Iнформацiю надано газетою "ВIСТI"










Миротворцi повертаються на Украiну...в цинкових домовинах
Тарас КОРНIЮК

9 сiчня 2005 року сталася трагедiя для украiнського народу. В Iраку пiд час вибуху авiабомби загинули сiм украiнських миротворцiв. Це трапилося о 12.05 неподалiк вiд мiста Ес-Сувейра (провiнцiя Васiт) пiд час розвантаження авiацiйних бомб, одна з яких здетонувала.
Сапери окремого спецiального саперного загону Республiки Казахстан готувалися знешкодити боеприпаси, вилученi iракською полiцiею з великоi схованки зброi бiля мiста Ес-Сувейра. Боеприпаси, серед яких 35 авiацiйних бомб, були перевезенi трьома машинами у спецiально визначене мiсце для знешкодження. Могутнiй вибух, унаслiдок якого загинули 8 i постраждали 11 осiб, стався пiсля розвантаження боеприпасiв. Причини вибуху розслiдуються.
Як наслiдок, загинули 7 украiнцiв, якi забезпечували охорону роботи казахських саперiв, а також один казахський вiйськовослужбовець. Крiм того, поранення одержали ще сiм украiнських миротворцiв i чотири казахських. Пораненi доставленi в американський вiйськовий госпiталь у Багдадi. Унаслiдок вибуху при операцii по знешкодженню боеприпасiв загинули вiйськовослужбовцi 72-го окремого механiзованого батальйону: командир батальйону Олег Матижев, командир iнженерно-саперного взводу Юрiй Заграй, старший офiцер вiддiлення взаемодii Сергiй Андрущенко, командир 1-i механiзованоi роти Валерiй Бражевський, начальник електротехнiчного вiддiлення iнженерно-саперного взводу Олександр Кацарський, командир iнженерно-саперного вiддiлення iнженерно-саперного взводу Андрiй Ситников, санiтарний iнструктор 1-i механiзованоi роти Вiра Петрик. Наразi в Iраку перебувають 1589 украiнських вiйськовослужбовцiв i 2072 одиницi технiки. Украiнський контингент чисельнiстю 1600 осiб почав виконання своеi мiсii у серпнi 2003 року. Ранiше за перiод служби в цiй краiнi загинули 9 украiнських миротворцiв, бiльше 20 одержали поранення.
Наступного дня вiд отриманих поранень помер старший технiк механiзованоi роти 72-го окремого механiзованого батальйону старший прапорщик Володимир Седой.
"Миттевою" стала реакцiя на цi подii колишнього Президента Украiни Л. Кучми, який поставив завдання Мiнiстру оборони Украiни i Мiнiстру закордонних справ Украiни <невiдкладно приступити до планування виводу украiнського контингенту з Iраку в першiй половинi поточного року>. ''Виведення украiнських вiйськ може бути здiйснено протягом кiлькох мiсяцiв...'', - сказав Кузьмук.
У зв'язку з цим вiн нагадав, що поступове скорочення украiнського миротворчого контингенту в Iраку передбачене Указом Президента на пiдставi рiшення Ради Нацiональноi безпеки i оборони вiд 28 вересня 2004 року. Вiн також пiдкреслював, що ситуацiя в Iраку мае стiйку тенденцiю до загострення.
Однак, окрiм нещасного випадку, е iнша версiя трагедii. Виконуючий обов'язки командувача Сухопутних вiйськ Збройних Сил Украiни генерал-лейтенант Володимир Можаровський вважае вибух <завчасно спланованою акцiею>.
За його словами, пiсля вивчення мiсця трагедii серед уламкiв було знайдено окремi елементи, що належать до пiдривного пристрою. Окрiм того, е свiдки, якi бачили приблизно за 2 км вiд мiсця знешкодження боеприпасiв автомобiль, iз якого велося спостереження за дiями миротворцiв 9 сiчня. Перед вибухом це авто на великiй швидкостi залишило свiй пост. А згодом саме там було виявлено бойовий фугас. Вiдповiдаючи на запитання журналiстiв, Можаровський також не виключив того, що в одну з авiацiйних бомб або артилерiйський боеприпас мiг бути вмонтований керований радiопристрiй. Крiм того, вiн зазначив, що за день до вибуху авiацiйнi бомби <фактично добу пiсля iх виявлення знаходилися пiд охороною мiсцевоi полiцii>.
Водночас, як зазначив Можаровський, розслiдування тривае i розглядаються iншi ймовiрнi причини, що призвели до трагедii. Зокрема, людський фактор i можливi помилки пiд час поводження з вибухiвкою.
Можарський також повiдомив, що родини загиблих в Iраку украiнських миротворцiв у найкоротшi термiни будуть забезпеченi житлом та отримають компенсацii у розмiрi 105 тисяч доларiв США.
Нiякi кошти та матерiальнi блага не зможуть замiнити родинам загиблих та не змусять iх забути про страшну трагедiю. Дуже прикро, що за мiжнароднi проблеми наших високопосадовцiв хлопцi змушенi були iхати на чужу вiйну, таким чином прикриваючи вiд проблем колишнього Президента Украiни та його оточення. Для миротворцiв ця вiйна була лише можливiстю заробити грошi, адже на рiднiй землi держава не змогла забезпечити нормальних умов для працi та життя своiх громадян. Декiлька рокiв тому хлопцi з украiнського континенту, вiдлiтаючи до Iраку, кiлька днiв ходили Борисполем, чекаючи на свою вiдправку. Тодi у мене виникало запитання: навiщо вони iдуть на чужу землю, за кого вони будуть нести там службу? Невже про Афганiстан так швидко забули? Адже кожному зрозумiло, що назва миротворчий батальйон - це лише формальнiсть. Вояки iхали на СПРАВЖНЮ вiйну, i вони тримали у руках СПРАВЖНЮ зброю, де були бойовi набоi. Тодi я думав, чи всi вони повернуться, чи побачать ще колись Украiну? Як виявляеться, повертаються вони до своiх родин усi, але дехто в цинкових домовинах.