 |
 |
 |
8-14 червня 2006 року
Змiна влади у Борисполi вiдбулася майже непомiтно для його пересiчних громадян. I все ж, уперше за останнi 16 рокiв мiсто очолила нова людина. Посаду мера бориспiльцi довiрили Анатолiю Соловйовичу Федорчуку. I напевно, його погляд на шляхи подальшого розвитку Борисполя не вкладаеться в тiснi рамки передвиборчоi програми. Та й деякi проблеми при ознайомленнi з ними зблизька часто виявляються не такими, як здавалися.
Перша грунтовна розмова кореспондента <Вiстей> iз Анатолiем Соловйовичем вiдбулася трохи бiльше нiж через мiсяць пiсля того, як вiн офiцiйно обiйняв посаду мера Борисполя.
- Звичайно, мiсяць - термiн невеликий, але все ж таки, чи вдалося Вам здiйснити заплановане на цей перiод?
- Якщо бути точним, то вiдлiк роботи мiськоi ради слiд починати вiд 27 квiтня, коли на сесii було сформовано виконавчий комiтет. Хоча сам я працюю трохи довше. За цей перiод, насамперед, було вирiшено деякi кадровi питання. У той же час розпочалися роботи з благоустрою мiста. Думаю, жителi Борисполя вже мали б помiтити нашi зусилля в цьому напрямку. Особливо це вiдчутно в центральнiй частинi мiста, хоча проблем ще скрiзь вистачае. Багато зроблено такого, що непомiтно на перший погляд. Наприклад, проведено аналiз у сферi будiвництва та аналiз корегування генерального плану забудови Борисполя. А от на що люди, вважаю, звернули увагу, так це на реакцiю на iхнi проблеми. Намагаемося реагувати оперативно на кожне звернення. Можливо, не кожного задовольняе результат, але то вже iнше питання. Я декларував у своiй передвиборчiй програмi i наголошую на цьому нинi: хамства у владних кабiнетах бути не повинно!
- Якi три проблеми мiста Ви вважаете найактуальнiшими сьогоднi?
- Насамперед, це боротьба зi смiттям. Нещодавно провiв двi робочi зустрiчi iз представниками органiзацiй (одна з них киiвська), якi займаються утилiзацiею смiття. Ведуться перемовини iз Киiвською держадмiнiстрацiею, i, можливо, у мiстi буде реалiзовано проект будiвництва смiттепереробного заводу. Щоб звiльнити Бориспiль вiд смiття, необхiдна зацiкавленiсть самих людей прибирати пiсля себе.
- Подiбний проект бориспiльцi можуть сприйняти неоднозначно. Уже визначили мiсце для такого заводу?
- Сьогоднi йдеться лише про принциповi домовленостi, обговорюеться можливiсть такоi спiвпрацi, ii умови. У мене на столi лежить iнформацiйний буклет про завод екологiчно чистоi утилiзацii побутового смiття, полiетилену та автомобiльних покришок. Украiна мае лише один подiбний - у Миколаевi. Фiнансування такого заводу повинно бути включене до Державноi програми. Взагалi, моя полiтика щодо розмiщення виробництв у мiстi Борисполi однозначна: вони повиннi бути екологiчно безпечними. А для того, щоб люди не висловлювали протесту проти того чи iншого будiвництва, необхiдно iх вчасно i детально iнформувати.
Другою проблемою, яка може суттево вплинути на життедiяльнiсть мiста, е пiдвищення цiни на газ. У цiй ситуацii особливо важливо зберегти тепломережу, яка вже сьогоднi е збитковим пiдприемством. I якщо не вжити кардинальних заходiв, через рiк-два Бориспiль може залишитися без тепла.
На третьому мiсцi стоiть питання пошуку iнвесторiв, готових взяти участь у будiвництвi мiського культурно-розважального комплексу. До цього комплексу мали б входити i розважальнi зали (звичайно, не iгровi автомати, а, наприклад, зал для боулiнгу). Щоб його легше було утримувати, потрiбно передбачити також офiснi примiщення. Загалом же ця архiтектурна споруда повинна стати окрасою мiста, вiзитною карткою Борисполя.
- Чи можна звести таку багатофункцiональну споруду на мiсцi колишнього Будинку культури, не завдавши шкоди парку?
- Я думаю, що це цiлком реально. Проблема в iншому - нiкуди переселити стоянку для машин, яка тимчасово займае цю дiлянку. Та якщо розглядати питання в комплексi, передбачивши пiдземний паркiнг, зробивши прив'язку до iснуючих нинi атракцiонiв, така перспектива може зацiкавити iнвесторiв. Хоча подiбне будiвництво коштуватиме дуже дорого.
- Громадськiсть мiста очiкувала вiд нового мiського голови кардинальних кадрових змiн. Тi перестановки, якi затвердила мiська рада, навряд чи назвеш такими. Ви задоволенi нинiшньою розстановкою кадрiв?
- Не дуже. Питання вирiшено наполовину. Так, наприклад, принципово ставилося питання про звiльнення одного iз заступникiв мiського голови. Але довелося пiти на компромiс, щоб виграти стратегiчно. Та депутати ще повернуться до розгляду цього питання наприкiнцi лiта. Сподiваюся, вони пiдтримають моi пропозицii.
Е ряд претензiй до комунальних служб. На iхню роботу найбiльше нарiкань. Сьогоднi я ще придивляюся, насамперед до керiвникiв, i висновки робитиму залежно вiд iхнього ставлення до посадових обов'язкiв.
Вирiшено питання призначення нового керiвника мiського управлiння архiтектури.
Стосовно Вiри Леонiдiвни Корницькоi, яка залишилася на посадi заступника мiського голови, можу всiх запевнити: ця людина працюе на своему мiсцi. Вона добросовiсно виконуе обов'язки. I, на превеликий жаль, немае сьогоднi у Борисполi спецiалiста, який би мiг ii замiнити. А я, як нiхто iнший, знаю Вiру Леонiдiвну, знаю ii високi професiйнi якостi, i знаю першоджерела всiх грiхiв, якi iй приписують. Користi для мiста не буде, якщо ми дiятимемо за принципом: хоч гiрше, аби iнше.
- Виборцi очiкують реальноi вiддачi вiд новоi влади. Почався iнтенсивний ремонт дорiг, i це радуе бориспiльцiв. Але i проблеми у мiстi залишаються. Коли люди побачать, що наше мiсто починае набувати цивiлiзованого вигляду?
- Проблема ремонту дорiг у Борисполi особливо актуальна. Визначено перелiк вулиць, якi ремонтуватимуться цього року. Сьогоднi проводитиметься капiтальний ремонт вулицi Радянськоi. Його буде завершено до кiнця червня. Це одна iз центральних вулиць мiста, i ii повиннi вiдремонтувати до випускного. Адже парад бориспiльських випускникiв розпочинаеться саме на Радянськiй.
- Бориспiль отримав уже тi 2,5 мiльйона гривень, якi держава видiлила на ремонт наших дорiг?
- Кошти на рахунок ще не надiйшли, а суму вже встигли зменшити - забрали 400 тис. грн. Ми робимо все можливе, щоб прискорити видiлення цих грошей. Наполягли на тому, щоб цi ремонтнi роботи виконувало бориспiльське пiдприемство.
- Чи стане колись знову безпечним тротуар перед <Сiльпо>?
- Самими заборонами тут нiчого не вдiеш. З цього приводу вiдбулися зустрiчi i з керiвництвом <Сiльпо>, i з головою правлiння РСТ К.А. Струковим. Плануеться за рахунок клумби i за рахунок зменшення ширини тротуару продовжити стоянку вiд <Сiльпо> до базару. Але ця стоянка повинна вiдповiдати певним вимогам. Не кожна ж машина може виiхати на той бордюр, який вiддiляе стоянку вiд проiжджоi частини. Потрiбно зробити плавний спуск. Буде також замiнено паркан, який стане надiйнiшим i матиме естетичний вигляд. Бiля свого примiщення роботи оплачуватиме <Сiльпо>, а далi - в бiк ринку, вже нам необхiдно вiдшукувати кошти.
- Виборними високопосадовцями прийнято звiтуватися перед виборцями за першi 100 днiв роботи. Час швидкоплинний. Що Ви можете пообiцяти бориспiльцям зробити за першi 100 днiв?
- Я будуватиму свою роботу не на 100 днiв. Корективи вносить кожний день. Важко сьогоднi сказати, що буде зроблено за два найближчих мiсяцi, але вважаю, що насамперед необхiдно змiнити пiдходи до вирiшення багатьох проблем. Наприклад, втрата тепла iз котельнi мiкрорайону вiйськового радгоспу, яка знаходиться на вiдстанi близько кiлометра вiд житлових будинкiв, завдае збиткiв тепломережi бiльше нiж на 300 тис. грн. щороку. Сьогоднi розглядаються рiзнi варiанти вирiшення цiеi проблеми, у тому числi зведення мiнi-котельнi у мiкрорайонi чи встановлення iндивiдуальних котлiв у рамках державноi програми <Теплий дiм>. Е також iншi пропозицii. Прораховуеться ефективнiсть кожноi з них.
А планувати роботу по днях нереально. Багато питань знаходиться на опрацюваннi. I iх реалiзацiя переважно залежить вiд наповнення бюджету. Тут якраз е дуже багато невикористаних резервiв. Насамперед, зараз на базi мiського управлiння комунального господарства створюеться реестр комунальноi власностi, яка здаеться в оренду. Сьогоднi цiею орендною платою розпоряджаються ЖЕКи. Необхiдно провести оцiнку таких об'ектiв, переглянути ставки орендноi плати. Кошти мають надходити на рахунок управлiння. Вже тодi вони видiлятимуться ЖЕКам вiдповiдно до потреб i можливостей. Так само необхiдно переглянути ставки оренди землi пiд об'ектами пiдприемництва. Чому вони мають бути однаковими i для автозаправних станцiй, якi тiльки перепродують, i для пiдприемства, яке виробляе продукцiю, надаючи робочi мiсця?
Ще одним джерелом поповнення мiського бюджету може стати стягнення плати iз пiдприемств-автоперевiзникiв за користування нашими стоянками та дорогами. Багато з них самi готовi до такоi спiвпрацi, адже кому хочеться iздити поганими дорогами?
- Борючись за посаду мiського голови, Ви були сповненi ентузiазму, надiй. Скажiть вiдверто, Ваш ентузiазм не згас, коли Ви зблизька ознайомилися з проблемами Борисполя та станом комунального господарства?
- Ентузiазм не згас. Навпаки, менi дуже хочеться довести, що я здатний пiдняти наше мiсто iз того плачевного рiвня, на якому воно сьогоднi знаходиться. Те, що необхiдно реформувати комунальне господарство, - це аксiома. Адже найбiльша проблема в тому, що при нинiшньому становищi комунальники просто неспроможнi виконувати все, що вiд них вимагаеться. Сьогоднi потрiбно принципово змiнювати пiдходи до обслуговування нашого житла. Так, створення товариств спiввласникiв багатоквартирних будинкiв повинно стати не добровiльною, а обов'язковою справою. На жаль, питання це ще не розв'язане на законодавчому рiвнi. Але пiдготовчу i роз'яснювальну роботу ми можемо розпочинати вже сьогоднi.
- Приймаючи пiд свое керiвництво велике мiське господарство, чи спiлкувалися Ви iз своiм попередником, Олександром Придатком, чи цiкавилися, якi проблеми вiн вважае першочерговими, якими бачить шляхи iх вирiшення?
