Володимир БЕЖИВСЬКИЙ

Мiжнародний аеропорт "Бориспiль" - аж занадто ласий об'ект, на який весь час звертають увагу, пролiтаючи мимо, рiзнi мафiозi, аферисти, олiгархи: Газета "Вiстi" протягом останнiх рокiв неодноразово iнформувала про злочиннi зазiхання i практичнi дiйства щодо захоплення повiтряних ворiт Украiни всiлякими кланами, котрi мали нестримне бажання "з повiтря" викачувати багатомiльйоннi прибутки до власних кишень, обдираючи при цьому Украiнську державу. Писали про це, хоч i зрiдка, деякi iншi, зокрема, республiканськi газети. Але, окрiм читача, цими повiдомленнями нiхто у найвищих владних кабiнетах, схоже, не переймався.
I ось днями на найпопулярнiшому нинi "5-му каналi" у рамках проекту "Закрита зона" було показано вельми цiкавий сюжет про те саме, про що писали "Вiстi" у своiх матерiалах. Тож з'явилася надiя, що нарештi нова влада наведе лад i зупинить грабунок власностi Украiни. До участi в цiй передачi було запрошено i автора попередньоi публiкацii у "Вiстях" - авiацiйного iнженера, депутата Бориспiльськоi мiськради, голову Бориспiльського Руху Анатолiя Галатенка. Тож пропонуемо його коментар стосовно подiй довкола аеропорту.
- Мене запросили до студii, - говорить пан Анатолiй, - де я хвилин iз п'ять на камеру розповiдав про те, що твориться у "Борисполi". Я не ображаюся на авторiв передачi, але показали вони лише десь пiвхвилини того запису, який зробили. На мою думку, глядачам непросто було розiбратися, що й до чого. Тому я як людина, яка на своiй шкурi вiдчула оте вовтузiння i все бачила на власнi очi, хочу розказати ще дещо зi свого боку.
Коли в 1993 роцi державна авiакомпанiя "Авiалiнii Украiни" почала виконувати рейси на Iзраiль, то в тiй краiнi було створено агентство з продажу квиткiв, яке очолив громадянин Iзраiлю п. Майберг. Не минуло й року, як у керiвництва украiнського аерофлоту в особах п. Погребняка, п. Шмигуна та п. Майберга виникла iдея створити приватну авiакомпанiю, спочатку таку собi, скромненьку, як дочiрню. Головою Адмiнiстрацii Президента Кучми на той час був Дмитро Табачник. Вони об'едналися i, на мою думку, через Табачника пiдключили до цього проекту i сiм'ю Леонiда Даниловича в особi, як колись говорилося на рiзних зiбраннях, дружини Президента Людмили Кучми.
Вiдтодi перекачування державних грошей у приватнi кишенi стало справою "вправностi рук". Авiакомпанiя "Аеросвiт" створювалася на базi "Авiалiнiй Украiни", тобто висмоктувала державнi грошi, бо ж та ''еврейська'' компанiя була ще досить бiдною, щоб створити власний авiацiйний бiзнес. Почалося поступове й методичне знищення державноi авiакомпанii "Авiалiнii Украiни", в якоi вiдбирали прибутковi рейси i безкоштовно вiддавали iх iзраiльському "Аеросвiту".
Цивiльна авiацiя - це колосальнi валютнi потоки, i бiльшу частину з них спритники пiд патронатом президентськоi влади спрямовували не в державну казну, а до власних кишень. Приватнiй компанii "Аеросвiт" надавалися величезнi кредити пiд державнi гарантii, а от державнiй компанii "Авiалiнii Украiни" - зась. На сьогоднi "Авiалiнii Украiни" iснують лише на паперi з величезними боргами, на неi навiшали своi борги "Аеросвiт" та iншi авiакомпанii, якi створювали всi, кому тiльки не лiнь. Вони використовували пiд час польотiв позивнi "Авiалiнiй Украiни", а грошi за перелiт через територii iнших держав - це не багато i не мало - 50 доларiв за 100 кiлометрiв прольоту над iхньою територiею - мала сплачувати та ж сама державна авiакомпанiя, яка до цих лiтакiв не мала нiякого вiдношення, бо вони приватнi. Так роками завдавалися величезнi збитки нашiй державi.
