Репортаж iз "автопекла"
 
Володимир БIЛКЕЙ

Розказував менi приятель, котрий уже давно крутить "баранку", один свiй жахливий сон: "Потрапив я до пекла. Йду, а довкола мене нагромадження понiвечених машин, сплющених, обгорiлих, а над ними душi шоферськi витають..."Бориспiлець Михайло Олексiйович Мороз бачитья подiбний жах щодня, i не увi снi, а наяву.

Вiн працюе начальником штрафмайданчика Бориспiльськоi ДАI. Якщо вдатися до метафор, то господарство пана Мороза - це свого роду i тюрма, i морг для металевих коней, з яких кров людська, бувае, не змиваеться. А душi деяких колишнiх власникiв, можливо, витають довкола. i душi колишнiх власникiв декотрих.
Михайло Олексiйович може розказати коротку iсторiю "хвороби" чи "смертi" кожного свого чотириколiсного "пацiента". Ось цього ще можна "вилiкувати", у того ще можна "пересадити органи" iншiй машинi, а той сплющений - "мертвяк", i остання його дорога - на автоцвинтар. Е й цiлком "здоровi" екземпляри, "заарештованi" через рiзноманiтнi правопорушення iхнiх власникiв. Як опинилася у цьому пекельному мiсцi уся ця маса металу, розповiдае Михайло Олексiйович:
- Сюди потрапляють автомобiлi, автобуси, мотоцикли, велосипеди, причепи пiсля ДТП, пiсля управлiння водiем у нетверезому станi, з пiдробленими номерами. Направляе iх на майданчик ДАI. Транспортний засiб оглядають увесь до гвинтика, описуються i речi, якi знаходять у салонi. Ми несемо вiдповiдаль-нiсть за збереження всього. Охорона у нас надiйна, i злий собака е.
Послуги платнi. Згiдно з постановою Кабмiну перша доба перебування у нас транспортного засобу обходиться клiенту в 17 гривень. А далi по десятцi за добу "накручуеться".
- А якщо водiй не винен, а його машина до вас потрапила?
- Все одно платить. Потiм видаемо на руки рахунок, довiдку, i водiй через суд мае право стягти вимушенi витрати з винуватця, через якого машина потрапила на штрафмайданчик.
Якщо протягом пiвроку нiхто не звертаеться щодо свого транспорту, сповiщаемо податкову iнспекцiю i потiм, з дозволу мiськоi адмiнiстрацii, виставляемо на продаж. Там же встановлюеться i цiна. Якщо покупець приходить сам, то забирае машину чи те, що вiд неi залишилося, цiл-ком, а якщо з власником, то може зняти окремi деталi, агрегати на запчастини. Цiни рiзнi, коливаються вiд кiлькох гривень до кiлькох тисяч. Наприклад, декiлька днiв тому продали два мотоцикли по 40 i 50 гривень. Якщо протягом двох рокiв "екземпляром" нiхто не цiкавиться, то вiн уже вважаеться брухтом.
Пан Михайло запрошуе на екскурсiю по своему "господарству":
- Оцей "Москвич" у такому станi знайшли у лiсi. Викрадачi, вочевидь, врiзалися на ньому у щось тверде. Пiсля того раз били машину так, що коли власник у нас ii побачив, то махнув рукою, мовляв, уже нема чого й знiмати.
А ось "Аудi", ще "свiжа". 1 серпня ii власник став винуватцем ДТП i при цьому пошкодив ще двi машини, ведеться слiдство. До речi, транспортнi засоби до нас надходять лише з територii Бориспiльського району.
А на цьому мiсцi стояла машина з Рiвненськоi областi. У нiй загинули люди. Упiзнаете оцi уламки зелених "Жигулiв". Та ви ж у "Вiстях" писали про цю ДТП. Вона сталася нещодавно на 35-му кiлометрi при в'iздi в Бориспiль. Це один iз найжахливiших експонатiв нашого майданчика. Але найдивовижнiше, що водiй залишився живим, i приходив пару днiв тому на побачення зi своiм колишнiм транспортним засобом. Похитав головою i сказав, що "даруе" його кому завгодно, бо там уже нiчого взяти. А живим вiн залишився тому, що вiд сильного удару вилетiв iз машини. Здавалося б, найкраща дорога на всю краiну, але найбiльше покалiчених машин потрапляе на штрафмайданчик саме з автотраси Бориспiль - Киiв.
Зупинилися бiля цiленького, майже нового мiкроавтобуса "Рено".
- Два мiсяцi вiн у нас, - продовжуе коментувати гiд. - Йде слiдство. Машина киiвська, затримали нашi даiшники в Борисполi. Номери агрегатiв пiдроблено, не спiвпадають з реестрацiйними документами.
Скiльки машин тут, стiльки й iсторiй про них можна розповiсти, у тому числi й трагiчних, кримiнальних. Але подiбнi "пейзажi" нашим водiям хай лише сняться. Воно, може, й корисно навiть, адже обережнiшими будуть. Колись дуже розбитi автомобiлi встановлювалися на п'едесталах обабiч пожвавлених автотрас. Гляне на неi з жахом водiй, що жене свою "тачку", та й стишуе хiд. Зараз таке чомусь не практикуеться. I, можливо, й даремно.