У ходi випробувань Пiвнiчна Корея здiйснила запуск трьох ракет середньоi дальностi. Про це повiдомив генеральний секретар кабiнету мiнiстрiв Японii Синдзо Абе на прес-конференцii, яка пройшла у Токiо.
<Усi ракети впали в Японському морi i не завдали шкоди Японii>, - наголосив секретар.
За його словами, усi силовi i полiтичнi органи Японii спiльно з американськими колегами з'ясовують подробицi пiвнiчнокорейських випробувань i заходiв, яких потрiбно вжити.
Наприкiнцi червня президент США Джордж Буш i прем'ер-мiнiстр Японii Дзюнiтiро Коiдзумi попереджали Пхеньян про неприпустимiсть проведення випробувань балiстичних ракет далекого радiусу дii, причому, керiвник Сполучених Штатiв навiть погрожував Пiвнiчнiй Кореi <рiшучими кроками у вiдповiдь> у разi проведення подiбних випробувань, а японська влада офiцiйно заявила про намiр запровадити в цьому випадку проти КНДР економiчнi санкцii.

---

В.Ульянченко повiдомила, що вона приступила до виконання своiх обов'язкiв як голова Киiвськоi обласноi державноi адмiнiстрацii вiдповiдно до Указу Президента Украiни. В.Ульянченко сказала, що ii офiцiйне представлення як голови КОДА вiдбудеться найближчим часом на зборах активу областi.
<Я виконую своi обов'язки як голова КОДА. Е Указ Президента про мое призначення, вiн дiе, i я перебуваю у цьому примiщеннi згiдно з Указом>, - сказала вона.
В.Ульянченко також повiдомила, що провела нараду iз заступниками голови КОДА, начальниками управлiнь. Вона не призначатиме нових заступникiв голови КОДА, доки не закiнчаться судовi розгляди позову Е.Жовтяка щодо його поновлення на роботi.
Вiдповiдаючи на запитання про обставини свого входження до кабiнету голови КОДА, В.Ульянченко сказала, що не займалася зламом дверей, але коли прийшла, то ключiв у адмiнiстрацii не знайшлося. За ii словами, <були викликанi слюсарi, i вона зайшла уже до вiдчиненого кабiнету>.
В.Ульянченко зазначила, що вона звiльнить посаду голови Киiвськоi обласноi державноi адмiнiстрацii, якщо буде Указ Президента про поновлення Е.Жовтяка на роботi або вiдповiдне рiшення виконавчоi служби.
<Я поважаю його право вiдстоювати свою посаду. Коли пана Жовтяка буде вiдновлено на посадi згiдно iз законом, коли буде видано Указ про його поновлення, я поважатиму рiшення Президента. Я не буду звертатися до суду>, - сказала вона.

Колишнiй губернатор Киiвськоi областi Анатолiй Засуха нинi працюе заступником губернатора Московськоi областi Бориса Громова.
Цю iнформацiю пiдтвердила виданню <Комерсант-Украiна> дружина колишнього губернатора, народний депутат Тетяна Засуха. <Як тiльки чоловiк з'явився у Москвi, вiн став працювати заступником у свого старого друга Бориса Громова>, - заявила Засуха. Вона вiдзначила, що ii чоловiк поки що не брав громадянства Росiйськоi Федерацii i продовжуе залишатися громадянином Украiни.
У той же час прес-секретар губернатора Московськоi областi Андрiй Барковський категорично спростував iнформацiю про працевлаштування колишнього губернатора Киiвськоi областi. <Я офiцiйно заявляю, що нiякого Засухи серед заступникiв пана Громова немае>,- сказав Барковський.
Вiн повiдомив, що призначення заступникiв Бориса Громова знаходиться в компетенцii Московськоi обласноi думи, i губернатор навiть не виносив на ii розгляд кандидатуру пана Засухи.