- На жаль, розмови з Олександром Михайловичем у нас не вийшло. Вiн мене на розмову не запрошував, а я не мiг собi дозволити випереджати подii, i до установчоi сесii його не турбував. Та пiсля сесii я його бiльше не бачив. Причому, я залишився i без водiя, i без секретаря. Вони звiльнилися у день установчоi сесii. Не було також у виконкомi вiддiлу кадрiв. Так що довелося розпочинати з нуля.
У той же час менi дуже приемно, що нам вдалося органiзувати урочисту передачу влади. Спасибi, пiдтримали i допомогли будiвельники. Олександр Михайлович чимало зробив для Борисполя i заслуговуе на багато гарних слiв. А про недолiки говорити не будемо. Будемо iх виправляти i намагатися не накопичувати власних.
- У цьому роцi Бориспiль отримав найкращий бюджет за перiод дii Бюджетного Кодексу. Але немае гарантii, що всi напрацювання, яких вдалося досягти задля полiпшення фiнансового стану мiста, залишаться в силi. Адже силу закону мае тiльки кабальний Бюджетний Кодекс. Яким Ви бачите вирiшення цiеi проблеми?
- Сьогоднi я ще нiчого конкретного сказати не можу, але зустрiчаюся з депутатами Верховноi Ради, намагаюся звернути iхню увагу на те, що Бориспiль - мiсто особливе, пристоличне, i повинно мати вiдповiдне iнвестування. Найближчим часом ми подамо до Верховноi Ради програму соцiально-економiчного розвитку мiста, як прилеглого до столицi. У цьому планi нас готовi пiдтримати депутати Верховноi Ради вiд Партii промисловцiв i пiдприемцiв та БЮТ. Думаю, матимемо союзникiв також у столицi. Адже багатьом пiдприемствам сьогоднi стае тiсно у рамках Киева. А ми можемо собi дозволити розмiстити на територii Борисполя нешкiдливi виробництва. Це i робочi мiсця, й iнвестицii.
Що ж стосуеться бюджету, то це проблема не тiльки нашого мiста. Кардинально змiнити ситуацiю зможе тiльки новий Бюджетний Кодекс, який уже три роки лежить на розглядi у Верховнiй Радi, але пройшов тiльки перше читання. Сподiваемося, що Рада нового скликання повернеться до його розгляду найближчим часом.
- У 2015 роцi Бориспiль вiдзначатиме 1000-лiтнiй ювiлей. Чи буде у нас окрема програма пiдготовки до цього свята?
- Обов'язково. Пiдготовку цiеi програми потрiбно розпочинати вже сьогоднi. Переяслав у цьому роцi святкуе 1100 рокiв, i пiд свою програму вони отримують централiзоване фiнансування з Державного Бюджету. Тож, думаю, Бориспiль також може розраховувати на державну пiдтримку.
Як на мене, ця програма мае включати реконструкцiю центральноi площi, встановлення пам'ятника Борису i Глiбу чи комусь iз видатних людей Бориспiльщини за 1000 рокiв. Сьогоднi вже е архiтектори, якi на добровiльних засадах працюють над варiантами свого бачення цiеi площi. Органiзуемо вiдкрите обговорення i, керуючись його результатами, представимо остаточний варiант програми.
Бориспiль - древне мiсто з багатою iсторiею, i воно обов'язково повинно стати гiдною вiзитною карткою Украiни.
Перша грунтовна розмова кореспондента <Вiстей> iз Анатолiем Соловйовичем вiдбулася трохи бiльше нiж через мiсяць пiсля того, як вiн офiцiйно обiйняв посаду мера Борисполя.
- Звичайно, мiсяць - термiн невеликий, але все ж таки, чи вдалося Вам здiйснити заплановане на цей перiод?
- Якщо бути точним, то вiдлiк роботи мiськоi ради слiд починати вiд 27 квiтня, коли на сесii було сформовано виконавчий комiтет. Хоча сам я працюю трохи довше. За цей перiод, насамперед, було вирiшено деякi кадровi питання. У той же час розпочалися роботи з благоустрою мiста. Думаю, жителi Борисполя вже мали б помiтити нашi зусилля в цьому напрямку. Особливо це вiдчутно в центральнiй частинi мiста, хоча проблем ще скрiзь вистачае. Багато зроблено такого, що непомiтно на перший погляд. Наприклад, проведено аналiз у сферi будiвництва та аналiз корегування генерального плану забудови Борисполя. А от на що люди, вважаю, звернули увагу, так це на реакцiю на iхнi проблеми. Намагаемося реагувати оперативно на кожне звернення. Можливо, не кожного задовольняе результат, але то вже iнше питання. Я декларував у своiй передвиборчiй програмi i наголошую на цьому нинi: хамства у владних кабiнетах бути не повинно!
- Якi три проблеми мiста Ви вважаете найактуальнiшими сьогоднi?
- Насамперед, це боротьба зi смiттям. Нещодавно провiв двi робочi зустрiчi iз представниками органiзацiй (одна з них киiвська), якi займаються утилiзацiею смiття. Ведуться перемовини iз Киiвською держадмiнiстрацiею, i, можливо, у мiстi буде реалiзовано проект будiвництва смiттепереробного заводу. Щоб звiльнити Бориспiль вiд смiття, необхiдна зацiкавленiсть самих людей прибирати пiсля себе.
- Подiбний проект бориспiльцi можуть сприйняти неоднозначно. Уже визначили мiсце для такого заводу?
- Сьогоднi йдеться лише про принциповi домовленостi, обговорюеться можливiсть такоi спiвпрацi, ii умови. У мене на столi лежить iнформацiйний буклет про завод екологiчно чистоi утилiзацii побутового смiття, полiетилену та автомобiльних покришок. Украiна мае лише один подiбний - у Миколаевi. Фiнансування такого заводу повинно бути включене до Державноi програми. Взагалi, моя полiтика щодо розмiщення виробництв у мiстi Борисполi однозначна: вони повиннi бути екологiчно безпечними. А для того, щоб люди не висловлювали протесту проти того чи iншого будiвництва, необхiдно iх вчасно i детально iнформувати.
Другою проблемою, яка може суттево вплинути на життедiяльнiсть мiста, е пiдвищення цiни на газ. У цiй ситуацii особливо важливо зберегти тепломережу, яка вже сьогоднi е збитковим пiдприемством. I якщо не вжити кардинальних заходiв, через рiк-два Бориспiль може залишитися без тепла.
На третьому мiсцi стоiть питання пошуку iнвесторiв, готових взяти участь у будiвництвi мiського культурно-розважального комплексу. До цього комплексу мали б входити i розважальнi зали (звичайно, не iгровi автомати, а, наприклад, зал для боулiнгу). Щоб його легше було утримувати, потрiбно передбачити також офiснi примiщення. Загалом же ця архiтектурна споруда повинна стати окрасою мiста, вiзитною карткою Борисполя.
- Чи можна звести таку багатофункцiональну споруду на мiсцi колишнього Будинку культури, не завдавши шкоди парку?
- Я думаю, що це цiлком реально. Проблема в iншому - нiкуди переселити стоянку для машин, яка тимчасово займае цю дiлянку. Та якщо розглядати питання в комплексi, передбачивши пiдземний паркiнг, зробивши прив'язку до iснуючих нинi атракцiонiв, така перспектива може зацiкавити iнвесторiв. Хоча подiбне будiвництво коштуватиме дуже дорого.
- Громадськiсть мiста очiкувала вiд нового мiського голови кардинальних кадрових змiн. Тi перестановки, якi затвердила мiська рада, навряд чи назвеш такими. Ви задоволенi нинiшньою розстановкою кадрiв?
- Не дуже. Питання вирiшено наполовину. Так, наприклад, принципово ставилося питання про звiльнення одного iз заступникiв мiського голови. Але довелося пiти на компромiс, щоб виграти стратегiчно. Та депутати ще повернуться до розгляду цього питання наприкiнцi лiта. Сподiваюся, вони пiдтримають моi пропозицii.
Е ряд претензiй до комунальних служб. На iхню роботу найбiльше нарiкань. Сьогоднi я ще придивляюся, насамперед до керiвникiв, i висновки робитиму залежно вiд iхнього ставлення до посадових обов'язкiв.
Вирiшено питання призначення нового керiвника мiського управлiння архiтектури.
Стосовно Вiри Леонiдiвни Корницькоi, яка залишилася на посадi заступника мiського голови, можу всiх запевнити: ця людина працюе на своему мiсцi. Вона добросовiсно виконуе обов'язки. I, на превеликий жаль, немае сьогоднi у Борисполi спецiалiста, який би мiг ii замiнити. А я, як нiхто iнший, знаю Вiру Леонiдiвну, знаю ii високi професiйнi якостi, i знаю першоджерела всiх грiхiв, якi iй приписують. Користi для мiста не буде, якщо ми дiятимемо за принципом: хоч гiрше, аби iнше.
- Виборцi очiкують реальноi вiддачi вiд новоi влади. Почався iнтенсивний ремонт дорiг, i це радуе бориспiльцiв. Але i проблеми у мiстi залишаються. Коли люди побачать, що наше мiсто починае набувати цивiлiзованого вигляду?
- Проблема ремонту дорiг у Борисполi особливо актуальна. Визначено перелiк вулиць, якi ремонтуватимуться цього року. Сьогоднi проводитиметься капiтальний ремонт вулицi Радянськоi. Його буде завершено до кiнця червня. Це одна iз центральних вулиць мiста, i ii повиннi вiдремонтувати до випускного. Адже парад бориспiльських випускникiв розпочинаеться саме на Радянськiй.
- Бориспiль отримав уже тi 2,5 мiльйона гривень, якi держава видiлила на ремонт наших дорiг?
- Кошти на рахунок ще не надiйшли, а суму вже встигли зменшити - забрали 400 тис. грн. Ми робимо все можливе, щоб прискорити видiлення цих грошей. Наполягли на тому, щоб цi ремонтнi роботи виконувало бориспiльське пiдприемство.
- Чи стане колись знову безпечним тротуар перед <Сiльпо>?
- Самими заборонами тут нiчого не вдiеш. З цього приводу вiдбулися зустрiчi i з керiвництвом <Сiльпо>, i з головою правлiння РСТ К.А. Струковим. Плануеться за рахунок клумби i за рахунок зменшення ширини тротуару продовжити стоянку вiд <Сiльпо> до базару. Але ця стоянка повинна вiдповiдати певним вимогам. Не кожна ж машина може виiхати на той бордюр, який вiддiляе стоянку вiд проiжджоi частини. Потрiбно зробити плавний спуск. Буде також замiнено паркан, який стане надiйнiшим i матиме естетичний вигляд. Бiля свого примiщення роботи оплачуватиме <Сiльпо>, а далi - в бiк ринку, вже нам необхiдно вiдшукувати кошти.
- Виборними високопосадовцями прийнято звiтуватися перед виборцями за першi 100 днiв роботи. Час швидкоплинний. Що Ви можете пообiцяти бориспiльцям зробити за першi 100 днiв?
- Я будуватиму свою роботу не на 100 днiв. Корективи вносить кожний день. Важко сьогоднi сказати, що буде зроблено за два найближчих мiсяцi, але вважаю, що насамперед необхiдно змiнити пiдходи до вирiшення багатьох проблем. Наприклад, втрата тепла iз котельнi мiкрорайону вiйськового радгоспу, яка знаходиться на вiдстанi близько кiлометра вiд житлових будинкiв, завдае збиткiв тепломережi бiльше нiж на 300 тис. грн. щороку. Сьогоднi розглядаються рiзнi варiанти вирiшення цiеi проблеми, у тому числi зведення мiнi-котельнi у мiкрорайонi чи встановлення iндивiдуальних котлiв у рамках державноi програми <Теплий дiм>. Е також iншi пропозицii. Прораховуеться ефективнiсть кожноi з них.
