Вiра ТИЩЕНКО

Я не боюся назватися, бо менi вже пiшов восьмий десяток. Мене звати Вiра Василiвна Тищенко. Живу у Борисполi на вулицi Френкеля, 6. До нас у дверi недавно подзвонили двi жiнки i, привiтавшись, запитали: "За кого будете голосувати?" У руках вони тримали листки з надрукованими списками мешканцiв. Це були двi виховательки з дитсадка "Журавушка", якщо не помиляюсь. Мiж нами вiдбувся такий дiалог:
- Вибачте, хто ви такi, i хто вас прислав? Документи е? - запитала я.
- Ми вiд мiськвиконкому, а документiв не маемо.
- Вiд кого? Вiд Придатка?
- У мiськвиконкомi знаходиться штаб, а хто там начальник - не знаемо. Нам нiчого не вiдомо.
- Вибачте, але ось це - порушення моiх конституцiйних прав. Чому я мушу звiтувати перед вами за кого голосуватиму. Якби мене хтось зупинив на вулицi з подiбним питанням, не заглядаючи у папери, не цiкавлячись моiм прiзвищем i адресою, то я б, можливо, й сказала "за кого", але коли бiля мого "рядка" у списках ставлять якусь позначку, то, вибачайте...
- Але нам звелiли це робити, - пояснювали непроханi гостi.
На шум вийшли i сусiди, якi теж почали обурюватись. Агiтаторки принишкли, i вже вище третього поверху не пiшли, а повернулись назад.
Хiба оце, що дiеться, можна назвати демократичними виборами?