На iнформацiю про можливе мiсцезнаходження Засухи в МВС вiдреагували спокiйно. У прес-службi мiнiстерства дали зрозумiти, що пiсля того, як екс-губернатор був знятий з облiку Iнтерполу, його доля МВС не цiкавить.

Кабiнет Мiнiстрiв Украiни призначив головою наглядовоi ради НАК <Нафтогаз Украiни> Олексiя Iвченка. Його призначено постановою уряду.
Нагадаемо, О.Iвченко сьогоднi е народним депутатом вiд блоку <Наша Украiна>. Разом iз тим Конституцiя забороняе депутатам входити до складу керiвного органу або наглядовоi ради пiдприемства чи органiзацii.
11 травня 2006 року Кабмiн задовольнив заяву О.Iвченка й прийняв вiдповiдну постанову про звiльнення його з посади голови правлiння НАК <Нафтогаз Украiни> у зв'язку з його обранням народним депутатом Украiни.
О.Iвченко був головою правлiння НАК <Нафтогаз Украiни> з березня 2005 року.

Чергова, третя сесiя V скликанння Бориспiльськоi мiськоi ради, яка проходила 29 червня, розпочалася з урочистоi частини: депутатам було вручено постiйнi посвiдчення i депутатськi нагруднi значки. На жаль, це був один iз небагатьох моментiв першого пленарного засiдання (з огляду на велику кiлькiсть питань, депутати вiдразу визначились, що 6 липня вiдбудеться друге засiдання), коли у сесiйнiй залi тривала злагоджена оперативна робота. Очевидно, вiдчуваеться брак депутатського досвiду. А ще помiтним було прагнення виступаючих продемонструвати найкращi намiри своеi полiтичноi сили та важливiсть власноi участi у дiяльностi депутатського корпусу. Як iнакше можна пояснити бурхливi дебати з питань, що загалом не викликають принципових заперечень.
Дружно було пiдтримано депутатами питання <Про затвердження вiдсоткiв вiд нормативноi грошовоi оцiнки земельних дiлянок для встановлення розмiрiв орендноi плати у межах мiста Борисполя>. Згiдно iз цим рiшенням, орендна плата за користування землею значно пiдвищуеться. Напевно, це сприятиме наповненню мiського бюджету. Але наскiльки боляче воно вдарить по пiдприемствах, якi дiють на орендованiй землi, можна уявити.
На диво проблематичним виявилося питання <Про призупинення розгляду заяв громадян щодо видiлення земельних дiлянок пiд будiвництво iндивiдуальних житлових будинкiв у межах мiста> до затвердження Генерального плану розвитку Борисполя. Такий крок виправданий i загалом безболiсний. Адже рiшенням однiеi iз сесiй попереднього скликання до проведення повноi iнвентаризацii видiлених земель, дiлянки поки що надаються тiльки на землях батькiв. Пiд час попереднього обговорення питання на депутатськiй комiсii було домовлено, що для юридичних осiб на цей перiод дiятиме окрема процедура розгляду. Чому це рiшення профiльноi комiсii не отримало пiдтримки самоi комiсii у сесiйнiй залi, зрозумiти важко. Але в результатi депутати розглянули тiльки два десятка питань. А iх близько сотнi.
Вiдклали депутати i одне додаткове питання порядку денного. Його було термiново винесено на розгляд депутатiв у зв'язку iз надзвичайною ситуацiею iз пiдтопленням, яка виникла на дiлянцi, обмеженiй вулицями Дзержинського, Косiора, Франка. Там розпочалося будiвництво першоi черги житлового масиву, яке проводить будiвельна компанiя <Цитадель>. Виявилося, що для усунення загрози пiдтоплення сусiднiх приватних осель, компанii необхiдно проводити роботи на землях, якi ще не вiдведенi iй у оренду. Саме тому вони вирiшили термiново розпочати оформлення оренди територii, на якiй плануеться друга черга будiвництва. Хотiли якнайшвидше розпочати роботи, тому i спробували прискорити проходження питання через сесiйну залу. Генеральний директор <Цитаделi> Вадим Леонiдович Поданев навiть своею емоцiйною промовою не зумiв переконати мiських депутатiв у важливостi термiнового вирiшення цього питання. Найважливiшим виявився момент, що рiшення не обговорювалося на вiдповiднiй депутатськiй комiсii. Добре, що <Цитадель> мае трохи часу до другого пленарного засiдання, i е надiя, що не доведеться очiкувати до наступноi сесii. Адже погода своiх примх iз комiсiями не узгоджуе.