А планувати роботу по днях нереально. Багато питань знаходиться на опрацюваннi. I iх реалiзацiя переважно залежить вiд наповнення бюджету. Тут якраз е дуже багато невикористаних резервiв. Насамперед, зараз на базi мiського управлiння комунального господарства створюеться реестр комунальноi власностi, яка здаеться в оренду. Сьогоднi цiею орендною платою розпоряджаються ЖЕКи. Необхiдно провести оцiнку таких об'ектiв, переглянути ставки орендноi плати. Кошти мають надходити на рахунок управлiння. Вже тодi вони видiлятимуться ЖЕКам вiдповiдно до потреб i можливостей. Так само необхiдно переглянути ставки оренди землi пiд об'ектами пiдприемництва. Чому вони мають бути однаковими i для автозаправних станцiй, якi тiльки перепродують, i для пiдприемства, яке виробляе продукцiю, надаючи робочi мiсця?
Ще одним джерелом поповнення мiського бюджету може стати стягнення плати iз пiдприемств-автоперевiзникiв за користування нашими стоянками та дорогами. Багато з них самi готовi до такоi спiвпрацi, адже кому хочеться iздити поганими дорогами?
- Борючись за посаду мiського голови, Ви були сповненi ентузiазму, надiй. Скажiть вiдверто, Ваш ентузiазм не згас, коли Ви зблизька ознайомилися з проблемами Борисполя та станом комунального господарства?
- Ентузiазм не згас. Навпаки, менi дуже хочеться довести, що я здатний пiдняти наше мiсто iз того плачевного рiвня, на якому воно сьогоднi знаходиться. Те, що необхiдно реформувати комунальне господарство, - це аксiома. Адже найбiльша проблема в тому, що при нинiшньому становищi комунальники просто неспроможнi виконувати все, що вiд них вимагаеться. Сьогоднi потрiбно принципово змiнювати пiдходи до обслуговування нашого житла. Так, створення товариств спiввласникiв багатоквартирних будинкiв повинно стати не добровiльною, а обов'язковою справою. На жаль, питання це ще не розв'язане на законодавчому рiвнi. Але пiдготовчу i роз'яснювальну роботу ми можемо розпочинати вже сьогоднi.
- Приймаючи пiд свое керiвництво велике мiське господарство, чи спiлкувалися Ви iз своiм попередником, Олександром Придатком, чи цiкавилися, якi проблеми вiн вважае першочерговими, якими бачить шляхи iх вирiшення?
- На жаль, розмови з Олександром Михайловичем у нас не вийшло. Вiн мене на розмову не запрошував, а я не мiг собi дозволити випереджати подii, i до установчоi сесii його не турбував. Та пiсля сесii я його бiльше не бачив. Причому, я залишився i без водiя, i без секретаря. Вони звiльнилися у день установчоi сесii. Не було також у виконкомi вiддiлу кадрiв. Так що довелося розпочинати з нуля.
У той же час менi дуже приемно, що нам вдалося органiзувати урочисту передачу влади. Спасибi, пiдтримали i допомогли будiвельники. Олександр Михайлович чимало зробив для Борисполя i заслуговуе на багато гарних слiв. А про недолiки говорити не будемо. Будемо iх виправляти i намагатися не накопичувати власних.
- У цьому роцi Бориспiль отримав найкращий бюджет за перiод дii Бюджетного Кодексу. Але немае гарантii, що всi напрацювання, яких вдалося досягти задля полiпшення фiнансового стану мiста, залишаться в силi. Адже силу закону мае тiльки кабальний Бюджетний Кодекс. Яким Ви бачите вирiшення цiеi проблеми?
- Сьогоднi я ще нiчого конкретного сказати не можу, але зустрiчаюся з депутатами Верховноi Ради, намагаюся звернути iхню увагу на те, що Бориспiль - мiсто особливе, пристоличне, i повинно мати вiдповiдне iнвестування. Найближчим часом ми подамо до Верховноi Ради програму соцiально-економiчного розвитку мiста, як прилеглого до столицi. У цьому планi нас готовi пiдтримати депутати Верховноi Ради вiд Партii промисловцiв i пiдприемцiв та БЮТ. Думаю, матимемо союзникiв також у столицi. Адже багатьом пiдприемствам сьогоднi стае тiсно у рамках Киева. А ми можемо собi дозволити розмiстити на територii Борисполя нешкiдливi виробництва. Це i робочi мiсця, й iнвестицii.
Що ж стосуеться бюджету, то це проблема не тiльки нашого мiста. Кардинально змiнити ситуацiю зможе тiльки новий Бюджетний Кодекс, який уже три роки лежить на розглядi у Верховнiй Радi, але пройшов тiльки перше читання. Сподiваемося, що Рада нового скликання повернеться до його розгляду найближчим часом.
- У 2015 роцi Бориспiль вiдзначатиме 1000-лiтнiй ювiлей. Чи буде у нас окрема програма пiдготовки до цього свята?
- Обов'язково. Пiдготовку цiеi програми потрiбно розпочинати вже сьогоднi. Переяслав у цьому роцi святкуе 1100 рокiв, i пiд свою програму вони отримують централiзоване фiнансування з Державного Бюджету. Тож, думаю, Бориспiль також може розраховувати на державну пiдтримку.
Як на мене, ця програма мае включати реконструкцiю центральноi площi, встановлення пам'ятника Борису i Глiбу чи комусь iз видатних людей Бориспiльщини за 1000 рокiв. Сьогоднi вже е архiтектори, якi на добровiльних засадах працюють над варiантами свого бачення цiеi площi. Органiзуемо вiдкрите обговорення i, керуючись його результатами, представимо остаточний варiант програми.
Бориспiль - древне мiсто з багатою iсторiею, i воно обов'язково повинно стати гiдною вiзитною карткою Украiни.
Уже близько десяти рокiв житло в Переяславi зводять тiльки iндивiдуальнi забудовники. Вiдсутнiсть будiвництва багатоповерхiвок призвела до рiзкого подорожчання житла та гострого його дефiциту. Проте справа, здаеться, зрушила з мiсця. 31 травня вiдбулася робоча нарада, на якiй були присутнi мiський голова Iван Якименко, заступники голови, голова постiйних комiсiй мiськоi ради, головний архiтектор мiста, а також представники будiвельноi фiрми <Тiара>. В ходi зустрiчi була досягнута домовленiсть про будiвництво в центрi Переяслава дев'ятиповерхового будинку. 780 квадратних метрiв житловоi площi буде передано в комунальну власнiсть мiста. Фiрма <Тiара> зводить житло в мiстах Киiвщини, зокрема в Борисполi та Iрпенi.
Новий виборчий закон суттево обмежив можливостi регiонiв мати своi представництва у радах вищого рiвня. Борисполю у цьому планi пощастило. Представник мiста Володимир Йосипович Мельник пройшов за списками Блоку Юлii Тимошенко до Киiвськоi обласноi ради. Але представлятиме вiн не лише свiй блок i партiю <Батькiвщина>. Насамперед, Володимир Йосипович виражатиме iнтереси жителiв Борисполя i Бориспiльщини.
Заради встановлення взаемозв'язку мiж виборцями i депутатом Володимир Мельник органiзовуватиме особистi прийоми громадян. На цих прийомах буде присутнiй представник щотижневика <Вiстi>, i хiд зустрiчей висвiтлюватиметься на сторiнках газети.
Перший прийом вiдбудеться 16 червня, у п'ятницю, з 10.00 до 13.00 у примiщеннi редакцii <Вiстей> за адресою: м. Бориспiль, вул. Котляревського, 4.
Заради встановлення взаемозв'язку мiж виборцями i депутатом Володимир Мельник органiзовуватиме особистi прийоми громадян. На цих прийомах буде присутнiй представник щотижневика <Вiстi>, i хiд зустрiчей висвiтлюватиметься на сторiнках газети.
Перший прийом вiдбудеться 16 червня, у п'ятницю, з 10.00 до 13.00 у примiщеннi редакцii <Вiстей> за адресою: м. Бориспiль, вул. Котляревського, 4.
Юрiй Зубер
Редакцiйне завдання написати статтю про ЗАТ <Переяславський хлiб> я сприйняв спокiйно. Ну, думаю, поговорю з директором: Проте вже у перший день на заводi мене попередили, що директор у кабiнетi не засиджуеться, постiйно в роботi. I дiйсно, протягом тижня я директора так i не застав. То вiн у Киевi, то - у заводських цехах, то - укладае угоди iз постачальниками та реалiзаторами продукцii. Як розповiла менi менеджер iз маркетингу чарiвна панi Свiтлана, у найближчих планах вiдкриття новоi, вже третьоi лiнii з виробництва хлiба. Сьогоднi працюють на повну потужнiсть двi лiнii: з виробництва бiлого хлiба та батонiв. Усе устаткування найсучаснiше, виробництва Нiмеччини. ЗАТ <Переяславський хлiб> випiкае кiлька видiв хлiба та батонiв найвищого гатунку, серед яких е новинка - смачний та ароматний хлiб <Переяславський житнiй>. Сьогоднi вироби переяславського хлiбозаводу реалiзуються, крiм мiста Переяслава-Хмельницького та району, в усiй Киiвськiй областi та в мiстах Киiв, Бориспiль, Бiла Церква, Черкаси, Канiв i багатьох iнших. Останнiм часом продукцiя ЗАТ <Переяславський хлiб> мае стабiльний попит у сусiднiй Черкаськiй областi. I при найвищiй якостi виробiв переяславський хлiб один iз найдоступнiших за цiною в усiй Киiвськiй областi. Вiн коштуе вiд 1 грн.
На мое запитання, як досягаеться висока якiсть при мiнiмальних цiнах, панi Свiтлана вiдповiла: <Поеднанням найсучаснiших новiтнiх технологiй та передовоi органiзацii працi>.
Проте були на заводi й iншi часи. На початку 90-х рокiв переяславський хлiбозавод не оминула економiчна криза. Рiзко скоротилося виробництво, довелося масово звiльняти працiвникiв. З 200 працюючих на заводi залишилося менше 20. Кiлька рокiв завод фактично простоював.
Усе змiнилося на краще з приходом молодого та енергiйного генерального директора Володимира Павловича Куценка. Пiд час навчання вiн побував за кордоном - у Великобританii та Нiмеччинi. Там усе придивлявся до технологii виробництва хлiба та органiзацii працi. I одразу ж пiсля призначення генеральним директором ЗАТ <Переяславський хлiб> Володимир Павлович почав втiлювати побачене в життя. Старе устаткування було негайно замiнене найсучаснiшим. Пiдвищилася якiсть продукцii, розширився асортимент. I це дало своi результати: виробництво хлiба зросло у кiлька разiв. Проте у планах молодого та енергiйного керiвника не тiльки насичення ринку Украiни, а, можливо, i вихiд на ринки Европи та Азii!
Крiм хлiба ЗАТ <Переяславський хлiб> виготовляе й кондитерськi вироби: торти, рулети, рiзноманiтне печиво, короваi. А пiсля закiнчення реконструкцii кондитерського цеху асортимент кондитерських виробiв ще бiльше розширився.
Панi Свiтлана органiзувала для мене екскурсiю заводом. На що я вiдразу звернув увагу, то це на iдеальну чистоту в цехах. Усi працiвники були на своiх робочих мiсцях, усi чiтко виконували свою роботу. Цехи чистi та свiтлi. А аромат свiжовипеченого, ще теплого хлiба просто причаровував. Навiть самому хотiлося спробувати спекти каравай. I, звичайно ж, господарi пригостили мене запашним теплим хлiбом. А батони, якi були смачнi батони! . Пiсля такоi приемноi екскурсii я вирiшив пройтися переяславськими магазинами та вiдвiдати хлiбнi кiоски i поцiкавитися цiнами. Хлiб<Киiвський> - 1,50-1,70грн.; хлiб <Переяславський> - 1,10-1,40 грн. Коментарi, як кажуть, зайвi.
