Iнформацiю
надано газетою "ВIСТI"
 |
 |
 |
Хiба мало ми натерпiлися вiд колорадського
жука? Витрачаемо чималi кошти на отрутохiмiкати, укорочуючи собi життя,
а шкiднику хоч би що! Не раз чула, як люди кажуть: <Вже й <подарунок>
нам Колорадо прислав!>. Але, виявляеться, що ще не останнiй. Судилося
пережити нашестя ще одного плодовитого та ненажерливого шкiдника.
Про нього досi багато хто й не чув, дехто вперше прочитав у мiсцевiй яготинськiй газетi, де 19 липня було надруковано iнформацiю державного iнспектора з карантину рослин Венiамiна Мiгура. Вiн писав, що американський бiлий метелик - небезпечний карантинний шкiдник, який завдае шкоди 200 видам рослин. Найбiльшу - шовковицi, американському клену, яблунi та iншим деревам i лiсовим насадженням. Упродовж двох тижнiв самка може вiдкласти вiд 200 до 2000 яець. Далi було описано прикмети метелика, гусенi, роз'яснено, що гiлля з гнiздами необхiдно зрiзати i спалювати, а хiмiчнi засоби застосовувати тi ж, що й проти iнших садових шкiдникiв. В останньому ж абзацi зазначалося, що при пiдозрi на наявнiсть цього особливо небезпечного шкiдника слiд негайно повiдомити службу карантину рослин. Я подзвонила. Ну i що? А нiчого. З усього видно, що допис цей було зроблено лише для "галочки". Адже вiдтодi нiчого не зроблено, щоб зупинити шкiдника. Треба було ще на початку лiта вжити екстренних заходiв. Зробити, скажiмо, подвiрний обхiд, оповiстивши населення про загрозу. Виявляеться, В. Мiгур - iнспектор не лише по Яготинському, а й по Переяслав-Хмельницькому районах. У розмовi зi мною по телефону вiн сказав, що подiбна ж ситуацiя i там. Метелик успiшно завойовуе позицii. На багато дерев у Яготинi просто страшно дивитися. Вони стоять, неначе мертвi, з пожовклим i об'iденим листям.
У моему саду молодi дерева ще не плодоносять, тому й не звертала на них увагу. Одного разу побачила таку картину: кубла iз павутиння на шовковицi, гiлля якоi з пiвденно-схiдного боку було без листя. Вжахнувшись, зробила висновок, що це американський метелик. Гусенi аж кишiло у "хатках" iз павутиння. Вiдтодi уважно придивляюсь. Обабiч дороги, що веде до комбiкормового заводу, повсюди слiди шкiдника. Ходила яготинським парком - потроху забираеться вiн i туди, хоч, як сказав В. Мiгур, метелик не любить тiнi, а частiше оселяеться на просторi.
Розмовляю з агрономом станцii захисту рослин Олексiем Задоею. Вiн розповiв, що американський метелик з'явився вперше у Европi, точнiше в Угорщинi, у 40-их роках, а в Украiнi - 1966 року. Розмножився нинiшнього лiта через сприятливi погоднi умови. Олексiй Андрiйович запропонував стандартнi методи боротьби. А взагалi заспокоiв, сказав, що взимку багато шкiдникiв загине:
Втрачено час, дано можливiсть метелику розширити i укрiпити своi володiння. Складаеться враження, що його вже не здолати: Спилювати i спалювати вражене гiлля? Це нереально. Ну нижне ще можна, а коли дерево високе? Застосовувати отрутохiмiкати? Знову себе труiти? Та чи й допоможе? Тим часом грiзний метелик iз дня на день, з хвилини на хвилину невсипуще робить свою чорну справу:
Про нього досi багато хто й не чув, дехто вперше прочитав у мiсцевiй яготинськiй газетi, де 19 липня було надруковано iнформацiю державного iнспектора з карантину рослин Венiамiна Мiгура. Вiн писав, що американський бiлий метелик - небезпечний карантинний шкiдник, який завдае шкоди 200 видам рослин. Найбiльшу - шовковицi, американському клену, яблунi та iншим деревам i лiсовим насадженням. Упродовж двох тижнiв самка може вiдкласти вiд 200 до 2000 яець. Далi було описано прикмети метелика, гусенi, роз'яснено, що гiлля з гнiздами необхiдно зрiзати i спалювати, а хiмiчнi засоби застосовувати тi ж, що й проти iнших садових шкiдникiв. В останньому ж абзацi зазначалося, що при пiдозрi на наявнiсть цього особливо небезпечного шкiдника слiд негайно повiдомити службу карантину рослин. Я подзвонила. Ну i що? А нiчого. З усього видно, що допис цей було зроблено лише для "галочки". Адже вiдтодi нiчого не зроблено, щоб зупинити шкiдника. Треба було ще на початку лiта вжити екстренних заходiв. Зробити, скажiмо, подвiрний обхiд, оповiстивши населення про загрозу. Виявляеться, В. Мiгур - iнспектор не лише по Яготинському, а й по Переяслав-Хмельницькому районах. У розмовi зi мною по телефону вiн сказав, що подiбна ж ситуацiя i там. Метелик успiшно завойовуе позицii. На багато дерев у Яготинi просто страшно дивитися. Вони стоять, неначе мертвi, з пожовклим i об'iденим листям.
У моему саду молодi дерева ще не плодоносять, тому й не звертала на них увагу. Одного разу побачила таку картину: кубла iз павутиння на шовковицi, гiлля якоi з пiвденно-схiдного боку було без листя. Вжахнувшись, зробила висновок, що це американський метелик. Гусенi аж кишiло у "хатках" iз павутиння. Вiдтодi уважно придивляюсь. Обабiч дороги, що веде до комбiкормового заводу, повсюди слiди шкiдника. Ходила яготинським парком - потроху забираеться вiн i туди, хоч, як сказав В. Мiгур, метелик не любить тiнi, а частiше оселяеться на просторi.
Розмовляю з агрономом станцii захисту рослин Олексiем Задоею. Вiн розповiв, що американський метелик з'явився вперше у Европi, точнiше в Угорщинi, у 40-их роках, а в Украiнi - 1966 року. Розмножився нинiшнього лiта через сприятливi погоднi умови. Олексiй Андрiйович запропонував стандартнi методи боротьби. А взагалi заспокоiв, сказав, що взимку багато шкiдникiв загине:
Втрачено час, дано можливiсть метелику розширити i укрiпити своi володiння. Складаеться враження, що його вже не здолати: Спилювати i спалювати вражене гiлля? Це нереально. Ну нижне ще можна, а коли дерево високе? Застосовувати отрутохiмiкати? Знову себе труiти? Та чи й допоможе? Тим часом грiзний метелик iз дня на день, з хвилини на хвилину невсипуще робить свою чорну справу:
