Оксана Лисенко

  У результатi - операцiя, 2 мiсяцi у лiжку, а далi - повна нерухомiсть нижньоi частини тiла, iнвалiдний вiзок...З першого дня нещастя завжди поряд знаходилася мама - iнвалiд II групи. Не забувають про хлопця i його друзi та давнi знайомi. Але зараз вони рiдше навiдуються, бо ж дитинство залишилося позаду, у кожного з них свое життя, робота, сiм'я. По-справжньому щасливим вiдчувае себе В'ячеслав у Саках (туди вiн iздить кожного лiта), де збираються сотнi юнакiв та дiвчат, талановитих i красивих, але всi вони позбавленi можливостi самостiйно рухатися.
  Пiсля року академiчноi вiдпустки викладачi унiверситету пiшли назустрiч, дозволивши В'ячеславу навчатися кореспондентським способом, тобто студент вдома виконуе всi завдання, а батько вiдвозить iх до навчального закладу. Хлопця привозили лише на захист диплому. Так i закiнчив навчання. Зараз В'ячеслав - iнженер-механiк з технiчного обслуговування та ремонту повiтряних суден та авiадвигунiв. Звiсно, що за спецiальнiстю працювати вiн не може, але хоче i сподiваеться знайти надомну роботу.
Хлопець працюе з комп'ютером, засвоiв технiку набору, виконуе будь-якi завдання у Word. В'ячеслав упевнений, що вiн швидко засвоiть i впораеться з будь-яким iншим завданням на комп'ютерi, якщо його спрямувати у певне русло роботи.
Сподiваемося, що люди, якi можуть запропонувати йому певну роботу вдома, вiдгукнуться i зателефонують йому за номером 4-16-04.