Iнформацiю надано газетою "ВIСТI"










УСПIХИ I ПРОБЛЕМИ
перших 100 днiв президентства

Першi 100 днiв президентства Вiктора Ющенка, якi минули 3 травня, були означенi як успiхами, так i проблемами. Про це у скороченому iнтерв'ю Вiктора Андрiйовича, яке вiн дав украiнським журналiстам.
- Якщо говорити про першi 100 днiв, то основне, чому була присвячена стартова частина роботи - це вироблення концепцii року i кадри. Ми замiнили 18 тисяч людей на рiзних посадах, i я задоволений, що на бiльшостi цих позицiй вибiр був правильний. Але були i промахи, особливо це стосуеться районних керiвникiв. Загалом на цей час вирiшення кадрового питання закрите на 80 вiдсоткiв. Звичайно, ще залишилося багато роботи щодо призначень у галузях освiти, медицини, Мiнiстерства внутрiшнiх справ, iнших вiдомств. А що стосуеться концепцii року, то 2005 рiк ми спланували як насичений i амбiтний. Ми не вiдступили вiд жодноi декларацii, яка звучала на Майданi, а також пiдтвердили всi соцiальнi намiри, що були перед нами.
На 2005 рiк ми пiдготували 16 соцiальних програм. 82 вiдсотки держбюджету - соцiальна складова. По кожнiй соцiальнiй програмi ми пiдняли виплати вiд 3 до 11 разiв. Сьогоднi, наприклад, 16% валового продукту спрямовуеться на пенсiонерiв. Ми виходили з того, що не можемо змиритися з колишнiм рiвнем забезпечення людей. В першому кварталi на 25% зросли доходи населення. Але це породило i 4,2% iнфляцii, а це забагато.
- Простих людей зараз найбiльше турбуе те, що зросли цiни, зокрема на м'ясо, нафтопродукти. Чи схвалюете Ви адмiнiстративнi методи утримування цiн?
- Зараз ми говоримо про м'ясо, i я думаю, всi розумiють, що закупiвельна цiна 7,9-9 грн. за кiлограм живоi ваги не повинна трансформуватися в 28-35 грн. за кiлограм фаршу чи iншого продукту. Тут найбiльше програе вiд цього виробник, який отримуе менше третини вiд вартостi свого продукту.
Нам потрiбно навести лад на ринках. I постраждати вiд цього повиннi мафiознi перекупники, а не та бабуся, яка сама вигодувала кабана. Саме на це я звертатиму увагу уряду.
Щодо нафтопродуктiв. Я телефонував Володимиру Володимировичу Путiну i запитував: ''Як сталося, що з початку року цiни на сиру нафту у свiтi пiднялися на 25%, а в Украiнi - на 50%?'' При тому, що у нас майже вся нафта росiйська. Я розумiю, що на цьому ринку зараз усе складаеться на користь виробника. I я радий, що отримав iз цього питання позитивну вiдповiдь вiд росiйського президента. А потiм вiдбулася зустрiч Юлii Тимошенко з керiвниками нафтових компанiй, i iм вдалося досягти згоди.
В кожнiй краiнi е цiнове регулювання, починаючи з цiни на зерно. Владi не вигiдно набагато пiднiмати цiни на зерно i зернопродукти, бо буде конфлiкт iз населенням. Також владi не вигiдно надмiрно опускати цiни, бо буде конфлiкт iз виробником.
Уряд несе вiдповiдальнiсть за цiни. Паралельно вiдповiдае за цiни i Нацiональний банк. Вiн формуе цiнову полiтику не по конкретних товарних позицiях, а по всiй масi. Мiй день починаеться з Нацбанку i закiнчуеться урядом.
Те, що вiдбулося в першому кварталi 2005 року, знайшло розумiння украiнськоi громади: вiдкритий бюджет, його наповнення, наведення порядку в бюджетних витратах, казначействi, митницi. Це привело до того, що вже в серединi кварталу ми вийшли на понадплановi надходження до бюджету. Примiром, надходження вiд митницi виросли бiльш нiж утричi.
Разом iз тим я отримую багато сигналiв вiд бiзнесу: вiн насторожено поставився до деяких методiв, застосованих урядом у першому кварталi. Бiзнес оцiнюе iх як неринковi.
- Зараз усiх непокоiть змiна курсу гривнi до долара. Вiкторе Андрiйовичу, Ви своi заощадження в якiй валютi зберiгаете?
- Уже чотири роки - тiльки в гривнях. Тому що я вiрю в гривню, я був головою Нацбанку.
