Ірина КОСТЕНКО

Підготовка до початку навчального року — проблема, яка зачіпає не лише учнів, батьків та вчителів. Вони, до речі, свою частину роботи виконують без стороннього втручання. У школах наносять останні штрихи у відремонтованих (переважно за рахунок батьків) класах, коридорах. Батьки турбуються, щоб школярі були взуті, одягнені, забезпечені зошитами, іншим канцелярським приладдям. А от про керівників, які зобов’язані створити умови, щоб шлях дітей до школи був безпечним, такого не скажеш. Рік тому напередодні 1 Вересня кореспондент “Вістей” побувала біля всіх шкіл Борисполя, щоб з’ясувати, наскільки підходи до навчальних закладів відповідають встановленим вимогам. Невтішна картина, яку довелося побачити, була відображена на сторінках газети. Єдиним результатом цієї статті стала відновлена розмітка. Її знову наносили в останні дні серпня.

За тиждень до початку вже цього навчального року “Вісті” повторили свій рейд. Нинішня картина один до одного повторює торішню. Тільки біля ліцею “Дизайн-освіта” перехід через вулицю Головатого майже відповідає вимогам. Є і “зебра”, яка, щоправда, потребує поновлення, і знак “Пішохідний перехід”, і навіть світлофор. Не вистачає тільки знаку “Обережно, діти!”
Ще на Київському Шляху в районі школи №4 трохи видно розмітку і зберігся знак “Пішохідний перехід”. А на більшості вулиць від неї залишилися тільки сліди. Найстрашніше те, що сьогодні більшість навчальних закладів можуть зустріти своїх юних господарів лише напівстертою “зеброю”. Від знаків “Пішохідний перехід” залишилися тільки іржаві стовпці. Попереджувальний знак “Обережно, діти!” вдалося побачити лише біля школи №8, яка не стоїть поруч із трасою з інтенсивним рухом.
Біля напівпрозорих (колись білих) смуг пішохідних переходів поряд зі школами №6 ( вул. Головатого), №3 (вул. Котовського), а особливо №5 (вул. Горького) навіть стояти страшно: настільки інтенсивний там рух транспорту. А школа №6, схоже, в цьому році зустрічатиме школярів ще й напівзруйнованим парканом. Погоджуся, що відновити його без допомоги спонсорів, напевне, не під силу. Але чи хтось намагався шукати тих спонсорів?
З початку року вирішується питання про те, щоб область надала допомогу Борисполю у реконструкції Київського Шляху. А кошти міського бюджету планували спрямувати на периферійні вулиці. Навряд чи щось вирішиться й до кінця року. А навчання починається вже через тиждень.
І навіщо нам розповіді про фінансові труднощі міста в цілому і комунгоспу зокрема, якщо йдеться про безпеку наших дітей?! А вихід, якщо є бажання, знайти можна. Не вірю, що у Борисполі не знайдеться спонсорів, які допомогли б оплатити відновлення знаків біля шкіл. Але ж не вони мають бігти з такими пропозиціями, місто повинне звернутися...
Звичайно, за тиждень, що залишився до школи, навряд чи встигнуть зробити щось більше, ніж відновити розмітку. Комунгосп стверджує, що фарба в них є. Хоча не здивуюся, якщо її знову наноситимуть у вихідні. Скільки ж можна наступати на одні й ті ж граблі? А от чи з’являться необхідні знаки до вересня 2005 року, сьогодні ніхто сказати не може.