На мое запитання, як досягаеться висока якiсть при мiнiмальних цiнах, панi Свiтлана вiдповiла: <Поеднанням найсучаснiших новiтнiх технологiй та передовоi органiзацii працi>.
Проте були на заводi й iншi часи. На початку 90-х рокiв переяславський хлiбозавод не оминула економiчна криза. Рiзко скоротилося виробництво, довелося масово звiльняти працiвникiв. З 200 працюючих на заводi залишилося менше 20. Кiлька рокiв завод фактично простоював.
Усе змiнилося на краще з приходом молодого та енергiйного генерального директора Володимира Павловича Куценка. Пiд час навчання вiн побував за кордоном - у Великобританii та Нiмеччинi. Там усе придивлявся до технологii виробництва хлiба та органiзацii працi. I одразу ж пiсля призначення генеральним директором ЗАТ <Переяславський хлiб> Володимир Павлович почав втiлювати побачене в життя. Старе устаткування було негайно замiнене найсучаснiшим. Пiдвищилася якiсть продукцii, розширився асортимент. I це дало своi результати: виробництво хлiба зросло у кiлька разiв. Проте у планах молодого та енергiйного керiвника не тiльки насичення ринку Украiни, а, можливо, i вихiд на ринки Европи та Азii!
Крiм хлiба ЗАТ <Переяславський хлiб> виготовляе й кондитерськi вироби: торти, рулети, рiзноманiтне печиво, короваi. А пiсля закiнчення реконструкцii кондитерського цеху асортимент кондитерських виробiв ще бiльше розширився.
Панi Свiтлана органiзувала для мене екскурсiю заводом. На що я вiдразу звернув увагу, то це на iдеальну чистоту в цехах. Усi працiвники були на своiх робочих мiсцях, усi чiтко виконували свою роботу. Цехи чистi та свiтлi. А аромат свiжовипеченого, ще теплого хлiба просто причаровував. Навiть самому хотiлося спробувати спекти каравай. I, звичайно ж, господарi пригостили мене запашним теплим хлiбом. А батони, якi були смачнi батони! . Пiсля такоi приемноi екскурсii я вирiшив пройтися переяславськими магазинами та вiдвiдати хлiбнi кiоски i поцiкавитися цiнами. Хлiб<Киiвський> - 1,50-1,70грн.; хлiб <Переяславський> - 1,10-1,40 грн. Коментарi, як кажуть, зайвi.
В Украiнi всупереч Конституцii деякi мiськi та обласнi ради, в яких <заправляють> регiонали i лiвi, оголошують росiйську мову другою регiональною
Останнiм часом антиукраiнськi полiтичнi сили пiдняли шалену iстерiю довкола надання росiйськiй мовi статусу другоi державноi мови в Украiнi, мовляв, пiвкраiни розмовляе <на велiком i могучем>, тому треба захистити його вiд шкiдливоi для <русскоязичних> украiнськоi <мови>. Так-так, слово <мова> вони беруть у лапки, що означае - у природi такоi не iснуе.
Йдучи на президентськi вибори, галасуючи про надання росiйськiй мовi статусу державноi в Украiнi, янучари, симоненкiвцi, вiтренкiвцi та ще незлiченна кiлькiсть дрiбнiших украiноненависницьких партiй i угруповань намагалися залучити до своiх програмних дiй якомога бiльше пересiчних обивателiв. Але ставка на <язик> провалилася. Тепер янучари, комунiсти та всiлякi шовiнiстичнi екстремiсти знову пiдняли жупел <защiти русского язика!>. У тих мiстах i областях, де бiльшiсть голосiв здобули регiонали, розпочалася iстерична вакханалiя щодо надання <русскому язику регiонального статуса>: Харкiв, Севастополь, Луганська, Миколаiвська, Харкiвська обласнi ради, на черзi ще бажаючi <обрусiти>.
Усi регiонали-федерасти, котрi брали участь в антидержавному збiговиську два роки тому в Северодонецьку, домагаючись вiдриву вiд Украiни кiлькох областей Пiвдня i Сходу, а також iхнi соратники з табору комунiстiв i вiтренкiвцiв, прекрасно знають, що iхнi потуги, голосування, рiшення не мають нiякого юридичного пiдгрунтя, бо суперечать Конституцii Украiни i Европейськiй Хартii регiональних мов. Проте, спираючись на фiнансову й полiтичну пiдтримку путiнськоi Москви, продовжують i розвивають свое брудне дiйство з допомогою православноi церкви Московського патрiархату на чолi з Володимиром Сабоданом.
Уже нi в кого не викликае сумнiву, що оця вовтузня з росiйською мовою е спланованою провокацiею антиукраiнських сил. Мовляв, ми будемо дiяти i дочекаемося, коли влада приступить до наведення порядку (у iхньому розумiннi репресiй), i тодi ми пiднiмемо народ проти помаранчевих бандерiвцiв.
Щоб зрозумiти, чим дихае iхне шовiнiстичне нутро, треба побувати у тих краях, наприклад, у Криму, i почитати тамтешню пресу. Ось що вона пише (висловлювання держчиновникiв, комунiстiв, шовiнiстiв i пересiчних обивателiв):
"Такой нации, как украинцы, в природе не существует. Украинцы - это часть русского народа, говорящая на одном из диалектов русского языка:
Твердолобые националисты навязали дискуссию о возрождении невозрождаемого украинского языка: Вот и пачкают российские паспорта всякими печатями. А бандеровцам, которым не нравится русский язык, предлагаем отколоться от Украины. Язык, который они навязывают сейчас, - никакой не украинский. Понахватывали слов из разных языков и создали какого-то урода: Русскому языку на Украине так же плохо, как и русским людям. Сейчас же в школе фигура номер один - учитель украинского. Учитель русского - последний человек, хуже уборщицы:
Детям приходиться очень плохо, выучить русский язык у них нет возможности.
В Крыму тихой сапой продолжается насильственная украинизация русскоязычного населения, радио, телевидения. (Жодноi теле- чи радiопередачi в Криму украiнською мовою немае, i на весь пiвострiв дiе всього чотири напiвукраiнськi школи. - Прим. авт.). Наши деньги щедро тратяться на поддержание никому не нужных изданий на державной мове: И руки не отсыхают.
Хитер хохол: Русский язык ущемляется на Украине, пока бандеры у власти>.
Наведенi цитати - це лише мiкроскопiчна частка того словоблуддя, яке вивергаеться з горлянок промосковських шовiнiстiв i частини iхнiх холуiв iз числа малоросiйських перевертнiв. Мало сказати, це е образою десяткiв мiльйонiв украiнцiв, якi не вiдмовилися вiд свого корiння i не перейшли в розряд малоросiйських хохлiв-яничарiв, здатних будь-коли обплювати Украiну, украiнську мову i перешитися на <русскiх>, бо так, мовляв, престижнiше.
Росiйськi шовiнiсти та iхнi посiпаки з числа малоросiйського хохляцтва на кожному перехрестi волають про утиски <русского язика>. Та пригадайте, шановнi, чи вiдмовили комусь хоча б раз нашi держчиновники у прийняттi вiд громадян заяв, написаних росiйською мовою? Не кажу вже про засилля росiйськомовних газет у бориспiльських кiосках, радiо- й телепрограм. А у тих мiсцевостях, де кричать <спасiте нас от украiнского язика!>, <защiтiм русскiй язик!>, нi газет украiнських, нi шкiл взагалi немае.
Чи хтось заборонив першого червня бiля кiнопалацу <Дружба>, що в центрi Борисполя, розважати дiтей росiйською мовою? I пiд час новорiчних свят у <бункерi> в парку Дiдовi Морозу i Снiгуроньцi говорити до дiтей <по-руськi>? Хоча типовий бориспiльський акцент <артистiв> пiдступно видавав, звiдки вони родом. Але, як на мене, органiзатори свят вiд влади i вiддiлiв освiти та культури повиннi були поцiкавитися, чому саме нашим дiтям нав'язуеться оця <галахвастовщина>.
А запитайте наших педагогiв: хiба мае вчителька украiнськоi мови якiсь переваги у порiвняннi з колегою, яка навчае росiйськоi? Пам'ятаю, рокiв iз 25 тому вийшла постанова ЦК КПРС про розвиток i закрiплення росiйськоi мови на теренах iнших республiк Радянського Союзу. Так, тодi зарплати i розмiр матерiальних благ для шкiльних учителiв росiйськоi мови i лiтератури стали у пiвтора рази вищими, нiж у колег.
<Язиком> - по Кобзарю
У своiх антиукраiнських потугах прихильники зросiйщення украiнцiв безсоромно спекулюють iм'ям символу Украiни - Тараса Шевченка. Бо вiн, мовляв, написав деякi своi твори росiйською мовою. З цього вони роблять висновок, що Кобзар був мало чи не русофiлом, тобто борцем за росiйську iдею. Але досить згадати хоча б оцi хрестоматiйнi рядки:
<Кохайтеся, чорнобривi,
Та не з москалями.
Бо москалi - чужi люде
Роблять лихо з вами...>
Або гнiвнi слова на адресу того, хто приеднав Украiну до Московського царства:
<Ой, Богдане-Богданочку!
Якби була знала,
У колисцi б задушила,
Пiд серцем приспала...>
Чи ось це:
<Днiпро, брат мiй, висихае
Мене покидае.
I могили моi милi
Москаль розривае...>
<Не свое шукае>, - каже поет, тобто мародерствуе, обкрадае украiнцiв - i матерiально, i духовно.
Добре вмiе грiти руки...>
Знову й знову картае поет малоросiйських запроданцiв:
<А тим часом перевертнi
Нехай пiдростають
Та поможуть москалевi
Господарювати,
Та з матерi полатану
Сорочку знiмати...>
Отаке було <русофiльство> Тараса Шевченка.
Регiонали, есдеки, комунiсти, прогресисти, як були колись iхнi попередники, й сьогоднi залишаються вiрними слугами росiйських шовiнiстiв i горлають на всiх перехрестях: <Навекi с Росiей!> i безсоромно притягують собi в соратники генiального поета. А вiн колись сказав, припечатавши до ганебного стовпа малоросiйських холуiв: <Раби, подножки, грязь Москви:> Чому саме згадав оцi Кобзаревi слова про малоросiйських перевертнiв? Бо в усiх тих мiстах i областях, за винятком Криму i Севастополя, згiдно з останнiм переписом, абсолютна бiльшiсть населення - украiнцi.
Якщо не зупинити <язикатих> сьогоднi - завтра Украiни не буде
В Украiнi тривае антидержавний, антиукраiнський наступ промосковськи налаштованих полiтичних сил на державну украiнську мову. Цi сили, не отримуючи належноi вiдсiчi вiд нинiшньоi влади, вдаються до неконституцiйних способiв, аби пiдвищити у статусi росiйську мову, тобто зробити ще один крок до зросiйщення Украiни.
Розпочався брутальний, нахабний, показовий <парад> надання росiйськiй мовi статусу так званоi регiональноi. Надання регiонального статусу саме росiйськiй мовi - це, по перше, зумисне нехтування iсторичними обставинами, адже з боку росiйськоi iмперii та СРСР щодо украiнськоi мови було вжито понад 100 репресивних заходiв, включно з повною ii забороною. Цi провокацiйнi потуги спрямованi, перш за все, як допомiжний засiб промосковських буржуа на захоплення влади i власне збагачення.