Вигiднi рейси до Америки, Китаю, Таiланду, Iндii було передано "Аеросвiту", котрий уже придбав дальнобiйнi лiтаки "Боiнг -767". У наказовому порядку з Департаменту цивiльноi авiацii iзраiльтянам почали передавати примiщення, цехи. Знищивши "Авiалiнii Украiни", керiвництво "Аеросвiту" i Департаменту цивiльноi авiацii в особi п. Максимова, п. Хабадовця розпочало повзуче захоплення безпосередньо мiжнародного державного аеропорту "Бориспiль". Усе це робилося пiд "дахом" сiм'i Кучми.
Насамперед примусили начальника аеропорту М. Шматка вiддати "Аеросвiту" реестрацiю пасажирiв. А це мiльйони доларiв прибутку щороку. Потiм - термiнал "А", котрий використовувався для внутрiшнiх перевезень. Були спроби прикупити службу паливно-мастильних матерiалiв, балансова вартiсть якоi близько 167 мiльйонiв гривень, а купити хотiли за дев'ять iз половиною мiльйонiв. Усi розпорядження щодо цього давав покiйний мiнiстр транспорту В. Кирпа, а вимушено виконував гендиректор М. Шматко.
На горизонтi з'явилася фiрма "Сервiс АВIА-ОЙЛ", яка намагалася вхопити один iз ласих шматкiв аеропорту. Але завадили вибори Президента.
У планах рiзних сумнiвних суб'ектiв простежувалося розчленування ДМА "Бориспiль" на декiлька приватних пiдприемств iз реестрацiею в Киевi. Для бюджету Борисполя це був би вiдчутний удар, адже левову частку його наповнюе саме аеропорт.
Кульмiнацiйним моментом цього "дерибану" була купiвля 27,5 гектарiв землi навколо аеровокзалу. Вже на приватнiй землi "Аеросвiту" опинилися споруди аеропорту, пiдземнi комунiкацii, дороги, iнша iнфраструктура. Якби не вибори i перемога Вiктора Ющенка, то вже аеропорту як державного стратегiчного об'екту, котрий дае величезнi валютнi надходження державi, не iснувало б. Сам начальник аеропорту М. Шматко компаньйонiв iз Iзраiлю i Киева вже "не влаштовував". Тому мiж першим i другим туром виборiв приiхав п. Максимов i фактично примусив Миколу Павловича написати заяву про звiльнення за власним бажанням. Колективу про це офiцiйно нiчого не було повiдомлено. Хоча Шматко заслужив, залишаючи посаду, принаймнi, на почеснi проводи, адже пiд його керiвництвом iз провiнцiйного, "задрипаного" аеропорт "Бориспiль" пiднявся до европейського рiвня.
Гендиректором було призначено п. Вербицького, котрий органiзував зiбрання трудового колективу, на якому довiритель Януковича, народний депутат Полiщук закликав голосувати за Вiктора Федоровича. Але профспiлковий комiтет аеропорту на своему засiданнi 25 листопада пiд головуванням О. Мартищенка прийняв вiдозву до всiх працiвникiв авiатранспорту про пiдтримку Вiктора Ющенка.
Не були байдужими до проблем аеропорту й трудового колективу заступник гендиректора Валерiй Адамович Полiщук i начальник юридичноi служби п. Денисов та й iншi керiвники. До Мiнiстерства транспорту, прокуратури були направленi вiдповiднi листи.
Надiйшла черга згадати i непривабливу роль у цьому ''дерибанi'' голови Бориспiльськоi райдержадмiнiстрацii пана Жука, котрий розчерком пера вiддав портовськi землi "Аеросвiту", перевищивши своi повноваження i порушивши цим Земельний кодекс. За час свого правлiння у районi пан Жук в оборудках iз землею накоiв такого, що правоохоронним органам, на мою думку, ще довго доведеться розкопувати нагромадженi завали. Думаю, що вiн i призначений був на район для того, щоб беззаперечно виконувати всi накази Засухи. Але на земельних документах стоять пiдписи не Засухи, не Пiнчука чи Майберга, а щедрого бориспiльця пана Жука. Вочевидь, уся та компанiя була впевнена в перемозi свого кандидата Януковича, тож i поводилася так самовпевнено. Але тепер надходить час розплати.