З досвiду висвiтлення сесiйних засiдань знаю, що такi проблеми поставатимуть перед депутатами неодноразово. Чи варто наполягати на дотриманнi букв i норм, якщо на iншiй шальцi терезiв добробут людей? Адже оперативне вирiшення нестандартних ситуацiй лише додасть авторитету депутатському корпусу.
Хочеться, щоб депутати пам'ятали, що iм працювати разом не один рiк. I щоб дiйсно принести користь Борисполю, потрiбно вмiти знаходити компромiси заради людей, якi iх обирали.

<Вiстi> неодноразово писали гострi матерiали про розпродаж, передачу, захоплення найдорожчих земель в Украiнi мiж Киевом i Борисполем. Влада всiх рiвнiв не вирiшила це питання й сьогоднi. В результатi постраждали пайовики села Велика Олександрiвка. П'ять рокiв тривае тяганина щодо земельного питання. Терпiння селян луснуло, i вони у кiлькостi приблизно 80 осiб прибули до Бориспiльського мiськрайвiддiлу мiлiцii, де, на iхню думку, осiли документи по цiй справi. Разом iз ними прибули кiлька телезнiмальних груп.
Пiд час акцii було спалено опудало людини, яке, вочевидь, вважалося символом зла. Бориспiльськi пожежники були попередженi про можливий iнцидент iз вогнем. У листiвках, якi лiдери демонстрантiв роздавали людям, зокрема й кореспондентовi <Вiстей>, написано:
<:Ми помiтили, що поля, де згiдно з актами мае бути наша земля, охороняе военiзована охорона з собаками, i нам вiдомо, що наша земля без нас i засiваеться, i продаеться:
Наша вимога: негайно повернути державнi акти власникам, прiзвища яких вказанi на актах. У випадку подальшого iгнорування нашоi вимоги ми вдамося до крайнiх заходiв, у тому числi й спалення. На виконання вимоги вiдводимо три доби. Час пiшов.>
За цим фактом порушена нова кримiнальна справа.
Вiдправлено лист манiфестантiв начальнику Бориспiльського мiськрайвiддiлу мiлiцii i копii Бориспiльському мiжрайонному прокурору, Президенту Украiни, Генпрокурору, Мiнiстру внутрiшнiх справ.

За версiею украiнського журналу <Кореспондент> народний депутат iз фракцii Партii регiонiв, найбiльший акцiонер ЗАТ <Систем Кепiтал Менеджмент> Ренат Ахметов очолив список найбагатших украiнцiв.
Багатство Ахметова оцiнюеться в 11 млрд. 800 млн. доларiв, передае .
Його капiтал втричi перевищуе вартiсть активiв у металургii та мас-медiа глави корпорацii Вiктора Пiнчука, який зайняв другий рядок у списку iз капiталом у 3 млрд. 700 млн. доларiв.
Третю позицiю займае спiввласник групи <Приват> Iгор Коломойський, його капiтал складае 2 млрд. 800 млн. доларiв.
Наступним е його партнер по бiзнесу Геннадiй Боголюбов (2 млрд. 400 млн. доларiв).
Замикае першу п'ятiрку найбагатших людей краiни 32-рiчний народний депутат фракцii БЮТ, акцiонер компанiй у сферi фiнансiв, залiзорудноi промисловостi й машинобудування Костянтин Жеваго (1 млрд. 900 млн. доларiв).
