ВIКТОР ЮЩЕНКО
Не буде перебiльшенням твердження, що нинiшня виборна кампанiя пройшла пiд знаком Ющенка. Характер перегонiв, iхнiй дух значною мiрою зумовленi <феноменом Ющенка>. Можна уявити вiдсутнiсть у списку претендентiв на посаду глави держави будь-кого з нинiшнiх кандидатiв. Але не можна уявити вiдсутностi лiдера <Нашоi Украiни>. Без нього не було б тих змiн, того драматизму, свiдками якого ми е сьогоднi. Це зайвий доказ того, що в украiнськiй полiтицi з'явилася сильна особистiсть, харизматичний лiдер, здатний впливати на думку i волю мiльйонiв своiх землякiв.
Очевидне досягнення Ющенка - його позицiя як народного кандидата.
Спiвоче поле у Киевi, де у липнi Ющенка було висунуто кандидатом у Президенти, увiйде в iсторiю не лише як мiсце, де всенародно висували кандидата у Президенти, а й як початок формування полiтичного лiдера загальнонацiонального масштабу. При цьому треба визнати, що авторитет Ющенка й надалi незрiвнянно бiльший за авторитет партiй та iхнiх лiдерiв, якi входять до коалiцii <Сила народу>. Саме цей розрив спричинив так звану проблему <оточення Ющенка>, на якiй так часто спекулюють його опоненти. Водночас Ющенко розв'язав <проблему Юлii Тимошенко>. Залучення ii до пiдтримки Ющенка сконсолiдувало опозицiю, посилило ii вплив.
Вiктор Ющенко - передусiм соцiальний кандидат. Для багатьох украiнцiв iз його iм'ям пов'язуеться надiя на покращення повсякденного життя. Правда, слiд визнати, що е чималий вiдсоток тих, хто вважае, що Ющенко - це лiдер, здатний очолити <нацiональну революцiю>. Саме проти цих людей до нинiшньоi виборчоi кампанii залучено чимало <технiчних> кандидатiв, нiбито <теж нацiоналiстiв>. Усi вони виявилися полiтичними пiгмеями й не змогли iстотно пiдiрвати авторитет Ющенка.
Думаю, мають рацiю тi, хто вважають, що саме В. Ющенко пiдбурив суспiльно-полiтичну ситуацiю в краiнi. Справдi, конфронтацiя iнколи досягае критичного рiвня - <коса найшла на камiнь>. Але в даному випадку Ющенко виявився тим, хто лише загострив економiчнi, соцiальнi, полiтичнi суперечностi й проблеми, якi iснували давно i довго не розв'язувалися.
Ющенко - перший, хто змусив суспiльство серйозно задуматися над питанням присутностi моралi в украiнськiй полiтицi. Iсторiя довкола його хвороби виявила небезпечну тенденцiю до iгнорування будь-яких моральних засад. Про хворобу Ющенка багато говорили депутати, мiнiстри, чиновники, експерти. Однак лише простi украiнцi щиро бажали його одужання.
На цих виборах В. Ющенко <спалив усi мости>. Бiльше нiхто не вважае його <помiркованим>, здатним iти на компромiс iз чинною владою, хоча чимало людей вважають, що його перемога стане початком компромiсу у суспiльствi.
ВIКТОР ЯНУКОВИЧ
Виборча кампанiя единого кандидата вiд влади Вiктора Януковича складаеться з двох етапiв: перший - до iнциденту в Iвано-Франкiвську, другий - пiсля нього.
До Iвано-Франкiвська чинний прем'ер послiдовно будував свiй iмiдж як державного дiяча. Та бiльше, коли його опоненти поставали у ролi власне полiтикiв, вiн вважав себе <державним мужем>. Янукович вiдмовився йти пiд час виборчоi кампанii у вiдпустку й скористався рецептом успiху Ющенка. Провладнi ЗМI не переповiдали змiст його програми. На цих виборах <програмою> Януковича стали повiдомлення ЗМI про його <робочi поiздки регiонами>, де вирiшувалися конкретнi економiчнi й соцiальнi питання.
Янукович усiляко уникав полiтичних тем i висловлювань про своiх опонентiв. Для цього iснував виборчий штаб на чолi iз Сергiем Тiгiпком. Загалом склалося враження, що завдання штабу Януковича - не органiзацiя виборiв свого патрона, а боротьба з його головним опонентом Ющенком.
Усе змiнилося пiсля Iвано-Франкiвська. Пiд час зустрiчi з керiвниками росiйських ЗМI Янукович проголосив <новий курс>, в основу якого лягли три постулати: надання росiйськiй мовi статусу другоi державноi, введення подвiйного громадянства, вiдмова вiд вступу до НАТО. Очевидно, що всi три <ноу-хау> - це свiдчення його рiзкоi орiентацii на Москву та росiйськоорiентованих виборцiв. Таким чином, Янукович вiдмовився вiд ролi загальнонацiонального лiдера й вiдтепер вважаеться представником проросiйськоi частини населення Украiни. Так можна стверджувати, оскiльки Галичина, Закарпаття, Волинь, Буковина та значна частина Подiлля, Киiв за будь-яких умов не пiдтримають того, хто виступае за надання росiйськiй мовi статусу державноi.
В. Янукович - перший кандидат у Президенти, хто спробував на цих виборах залучитися пiдтримкою Церкви, центр якоi перебувае за межами Украiни. Демонстративно-декларативна зустрiч Януковича з Алексiем II у <Бело-каменнiй> та панегiрики на честь прем'ера з вуст духовенства УПЦ Московського патрiархату лише пiдтверджують проросiйську орiентацiю кандидата вiд влади й вочевидь вносять напруження у мiжконфесiйне життя Украiни.
Сьогоднi чимало дискутують про зовнiшню полiтику Украiни. Свiй внесок у дискусiю зробив Вiктор Янукович. Його заява про недоцiльнiсть вступу Украiни до НАТО може означати лише одне: Янукович не бачить необхiдностi надалi продовжувати <багатовекторну> полiтику Л. Кучми. Вiн переконаний, що зовнiшньополiтичний вектор мае бути один - орiентацiя на ЕЕП.
Останнiй етап передвиборчоi кампанii Януковича свiдчить про його суттеве <полiвiння>. Вiн узяв на озброення головнi iдейнi постулати соцiалiстiв i комунiстiв i однозначно прирiк iхнiх кандидатiв у президенти на нищiвну поразку. Парадокс, але удар по Морозу i Симоненку завдадуть iхнi ж виборцi, значна частина яких голосуватиме за Януковича.
У останнiй висновок. Як тiльки Центральна виборча комiсiя оголосить переможця, в Украiнi почнуться... новi вибори - парламентськi. А значить, будуть новi героi, трагедii i трiумфи.
На фото: Минулоi суботи на мiтингу бiля Центрвиборчкому зiбралось близько двохсот тисяч громадян, щоб пiдтримати на президентських виборах Вiктора Ющенка. Серед них були понад 10 тисяч наших землякiв iз Лiвобережжя Киiвщини.