 |
 |
 |
Оксана ЛИСЕНКО
Ще за кiлька днiв до 1 Вересня засоби масовоi iнформацii почали дзвонити в усi дзвони про готовнiсть до нового навчального року. Вищi посадовi особи вiдвiдували кращi школи та лiцеi мiста Киева. Говорилося про втiлення новоi методики у навчаннi, про комп'ютеризацiю шкiл. Одним словом, влаштувати показуху - це не проблема, як за старих добрих радянських часiв.
Нiхто не згадав напередоднi
свята, що заслужений учитель однiеi зi шкiл - гордiсть не лише Борисполя,
а й усiеi Киiвщини- проживае у Рогозовi, в гуртожитку, який не опалюеться,
а влада не лише не в змозi надати житло, а й компенсувати проiзд в автобусi.
Чому б поважним гостям було не завiтати, ну скажiмо, до Бориспiльськоi
школи N3, де святкова лiнiйка час вiд часу переривалася через те, що апаратура
вже на ладан дише. Та й кiлькiсть дiтей у цiй школi катастрофiчно зменшуеться.
Нi для кого не секрет, що таких шкiл в Украiнi тисячi.
Школярi розпочали навчання у свiтлих чистих класах, вiдремонтованих спiльними зусиллями батькiв та вчителiв. Адже цього року вперше з мiського бюджету для навчальних закладiв коштiв не надходило. Точаться навколо розмови про встановлення в кожнiй школi комп'ютерiв, пiдключених до Iнтернету, а в деяких школах учнi сидять на табуретках, бо iнодi не вистачае елементарного - учнiвських стiльцiв. Мимоволi задумуешся, чи не доведеться у майбутньому перейняти традицii iсламських шкiл, де учнi пiд час урокiв сидять на пiдлозi.
Цього року за парти сiли 550 тисяч украiнських першокласникiв. Безперечно, що кожен iз них талановитий по-своему. Хто ж буде упродовж 12 рокiв розкривати цi таланти? Попри всi негаразди не згасають вогники в очах учителiв. Бiльшiсть працiвникiв освiти мають вищу педагогiчну квалiфiкацiю. За останнi роки у Борисполi збiльшилась кiлькiсть учителiв-методистiв. Це говорить про те, що дiти, переступивши порiг школи, опиняються у дбайливих та надiйних руках людей, якi з великим почуттям вiдповiдальностi вестимуть iх до краiни знань, i це незважаючи на головну проблему - матерiальну. Згiдно iз законом Украiни, заробiтна плата вчителя повинна дорiвнювати середньому промисловому заробiтку. Хоч вона й зросла за останнiй рiк у 1,5 рази, вiд середнього заробiтку вiдстае майже втричi. За стаж вчителi отримують лише 50% надбавки. На придбання нових дидактичних матерiалiв не видiляеться нi копiйки. Нiхто не дотримуеться закону Украiни, згiдно з яким мiсцевi органи влади зобов'язанi забезпечити безкоштовне пiдвезення до мiсця роботи i мiсця навчання педагогiчних працiвникiв та учнiв, якi проживають у iнших населених пунктах, зокрема це стосуеться сiльських вчителiв, якi працюють у школах мiста. Долю сiльського вчителя можна назвати чи не найтяжчою. Адже задля того, щоб вижити, прогодувати сiм'ю, вiн не може обiйтися без городу, худобини в хлiвi, птицi на подвiр'i. З iнтелiгента вчитель змушений перевтiлюватись у такого собi сiльгоспвиробника, взявши до рук лопату чи граблi, а то й у торговця на базарi.
Практично ущемили депутати Верховноi Ради права сiльських вчителiв на можливiсть отримати свiй пай i здати його в оренду, коли приймали закони про землю. Цю гiрку пiгулку мiг би пiдсолодити президентський указ "Про забезпечення економiчних iнтересiв i соцiального захисту працiвникiв соцiальноi сфери села"... Та де там! Хоча профспiлковi комiтети шкiл району i подали заяви вчителiв та пенсiонерiв до сiльських рад, здебiльшого той указ не виконуеться.