Далi у рейтингу йдуть головнi акцiонери Сергiй Тарута та Вiталiй Гадук - по 1 млрд. 700 млн. доларiв.
На восьмiй позицii спiввласник компанii <РосУкрЕнерго> Дмитро Фiрташ (1 млрд. 400 млн. доларiв), на дев'ятiй - бiзнесмен, який мае iнтереси у сферi фiнансiв, нафти й газу i феросплавiв Олексiй Мартинов (1 млрд. 400 млн. доларiв).
Замикае першу десятку найбагатших людей краiни виконавчий директор росiйського ТОВ <ЕвразХолдинг>, спiввласник украiнського телеканалу Валерiй Хорошковський (930 млн. доларiв).
У другiй десятцi рейтингу знаходяться глава <Промiнвестбанку> Володимир Матвiенко (890 млн. дол.), спiввласник <Запорiжсталi>, народний депутат iз фракцii БЮТ Василь Хмельницький (729 млн. дол.), спiввласник <Укрсиббанку> Олександр Ярославський (709 млн. дол.), найбiльший акцiонер концерну <Енерго> Вiктор Нусенкiс (691 млн. дол.), народний депутат iз <Нашоi Украiни>, акцiонер компанiй, що входять у корпорацiю <Укрпромiнвест> Петро Порошенко (505 млн. дол.), екс-глава Нацбанку Украiни, голова правлiння ТАС-комерцбанку Сергiй Тiгiпко (483 млн. дол.), народний депутат iз Партii регiонiв, акцiонер концерну <Стирол> Микола Янковський (442 млн. дол.), бiзнесмен з iнтересами в сферi фiнансiв i металургii Леонiд Юрушев (426 млн. дол.), глава спостережноi ради компанii Лев Парцхаладзе (399 млн. дол.), бiзнесмен з iнтересами у сферi фiнансiв, металургii й нерухомостi Андрiй Iванов (364 млн. дол.).
До третьоi десятки найбагатших украiнцiв належать власники <Брокбiзнесбанку> i народнi депутати (БЮТ) - брати Сергiй i Олександр Буряки (354 млн. дол.), акцiонер концерну <Енерго> Леонiд Байсаров (345 млн. дол.), екс-генпрокурор, який володiе активами компанiй у сферi металургii й фiнансiв Геннадiй Васильев (345 млн. дол.), президент ЗАТ <Оболонь> Олександр Слободян (315 млн. дол.), колишнiй почесний президент банку <Аваль> Федiр Шпиг (305 млн. дол.), спiввласник групи <Мiдланд> Едуард Шифрин (274 млн. дол.), колишнiй глава правлiння банку <Аваль> Олександр Деркач (244 млн. дол.), спiввласник <Укрсиббанку> Ернест Галiев (236 млн. дол.), президент медiа-холдингу <СТС-медiа> Олександр Роднянський (200 млн. дол.).
Щоб потрапити до рейтингу 30 найбагатших украiнцiв цього року, необхiдно було володiти активами вартiстю, як мiнiмум, 177 млн. дол. На 30-й позицii народний депутат iз Партii регiонiв, найбiльший акцiонер групи <Норд> Валентин Ландик (177 млн. дол.).
Як зазначае <Кореспондент>, якщо бiльше половини багатiiв у сусiднiй Росii заробили свiй капiтал на експортi природних ресурсiв, в основному газу й нафти, то бiльшiсть заможних украiнцiв заробила своi мiльйони на виробництвi сталi й чавуну.

29 червня вiдбулося чергове засiдання виконавчого комiтету Переяслав-Хмельницькоi мiськоi ради. Головним питанням було погодження тарифiв на житлово-комунальнi послуги, адже пiдвищення цiн на газ зробило мiсцеву владу заручником ситуацii. Влада змушена пiдвищувати тарифи, керуючись логiкою: хай краще лаятимуть за дорогу воду, нiж за вiдсутнiсть будь-якоi.
