|

Бойовi мистецтва здобувають все бiльше популярностi серед нашоi молодi.
Японське Джиу-джитсу знайшло своiх прихильникiв у дитячо-юнацьком
cпортивному клубi "Альянс" iз мiста Переяслава-Хмельницького.
Ось уже понад 11 рокiв "Альянс" - справжнiй осередок активного i здорового
дозвiлля для людей рiзного вiку, хоча бiльшiсть учнiв - це молодь.
За перiод свого iснування спортсмени клубу побували на змаганнях рiзного
рiвня, i скрiзь хлопцi та дiвчата "Альянсу" демонстрували вiдмiнну
технiку, волю до перемоги, справжнiй бiйцiвський характер.
Наш кореспондент побувала у клубi.
- Олександре Iвановичу, чим для Вас е Джиу-джитсу? Чому в "Альянсi"
вiддають перевагу саме цьому виду спорту? З такими запитаннями я звернулася
до керiвника клубу, вiдомого фахiвця з бойових мистецтв, володаря "чорного
поясу", 3 ДАН Джиу-джитсу, Олександра Орлова. Ось що вiн розповiв:
- Самураi вiдiйшли в минуле, залишивши пiсля себе красиву легенду про
героiчнi вчинки, про невичерпнi можливостi людського духу i, нарештi,
про те, що Бушидо - шлях воiна - це вiрнiсть не тiльки батькiвщинi,
сiм'i, батькам, а й самому собi. Джиу-джитсу - це, в першу чергу, спосiб
життя: безкомпромiсне прийняття рiшень, життя з вiрою в поряднiсть,
честь, патрiотизм. Одинадцять рокiв тому я вирiшив створити органiзацiю,
в якiй тiсно були б поеднанi такi речi, як любов до бойових мистецтв
i знань, вiдродження патрiотизму у свiдомостi членiв органiзацii, який
повинен починатись зi свого прiзвища, вулицi, мiста, в якому ти зростаеш,
союз мiж рiзними видами единоборств, живий зв'язок поколiнь, де старшi
своiм прикладом стимулюють до занять i працi молодь, дiтей, фiзична
загартованiсть i виховання сильного, непереможного духу. Так виник
клуб, назва його - "Альянс". Вiн мае герб, стяг, девiз: "Мене можна
вбити, та неможливо перемогти!" I, не принижуючи ролi iнших видiв бойових
мистецтв, можу з упевненiстю сказати, що саме Джиу-джитсу, на мою думку,
вiдповiдае цим критерiям. У нас займаються i дiти, i дорослi. Наймолодшому
- 4 роки, найстаршому - 68.
Джиу-джитсу - давне бойове мистецтво самураiв. У перекладi з японськоi
мови дослiвно означае "м'яке мистецтво" i представляе собою систему
пiдготовки воiна, розробка якоi почалася в Японii за епохи феодалiзму
i продовжуеться до цього часу. Ця система створювалася багатьма поколiннями
майстрiв для ближнього поединку i зберiгалась у суворiй таемницi. Про
виникнення Джиу-джитсу та про майстрiв цього мистецтва iснуе безлiч
легенд. Одна з них розповiдае про те, як японський майстер, розмiрковуючи
взимку у своему саду, побачив, як тонка гiлка прогнулась пiд вагою
снiгу i скинула його iз себе, тодi як бiльш товстi гiлки ламалися пiд
його натиском. "Пiддатись, щоб перемогти!" - вигукнув самурай, узявши
цей принцип за основу школи Джиу-джитсу. Це можна зрозумiти так: майстер
Джиу-джитсу спочатку пiддаеться натиску суперника, а потiм заманюе
його у пастку, де рiшуче застосовуе каскад своiх ефективних прийомiв.
Це захвати, больовi та задушливi прийоми, пiднiжки, кидки...
За Джиу-джитсу говорить таке:
1. Вiдсутнiсть нанесення удару, як визначаючого фактору;
2. Даний вид бойових мистецтв дозволяе опанувати технiкою самозахисту
молодим людям, якi не володiють особливими фiзичними та силовими здiбностями.
3. Мистецтво Джиу-джитсу несе в собi особливу етику - спосiб гармонiзацii
людськоi особистостi у процесi розвитку.
Дослiдниками вiдзначено, що цей вид бойового мистецтва дозволяе виховувати
такi вольовi якостi, як витримку i самовладання, рiшучiсть i самостiйнiсть.
Усi цi питання знаходять вiдображення у щоденнiй працi тренерського
складу клубу. Важливою деталлю е те, що увесь тренерський склад клубу
мае вищу спецiальну педагогiчну освiту.
За iнiцiативою одного iз головних спецiалiстiв дитячо-юнацького спорту
в Украiнi, доктора педагогiчних наук професора Леонiда Волкова, а також
спираючись на дослiдження лiкарiв, психологiв, клуб вiдкрив нову форму
роботи з дошкiльнятами, створив групу загальнофiзичного розвитку з
елементами самозахисту ( дiти вiком 4-7 рокiв). Мета iнструктора цiеi
групи Iрини Сагуновоi - "синiй пояс" Джиу-джитсу (до речi, вона цьогорiчна
випускниця факультету фiзичного виховання ДПУ iменi Григорiя Сковороди),
а також виховати бажання у дiтей займатись фiзичною культурою та ознайомити
з чарiвним свiтом схiдних единоборств.