Красномовнi диктори по телебаченню запевняють усiх, що найближчим часом учителi виходити на демонстрацiю з протестом не збираються. Але це не значить, що вони змирилися зi своiм статусом у суспiльствi. Просто вчитель за своею натурою не бунтiвник. Вiн не може залишити учнiв i сидiти мiсяцями у наметi на Хрещатику, адже вчитель - це не просто робота, а покликання. Покликання сiяти розумне, добре i вiчне, яке, незважаючи нi на що, завжди буде на першому планi.
Школярi розпочали навчання у свiтлих чистих класах, вiдремонтованих спiльними зусиллями батькiв та вчителiв. Адже цього року вперше з мiського бюджету для навчальних закладiв коштiв не надходило. Точаться навколо розмови про встановлення в кожнiй школi комп'ютерiв, пiдключених до Iнтернету, а в деяких школах учнi сидять на табуретках, бо iнодi не вистачае елементарного - учнiвських стiльцiв. Мимоволi задумуешся, чи не доведеться у майбутньому перейняти традицii iсламських шкiл, де учнi пiд час урокiв сидять на пiдлозi.
Цього року за парти сiли 550 тисяч украiнських першокласникiв. Безперечно, що кожен iз них талановитий по-своему. Хто ж буде упродовж 12 рокiв розкривати цi таланти? Попри всi негаразди не згасають вогники в очах учителiв. Бiльшiсть працiвникiв освiти мають вищу педагогiчну квалiфiкацiю. За останнi роки у Борисполi збiльшилась кiлькiсть учителiв-методистiв. Це говорить про те, що дiти, переступивши порiг школи, опиняються у дбайливих та надiйних руках людей, якi з великим почуттям вiдповiдальностi вестимуть iх до краiни знань, i це незважаючи на головну проблему - матерiальну. Згiдно iз законом Украiни, заробiтна плата вчителя повинна дорiвнювати середньому промисловому заробiтку. Хоч вона й зросла за останнiй рiк у 1,5 рази, вiд середнього заробiтку вiдстае майже втричi. За стаж вчителi отримують лише 50% надбавки. На придбання нових дидактичних матерiалiв не видiляеться нi копiйки. Нiхто не дотримуеться закону Украiни, згiдно з яким мiсцевi органи влади зобов'язанi забезпечити безкоштовне пiдвезення до мiсця роботи i мiсця навчання педагогiчних працiвникiв та учнiв, якi проживають у iнших населених пунктах, зокрема це стосуеться сiльських вчителiв, якi працюють у школах мiста. Долю сiльського вчителя можна назвати чи не найтяжчою. Адже задля того, щоб вижити, прогодувати сiм'ю, вiн не може обiйтися без городу, худобини в хлiвi, птицi на подвiр'i. З iнтелiгента вчитель змушений перевтiлюватись у такого собi сiльгоспвиробника, взявши до рук лопату чи граблi, а то й у торговця на базарi.
Практично ущемили депутати Верховноi Ради права сiльських вчителiв на можливiсть отримати свiй пай i здати його в оренду, коли приймали закони про землю. Цю гiрку пiгулку мiг би пiдсолодити президентський указ "Про забезпечення економiчних iнтересiв i соцiального захисту працiвникiв соцiальноi сфери села"... Та де там! Хоча профспiлковi комiтети шкiл району i подали заяви вчителiв та пенсiонерiв до сiльських рад, здебiльшого той указ не виконуеться.
Красномовнi диктори по телебаченню запевняють усiх, що найближчим часом учителi виходити на демонстрацiю з протестом не збираються. Але це не значить, що вони змирилися зi своiм статусом у суспiльствi. Просто вчитель за своею натурою не бунтiвник. Вiн не може залишити учнiв i сидiти мiсяцями у наметi на Хрещатику, адже вчитель - це не просто робота, а покликання. Покликання сiяти розумне, добре i вiчне, яке, незважаючи нi на що, завжди буде на першому планi.