Шановний пане Президенте! Поборювання украiнськоi мови в Украiнi - це знищення основи нашоi незалежностi. Якщо цього не зупинити сьогоднi - завтра це вже буде не Украiна. Будь-яка спроба змiнити державний статус украiнськоi мови е замахом на нацiональну безпеку Украiни. Президент, як гарант Конституцii Украiни, повинен негайно втрутитися i припинити антиукраiнську вакханалiю промосковських шовiнiстiв i iхнiх малоросiйських холуiв.
Йдучи на президентськi вибори, галасуючи про надання росiйськiй мовi статусу державноi в Украiнi, янучари, симоненкiвцi, вiтренкiвцi та ще незлiченна кiлькiсть дрiбнiших украiноненависницьких партiй i угруповань намагалися залучити до своiх програмних дiй якомога бiльше пересiчних обивателiв. Але ставка на <язик> провалилася. Тепер янучари, комунiсти та всiлякi шовiнiстичнi екстремiсти знову пiдняли жупел <защiти русского язика!>. У тих мiстах i областях, де бiльшiсть голосiв здобули регiонали, розпочалася iстерична вакханалiя щодо надання <русскому язику регiонального статуса>: Харкiв, Севастополь, Луганська, Миколаiвська, Харкiвська обласнi ради, на черзi ще бажаючi <обрусiти>.
Усi регiонали-федерасти, котрi брали участь в антидержавному збiговиську два роки тому в Северодонецьку, домагаючись вiдриву вiд Украiни кiлькох областей Пiвдня i Сходу, а також iхнi соратники з табору комунiстiв i вiтренкiвцiв, прекрасно знають, що iхнi потуги, голосування, рiшення не мають нiякого юридичного пiдгрунтя, бо суперечать Конституцii Украiни i Европейськiй Хартii регiональних мов. Проте, спираючись на фiнансову й полiтичну пiдтримку путiнськоi Москви, продовжують i розвивають свое брудне дiйство з допомогою православноi церкви Московського патрiархату на чолi з Володимиром Сабоданом.
Уже нi в кого не викликае сумнiву, що оця вовтузня з росiйською мовою е спланованою провокацiею антиукраiнських сил. Мовляв, ми будемо дiяти i дочекаемося, коли влада приступить до наведення порядку (у iхньому розумiннi репресiй), i тодi ми пiднiмемо народ проти помаранчевих бандерiвцiв.
Щоб зрозумiти, чим дихае iхне шовiнiстичне нутро, треба побувати у тих краях, наприклад, у Криму, i почитати тамтешню пресу. Ось що вона пише (висловлювання держчиновникiв, комунiстiв, шовiнiстiв i пересiчних обивателiв):
"Такой нации, как украинцы, в природе не существует. Украинцы - это часть русского народа, говорящая на одном из диалектов русского языка:
Твердолобые националисты навязали дискуссию о возрождении невозрождаемого украинского языка: Вот и пачкают российские паспорта всякими печатями. А бандеровцам, которым не нравится русский язык, предлагаем отколоться от Украины. Язык, который они навязывают сейчас, - никакой не украинский. Понахватывали слов из разных языков и создали какого-то урода: Русскому языку на Украине так же плохо, как и русским людям. Сейчас же в школе фигура номер один - учитель украинского. Учитель русского - последний человек, хуже уборщицы:
Детям приходиться очень плохо, выучить русский язык у них нет возможности.
В Крыму тихой сапой продолжается насильственная украинизация русскоязычного населения, радио, телевидения. (Жодноi теле- чи радiопередачi в Криму украiнською мовою немае, i на весь пiвострiв дiе всього чотири напiвукраiнськi школи. - Прим. авт.). Наши деньги щедро тратяться на поддержание никому не нужных изданий на державной мове: И руки не отсыхают.
Хитер хохол: Русский язык ущемляется на Украине, пока бандеры у власти>.
Наведенi цитати - це лише мiкроскопiчна частка того словоблуддя, яке вивергаеться з горлянок промосковських шовiнiстiв i частини iхнiх холуiв iз числа малоросiйських перевертнiв. Мало сказати, це е образою десяткiв мiльйонiв украiнцiв, якi не вiдмовилися вiд свого корiння i не перейшли в розряд малоросiйських хохлiв-яничарiв, здатних будь-коли обплювати Украiну, украiнську мову i перешитися на <русскiх>, бо так, мовляв, престижнiше.
Росiйськi шовiнiсти та iхнi посiпаки з числа малоросiйського хохляцтва на кожному перехрестi волають про утиски <русского язика>. Та пригадайте, шановнi, чи вiдмовили комусь хоча б раз нашi держчиновники у прийняттi вiд громадян заяв, написаних росiйською мовою? Не кажу вже про засилля росiйськомовних газет у бориспiльських кiосках, радiо- й телепрограм. А у тих мiсцевостях, де кричать <спасiте нас от украiнского язика!>, <защiтiм русскiй язик!>, нi газет украiнських, нi шкiл взагалi немае.
Чи хтось заборонив першого червня бiля кiнопалацу <Дружба>, що в центрi Борисполя, розважати дiтей росiйською мовою? I пiд час новорiчних свят у <бункерi> в парку Дiдовi Морозу i Снiгуроньцi говорити до дiтей <по-руськi>? Хоча типовий бориспiльський акцент <артистiв> пiдступно видавав, звiдки вони родом. Але, як на мене, органiзатори свят вiд влади i вiддiлiв освiти та культури повиннi були поцiкавитися, чому саме нашим дiтям нав'язуеться оця <галахвастовщина>.
А запитайте наших педагогiв: хiба мае вчителька украiнськоi мови якiсь переваги у порiвняннi з колегою, яка навчае росiйськоi? Пам'ятаю, рокiв iз 25 тому вийшла постанова ЦК КПРС про розвиток i закрiплення росiйськоi мови на теренах iнших республiк Радянського Союзу. Так, тодi зарплати i розмiр матерiальних благ для шкiльних учителiв росiйськоi мови i лiтератури стали у пiвтора рази вищими, нiж у колег.
<Язиком> - по Кобзарю
У своiх антиукраiнських потугах прихильники зросiйщення украiнцiв безсоромно спекулюють iм'ям символу Украiни - Тараса Шевченка. Бо вiн, мовляв, написав деякi своi твори росiйською мовою. З цього вони роблять висновок, що Кобзар був мало чи не русофiлом, тобто борцем за росiйську iдею. Але досить згадати хоча б оцi хрестоматiйнi рядки:
<Кохайтеся, чорнобривi,
Та не з москалями.
Бо москалi - чужi люде
Роблять лихо з вами...>
Або гнiвнi слова на адресу того, хто приеднав Украiну до Московського царства:
<Ой, Богдане-Богданочку!
Якби була знала,
У колисцi б задушила,
Пiд серцем приспала...>
Чи ось це:
<Днiпро, брат мiй, висихае
Мене покидае.
I могили моi милi
Москаль розривае...>
<Не свое шукае>, - каже поет, тобто мародерствуе, обкрадае украiнцiв - i матерiально, i духовно.
Добре вмiе грiти руки...>
Знову й знову картае поет малоросiйських запроданцiв:
<А тим часом перевертнi
Нехай пiдростають
Та поможуть москалевi
Господарювати,
Та з матерi полатану
Сорочку знiмати...>
Отаке було <русофiльство> Тараса Шевченка.
Регiонали, есдеки, комунiсти, прогресисти, як були колись iхнi попередники, й сьогоднi залишаються вiрними слугами росiйських шовiнiстiв i горлають на всiх перехрестях: <Навекi с Росiей!> i безсоромно притягують собi в соратники генiального поета. А вiн колись сказав, припечатавши до ганебного стовпа малоросiйських холуiв: <Раби, подножки, грязь Москви:> Чому саме згадав оцi Кобзаревi слова про малоросiйських перевертнiв? Бо в усiх тих мiстах i областях, за винятком Криму i Севастополя, згiдно з останнiм переписом, абсолютна бiльшiсть населення - украiнцi.
Якщо не зупинити <язикатих> сьогоднi - завтра Украiни не буде
В Украiнi тривае антидержавний, антиукраiнський наступ промосковськи налаштованих полiтичних сил на державну украiнську мову. Цi сили, не отримуючи належноi вiдсiчi вiд нинiшньоi влади, вдаються до неконституцiйних способiв, аби пiдвищити у статусi росiйську мову, тобто зробити ще один крок до зросiйщення Украiни.
Розпочався брутальний, нахабний, показовий <парад> надання росiйськiй мовi статусу так званоi регiональноi. Надання регiонального статусу саме росiйськiй мовi - це, по перше, зумисне нехтування iсторичними обставинами, адже з боку росiйськоi iмперii та СРСР щодо украiнськоi мови було вжито понад 100 репресивних заходiв, включно з повною ii забороною. Цi провокацiйнi потуги спрямованi, перш за все, як допомiжний засiб промосковських буржуа на захоплення влади i власне збагачення.
Шановний пане Президенте! Поборювання украiнськоi мови в Украiнi - це знищення основи нашоi незалежностi. Якщо цього не зупинити сьогоднi - завтра це вже буде не Украiна. Будь-яка спроба змiнити державний статус украiнськоi мови е замахом на нацiональну безпеку Украiни. Президент, як гарант Конституцii Украiни, повинен негайно втрутитися i припинити антиукраiнську вакханалiю промосковських шовiнiстiв i iхнiх малоросiйських холуiв.
носа викрали майно
Алла Приходько
Ситуацiя, що склалася довкола пайовикiв с. Хоцьки, що на Переяславщинi, типова для всiеi Украiни, хоча i набула широкого розголосу.
У 2003 роцi колишне СГ ТОВ <Хоцьки> Господарським Судом було визнано банкрутом. Було вiдкрито лiквiдацiйну процедуру. 1 млн. 618 тис. гривень - це той борг, що хоцькiвчани мали сплатити кредиторовi. Проте <некий> Валерiй Сiнельнiков, якого було призначено лiквiдатором майна, заборгованого перед державою сiльгосппiдприемством, умудрився продати iноземнiй фiрмi <Рубi Роз Агрiкол> не тiльки частину майна, що передбачене для погашення кредиторськоi заборгованостi, але й ту, що вже розпайована мiж 919 пайовиками. <Обтяпати> таку справу Сiнельнiкову допомогла (можливо, через необiзнанiсть) сiльський голова Наталiя Лисенко. Про Хоцькiвську справу нинi поiнформований прем'ер Юрiй Ехануров.
Нещодавно за його вказiвкою у Переяславi та Хоцьках побувала спецiальна комiсiя, яка вивчала розвиток подiй у цьому селi. Комiсiю очолив переяславець Борис Глазунов, якого нещодавно призначено начальником вiддiлу розвитку земельних, майнових вiдносин i соцiальноi iнфраструктури при головному управлiннi агропромислового розвитку Киiвськоi державноi адмiнiстрацii. Борис Iванович зустрiвся з представниками управлiння агропромислового розвитку РДА, правоохоронних i контролюючих органiв, якi визнали неправомiрнiсть дiй Сiнельнiкова.
Комiсiя побувала у селi, де провела зустрiч iз директором ПСП <Комунар> Вiктором Орловським, сiльським головою Наталiею Лисенко, активiстами: головою осередку Всеукраiнськоi спiлки власникiв земельних i майнових паiв Миколою Пiскуном i депутатом сiльськоi ради Iваном Гачечком.
