загасити. Як з'ясувалося, у винуватцiв пожежi уся сiм'я була вдома. А це мама з татом, бабуся, дiдусь i 3 дiток. Але коли всi дорослi члени сiм'i вiдпочивали, то 5-рiчний Володя , нудьгуючи, почав гратися iз сiрниками i пiдпалив диван. Ця забавка ледве не коштувала життя його рiдним...
- На жаль, статистика безрадiсна, - продовжуе М.М.Семиног. - Коли порiвнювати iз 2005 роком, то кiлькiсть пожеж збiльшилася, а отже, збiльшились i збитки та кiлькiсть загиблих. 2006 рiк принiс мiсту та району 80 пожеж, якi завдали збиткiв на суму 164090 грн.
Але пожежники працюють на совiсть: ними врятовано 11 осiб, а майна - на 9011000 грн.
Ця структура належить до Мiнiстерства iз надзвичайних ситуацiй. Тобто вона не е мунiципальною. Але це не означае, що ставлення ii працiвникiв до своiх обов'язкiв iнше. Навпаки, готовнiсть N1.
- Чи iснуе закрiплення дiлянок мiста за тим чи iншим iнспектором i його бригадою?
- Нiякого подiлу (на штаб охорони здоров'я чи iнших комунальних служб) немае. Коли надходить сигнал про пожежу, то негайно виiжджають всi, хто в цей час вiльний.
- Якi заходи проводяться з метою профiлактики пожеж?
- Ми проводимо планову перевiрку протипожежноi безпеки на об'ектах. Але було б непогано, якби ЗМI також брали участь у подiбних заходах. Дуже добре, що <Вiстi> зацiкавила ця тема. Погодьтесь, якщо на шпальтах газет, в телеефiрi буде iнформацiя-попередження про страшнi наслiдки пожеж, то багатьох iнцидентiв iз вогнем вдасться уникнути.
- Скiльки у вас працюе пожежникiв i якi критерii пiдбору кадрiв?
- Штат налiчуе 130 осiб, а це 3 пiдроздiли. Також цiлодобово працюють 4 диспетчери. Основна умова зарахування до нас - служба в армii. Звичайно ж, гарна фiзична пiдготовка, миттева реакцiя, умiння зосередитись, прийняти правильне рiшення. Адже багато залежить вiд того, як працiвник поводиться у екстремальних ситуацiях.
- Де готують пожежникiв i чи приймають жiнок на таку службу?
- В Украiнi е спецiальнi вищi навчальнi заклади, де готують фахiвцiв iз пожежноi безпеки. Щодо представниць прекрасноi статi, то нiяких обмежень немае, але жiнка повинна мати професiйнi навички нарiвнi iз чоловiками. Як вiдомо, iз вогнем не жартують. Не додумайтеся жартувати по телефону <01>. У правилах прийому повiдомлень у пiдроздiлах МНС Украiни про пожежi i злочини, пов'язанi з ними, зокрема, зазначаеться: <1. Заяви, повiдомлення та iнша iнформацiя приймаються цiлодобово черговими пiдроздiлу. 2. За хибну iнформацiю - вiдповiдальнiсть вiдповiдно до Закону...>
Тож краще i подумки не бажати: <Гори воно синiм полум'ям>:

---

Як на мене, то бориспiльцi схвально поставилися до факту призначення директором Державного мiжнародного аеропорту <Бориспiль> (ДМА) iхнього земляка Андрiя Миколайовича Мазура. Бориспiль уже неможливо уявити без головноi повiтряноi гаванi Украiни.
Напередоднi професiйного свята - Дня авiацii Украiни кореспондент <Вiстей> зустрiвся з Андрiем Мазуром.
- Скiльки мешканцiв Борисполя i сiл району безпосередньо працюють у ДМА?
- Всього у штатi пiдприемства працюють понад 3600 чоловiк, з них бiльше половини - мiсцевi жителi. Влiтку, коли пасажиропотiк рiзко збiльшуеться, приймаемо додатково на сезонну роботу вантажникiв.
- Яка середньомiсячна зарплата працiвникiв пiдприемства?
- 2,5 тисячi гривень. У недалекому майбутньому плануеться пiдвищення ii найменш оплачуваним нинi працiвникам.
- Звичайно, зв'язки ДМА зi столицею дуже тiснi. А чи е ниточки, якi тягнуться й до Борисполя? Чи е проблеми у стосунках з мiською i районною владою?
- ДМА <Бориспiль> - найбiльший платник податкiв до бориспiльського мiського бюджету. Я, як член мiськвиконкому, добре поiнформований про стан справ у Борисполi. Допомагаемо мiсту вирiшувати певнi проблеми. Думаю, що в майбутньому налагодимо ще тiснiший зв'язок. Потрiбно збiльшити допомогу мiсту технiкою, спецтранспортом, зробити системними шефськi стосунки зi школами, дитсадками...
Жодних iстотних проблем у взаемовiдносинах iз мiською i районною владами немае.
- З якими краiнами свiту зв'язаний ДМА <Бориспiль>?
