Додала "жару" i пожежа, що виникла на ринку ввечерi 5 серпня, коли згорiло понад десять торгових точок.

Iз Киева за чиiмось викликом прибув начальник обласного вiддiлу Держпожохорони, i вже е рiшення закрити центральний ринок Борисполя уже найближчого понедiлка. Народ iз цим не згоден. Вiктор Максимович Власенко постiйно перебувае в епiцентрi довколобазарноi колотнечi i вважаеться серед торгового люду авторитетом.

Тож, вочевидь, саме йому було доручено донести до редакцii "Вiстей" точку зору кiлькох сотень пiдприемцiв, для яких скандальний ринок е невiд'емною частиною життя-буття, котре жеврiе завдяки iхнiй нелегкiй нервовiй працi i у спеку, i в холод. Пан Вiктор представився членом органiзацiйного комiтету, який займаеться створенням Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю, метою якого е проведення реконструкцii i забезпечення подальшого функцiонування центрального ринку. Ця структура об'еднуе всiх тутешнiх пiдприемцiв, якi бажають вкласти своi кошти у реконструкцiю ринку i надалi тут працювати.
- У чiм проблема, хто i що стоiть на перешкодi здiйснення цього благородного i корисного плану?
- Ми хочемо своiми силами i грiшми полiпшити умови роботи, покращити обслуговування покупцiв. Тобто створити обстановку, яка б вiдповiдала усiм вимогам цивiлiзованого ринку.
- Але все упираеться у мiську владу. Щоб реалiзувати нашi плани, ми, пiдприемцi центрального ринку, повиннi укласти з мiськвиконкомом угоду, перш за все, на реконструкцiю. Якщо нам вiддадуть ринок в оренду, то, наприклад, його директор уже не буде призначатися у вузькому колi мiського начальства, а найматиметься нашим численним колективом, працюватиме за контрактом, займатиметься поточними справами ринку. Але у мiстi, окрiм нас, е ще чотири бiзнесовi групи, якi претендують зi своiми "програмами" на цей ринок.
- А якщо це здорова конкуренцiя?
- У тiм-то й рiч, що ми вкладаемо у поняття "здорова"... Е ще й моральний та соцiальний аспекти, писанi й неписанi правила етики i справедливостi. Хто тi люди, якi претендують на роль месii?.. Вони не мають вiдношення до центрального ринку. У них е свiй бiзнес. I я достеменно знаю, що iхнi фiнансовi можливостi бiльшi, нiж нашi. Але ми - тi люди, якi за десять рокiв роботи на цьому мiсцi здали до мiського бюджету стiльки всiляких зборiв, платежiв, податкiв, що на них можна було б збудувати "всесвiтнiй торговельний центр". Iнша справа, куди чиновники iх подiли.

Ще минулого року я зiбрав пiдписи наших пiдприемцiв щодо реконструкцii ринку, у яких фiгурував пункт про те, що ми будемо ii здiйснювати власним коштом. Зробив ескiзи... Мер мiста пан Придатко i начальник комунгоспу пан Бондар дали "добро". Я з тим "добром" пiшов до директора ринку панi Карпенко: "Дайте хоча б план чи схему, де i за ким закрiплене мiсце..." Вона вiдмовила. На цьому "реконструкцiя" i закiнчилася.

- А якщо мiськвиконком прийме рiшення на вашу користь?..
- То замовимо план реконструкцii в органiзацii, яка мае лiцензiю на проектувальнi роботи. Не мае значення державна вона чи приватна. Головне, де дешевше i краще.
- Але ж вагомi аргументи незаконноi забудови i експлуатацii ринку наводить мiжрайонна прокуратура.
- Так. У нас немае акту на землеволодiння. Головний "санiтар" пан Веремiй не пiдписуе його. Я розумiю, государеве око потрiбне, але варто пошукати й варiанти для компромiсу. Розглянемо, наприклад, пункт про те, що базар мае знаходитися на вiдстанi не менше пiвсотнi метрiв вiд людського житла. Можливо, я й помиляюся, але, якщо не зраджуе пам'ять, цi правила були написанi давно, за царя Гороха, коли на базарi торгували кiньми, коровами, бугаями...
- А може й не такий страшний владний чорт, як його малюють?
- Я вважаю, що у чиновникiв домiнуе така позицiя: якщо при вирiшеннi якоiсь проблеми перепаде щось i менi в кишеню - то займуся цим, а нi - то нi... Але це моя думка. Сучасна влада, якщо дiйсно назрiло якесь складне питання, повинна була б давно прийти до нас, пiдприемцiв, i сказати: "Люди добрi, скиньтеся ще по 100 доларiв, i давайте наводити лад. Допоможiть мiсту, бо немае грошей".
Нiхто з нами по-людськи не поговорив за всi цi роки. Як сидiли по кабiнетах за комуно-совдепii, так i зараз сидять. А ще спробуй до них добитися. Була спроба у мене пробитися до кабiнету мера Олександра Михайловича Придатка, щоб домовитися, коли вiн прийме наш "органiзацiйний комiтет", так секретарка професiйно вiдкарбувала: "Iдiть запишiться i прийдете у прийомний день". Прийшов я у "прийомний" день. Олександр Михайлович на мiй вiзит так вiдреагував: "У мене немае часу. Он пiд дверима люди сидять. Старi, iнвалiди". Все це я розумiю, але ж я прийшов до найвладнiшоi особи не iз особистим, а з проблемою, яка торкаеться всього Борисполя.