- Ситуацiя зрозумiла, - сказав Борис Глазунов, - i потребуе негайного вiдкриття кримiнальноi справи, для якоi готуватимуться вiдповiднi документи. Водночас хотiлося б вiдзначити гарну роботу управлiння агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницькоi РДА, зокрема начальника Олександра Лавруся, який пiдготував i зiбрав усю необхiдну по хоцькiвському господарству документацiю, що володiе повною iнформацiею. Завдяки цьому нам вдалося оперативно вивчити стан справ у Хоцьках. На мiй погляд, майно пайовикiв незаконно, по фiктивному акту списання, продано. Сподiваюся, що майно буде повернуто тим, кому належить.
Чи вирiшиться справа хоцькiвських пайовикiв позитивно, говорити поки що рано. Як вважають активiсти села, якби всi причетнi до справи служби працювали належним чином, такоi ситуацii можна було б уникнути.
У 2003 роцi колишне СГ ТОВ <Хоцьки> Господарським Судом було визнано банкрутом. Було вiдкрито лiквiдацiйну процедуру. 1 млн. 618 тис. гривень - це той борг, що хоцькiвчани мали сплатити кредиторовi. Проте <некий> Валерiй Сiнельнiков, якого було призначено лiквiдатором майна, заборгованого перед державою сiльгосппiдприемством, умудрився продати iноземнiй фiрмi <Рубi Роз Агрiкол> не тiльки частину майна, що передбачене для погашення кредиторськоi заборгованостi, але й ту, що вже розпайована мiж 919 пайовиками. <Обтяпати> таку справу Сiнельнiкову допомогла (можливо, через необiзнанiсть) сiльський голова Наталiя Лисенко. Про Хоцькiвську справу нинi поiнформований прем'ер Юрiй Ехануров.
Нещодавно за його вказiвкою у Переяславi та Хоцьках побувала спецiальна комiсiя, яка вивчала розвиток подiй у цьому селi. Комiсiю очолив переяславець Борис Глазунов, якого нещодавно призначено начальником вiддiлу розвитку земельних, майнових вiдносин i соцiальноi iнфраструктури при головному управлiннi агропромислового розвитку Киiвськоi державноi адмiнiстрацii. Борис Iванович зустрiвся з представниками управлiння агропромислового розвитку РДА, правоохоронних i контролюючих органiв, якi визнали неправомiрнiсть дiй Сiнельнiкова.
Комiсiя побувала у селi, де провела зустрiч iз директором ПСП <Комунар> Вiктором Орловським, сiльським головою Наталiею Лисенко, активiстами: головою осередку Всеукраiнськоi спiлки власникiв земельних i майнових паiв Миколою Пiскуном i депутатом сiльськоi ради Iваном Гачечком.
- Ситуацiя зрозумiла, - сказав Борис Глазунов, - i потребуе негайного вiдкриття кримiнальноi справи, для якоi готуватимуться вiдповiднi документи. Водночас хотiлося б вiдзначити гарну роботу управлiння агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницькоi РДА, зокрема начальника Олександра Лавруся, який пiдготував i зiбрав усю необхiдну по хоцькiвському господарству документацiю, що володiе повною iнформацiею. Завдяки цьому нам вдалося оперативно вивчити стан справ у Хоцьках. На мiй погляд, майно пайовикiв незаконно, по фiктивному акту списання, продано. Сподiваюся, що майно буде повернуто тим, кому належить.
Чи вирiшиться справа хоцькiвських пайовикiв позитивно, говорити поки що рано. Як вважають активiсти села, якби всi причетнi до справи служби працювали належним чином, такоi ситуацii можна було б уникнути.
Лариса Мацюк
3 червня у центрi Борисполя працiвники мiлiцii затримали чоловiка, якого пiдозрюють у згвалтуваннi неповнолiтньоi. Про подробицi кореспондент <Вiстей> дiзналася у начальника мiлiцii Сергiя Смiрнова.
Iнцидент стався у суботу ввечерi у центрi мiста неподалiк дискотеки <Бункер>. 48-рiчний чоловiк намагався згвалтувати 17-рiчну дiвчину. Вiн ii роздягнув, нанiс тiлеснi ушкодження. Хоча, за висновками судмедекспертизи, статевого контакту не було, але дiвчина отримала тяжку психологiчну травму.
Дiвчина почала кликати на допомогу. На щастя, знайшлися добрi люди, якi зателефонували на <02>. Мiлiцiя спрацювала оперативно. Виiхавши на мiсце пригоди, правоохоронцi знайшли повнiстю роздягнену жертву. Дiвчина описала насильника. Вона добре запам'ятала велосипед гвалтiвника, саме це i допомогло швидко знайти злочинця. Через 5-7 хвилин пiсля повiдомлення працiвники затримали чоловiка, пiдозрюваного у причетностi до злочину.
У райвiддiлi мiлiцii гвалтiвник вiдкидав усi звинувачення у свiй бiк. Та допомогло те, що родичi потерпiлоi повiдомили, що у дiвчини був мобiльний телефон, i вони його не можуть знайти. Черговий частини зателефонував за номером потерпiлоi. Мобiльний задзвонив у кишенi пiдозрюваного. Правоохоронцi вирiшили зробити обшук чоловiка i вилучили телефон. Тодi чоловiк почав давати свiдчення, зiзнаватись у скоеному.
Аналогiчний злочин, за словами начальника райвiддiлу Сергiя Смiрнова, було скоено i минулого року. До речi, у той же час. Жертвою домагань гвалтiвника була 13-рiчна дiвчинка. Кримiнальна справа вважалася нерозкритою. Пiсля проведення офiцiйного впiзнання при понятих i статистах жертва минулорiчного нападу у затриманому чоловiковi впiзнала того, хто намагався ii згвалтувати. В обох випадках насильник був на велосипедi. Але торiк насильницькi дii були тяжчi. Чоловiк намотав на руль волосся дiвчини i примусив роздягнутою бiгти до пустиря. Та iй вдалося вирватися i втекти.
Пiдозрюваного затримано за ст. 115 <Кримiнально-процесуального Кодексу>. Порушено кримiнальну справу. У слiдчому порядку обидвi справи будуть об'еднанi в одну. Слiдство тривае.
Що ж спонукало 48-рiчного чоловiка до таких страшних злочинiв? Адже вiн, на перший погляд, нiчим не вiдрiзняеться вiд сотень iнших. Мае дружину, доньку, стареньку матiр. Сусiди характеризують його позитивно. Проявiв психiчного розладу не видно. Нiхто навiть i подумати не мiг, що поруч живе людина, здатна скоiти тяжкi злочини.
Зараз проводяться перевiрки стосовно встановлення причетностi затриманого до нерозкритих злочинiв подiбного характеру на територii Киiвськоi областi.
Iнцидент стався у суботу ввечерi у центрi мiста неподалiк дискотеки <Бункер>. 48-рiчний чоловiк намагався згвалтувати 17-рiчну дiвчину. Вiн ii роздягнув, нанiс тiлеснi ушкодження. Хоча, за висновками судмедекспертизи, статевого контакту не було, але дiвчина отримала тяжку психологiчну травму.
Дiвчина почала кликати на допомогу. На щастя, знайшлися добрi люди, якi зателефонували на <02>. Мiлiцiя спрацювала оперативно. Виiхавши на мiсце пригоди, правоохоронцi знайшли повнiстю роздягнену жертву. Дiвчина описала насильника. Вона добре запам'ятала велосипед гвалтiвника, саме це i допомогло швидко знайти злочинця. Через 5-7 хвилин пiсля повiдомлення працiвники затримали чоловiка, пiдозрюваного у причетностi до злочину.
У райвiддiлi мiлiцii гвалтiвник вiдкидав усi звинувачення у свiй бiк. Та допомогло те, що родичi потерпiлоi повiдомили, що у дiвчини був мобiльний телефон, i вони його не можуть знайти. Черговий частини зателефонував за номером потерпiлоi. Мобiльний задзвонив у кишенi пiдозрюваного. Правоохоронцi вирiшили зробити обшук чоловiка i вилучили телефон. Тодi чоловiк почав давати свiдчення, зiзнаватись у скоеному.
Аналогiчний злочин, за словами начальника райвiддiлу Сергiя Смiрнова, було скоено i минулого року. До речi, у той же час. Жертвою домагань гвалтiвника була 13-рiчна дiвчинка. Кримiнальна справа вважалася нерозкритою. Пiсля проведення офiцiйного впiзнання при понятих i статистах жертва минулорiчного нападу у затриманому чоловiковi впiзнала того, хто намагався ii згвалтувати. В обох випадках насильник був на велосипедi. Але торiк насильницькi дii були тяжчi. Чоловiк намотав на руль волосся дiвчини i примусив роздягнутою бiгти до пустиря. Та iй вдалося вирватися i втекти.
Пiдозрюваного затримано за ст. 115 <Кримiнально-процесуального Кодексу>. Порушено кримiнальну справу. У слiдчому порядку обидвi справи будуть об'еднанi в одну. Слiдство тривае.
Що ж спонукало 48-рiчного чоловiка до таких страшних злочинiв? Адже вiн, на перший погляд, нiчим не вiдрiзняеться вiд сотень iнших. Мае дружину, доньку, стареньку матiр. Сусiди характеризують його позитивно. Проявiв психiчного розладу не видно. Нiхто навiть i подумати не мiг, що поруч живе людина, здатна скоiти тяжкi злочини.
Зараз проводяться перевiрки стосовно встановлення причетностi затриманого до нерозкритих злочинiв подiбного характеру на територii Киiвськоi областi.
Нiхто, крiм працiвникiв ДАI, не мае права зупиняти транспортнi засоби
Лариса Мацюк
Сергiй Володимирович Смiрнов (на фото), майор мiлiцii, начальником Бориспiльського МРВ ГУМВС Украiни в Киiвськiй областi працюе 4 мiсяцi. До цього вiн три роки обiймав посаду першого заступника начальника мiлiцii Бiлоцеркiвського району. Як розповiв Сергiй Володимирович, у Бiлiй Церквi, у порiвняннi з Борисполем, скоюеться у 2-2,5 рази бiльше злочинiв.
Начальник мiлiцii С.В. Смiрнов вiдповiв на декiлька питань, якi найбiльше цiкавлять мешканцiв району.
- Уже кiлька мiсяцiв неподалiк села Iванкiв Бориспiльського району чергуе екологiчна служба. Розповiдають, що еко-контроль зупиняе машини, щоб перевiрити рiвень СО. Чи мають вони право зупиняти транспортнi засоби? Що це за служба?
- Екологiчна служба - це приватна фiрма, яка отримала офiцiйний дозвiл (лiцензiю) перевiряти транспортнi засоби за певними тарифами на СО, на рiвень шкiдливих викидiв в атмосферу. Але iх нiхто не уповноважував на те, що вони мають право зупиняти автомобiлi й примушувати людей проводити дослiдження. У документi сказано, що дii цiеi фiрми повиннi проводитись зi взаемноi згоди, добровiльно. Водiй сам повинен зупинитися бiля машини еко-контролю i виявити бажання, щоб перевiрили його транспортний засiб, а пiсля оплати отримати квитанцiю.
Ми проводимо роботу, щоб виявити факти зупинки автомобiлiв. На власнiй машинi у цивiльному одязi я декiлька разiв проiжджав повз еко-контроль, щоб мене зупинили, але марно. Зупиняли моiх знайомих, керiвникiв Бориспiльського району.
До того ж, жезлiв не повинно бути нi в кого, окрiм працiвникiв ДАI. Тому через власну необiзнанiсть люди зупиняються на жест не мiлiцii. Форма i розпiзнавальнi знаки працiвникiв еко-контролю вiдрiзняються вiд знакiв патрульноi служби мiлiцii.
- Яка сьогоднi ситуацiя на дорогах району?
