 |
 |
 |
Друга свiтова вiйна принесла страшне лихо на нашу землю. Вже на другий день вiйни,
23 червня 1941 року, нiмецька авiацiя бомбардувала вiйськове мiстечко та аеродром,
розташований на околицi мiста Борисполя. У вереснi радянськi вiйська залишали Киiв.
Бориспiль був заповнений бiженцями i червоноармiйцями 37-i армii. А 20 вересня у Борисполi
вже йшли боi. 23 вересня фашисти оволодiли мiстом. Окупанти займалися звичними справами: створювали старостати, споруджували тюрми. В мiстi було три тюрми. На територii парку та на базарнiй площi протягом усього часу окупацii стояли шибеницi. На територii аеродрому до жовтня 1942 року функцiонував табiр для вiйськовополонених. У лютому 1943 роцi в приднiпровських лiсах бiля Сошникова розпочав свою дiяльнiсть партизанський загiн iм. Щорса. Бiйцi загону нищили нiмецькi застави, зав'язували боi з карателями. Найбiльш вагомим внеском партизан можна назвати збереження Старинського цукрового заводу вiд знищення. Було врятовано також вiд фашистських каральних загонiв близько десяти сiл району. Визволення Бориспiльського району почалося у вереснi 1943 року, Двi армii (38-а - пiд командуванням Н.Е.Чибiсова, 40-а - пiд командуванням К.С.Москаленка) звiльняли наш район. 40-а армiя мала досягти Днiпра на дiлянцi Кийлiв, Рудякiв, Кальне, Гусинцi. 38-а вела наступ на правому крилi фронту, вона повинна була зайняти рубiж Велика Димерка, Требухiв, Бориспiль, Воронькiв, Кийлiв. Бориспiль звiльняла 136-а дивiзiя пiд командуванням I.Пузiкова. За його словами звiльнити мiсто було нелегко. Фашисти зробили з мiста неприступне укрiплення, тому Бориспiль вирiшили брати зненацька. В нiч на 23 вересня бiйцi дивiзii увiрвались у мiсто, захопили аеродром, багато зброi, чимало полонених. Незабаром наступ продовжувався вже за межами Борисполя. Мiсто горiло. Пiспя порядкування карателiв у мiстi залишилася п'ята частина будинкiв (з 3-х тисяч залишилося тiльки 600). Всюди були суцiьнi руiни i згарища. За два роки окупацii фашисти вбили i закатували в районi 497 громадян. Понад 5 тисяч вивезли до Нiмеччини. В боях за визволення Батькiвщини загинуло понад 8 тис. мешканцiв району, в тому числi понад три тисячi бориспiльцiв. Бiльше 5 тисяч воiнiв лежать в братських могилах нашого району. Наприкiнцi вересня 1943 року повiстками вiйськкомату були викликанi юнаки 1926, 1927, 1928 рокiв народження, з яких пiсля мiсячноi пiдготовки сформували винищувальний батальйон для боротьби з бандитизмом. За мужнiсть i героiзм, проявленi в роки вiйни, всi нашi земляки були удостоенi звання Героя Радянського Союзу: це бориспiльцi Ю.М.Головатий, В.Ф.Шкiль, Р.С.Павловський, I.Х.Кравченко з Гнiдина, I.I.Братусь з Рогозова, М.I.Стасюк з Великоi Старицi, М.П.Прудкий з Дударкова та I.Д.Кудря з Салькова. Одразу пiсля визволення району почалися вiдбудовчi роботи. За свiдченням документiв, у 1950 роцi вiдбудову господарств було завершено. Ритмiчно почали працювати молокозавод, харчокомбiнат, хлiбозавод, торфопiдприсмство. На базi майстерень райспоживспiлки виник промкомбiнат, в 1967 роцi почалося будiвництво кiнотеатру "Дружба". На поч. 50-х рокiв починають створюватись парниковi господарства. В 1959 роцi створено радгосп "Бориспiльський", в 1966 роцi радгосп "Промiнь": пiдприемство овочево-молочного напрямку. В 1965 роцi прийняв перших пасажирiв новий Бориспiльський аеропорт, який став одним з найбiльших у свiтi мiжнародних аеропортiв. На поч. 70-х рокiв Бориспiль почав iнтенсивно розбудовуватися: виросло селище будiвникiв газопроводу, з'явилися новi житловi квартали, де живуть переважно працiвники аеропорту. Як свiдчать данi, на поч. 80-х рокiв на територii мiста та району працювали 36 промислових та сiльськогосподарських пiдприемств, 27 будiвельних та транспортних пiдприемств. Працювали 20 середнiх та 8 восьмирiчних шкiл, 50 медичних установ, 34 будинки культури та клуби, 47 бiблютек, спортивна та музична школи, районний будинок побуту, будинок культури. Бориспiльський район кiнця 60-х поч. 90-х рокiв: всього по мiсту i району - 136 великих i малих пiдприемств i органiзацiй, 15 радгоспiв, чотири радгоспи-птахофабрики. В районi дiе Бориспiльський iсторичний музей, кiнотеатр, районна бiблiотека. В районi - сiм сiльських будинкiв культури, 20 сiльських клубiв, багато вiдомчих клубiв та бiблiотек.
|