Постае питання: чи отримають жителi Переяслава житлово-комунальнi послуги, чи функцiонуватимуть комунальнi пiдприемства, чи почнеться в мiстi опалювальний сезон. Мiсцева влада, не маючи змоги впливати на цiни за енергоносii, залишаеться сам на сам iз проблемами громади, приймаючи удари незадоволення та протестiв через погiршення життя.
Можна зрозумiти й комунальникiв, якi закладають у тарифи однi цiни на газ та електроенергiю, а через пiвроку-рiк виявляеться, що багаторазове iх пiдвищення з'iдае не тiльки рентабельнiсть, а й зарплату, витрати на матерiали, ремонт комунiкацiй. Нi про який розвиток пiдприемства вже не йдеться, комунальники працюють буквально з колiс. Якщо до цього додати ще й низьку платiжну дисциплiну населення, ситуацiя видаеться надто безрадiсною.
Тому на розгляд виконкому тепломережа подала проект нових тарифiв на опалення, збiльшених до 55% (абонплата - 1,04 грн., додаток до абонплати за повнi мiсяцi теплопостачання - 2,73 грн.). За пiдiгрiв води, яку плануеться подавати 6 днiв по 6 годин, одна людина платитиме за мiсяць 21,85 грн. (дiючий тариф - 12,03 грн.). Виробниче управлiння комунальних пiдприемств запропонувало три варiанти тарифiв з пiдвищенням вартостi вiд 33 до 53%, за яких мiсячний тариф на водопостачання та водовiдведення на одну людину складатиме 21,11 грн.-23,12 грн. ЖЕК плануе збiльшити вартiсть своiх послуг на 58%: вартiсть квадратного метра загальноi площi складатиме для будинкiв з лiфтами 0,93 грн., для будинкiв без лiфтiв - 0,80 грн.
Переяславськi урядовцi не наважилися погодити новi тарифи. Вони вирiшили винести це питання на розгляд постiйних комiсiй та сесii мiськоi ради, переклавши таким чином вiдповiдальнiсть на депутатiв.
Ще одним гострим питанням була робота Переяслав-Хмельницького мiського бюро технiчноi iнвентаризацii (МБТI). Члени виконкому вказували на значнi порушення керiвництва бюро щодо правовоi реестрацii нерухомого майна, термiнiв виконання замовлень, вартостi послуг i звернень громадян. Керiвництво МБТI винним себе не визнало. Однак iхнi докази до уваги не бралися, i, згiдно з рiшенням виконкому, робота iнвентарбюро була визнана незадовiльною.

Прикро визнавати, але проводити благоустрiй у мiстi Борисполi - справа невдячна. Ми всi обурюемося, коли бачимо бруднi вулицi та смiтники у мiстi. Але коли доходить до дiла, складаеться враження, що наведення порядку хвилюе тiльки служби, якi зобов'язанi цим займатися вiдповiдно до своiх професiйних обов'язкiв. А з огляду на фiнансове становище мiських комунальних служб очевидно, що вони спроможнi виконати тiльки мiнiмум необхiдних робiт. Та найгiрше не це. Боляче бачити, коли люди, для яких все це робиться, не просто не цiнують людську працю, а навмисно нiвечать зроблене.
Досить поглянути на фонтан у центрi Борисполя. (Не багато мiст областi можуть похвалитися фонтаном). З якими труднощами його вiдновлювали: провели реставрацiю, знайшли спонсорiв, якi профiнансували замiну дiлянки водопроводу... Нинi фонтан радуе бориспiльцiв не лише у святковi днi. Але в той же час iз нього постiйно зникають металевi трубки, що розпилюють воду (очевидно, вандали думають, що вони з кольорового металу). А що робиться бiля фонтану пiсля нiчних оргiй! Неначе пiсля татарськоi навали...