- У Бориспiльському районi багато дорожньо-транспортних пригод. Хочу звернути увагу водiiв на дотримання правил дорожнього руху. Особливо багато аварiй на дорогах дальнього сполучення. Основна причина - перевищення швидкостi руху автотранспортних засобiв. Багато смертельних випадкiв, зокрема у весняно-лiтнiй перiод, серед мотоциклiстiв. За моiм розпорядженням буде проводитись виявлення незаконного експлуатування автотранспорту, у тому числi мотоциклiв. Адже дуже молодi люди стають жертвами ДТП. Нещодавно у селi Старому мотоцикл iз двома хлопцями <заiхав> у, результат - 2 трупи.
- З якими заявами найчастiше звертаються до Вас мешканцi району?
- Особливо багато заяв про крадiжки приватного майна. У перiод вiдпусток будинки залишаються без нагляду. Попереджаю мешканцiв району, що на територii Киiвськоi областi працюе декiлька злочинних груп, якi займаються крадiжками з помешкань громадян. Не виключено, що цi групи можуть побувати на територii нашого району. Тому потрiбно технiчно укрiплювати дверi. Найчастiше злочинцi проникають до помешкань, пiдбираючи ключi або пошкоджуючи серцевину замка. Потрiбно купувати такi замки, щоб бути спокiйним, що нiхто не проникне до будинку.
Нещодавно на територii району було вчинено два розбоi. Один iз них скоений у Вишеньках. На мiсцевого мешканця напали молодi хлопцi iз Бортничiв. Грабiжники забрали автомобiль. Злочинцiв затримано. Проти них порушена кримiнальна справа, проводиться перевiрка.
Iнший випадок. У селi Петровському був скоений напад (iз ножем) на охоронця, який охороняв склади приватного пiдприемства. Злочинцi побили чоловiка, забрали цiннi речi, почали вiдкривати склади, але iх затримали охоронцi iз сусiднього пiдприемства. Обидва злочинцi приiхали, щоб влаштуватися на роботу. Порушено кримiнальну справу. Проводиться перевiрка стосовно iхньоi причетностi до iнших нерозкритих злочинiв на територii району.
Начальник мiлiцii С.В. Смiрнов вiдповiв на декiлька питань, якi найбiльше цiкавлять мешканцiв району.
- Уже кiлька мiсяцiв неподалiк села Iванкiв Бориспiльського району чергуе екологiчна служба. Розповiдають, що еко-контроль зупиняе машини, щоб перевiрити рiвень СО. Чи мають вони право зупиняти транспортнi засоби? Що це за служба?
- Екологiчна служба - це приватна фiрма, яка отримала офiцiйний дозвiл (лiцензiю) перевiряти транспортнi засоби за певними тарифами на СО, на рiвень шкiдливих викидiв в атмосферу. Але iх нiхто не уповноважував на те, що вони мають право зупиняти автомобiлi й примушувати людей проводити дослiдження. У документi сказано, що дii цiеi фiрми повиннi проводитись зi взаемноi згоди, добровiльно. Водiй сам повинен зупинитися бiля машини еко-контролю i виявити бажання, щоб перевiрили його транспортний засiб, а пiсля оплати отримати квитанцiю.
Ми проводимо роботу, щоб виявити факти зупинки автомобiлiв. На власнiй машинi у цивiльному одязi я декiлька разiв проiжджав повз еко-контроль, щоб мене зупинили, але марно. Зупиняли моiх знайомих, керiвникiв Бориспiльського району.
До того ж, жезлiв не повинно бути нi в кого, окрiм працiвникiв ДАI. Тому через власну необiзнанiсть люди зупиняються на жест не мiлiцii. Форма i розпiзнавальнi знаки працiвникiв еко-контролю вiдрiзняються вiд знакiв патрульноi служби мiлiцii.
- Яка сьогоднi ситуацiя на дорогах району?
- У Бориспiльському районi багато дорожньо-транспортних пригод. Хочу звернути увагу водiiв на дотримання правил дорожнього руху. Особливо багато аварiй на дорогах дальнього сполучення. Основна причина - перевищення швидкостi руху автотранспортних засобiв. Багато смертельних випадкiв, зокрема у весняно-лiтнiй перiод, серед мотоциклiстiв. За моiм розпорядженням буде проводитись виявлення незаконного експлуатування автотранспорту, у тому числi мотоциклiв. Адже дуже молодi люди стають жертвами ДТП. Нещодавно у селi Старому мотоцикл iз двома хлопцями <заiхав> у
- З якими заявами найчастiше звертаються до Вас мешканцi району?
- Особливо багато заяв про крадiжки приватного майна. У перiод вiдпусток будинки залишаються без нагляду. Попереджаю мешканцiв району, що на територii Киiвськоi областi працюе декiлька злочинних груп, якi займаються крадiжками з помешкань громадян. Не виключено, що цi групи можуть побувати на територii нашого району. Тому потрiбно технiчно укрiплювати дверi. Найчастiше злочинцi проникають до помешкань, пiдбираючи ключi або пошкоджуючи серцевину замка. Потрiбно купувати такi замки, щоб бути спокiйним, що нiхто не проникне до будинку.
Нещодавно на територii району було вчинено два розбоi. Один iз них скоений у Вишеньках. На мiсцевого мешканця напали молодi хлопцi iз Бортничiв. Грабiжники забрали автомобiль. Злочинцiв затримано. Проти них порушена кримiнальна справа, проводиться перевiрка.
Iнший випадок. У селi Петровському був скоений напад (iз ножем) на охоронця, який охороняв склади приватного пiдприемства. Злочинцi побили чоловiка, забрали цiннi речi, почали вiдкривати склади, але iх затримали охоронцi iз сусiднього пiдприемства. Обидва злочинцi приiхали, щоб влаштуватися на роботу. Порушено кримiнальну справу. Проводиться перевiрка стосовно iхньоi причетностi до iнших нерозкритих злочинiв на територii району.
Микола Рахуба
Уночi в с. Вишеньки двое киян Петро С., 1980 р. н., i Сергiй Г., 1986 р.н., застосувавши фiзичну силу, вiдiбрали у водiя автомобiль <Фольксваген>. Тiеi ж ночi вони пограбували i 17-рiчну дiвчину, вiдiбравши золотий ланцюжок i сережки.
Ведеться боротьба i з наркоманiею. Спiвробiтники вiддiлення боротьби з незаконним обiгом наркотикiв у с. Пролiски у квартирi 40-рiчноi жiнки виявили наркопритон, де виготовлялись i збувались наркотики.
Не зменшуеться i кiлькiсть крадiжок.
Встановлено i затримано киянина Сергiя М., 1978 р. н., який ще в лютому цього року з двох дач у с. Артемiвка скоiв крадiжки, викравши електроболгарку, iнструменти та iншi речi.
У с. Велика Олександрiвка мiлiцiя затримала 22-рiчного чоловiка, який скоiв крадiжку на приватному пiдприемствi, що спецiалiзуеться на вирощуваннi грибiв.
У с. Петрiвське з територii тракторного стану 24-рiчний Сергiй Х. викрав металевi котли.
У с. Тарасiвка на кладовищi 31-рiчний чоловiк викрав металеву табличку з могили.
Не минув тиждень i без ДТП.
У с. Любарцi Евген Мостовий, 1986 р.н., не впорався з кермом мотоцикла <Днiпро-11>, злетiв у кювет i в тяжкому станi з численними переломами потрапив до лiкарнi.
29 травня на окружнiй дорозi поблизу с. Нестерiвка зiткнулися два КамАЗи. В результатi один iз пасажирiв загинув на мiсцi пригоди.
30 травня на 29-му км траси Киiв - Харкiв зiткнулося двое автомобiлiв: <Опель-Рекорд> i <Фiат>. Обидва водii травмованi.
Ведеться боротьба i з наркоманiею. Спiвробiтники вiддiлення боротьби з незаконним обiгом наркотикiв у с. Пролiски у квартирi 40-рiчноi жiнки виявили наркопритон, де виготовлялись i збувались наркотики.
Не зменшуеться i кiлькiсть крадiжок.
Встановлено i затримано киянина Сергiя М., 1978 р. н., який ще в лютому цього року з двох дач у с. Артемiвка скоiв крадiжки, викравши електроболгарку, iнструменти та iншi речi.
У с. Велика Олександрiвка мiлiцiя затримала 22-рiчного чоловiка, який скоiв крадiжку на приватному пiдприемствi, що спецiалiзуеться на вирощуваннi грибiв.
У с. Петрiвське з територii тракторного стану 24-рiчний Сергiй Х. викрав металевi котли.
У с. Тарасiвка на кладовищi 31-рiчний чоловiк викрав металеву табличку з могили.
Не минув тиждень i без ДТП.
У с. Любарцi Евген Мостовий, 1986 р.н., не впорався з кермом мотоцикла <Днiпро-11>, злетiв у кювет i в тяжкому станi з численними переломами потрапив до лiкарнi.
29 травня на окружнiй дорозi поблизу с. Нестерiвка зiткнулися два КамАЗи. В результатi один iз пасажирiв загинув на мiсцi пригоди.
30 травня на 29-му км траси Киiв - Харкiв зiткнулося двое автомобiлiв: <Опель-Рекорд> i <Фiат>. Обидва водii травмованi.
Останнiм часом у засобах масовоi iнформацii розповсюджуеться неправдива iнформацiя про подii в ДМА <Бориспiль>: усе зводиться до боротьби за збереження портфелiв, корупцii та iнших численних порушень з боку дiючого менеджменту аеропорту.
Коментуючи такi заяви зацiкавлених чиновникiв, прес-центрiв зацiкавлених компанiй, iнiцiативна група змушена сказати наступне:
- Боротьба за збереження ДМА <Бориспiль> у жодному разi не пов'язана з метою збереження портфелiв чи зайняття крiсла генерального директора. Це очевидно. Тiльки за останнi 6 мiсяцiв мiнiстром транспорту та зв'язку В. Бондарем пропонувалось зайняти посаду генерального директора Н.Гомболевськiй, Ю. Скрипкiну, В. Полiщуку (двiчi). Були висунутi умови: дати згоду на будiвництво термiналу власникам а/к <Аеросвiт> i заспокоiти колектив. Тому категорична вiдмова на такi пропозицii менеджерiв ДМА <Бориспiль> е найкращим доказом безпiдставностi таких звинувачень.
Коментуючи такi заяви зацiкавлених чиновникiв, прес-центрiв зацiкавлених компанiй, iнiцiативна група змушена сказати наступне:
- Боротьба за збереження ДМА <Бориспiль> у жодному разi не пов'язана з метою збереження портфелiв чи зайняття крiсла генерального директора. Це очевидно. Тiльки за останнi 6 мiсяцiв мiнiстром транспорту та зв'язку В. Бондарем пропонувалось зайняти посаду генерального директора Н.Гомболевськiй, Ю. Скрипкiну, В. Полiщуку (двiчi). Були висунутi умови: дати згоду на будiвництво термiналу власникам а/к <Аеросвiт> i заспокоiти колектив. Тому категорична вiдмова на такi пропозицii менеджерiв ДМА <Бориспiль> е найкращим доказом безпiдставностi таких звинувачень.
Численнi перевiрки комiсiй Мiнтрансзв'язку, Державiаслужби, Контрольно-ревiзiйного управлiння Кабмiну, СБУ, Генеральноi та транспортноi Прокуратури, МВС не знайшли жодного порушення, яке б спричинило вiдкриття кримiнальноi справи.