- Практично з усiма розвинутими краiнами на всiх континентах.
- Якi перспективи аеропорту на найближчi п'ять рокiв?
- За рахунок японського кредиту маемо намiр збудувати термiнал . Його iнфраструктура буде суперсучасною. Вiдкриються новi паркiнги, готель. Значно збiльшиться пропускна здатнiсть аеропорту. Тож обов'язково збiльшиться i кiлькiсть робочих мiсць для бориспiльцiв. Нинi займаемося проектуванням вiдкритих автостоянок, i пiсля закiнчення iх будiвництва на привокзальнiй площi такого накопичення автомобiлiв, як зараз, уже не буде.
- Що буде iз залом офiцiйних делегацiй?
- Незабаром ми перенесемо його ближче до 35 кiлометру. Цим розв'яжеться питання лiтерних рейсiв, адже територiя ЗОД - це режимний об'ект. Водночас звiльнений простiр дозволить збiльшити пропускну здатнiсть термiналу . Покращиться i якiсть сервiсу для працiвникiв авiакомпанiй та пасажирiв.
- Як нинi складаються стосунки ДМА з авiакомпанiею <Аеросвiт>, яка претендуе на частину земель ДМА?
- Спiрнi питання вирiшуються за столом переговорiв. Судова тяганина вже всiм набридла. Але якщо не вдасться знайти спiльноi мови з протилежною стороною, то все-таки доведеться судитись i потiм виконувати рiшення Фемiди. Я за те, щоб землi належали державi, i ДМА <Бориспiль>, як державне пiдприемство, розвивався комплексно.
- Скоро ваше професiйне свято - День авiацii. Вiтаемо Вас, Андрiю Миколайовичу, i весь ваш колектив. Як аеропорт вiдзначить свято?
- Дякую. Користуючись нагодою, я також хочу привiтати всiх своiх землякiв, якi працюють в авiацii, зi святом. Для працiвникiв аеропорту ми плануемо провести урочистостi в портовому клубi. Людям, що працюють у Борисполi понад пiвроку, адмiнiстрацiя видiлила додаткову премiю, i нашi працiвники вiльнi у виборi, як вiдзначити цей день.

I що ми за народ такий? Це генiальне запитання патрiота Украiни Володимира Яворiвського мiстить водночас i вiдповiдь: такий, який е. Майже те, що сказав хитрий лис Кравчук: <Маемо те, що маемо>. У черговий раз ми, украiнцi, отримуемо дулю пiд носа пiсля того, як щось спробуемо зробити задля своеi незалежностi й благополуччя, як це зробили багато народiв свiту.
I що ми за народ такий, який сам себе називае хохлами, де патологiчна зрада й продажнiсть керiвноi елiти вже прижилися в тiньових закутках iхнiх <великомудрих> голiв.
I що ми за народ такий, який не змiг чи полiнувався вибороти для себе власну державу, волю й долю? Лише за останнi 20 рокiв ми тричi втрачали реальний шанс стати справдi Украiнською Державою.
Незалежнiсть, за яку протягом столiть мiльйони украiнцiв поклали голови в кривавих боях, тюремних казематах, звалилася на нашi плечi майже мирно 1991 року, коли комунiсти з переляку, рятуючи своi животи й сiдницi, проголосували за незалежнiсть од ельцинськоi антикомунiстичноi Росii. Вирiшального дня - 24 серпня нацiонал-демократи з Народноi Ради зробили фатальну помилку, коли не наполягли, щоб за Акт про незалежнiсть було проголосовано пакетом, тобто окрiм заборони компартii, активного спiвучасника ГКЧП, провести достроковi вибори до Верховноi Ради вже незалежноi Украiни. I якби такi вибори вiдбулися, то влада в Украiнi стала б справдi украiнською, й украiнська держава не зазнала б такоi руйнацii, якоi завдав iй екс-секретар ЦК КПУ Кравчук зi своiм багатотисячним комунiстичним партактивом, який, як i ранiше, залишився у своiх кабiнетах i який трохи потiснили кiлька процентiв рухiвцiв, що згодом дало можливiсть обивателям розпочати крик: <Спасiбо Руху за разруху!> Хоча до тiеi розрухи Рух не мав жодного стосунку. Як керували компартiйнi номенклатурники, так вони пiд iншою назвою й далi творили ту саму розруху. Шанс, що тодi дала iсторiя, було втрачено.
2002 рiк. Повна перемога Вiктора Ющенка й <Нашоi Украiни>, НРУ, iнших патрiотичних сил на виборах до Верховноi Ради. Залишилося лише домовитися, узгодити, пiти на компромiс з деякими бiльш-менш порядними полiтичними силами i взяти владу у своi руки. Так нi. Тузалися, гризлися. Внаслiдок чого кучмiзм лиш укрiпив позицii, посадивши у крiсло свого ставленика Литвина, обабiч якого сiли комунiст Мартинюк i об'еднаний соцiал-демократ Зiнченко. Украiна знову була приречена на чотири роки стагнацii.