У ходi двомiсячника благоустрою особливу увагу ЖЕКи придiляли реконструкцii iснуючих дитячих майданчикiв i обладнанню нових. I як же гiрко було бачити робiтникам навмисно зламанi гойдалки.
Двомiсячник благоустрою проводився у Борисполi з 1 квiтня по 1 червня. За цей перiод зроблено чималий об'ем роботи. Але неважко здогадатися, чому майже не видно ii наслiдкiв.
У рiшеннi виконкому Бориспiльськоi мiськоi ради вiд 14 березня 2006 року йшлося не лише про проведення двомiсячника благоустрою. Передбачалися також грошовi премii найактивнiшим учасникам цiеi роботи. Було прийнято рiшення нагородити грошовими премiями колективи пiдприемств, якi найкраще працюватимуть над <обличчям> Борисполя. Передбачили також 20 заохочувальних премiй (по 50 грн.) для господарiв приватних осель за утримання своiх територiй у зразковому станi. На жаль, ця iнформацiя нiде не була опублiкована.
Але працювала компетентна комiсiя, щоб надати мiськвиконкому своi висновки про результати проведеноi роботи. У одному iз виiзних засiдань цiеi комiсii брала участь кореспондент <Вiстей>. Тодi перед комiсiею звiтували ЖЕКи. Звертали увагу i на дитячi майданчики, i на прибудинкову територiю, i на мiсця для вiдпочинку, де дiйсно старанно попрацювали комунальники. Але видiлити якийсь окремий двiр чи багатоповерхiвку як приклад благоустрою, я б не взялася. Щонайбiльше - пiд'iзд. А загалом - картина сiра i невиразна. Можливо, якби мiсто розробило такi умови конкурсу з благоустрою, якi зацiкавили б самих жителiв долучитися до зусиль жекiвцiв, ми мали б що показати i мали б чим похвалитися.
I все ж призерiв визначено. За перше мiсце за пiдсумками проведення двомiсячника з благоустрою КП <ЖРЕУ> отримае 500 грн., друге мiсце i 400 грн. присуджено КП <ЖЕК-1>, 300 грн. за трете мiсце дiсталися КП <ВУКГ> (мiськкомунгосп). Дивно, що не визначали кращих серед пiдприемств, якi працюють у мiстi. Можливо, символiчна премiя iх i не зацiкавила б, але нагода отримати позитивну характеристику на рiвнi мiста була б не зайвою.
На черговому засiданнi виконавчого комiтету Бориспiльськоi мiськради, яке вiдбулося 27 червня, було затверджено також список переможцiв-господарiв приватних осель. Варто вiдзначити, що до цього списку не мали шансiв потрапити новiтнi особняки, якi обслуговуються найманими працiвниками.
Членам виконкому були продемонстрованi фотографii осель-кандидатiв на нагороди. Шкода, що це одиницi серед загальноi сiростi бориспiльських вулиць.
До списку переможцiв увiйшли: Микола Григорович Чепiлко (вул. Котляревського, 39 а), Вiктор Максимович Скубрiй (вул. Котляревського, 93 а), Людмила Федорiвна Луценко (вул. Польова, 17 а), Олександр Миколайович Кобель (вул. Свободи, 31), Нiна Михайлiвна Шепель (вул. Свободи, 8), Свiтлана Андрiiвна Iщенко (вул. Шкiля, 13), Юрiй Георгiйович Спаський (вул. Шкiля, 9), Лiдiя Антонiвна Пополiтова (вул. П.Лумумби, 2), Сергiй Вiкторович Пилипенко (вул. Чернишевського, 7), Галина Олександрiвна Новiк (вул. Дзержинського, 45), Анатолiй Васильович Кухар (вул. К.Маркса, 12), Олександр Миколайович Бiдненко (вул. Робоча, 61), Iгор Вiкторович Калина (вул. Тургенева, 81), Олексiй Васильович Макаренко (пров. Кiрова, 17 а), Нiна Трохимiвна Порох (вул. Тельмана, 33), Юрiй Iванович Мясоулов (вул. I.Кудрi, 3), Нiна Павлiвна Косiнська (вул. Лiсова, 45 а).