З iншого боку, чудовi фiнансово-економiчнi показники аеропорту, привабливi iнвестицiйнi прогнози не дають спокою тiньовим дiлкам. Незважаючи на пропозицii таких вiдомих мiжнародних структур, як аеропорт <Копенгаген>, ЕБРР, оператор аеропорту <Дубаi>, фiрм <Мiцубiсi> та <Марубенi> i багатьох iнших, що готовi вкласти в розвиток iнфраструктури ДМА <Бориспiль> до 1,5 млрд. доларiв США (пасажирськi i вантажнi термiнали, готелi, паркiнги, ЗПС, транспортнi розв'язки, монорельсову дорогу та метро, термiнали бiзнесавiацii та мiжнародних зв'язкiв), цi структури роблять усе можливе, щоб прибрати ДМА <Бориспiль> до своiх рук. На жаль, iхнi дii знаходять пiдтримку серед чиновникiв i ставлять пiд загрозу не тiльки пропозицii мiжнародних органiзацiй, а й реалiзацiю за японськi кредити проекту будiвництва пасажирського термiналу, який вiдповiдае найвищим свiтовим стандартам.
Не зважаючи на чiтку, пiдтверджену на двох зустрiчах позицiю Президента Украiни В.А.Ющенка, що аеропорт <Бориспiль> повинен бути державним, Мiнтрансзв'язку, Державiаслужба до цього часу не вiдiзвали своi пiдписи пiд Меморандумом, який дав згоду на будiвництво термiналу а/к <Аеросвiт> без повернення незаконно приватизованих державних земель, Рiшення Вищого Господарського Суду Украiни про повернення земель державi i майна аеропорту до цього часу не виконано через ухвали судiв першоi iнстанцii. Бiльше того, представники Мiнтрансзв'язку та Державiаслужби на судовому засiданнi виступили проти повернення земель та майна в державну власнiсть.
Нова концепцiя розвитку аеропорту <Бориспiль> практично заблокована до затвердження в Державiаслужбi, оскiльки:
а) вона була створена пiд а/к <Аеросвiт>, i як тiльки там зникли окремi постулати ii власникiв, зник i iнтерес чиновникiв;
б) керiвництво аеропорту пiдписало цю концепцiю, не бажаючи гальмувати ii затвердження, але обумовивши можливiсть корегування розташування термiналiв, виходячи з iнтересiв пасажирiв.
Подальше манiпулювання пiдписом ДМА <Бориспiль> з твердженням, що це е згода на будiвництво термiналу а/к <Аеросвiт>, змусило керiвництво аеропорту вiдiзвати свiй пiдпис.
Тиждень тому, пiд час захисту фiнансового плану ДМА <Бориспiль> керiвництво Мiнтрансзв'язку тричi поверталося до питання, як усе ж таки вирiшити питання з будiвництвом термiналу а/к <Аеросвiт>.
Блокуючи узгодження проекту пасажирського термiналу практично на декiлька мiсяцiв, мiнiстр транспорту та зв'язку В.Бондар звернувся до Мiстобудiвноi Ради Украiни з проханням не розглядати цей проект. Тiльки завдяки виваженiй, мудрiй позицii Мiстобудiвноi Ради Украiни проект був схвалений.
Зазнавши поразки в спробах перемогти колектив адмiнресурсом, приватнi структури та iх прибiчники в органах виконавчоi влади вдалися до спроби розвалити колектив зсередини.
Одержавши негативну реакцiю, вони вирiшили замiнити Генерального директора iншим працiвником аеропорту.
Новий керiвник пiдприемства, будучи ще виконувачем обов'язкiв Генерального директора, негайно змiнив структуру пiдприемства, а повiдомив про це колектив через 10 днiв. Незважаючи на запевнення 21.05.06 р. голови Державiаслужби М.О.Марченка про незмiннiсть структури аеропорту протягом року, вже 24.05.06 р. структурнi змiни були внесенi. З'ясувалося, що зникли посади саме тих працiвникiв, якi найбiльш захищали iнтереси державного аеропорту.
У заявах прес-центру а/к <Аеросвiт> i Голови Державiаслужби знову звучать непiдтвердженi звинувачення в корупцii, численних фiнансових порушеннях i т.iн.
Тому, з подачi iнiцiативноi групи, конференцiя трудового колективу 18.05.06 р. прийняла рiшення звернутися до Президента Украiни, як гаранта законностi в краiнi, провiвши пiкетування пiд час його вiдльоту, та в межах закону домовитись про зустрiч iз ним.
Зустрiч вiдбулася, i було прийнято рiшення Президентом обговорити проблеми аеропорту з iнiцiативною групою 22.05.06 р. о 12 годинi.
Подальшi дii чиновникiв вiд влади по силовому захвату кабiнетiв, тиску на керiвникiв служб та окремих працiвникiв, залякування звiльненням з роботи та притягненням до адмiнiстративноi i кримiнальноi вiдповiдальностi пiдтвердили, що провладнi структури, якi останнi мiсяцi знаходяться при владi, роблять усе, щоб зiрвати зустрiч захисникiв iнтересiв колективу з Президентом краiни, приховати правду, нехтуючи великими перспективами розвитку, Мiжнародною Кредитною Угодою з Японiею, iнвестицiйним iмiджем Украiни заради будiвництва невеликого приватного термiналу.
З iншого боку, незважаючи на жорсткий тиск i перешкоди з боку Мiнтрансзв'язку, Державiаслужби та iхнiх ставленикiв, у разi, якщо зустрiч iз Президентом Украiни не вiдбудеться найближчим часом, а питання повернення земель, майна, затвердження концепцii розвитку аеропорту до 2020 року та iншi стратегiчно важливi аспекти для пiдприемства вирiшуватись не будуть, iнiцiативна група винесе на розгляд колективу питання про повторне пiкетування Президента Украiни в аеропорту <Бориспiль>.
Iнiцiативна група трудового колективу ДМА <Бориспiль> О. Мартищенко, В. Полiщук,
Ю. Скрипкiн, Д. Денисов, Ю. Кириленко
З iншого боку, чудовi фiнансово-економiчнi показники аеропорту, привабливi iнвестицiйнi прогнози не дають спокою тiньовим дiлкам. Незважаючи на пропозицii таких вiдомих мiжнародних структур, як аеропорт <Копенгаген>, ЕБРР, оператор аеропорту <Дубаi>, фiрм <Мiцубiсi> та <Марубенi> i багатьох iнших, що готовi вкласти в розвиток iнфраструктури ДМА <Бориспiль> до 1,5 млрд. доларiв США (пасажирськi i вантажнi термiнали, готелi, паркiнги, ЗПС, транспортнi розв'язки, монорельсову дорогу та метро, термiнали бiзнесавiацii та мiжнародних зв'язкiв), цi структури роблять усе можливе, щоб прибрати ДМА <Бориспiль> до своiх рук. На жаль, iхнi дii знаходять пiдтримку серед чиновникiв i ставлять пiд загрозу не тiльки пропозицii мiжнародних органiзацiй, а й реалiзацiю за японськi кредити проекту будiвництва пасажирського термiналу, який вiдповiдае найвищим свiтовим стандартам.
Не зважаючи на чiтку, пiдтверджену на двох зустрiчах позицiю Президента Украiни В.А.Ющенка, що аеропорт <Бориспiль> повинен бути державним, Мiнтрансзв'язку, Державiаслужба до цього часу не вiдiзвали своi пiдписи пiд Меморандумом, який дав згоду на будiвництво термiналу а/к <Аеросвiт> без повернення незаконно приватизованих державних земель, Рiшення Вищого Господарського Суду Украiни про повернення земель державi i майна аеропорту до цього часу не виконано через ухвали судiв першоi iнстанцii. Бiльше того, представники Мiнтрансзв'язку та Державiаслужби на судовому засiданнi виступили проти повернення земель та майна в державну власнiсть.
Нова концепцiя розвитку аеропорту <Бориспiль> практично заблокована до затвердження в Державiаслужбi, оскiльки:
а) вона була створена пiд а/к <Аеросвiт>, i як тiльки там зникли окремi постулати ii власникiв, зник i iнтерес чиновникiв;
б) керiвництво аеропорту пiдписало цю концепцiю, не бажаючи гальмувати ii затвердження, але обумовивши можливiсть корегування розташування термiналiв, виходячи з iнтересiв пасажирiв.
Подальше манiпулювання пiдписом ДМА <Бориспiль> з твердженням, що це е згода на будiвництво термiналу а/к <Аеросвiт>, змусило керiвництво аеропорту вiдiзвати свiй пiдпис.
Тиждень тому, пiд час захисту фiнансового плану ДМА <Бориспiль> керiвництво Мiнтрансзв'язку тричi поверталося до питання, як усе ж таки вирiшити питання з будiвництвом термiналу а/к <Аеросвiт>.
Блокуючи узгодження проекту пасажирського термiналу практично на декiлька мiсяцiв, мiнiстр транспорту та зв'язку В.Бондар звернувся до Мiстобудiвноi Ради Украiни з проханням не розглядати цей проект. Тiльки завдяки виваженiй, мудрiй позицii Мiстобудiвноi Ради Украiни проект був схвалений.
Зазнавши поразки в спробах перемогти колектив адмiнресурсом, приватнi структури та iх прибiчники в органах виконавчоi влади вдалися до спроби розвалити колектив зсередини.
Одержавши негативну реакцiю, вони вирiшили замiнити Генерального директора iншим працiвником аеропорту.
Новий керiвник пiдприемства, будучи ще виконувачем обов'язкiв Генерального директора, негайно змiнив структуру пiдприемства, а повiдомив про це колектив через 10 днiв. Незважаючи на запевнення 21.05.06 р. голови Державiаслужби М.О.Марченка про незмiннiсть структури аеропорту протягом року, вже 24.05.06 р. структурнi змiни були внесенi. З'ясувалося, що зникли посади саме тих працiвникiв, якi найбiльш захищали iнтереси державного аеропорту.
У заявах прес-центру а/к <Аеросвiт> i Голови Державiаслужби знову звучать непiдтвердженi звинувачення в корупцii, численних фiнансових порушеннях i т.iн.
Тому, з подачi iнiцiативноi групи, конференцiя трудового колективу 18.05.06 р. прийняла рiшення звернутися до Президента Украiни, як гаранта законностi в краiнi, провiвши пiкетування пiд час його вiдльоту, та в межах закону домовитись про зустрiч iз ним.
Зустрiч вiдбулася, i було прийнято рiшення Президентом обговорити проблеми аеропорту з iнiцiативною групою 22.05.06 р. о 12 годинi.
Подальшi дii чиновникiв вiд влади по силовому захвату кабiнетiв, тиску на керiвникiв служб та окремих працiвникiв, залякування звiльненням з роботи та притягненням до адмiнiстративноi i кримiнальноi вiдповiдальностi пiдтвердили, що провладнi структури, якi останнi мiсяцi знаходяться при владi, роблять усе, щоб зiрвати зустрiч захисникiв iнтересiв колективу з Президентом краiни, приховати правду, нехтуючи великими перспективами розвитку, Мiжнародною Кредитною Угодою з Японiею, iнвестицiйним iмiджем Украiни заради будiвництва невеликого приватного термiналу.
З iншого боку, незважаючи на жорсткий тиск i перешкоди з боку Мiнтрансзв'язку, Державiаслужби та iхнiх ставленикiв, у разi, якщо зустрiч iз Президентом Украiни не вiдбудеться найближчим часом, а питання повернення земель, майна, затвердження концепцii розвитку аеропорту до 2020 року та iншi стратегiчно важливi аспекти для пiдприемства вирiшуватись не будуть, iнiцiативна група винесе на розгляд колективу питання про повторне пiкетування Президента Украiни в аеропорту <Бориспiль>.
Iнiцiативна група трудового колективу ДМА <Бориспiль> О. Мартищенко, В. Полiщук,
Ю. Скрипкiн, Д. Денисов, Ю. Кириленко
