Мабуть, не кожен бориспiлець знае, що команда з жiночого хокею "Колос" iз його рiдного мiста днями стала бронзовим призером Кубка Европейських Чемпiонiв. Тому й iснують засоби масовоi iнформацii, щоб доносити новини про подii. Про трiумфальний вiзит наших хокеiсток до Голландii кiлькома рядками не скажеш. Ледь дочекавшись поверненя команди з Нiдерландiв, кореспондент "Вiстей" поспiлкувався з президентом ХК "Колос" Вiктором Щеглем. - Перш за все, дозвольте привiтати вас iз бронзовими нагородами. Адже це визначне досягнення не лише для Бориспiльщини, але й для всього украiнського спорту. Чи, можливо, ви, iдучи на змагання, розраховували пiднятися на двi сходинки?
- Завдання, яке ми поставили перед собою iдучи на турнiр, - це потрапити у призову трiйку. I нам вдалося не впасти лицем у багнюку. Бiльше того, "Колосу" знову вдалося довести, що дiвчата спроможнi боротися за високий результат.
- Що на вашу думку краще: вийти до фiналу i програти там чи довести до трiумфу матч за трете мiсце?
- Звичайно, друге мiсце вище за те, яке зайняли ми. Але втриматися в когортi фаворитiв нам вдалося. Вiдверто кажучи, ми б змогли дати бiй голландськiй командi у фiналi. Але на шляху до вирiшального поединку за головнi нагороди нам на перешкодi став нiмецький реферi. Проти суддiвства ми були безсилi, i едине, що залишалося, - це подякувати йому за "послугу". У роздягальнi дiвчата дуже переживали за нiчию, яка не дала нам путiвку до фiналу. Ми перегравали британок, але за хвилину до завершення матчу iм все-таки вдалося зрiвняти рахунок. Слiд врахувати й те, що у цьому поединку ми втратили нашого основного нападника - Свiтлану Коломiець.
- Але рiвень гри наших хокеiсток оцiнили як високий.
- Найголовнiше, що дiвчата повiрили: вони - едина команда. А зайняти на таких змаганнях третю сходинку, не маючи мiцноi дружини, просто неможливо. Вiзьмемо, наприклад, чемпiона Англii "Олтон i Уест" - нашого суперника по груповому турнiру. Це базова команда нацiональноi збiрноi Англii. У ii складi виступае вiдразу дев'ять англiйських збiрниць. У матчi за трете мiсце ми переграли базову команду збiрноi Нiмеччини, хоча й поступалися протягом поединку 0:2. Iз нiмкенями до Нiдерландiв прилетiли 25 членiв обслуговуючого персоналу! А з нами був лише один лiкар - майстер своеi справи Олександр Веселов.
- Мабуть, протягом "бронзового" матчу Ви не знаходили собi мiсця?
- Звичайно, адже напруження було просто шалене. У перервi ж не витримав i висловив усе, що наболiло. Це був вийняток iз правил, адже здебiльшого я нiколи не втручаюсь у тренерськi розбiрки. Розумiете, я функцiонер. Але то була непроста ситуацiя. Сказав я гравцям небагато, але це подiяло: "Дiвчата, минулого року ми були другими, цього року будемо четвертими. Чи вистачить у вас смiливостi повернутися додому? Я розумiю, нам дуже важко. Ми живемо в Украiнi, а не в Нiмеччинi, у нас, може, не тi умови, але ж ми боролися! I все коту пiд хвiст? Вам же плюють в обличчя, вiзьмiть себе у руки." Можливо, моi слова вплинули на психологiчний стан хокеiсток. Ми вийшли вперед, а наприкiнцi поединку дива у воротах уже робила Тетяна Котляренко. Навiть у цьому матчi у гру хотiли втрутитися суддi, особливо "допомагав" нам росiйський суддя, але ми вистояли i привезли до Борисполя бронзовi медалi Кубка Европейських Чемпiонiв.
- Вже, мабуть, привiтань надiйшло:
- Були поздоровлення вiд Центральноi Ради ФСТ "Колос", мають дати грошову премiю.
- Якщо не секрет, скiльки?
- За положенням Держкомспорту це мае бути десь гривень 200.
- Тепер усi сили треба кинути на здобуття путiвки на Олiмпiаду-2004.
- Так, не слiд забувати, що жiночий хокей на травi - единий в Украiнi iгровий вид спорту, який не втратив шансiв бути представленим на Олiмпiадi-2004. Едина надiя Держкомспорту лише на нас. Не святi горшки лiплять, думаю, ця завдання нам до снаги.

Матчi "Колоса" в групi:
"Глазго Вестерн" (Шотландiя) - 2:2;
"Московська Правда" (Росiя) - 1:0;
"Олтон i Уест" (Англiя) - 1:1.
Матч за трете мiсце:
"Колос" - "Клiппер" (Нiмеччина) - 3:2.
Фiнал Кубка Чемпiонiв-2003:
"Ден Бос" - "Олтон i Уест" - 7:2.