У клубi проводяться тренування i з учнями середнього та старшого шкiльного
вiку - це е левовою часткою працi тренера Олега Заруби ("чорний пояс"
Джиу-джитсу). Нещодавно вiн став лауреатом молодiжноi премii голови
Киiвськоi обласноi державноi адмiнiстрацii за перемогу в номiнацii
"За спортивнi досягнення".
На базi цих груп формуеться збiрна клубу для участi у змаганнях, семiнарах, демонстрацiйних
показових виступах.
- Де Ви вивчали технiку Джиу-джитсу, i хто е Вашими вчителями?
- Уперше знайомство з Джиу-джитсу прийшло до мене у семирiчному вiцi, коли я
переглянув фiльм режисера Куросави "Генiй дзюдо". В той час не було нiякоi можливостi
займатись схiдними единоборствами. Займався до цього боксом (КМС СРСР), дзюдо
(спортивний розряд), спробував себе у рiзних школах карате, навiть займався У-шу
в школi "В'етнамський тигр", а також рукопашним боем. А зайнявся я Джиу-джитсу
пiсля знайомства з киянином Аркадiем Кудряшовим, який на той час мав 3 ДАН Джиу-джитсу,
i довгий час тренувався пiд його керiвництвом. Набагато пiзнiше моiми вчителями
стали Соке Ясумото Акiеши, 9 ДАН Дзю-дзюцу, засновник школи Мотоха Йошин рю (Японiя),
Соке Антонiй Гарсiа, 8 ДАН Хакко рю Дзю-дзюцу (Бельгiя), Ханши Ерiк Карлсон,
8 ДАН Хонтай Йошин рю Дзю-дзюцу (Швецiя), Шихан Брайан Чiк, 7 ДАН Джуко рю Дзю-дзюцу
(Англiя) та багато iнших чудових майстрiв, якi дуже вплинули на мiй свiтогляд.
Я вдячний своему вчителю, доктору педагогiчних наук, професору Леонiду Вiкторовичу
Волкову, який допомiг менi пiдвести заняття бойовими мистецтвами пiд струнку
педагогiчну систему фiзичного виховання i продовжуе опiкувати мене i клуб.
- Розкажiть, будь ласка, про успiхи Вашого клубу?
- Насамперед, вiдсутнiсть кримiнальних порушень серед учнiв клубу, що е вiдповiддю
для скептикiв i противникiв клубiв бойових мистецтв.
А серед спортивних досягнень-3 призери Чемпiонатiв Свiту з контактного карате,
бiльш нiж 100 чемпiонiв та призерiв Украiни з Джиу-джитсу, контактного карате,
фрi-файту, кiкбоксингу. Не можу не згадати i досягнення в показових виступах,
що завжди були вiзитною карткою клубу "Альянс". Ми виступали i на вiдкриттi Чемпiонату
Свiту з бойових мистецтв у Феодосii (2000 рiк), на виставках "Сучасна освiта
в Украiнi" (2002, 2003 рiк), на Днi мiста Переяслава-Хмельницького, на Святi
молодi на Хрещатику в Киевi, палацi "Украiна", на запрошення президента Федерацii
Дзисен-до Росii в м. Москва, на матчевiй зустрiчi з бойових мистецтв "Украiна
- США", на мiжнародному форумi полiцейських у м. Вишневому. Моi учнi побували
в Росii, Бiлорусi, Молдовi, Угорщинi, Польщi, Казахстанi, на Байконурi, де пощастило
спостерiгати старт космiчного корабля "Протон" у 2001 роцi. А ще зустрiчались
iз такими особистостями: I. Ермолаевим, Р. Карповим, П. Заевим, I. Шмигiним,
Б. Шаповаловим, Л. Жаботинським, С. Рахмановим, I. Вовчанчиним, актором Д. Вiльсон-Драконом,
Ф. Вероной, С. Бенедеттi та багатьма iншими. Органiзацiя i проведення спортивних
змагань - Чемпiонат Киiвськоi областi з рукопашного бою" (1995 р.); Першого Мiжнародного
турнiру з Рукопашного бою (1996 р.); 1 Чемпiонату Украiни з Джиу-джитсу (1999
р.); Вiдкритого чемпiонату Переяславщини з Джиу-джитсу (2000 р.); Мiжнародного
турнiру з Джиу-джитсу "Слава Переяславщини" (2001 р.); Вiдкритого турнiру з Джиу-джитсу
"Вiтчизни вiрнii сини" (2002 р.). Вiдвiдували виставки, музеi, культовi споруди,
концерти зiрок естради.
- Такий величезний обсяг робiт i це трохи бiльше, нiж за 11 рокiв. Як це вдаеться?
- Дуже прикро, що всi починання впираються у фiнанси. I тому я вдячний органiзацiям,
меценатам, якi допомогли i допомагають нам. Це, в першу чергу, мер нашого мiста
Г. Сокур, народнi депутати I. Бакай, К. Полiщук, О. Кулик, О. Чередник.
- Олександре Iвановичу, чи можлива органiзацiя занять з Джиу-джитсу в Борисполi?
-Так. Для цього потрiбно тiльки бажання бориспiльцiв. Своi контактнi телефони
залишаю в редакцii.
- Дякую Вам.
|