Нiна КРИВОРУЧКО

Гуртожиток у Броварах на вулицi Киiвськiй 298 а, який ранiше належав Броварському заводу будiвельних конструкцiй, а нинi тресту "Броварипромжитлобуд", збудований сорок рокiв тому з бiлоi цегли, броварчани з iронiею називають "бiлим будинком"...
Заходжу до пiд'iзду i бачу таку картину: на стiнах майже немае штукатурки, повзають слимаки, по пiдлозi бiгають таргани, бiля зруйнованого пiдвалу - купа битоi цегли. Щулюсь вiд холоду: бiльшiсть вiконних шибок у пiд'iздах вибитi. Стукаю до вiдсiку, де в кiмнатах iз загальною кухнею, туалетом та душовою мешкае п'ять сiмей.
Гуртожиток у Броварах на вулицi Киiвськiй 298 а, який ранiше належав Броварському заводу будiвельних конструкцiй, а нинi тресту "Броварипромжитлобуд", збудований сорок рокiв тому з бiлоi цегли, броварчани з iронiею називають "бiлим будинком".
Iменують його ще "титанiком", "курником", "воронячою слобiдкою"... Що ж, усi назви доречнi - жахливiшого житла я за свое життя не бачила.
П'ятиповерховий шестипiд'iзний будинок, ще коли пiдходиш до нього, справляе гнiтюче враження. Ящики для смiття, правда, сьогоднi майже порожнi, але балконiв немае, з кухонних вiкон до найближчих дерев натягнутi мотузки з бiлизною на рiвнi третього-п'ятого поверхiв. А як же сушать бiлизну мешканцi нижнiх поверхiв?
Заходжу до пiд'iзду i бачу таку картину: на стiнах майже немае штукатурки, повзають слимаки, по пiдлозi бiгають таргани, бiля зруйнованого пiдвалу - купа битоi цегли. Щулюсь вiд холоду: бiльшiсть вiконних шибок у пiд'iздах вибитi. Стукаю до вiдсiку, де в кiмнатах iз загальною кухнею, туалетом та душовою мешкае п'ять сiмей. Дверi вiдчиняе голова будинкового комiтету Тетяна Чорна, запрошуе до дев'ятиметровоi кiмнати, яку також важко назвати житлом - шибка вибита, на стелi - бруднi потьоки. В коридорах i на кухнi - оголений електричний провiд, на стiнах - грибок, вiдчуваеться запах газу. Мешканцi гуртожитку - люди незаможнi, у них немае коштiв придбати краще житло. Багато серед них педагогiв, iнженерiв, лiкарiв. Майже 310 сiмей не живуть, а iснують у таких умовах.
I поряд з iнтелiгенцiею живуть алкоголiки, бомжi, наркомани, отруюючи, i без того нелегке, життя сусiдам. Часто без прописки - в кiмнатi прописана одна людина, а живуть п'ятеро, а хто iх рахуе?
Сiм'я Чорних, педагогiв музичноi школи, стоiть у черзi на квартиру як молодi спецiалiсти вже 14 рокiв i стiльки ж страждають у "бiлому будинку" з двома дiтьми у двох крихiтних кiмнатках. Шестирiчний Владик перебувае на облiку в тубдиспансерi, тому що такi умови негативно впливають на його здоров'я. А е сiм'i, що мешкають тут уже 20 рокiв.
"Свiтло часто вимикають, гарячоi води немае з сiчня, кiмнати люди ремонтують за свiй рахунок (хто, звичайно, в змозi), а в коридорi ремонт робити боiмося через оголений провiд. Словом, нi свiтла, нi води гарячоi, зливнi труби зруйнованi, туалети протiкають, газовi плити в аварiйному станi. Один тiльки дах над головою, але й той протiкае. Коли дощ або снiг, то пiдставляемо миски для води", - з болем розповiдае Тетяна Чорна.
Мешканцi будинку вже не раз писали скарги меру мiста В.А. Антоненку, прокурору мiста М.М. Отродi, в Комiтет захисту прав споживача та захисту прав людини, в Адмiнiстрацiю Президента, але безрезультатно. Приiжджали представники Адмiнiстрацii Президента, жахалися, на словах спiвчували, але нiчого не зробили, щоб полiпшити житловi умови в гуртожитку. Чотири днi в кiнцi серпня половина будинку була без електричного освiтлення - згорiв трансформатор. 31 серпня працiвники електрозв'язку усунули несправнiсть, свiтло з'явилося... на один день, а першого вересня знову зникло. Начальник РЕМу Ю.М. Бойко вiдповiв, що електроенергiя не подаеться за борги, хоча бiльшiсть сiмей сплачують грошi вчасно. Другого вересня 150 мешканцiв гуртожитку пiкетували будинок мiськвиконкому, перекривши рух транспорту на вулицi Гагарiна. Та нi мер мiста В.О. Антоненко, нi завiдуюча вiддiлом по експлуатацii житла А.П. Смалько так i не з'явилися. Доведенi до вiдчаю люди стояли з 20.00 до глибокоi ночi.
На страйку були присутнi представники броварськоi та киiвськоi мiлiцii. Допомiг мешканцям гуртожитку начальник ЖЕО О.I. Масленко, який зумiв вирiшити це питання, - свiтло в будинку з'явилося. Та чи надовго?
4 вересня вiдбулися загальнi збори жителiв будинку, де були присутнi керуючий трестом "Броварипромжитлобуд" В.О. Кутовий, замiсник мера Броварiв О.С. Дяченко, завiдуюча вiддiлом по експлуатацii житла А.П. Смалько. Передати будинок до комунальноi власностi мiста не можна без капiтального ремонту, а на нього потрiбнi великi кошти, бо всi внутрiшньобудинковi iнженернi мережi (водопостачання та водовiдведення, енергопостачання, газопостачання) - аварiйнi. О.В. Кутовий обiцяв вiдремонтувати дах. Але потрiбно провести суворий паспортний режим, зайнятися проблемою боржникiв iз комунальних платежiв, щоб через них не страждали тi, хто платить вчасно, встановити загальний газовий лiчильник. Поки будинок не переданий до комунальноi власностi мiста, людям не дозволяють встановлювати нiяких лiчильникiв. Кореспондент газети побувала в сусiдньому пiд'iздi в кiмнатi замiсника голови будкому Алли Большаковоi. В цьому вiдсiку справи ще гiршi - по кухнi бiгають щури, вiд уламку штукатурки, що вiдвалився вiд вiкна, ледве не постраждала дитина, з туалету, що протiкае, доноситься жахливий сморiд...
Лiкар вiддiлу комунальноi гiгiени районноi санiтарно-епiдемiологiчноi станцii теж знае про всi цi негаразди. Але поки що нiчого не робиться для iхнього усунення.
У кiмнатi Алли Большаковоi також протiкае стеля, в коридорi страшно доторкнутися до оголеного провода.
Будинок потребуе невiдкладного капiтального ремонту, iнакше все може закiнчитися трагедiею.
Знайти кошти на це - справа мерii мiста, тресту "Броварипромжитлобуд" i депутатiв.
Люди далi вже не можуть жити в таких нелюдських умовах!