Потiм був Майдан. Але врештi-решт лiдери помаранчевих продали мiльйони людей, якi iх пiдняли до вершин влади, прогавили полiтичний момент, помiняли своi обiцянки на демагогiю, проковтнули всi брутальнi образи, одним словом - про...ли революцiю. Дожилися до <п'ятого унiверсалу>. Цього разу з регiоналами Януковича.
Ми знаемо з iсторii, як тяжко давалися першi чотири унiверсали Центральноi Ради пiсля жовтневого перевороту 1917 року. Тодi теж незалежнiсть i майбутне держави були в руках украiнцiв. На жаль, наш нацiональний герой Симон Петлюра i його оточення не скористалися шансом, даним iсторiею, i розпустили 300 тисяч украiнських солдатiв колишньоi росiйськоi царськоi армii по iхнiх селянських домiвках, куди згодом кинулися посланi Троцьким комунiстичнi агiтатори. У результатi Украiнська держава залишилася без вiйська, а 300 молодих героiв Крутiв не змогли закрити своiми тiлами нашу Батькiвщину вiд московсько-бiльшовицьких полчищ, якi згодом майже дощенту спалили й Бориспiль, убивши сотнi його мешканцiв.
I що ми за народ такий? Ще три столiття тому могли позитивно для нас вплинути на хiд iсторii. Згадаймо, як 1618 року козацька армiя пiд проводом гетьмана Сагайдачного оточила Москву й стояла в межах ii теперiшнього центру перед Арбатськими воротами, за якими тремтiли вороги Украiни протягом усiеi ii iсторii: московськi бояри, царi, дворяни, помiщики. Залишалося зробити один вирiшальний удар - i iмперiя зла, цiлком можливо, якщо не впала б остаточно, то хоча б притамувала своi завойовницькi апетити, зокрема й стосовно Украiни.
I чим вони купили украiнське вiйсько та його гетьмана, який перебував у союзi з польським королем i вже майже поставив московитiв на колiна? Та тим, що з боку Москви пообiцяли украiнцям пiдтримку православноi релiгii в Украiнi на противагу польському католицизму. Наша украiнська шляхта <клюнула>, поплатившись за це через декiлька десяткiв рокiв рiками украiнськоi кровi, пролитоi московськими сокирами пiсля так званоi Переяславськоi ради.
Пiсля тiеi <переяславщини> до остаточного поневолення Украiни московитами у нашого народу ще був реальний шанс визволитися з <братерських> клешнiв. У червнi 1659 року украiнська армiя, очолювана гетьманом Iваном Виговським, пiд Конотопом дощенту знищила всю стотисячну московську армiю, яка вдерлася до лiвобережноi Украiни. У вирiшальнiй битвi на рiчцi Соснiвцi московити втратили понад 30 тисяч убитими й тисячi полонених, серед них було чимало <крутих> бояр, полководцiв, яких козаки вiддали як трофей своiм союзникам - кримським татарам. У Москвi в той час, дiзнавшися, що армiя знищена й Украiна через мiсяць вiзьме Москву, молилися, молилися i ще раз молилися Господу Богу. Шлях до лiквiдацii московського зла для украiнцiв був вiдкритий. Але, як завжди -- й потiм iсторiя це пiдтвердила - у станi украiнськоi старшини розпочалися сварки, заколоти, й похiд до Москви не вiдбувся. Гетьмана Виговського фактично вбили своi ж, козацькi <побратими> на чолi з таемним московським ставлеником серед старшинськоi опозицii I.Безпалим. Оговтавшися через кiлька рокiв, московити прийшли на Украiну з новонабраним багатотисячним вiйськом i потопили ii в кровi, помстившися за Конотоп.
Так московське владарювання над нашим народом тривало до 2004 року, коли з'явилася надiя, що цьому буде покладено край. Але...
На фото: цi фото зробленi 23 серпня 1991 року на даху ЦК Компартii Украiни (нинi там на вул. Банковiй адмiнiстрацiя Президента)

Бориспiль i Бориспiльщину захоплюе амброзiя - карантинна рослина, пилок якоi е сильним алергеном. Схоже, розпочала вона свiй наступ на мiсто вiд залiзницi, але сьогоднi цю рослину можна побачити i в рiзних районах Борисполя, i на полях навколишнiх сiл. Розповiдали про великi заростi амброзii вздовж залiзничного полотна. Помiчено ii у дворах багатоповерхiвок, господарюе рослина i поблизу мiського смiттезвалища.
Ареалом розповсюдження амброзii можуть бути пустирi, де не викошуються бур'яни, незасiянi поля. На жаль, звичайне косiння не завжди дае позитивний результат. Iз стебла, що залишилося, вiдростають новi квiтковi стрiлки. Рослину потрiбно або вирвати з коренем, або зрiзати при землi.
Навряд чи працiвники ЖЕКiв та комунальники зможуть самотужки впоратися з цiею напастю. Але поки рослина ще тiльки починае цвiсти, ii наступ можна зупинити.
Про територii, де помiчено амброзiю, жителi Борисполя можуть iнформувати своi ЖЕКи, а також зателефонувати до мiськвиконкому за номером 6-11-52.