Алла ПРИХОДЬКО

 У вереснi цього року вiдзначаеться 25-рiччя з дня створення единого в Европi музею вiдомого письменника-сатирика Шолома Алейхема, котрий увiйшов до iсторii еврейськоi та свiтовоi лiтератури як великий оригiнал слова. У цьому музеi, що знаходиться в Переяславi-Хмельницькому, працiвники Нацiонального iсторико-етнографiчного заповiдника на чолi з його директором Михайлом Сiкорським зiбрали найцiннiшi речi цiеi легендарноi особистостi.
Рабинович Шолом Нохумович (справжнi прiзвище, iм'я та по батьковi письменника) народився у Переяславi на вулицi Покровськiй (нинiшня назва). Хлопець з дитинства вiдрiзнявся багатою уявою. Його бурхлива фантазiя викликала у благочестивих спiввiтчизникiв настороженiсть. За вмiння чiтко пiдмiчати риси характеру i копiювати iх хлопчина часто отримував ляпаси. Однак всi спроби членiв його сiм'i, в котрiй панували патрiархальнi традицii та релiгiйна атмосфера, вiдбити у Шолома дар пронизливого спостерiгача були марними. З часом письменник скаже: "I нехай мое iм'я буде згадане краще зi смiхом, нiж взагалi не буде згадане".
Це лише маленький вiдрiзок цiкавоi бiографii неординарноi особистостi, представника демократичноi лiтератури, котрий написав ряд шедеврiв не лише мовою iдиш, але й росiйською.
До ювiлейноi дати створення музею - центру еврейськоi культури у Переяславi i поза його межами у цьому мiстi щорiчно проходять читання, якi збирають прихильникiв творчостi вiдомого сатирика.
Приiздить на такi заходи й онука Шолома Алейхема Бел Кауфман (жiнка лiтнього вiку, але красива i жвава). Вона, як i ii дiд, теж письменниця, мешкае у Нью-Йорку.
Пригадуеться ii приiзд до Переяслава кiлька рокiв тому. Тодi американська письменниця вперше побувала на землi, де народився ii знаменитий дiд. Було помiтно, як вона хвилювалася, знаходячись бiля пам'ятного знака, встановленого на мiсцi дворища Шолома Рабиновича. А особливо вона хвилювалася, коли ступила на порiг музею, створеного на честь ii дiда, де працiвники НIЕЗ "Переяслав" вiдтворили ту атмосферу, котра панувала за часiв письменника. Бел Кауфман торкалася руками письмового столу, дивану та iнших речей, котрi належали ii пращуру, i плакала. Вона сказала, що таких унiкальних речей немае навiть у музеi Нью-Йорка.