Тарас Корнiюк

 Не знаю, як в iнших мiстах, але грандiозний футбольний вечiр (матчi "Динамо" у Лiзi Чемпiонiв чи поединки збiрноi Украiни) для Борисполя починаеться ще з обiду. Саме тодi, за кiлька годин до початку фееричного футбольного дiйства на НСК "Олiмпiйський", на головнiй вулицi Борисполя Киiвський Шлях лунае шум десяткiв автобусних моторiв - тисячi уболiвальникiв iз рiзних регiонiв iдуть пiдтримати свою команду. Взагалi-то, таке трапляеться не часто (один чи два рази на рiк), залежно вiд маститостi суперника украiнськоi команди. Минулоi ж суботи про силу та мiць суперника збiрноi Украiни годi було й говорити. До Киева завiтали гостi з Пiренеiв - сама збiрна Iспанii. Та перш нiж перейти до титулованих пiренейцiв, хочеться завершити тему масовоi мiграцii населення Донбасу, Харкiвськоi та Полтавськоi областей через Бориспiль до мiста каштанiв. На кордонi Киiвськоi областi з Полтавською хаотичний потiк "мiгрантiв" збирають в едину автоколону, i вже даiшники нашоi областi ведуть уболiвальникiв до мiсця iх висадки, тобто до НСК "Олiмпiйський". Шум вiд переiзду фанiв стоiть страшний, i тому необiзнаному у футбольних справах пересiчному бориспiльцю може здатися, що схiд Украiни, як i Iрак, страждае вiд бомбових ударiв ВПС США, тому звiдти i мiгруе населення. Але причина для вiдвiдин украiнцiв своеi столицi бiльш вагома - у Киевi Великий Футбол.
Суперники збiрноi Украiни - iспанцi - прилетiли традицiйно за два днi до поединку: щоб був час i на екскурсiю по древньому мiсту, i на обов'язкову прес-конференцiю, i на вечiрне тренування напередоднi матчу.
Якщо для дорослоi команди з Пiренеiв було цiлих два днi, то для молодiжноi команди залишалася до поединку з украiнськими однолiтками лише доба.
Передбачити результат за участю молодiжок було не важко - три попереднi поединки украiнцi завершили унiчию. Не минула така ж доля i четвертий. Здаеться, нашим усе одно з ким грати, чи з пiвнiчними iрландцями, у яких у молодiжнiй командi лише пара професiоналiв, чи з тими ж iспанцями, гравцi яких на перших ролях у своiх клубах в Прiмеро. Цього разу не пiшло на користь i вилучення у складi гостей - 0:0. Весь поединок на лiвiй бровцi шматував iспанцiв борисфенiвець Андрiй Смалько. Його ж одноклубник Руслан Бiдненко вийшов на поле лише на 90-й хвилинi, а Денис Стоян узагалi на зелений газон не виходив. Хiба що на розминцi.
Пiсля чергового нiчийного результату команда Павла Яковенка майже розпрощалася з надiями побачити на власнi очi Афiни 2004 року.
Тим часом дорослi iспанцi поступово знайомилися з нашою столицею. А пiдопiчним Леонiда Буряка було не до екскурсiй. Новини з табору збiрноi надходили не найоптимiстичнiшi: через травми участь у матчi не вiзьмуть Ребров та Зубов. Участь Лужного в поединку не розглядалася.
Органiзатори ж футбольного шоу не пiдвели. ФФУ забезпечила уболiвальникiв (причому абсолютно безкоштовно) украiнськими прапорами та текстами нового украiнського гiмну.
Де ще можна почути украiнський державний гiмн у виконаннi 83 тисяч чоловiк, як не на стадiонi? Суботнього вечора це сталося, здаеться, вперше. Весь стадiон заспiвав, заспiвали, нарештi, самi футболiсти, трохи сором'язливо вiдкривали роти посадовцi, заспiвали гучно уболiвальники. Леонiд Буряк довiрив мiсце на полi тим, кого добре знав, i тим, кого вважали чорними конячками. До останнiх належить, перш за все, Горшков iз раменського "Сатурну Ren-TV", якого, здаеться, почала обожнювати вся Украiна. Першим же вiдзначився форвард нiмецького "Майнца" Андрiй Воронiн (ще одне вiдкриття Леонiда Буряка).
Пiсля передачi з флангу Андрiй скористався неузгодженiстю Касiльяса та Сальгадо i змусив 83-тисячний стадiон нагадувати виверження вулкану - 1:0.
Нi для кого не секрет, що потенцiал команди Саеса набагато переважае потенцiал дружини Буряка. Та й окремо взятий iспанець за технiчним арсеналом переважае будь-якого украiнського футболiста.
Розраховувати на позитивний для себе результат збiрна Украiни могла. Але командний механiзм, який бездоганно виконував усi настанови тренера, все таки дав збiй.
Фiзична втома, яка накопичилася протягом поединку, втрата концентрацii через ту ж втому. Цим миттево скористались iспанцi - 1:2. Ну не можуть нашi футболiсти протистояти гравцям, якi на пiку форми виступають в кращому клубному чемпiонатi Европи.
Щоб вiдiгратися, у жовто-блакитних було небагато часу, усього 5 хвилин. Але примхлива дама Фортуна все-таки усмiхнулась украiнцям. Гол Олександра Горшкова - чистоi води випадковiсть i нiчого бiльше. Сам автор нiчиi визнав, що бив на удачу. Удача в цьому випадку повнiстю була за нами.
Поединок проти iспанцiв довiв, що дружина Леонiда Буряка доволi мiцна. Але, як це не дивно, украiнцi пiдлаштовуються пiд суперника. Згадайте, як нас "возили" в Белфаст восени та яку гру жовто-блакитнi видали минулоi суботи в Киевi.
А закiнчувалося футбольне дiйство, як i починалося. Ближче до опiвночi Борисполем знову неслися автобуси, тiльки вже у зворотному вiд Киева напрямку. Задоволенi продуктивною поiздкою до столицi, напiвсоннi вiд втоми та футбольного дурману уболiвальники iхали додому, щоб, набравшись сил, знову вирушити на черговий футбольний марафон. i.