Для них планують органiзувати прийом у мерii, щоб вручення премiй, хай i невеликих, вiдбулося в урочистiй i доброзичливiй обстановцi.

Одним iз резонансних злочинiв, скоених у Яготинi упродовж багатьох рокiв, про який, до того ж, дiзналася вся Украiна, стало пограбування картинноi галереi - вiддiлу Яготинського державного iсторичного музею. Зникло 33 картини, зокрема таких видатних украiнських художникiв, як Микола Глущенко, Сергiй Шишко, Iван Iжакевич, Анатолiй Пламенський, Тетяна Яблонська та iн. Зрозумiло було, що злодii знали, що брали.
Дуже допомогли мiлiцii у розкриттi цього злочину мiсцевi жителi. У перший же день надiйшла iнформацiя, що незнайомцi цiкавилися картинами. Надалi яготинцi активно сприяли пошуку фотографiй викрадених картин, бо в Картиннiй галереi, як виявилося, не було облiку iх фотокопiй.
У цiй справi проведено величезну роботу, ретельне дослiдження. Вiдтворено всi деталi, що стосуються того, де яка картина висiла, як грабiжники проникли до примiщення, як здiйснили свiй чорний намiр. Оперативно-розшуковi заходи ускладнилися частими поiздками у вiдрядження, на що витрачалися не лише час i сили, а й великi кошти. Адже пiсля вiдпрацювання численних версiй пiдтвердилася одна: <мисливцi> за картинами не мiсцевi. Вони, як пiзнiше з'ясувалося, уже протягом кiлькох рокiв гастролювали Украiною, скуповуючи антикварiат. Це була велика група чоловiкiв вiд 25 до 40 рокiв. Серед них були спецiалiсти, якi могли квалiфiковано оцiнити твори живопису. Вони знали, що скiльки коштуе, що можна купити дешевше, а продати дорожче. Крадiжка, мабуть, не входила до iхнiх планiв. Але вони на неi таки наважилися, переглянувши своi можливостi (до речi, об'ект тривалий час знаходився без сигналiзацii i охороняли його жiнки).
Пограбовано Картинну галерею в нiч з 12-го на 13-те квiтня, а 28 травня завдяки вмiло органiзованiй роботi i професiйно грамотним дiям начальника мiлiцii Юрiя Шинкара затримано перших учасникiв злочину. Знайдено i повернуто 32 картини. Пошук однiеi, що е дуже цiнним шедевром, продовжуеться. Картини поки що знаходяться в мiлiцii як речовi докази для проведення експертизи.
Слiдство тривае. Вживаються заходи щодо затримання iнших дiйових осiб цього злочину та щодо повернення останньоi картини.
Слiд зазначити, що найактивнiшу участь у розкриттi злочину взяли начальник мiлiцii Юрiй Шинкар i старший iнспектор дозвiльноi системи, капiтан мiлiцii Iгор Шевченко. Вони працювали не рахуючись з особистим часом, вихiдними, сiм'ею i повернули шедеври Яготинщинi.

27 червня вiдбулося трете засiдання сесii Бориспiльськоi районноi ради. Найбiльш iнтригуючим питанням, яке потрiбно було вирiшити, починаючи з 11 квiтня (саме тодi Вiктора Ермакова обрали головою райради), було обрання заступника голови ради. Два з половиною мiсяцi йшли домовленостi мiж партiями за пiдтримку кандидатури, яку, згiдно iз законом, запропонуе Вiктор Леонiдович.
Цього разу вибори нарештi вiдбулися. Заступником голови переважною бiльшiстю голосiв було обрано Iвана Володимировича Недогибченка. Це добре вiдома людина у районi, мае великий досвiд роботи. Вчитель за фахом, довгий час працював директором Гiрськоi школи. А з 1998 року - депутат райради, заступник голови ради. Iван Володимирович зарекомендував себе як депутат, до якого завжди приходять люди, щоб вирiшити своi проблеми.
Iван Недогибченко, дякуючи депутатам за пiдтримку, висловив побажання, що вони будуть працювати у тiснiй спiвпрацi з мiськими депутатами. Адже спiльних проблем районного масштабу багато, зокрема у соцiальнiй сферi.

У Переяславi-Хмельницькому 28 лiкарiв Центральноi районноi лiкарнi отримали дипломи державного зразка лiкаря-спецiалiста з правом працювати сiмейним лiкарем. До того ж, як наголосив на урочистiй церемонii вручення дипломiв головний лiкар ЦРЛ Володимир Якименко, вони стали першопрохiдцями саме в цiй медичнiй галузi.
Разом з дипломами, якi вручив професор, завiдувач кафедри сiмейноi медицини Киiвськоi обласноi лiкарнi N1, лiкарi отримали й медичнi сумки для необхiдних медичних препаратiв та обладнання.

З 1 липня палити дозволено тiльки у спецiально вiдведених мiсцях.
Минуло декiлька днiв вiдтодi, як в Украiнi набрав чинностi закон про заборону тютюнопалiння у громадських мiсцях. Деякi бари, ресторани пiдготувалися до нововведень завчасно. Тобто, частина площi повинна бути надана для курцiв, а частина - для тих, хто не палить. До речi, згiдно з законом, необхiдно передбачити, щоб тютюновий дим не розповсюджувався на iншу територiю. Та, незважаючи на заборону, частина дискотечних залiв у Бориспiльському районi була заповнена туманом вiд тютюнового диму, i на це нiхто не реагував: нi завклуби, нi дiльничнi мiлiцiонери.
З 1 липня заборонено палити у будь-яких спорудах, вiдкритих для вiльного доступу людей, у тому числi у пiд'iздах, пiдземних переходах, на стадiонах. Але нiхто не карае за перекур на автобусних зупинках, продавцiв на ринках, якi безцеремонно пускають нам клуби диму в обличчя. Та що говорити: вчителiв i учнiв можна зустрiти iз цигаркою на територii школи, а високопосадовцiв - бiля будинкiв мiськоi та районноi адмiнiстрацiй.
Штрафи за порушення закону накладають працiвники мiлiцii - 17-119 грн., але заборонено брати готiвкою: грошi сплачуються у банку. Проте мiлiцiонери ще не отримували спецiальних бланкiв для штрафування, та й розпорядження ловити тих, хто iгноруе закон, вони не мають (затримання курця представником правоохоронних органiв може тривати до 3-х годин).
А поки що у громадських мiсцях без змiн: повно недопалкiв. Охоронцi, мiлiцiонери i самi димлять, незважаючи на нововведення.
То навiщо ж закони приймаються, коли iх нiхто не дотримуеться? I що ж ми за краiна така, що до уваги не беруться закони нi природнi, нi Божi, нi загальнодержавнi?

У селi Мирному Бориспiльського району минулого року створено гурт <Веселi парубки>, до якого входять молодi талановитi хлопцi вiком вiд 19 до 25 рокiв. Згуртовуе юнакiв, пiдбирае iм репертуар поет i композитор Микола Халамай. Пiсля роботи хлопцi поспiшають на репетицiю до мiсцевого Будинку культури, де художнiм керiвником працюе Руслана Широконiс. За короткий час iснування колектив став вiдомий на Бориспiльщинi, його запрошують на загальнорайоннi заходи.
Нехай щастить молодим артистам у творчостi та особистому життi.