Я негативно оцiнюю будь-яку планову змiну цiни на грошi. Ми пiдриваемо авторитет стабiльноi гривнi, який формували роками, навiть якщо йдеться про ii змiцнення.
Я не прихильник швидкоi змiни курсу гривнi. Грошi, й особливо цiни на них, - це мiрило всього, що ми робимо в краiнi. Тому цей стандарт не може змiнюватися нi в один, нi в iнший бiк. Це, м'яко кажучи, некоректно стосовно людськоi працi. Адже коли за один день на 2,4% змiцнюеться гривня, це найбiльше б'е по середньому класу, який тримае в доларах своi заощадження.
Я хочу посадити за один стiл Мiнфiн та Нацбанк, щоб вони виробили спiльну концепцiю, значну частину якоi могли б оприлюднити, не допускаючи таких шокiв. Мене Володимир Семенович Стельмах (голова Нацбанку) запевнив, що подiбних шокових рiшень в нашiй практицi не буде.
Безумовно, стабiльнiсть гривнi не може бути абсолютною, але повинна бути зрозумiлою для вкладника i виробника.
Не забуваймо, що весь баланс цього року розрахований на курс 5,1 гривнi за долар. Такий показник проведений через парламент, тому я вважаю, що долар мае коштувати 5,1 грн.
- Цiкаво, коли Ви востанне когось iз пiдлеглих жорстко критикували за помилки?
- Мiнiстра внутрiшнiх справ за кадрову полiтику, яка проводиться на Закарпаттi. Там на посади повернулися багато з тих, хто незаконно переслiдував людей. Виправити iх дано термiн до 12 травня.
- Але ж е за цi три мiсяцi i кого похвалити?
- Ми прийняли у спадок бюджет iз дефiцитом у 32 мiльярди гривень, ми прийняли вiд попередньоi влади 17-мiльярдний дефiцит пенсiйного фонду. Зараз проводимо бюджетнi тестування тих рiшень, якi ухвалював попереднiй уряд. Бездарнi рiшення! Але з полiтичних мiркувань iх ревiзiю ми робити не будемо.
Зараз ми сформували бездефiцитний бюджет, за якого уряду не доведеться ходити i позичати грошi на ринку - це велика перемога.
Окрiм бюджету, до позитивiв можна вiднести й прорив на iнвестицiйному ринку. У кожному кварталi було пiдписано угоди про кредитнi iнвестицii на суму понад 2 мiльярди доларiв - це бiльше, нiж було привезено в Украiну за останнi чотири роки.
- Зараз, скажiмо, ведуться розмови про протистояння Юлii Тимошенко i Петра Порошенка, хоча вони при зустрiчi цiлуються i тиснуть один одному руки. Чи був i чи вичерпаний мiж ними конфлiкт?
- Я б не витрачав багато часу на коментарi про стосунки Тимошенко i Порошенка. У кожного з них своi функцii, якi не перетинаються. Але за певних обставин вони обое пiдзвiтнi. Я не хочу мати глухонiмого секретаря РНБО - таке вже було, це не цiкаво, i краiна вiд цього втрачае. Я хочу, щоб вiн мав належний статус. Але з iншого боку, я хочу мати дiевого Прем'ер-мiнiстра. I всi ми сходимося на единому майданчику. Зауважу, що головою РНБО е президент, саме вiн веде засiдання.
- А як щодо адмiнiстрацii, тобто секретарiату Президента?
- Щодо секретарiату - то ми з першого дня роботи навiть у назвi хотiли вiдiйти вiд тiеi скомпрометованоi Адмiнiстрацii, яка iснувала за часiв попередньоi влади i була "урядом N1". Перебудова базуеться на тому, що у Президента буде iнститут радникiв, якi формуватимуть пропозицii у конкретних напрямках ведення державноi полiтики. Такий статус за радниками закрiплений у всьому свiтi.
У нас буде створена структура, в якiй за кожен зовнiшнiй напрям вiдповiдатиме один спецiальний експерт. Правда, справжнiх професiоналiв не так легко знайти. 40% кадрiв, якi ми набираемо, - це випускники Киево-Могилянськоi академii i нашi випускники закордонних вузiв, що знають по двi-три мови й отримали освiту свiтового рiвня. Я наполягаю - щонайменше 30% працiвникiв секретарiату мають бути удвiчi молодшими, нiж Президент.
- З 1 вересня або з 1 сiчня наступного року вступае в дiю прийнята парламентом в пакетi полiтреформа. Чи буде ii перегляд?
- Перегляду полiтрефорими, референдуму про ii доцiльнiсть чи ще там чого я не iнiцiюватиму. Але не тому, що з цим погоджуюсь. З етичних мотивiв менi втручатися в цi речi недоречно. Але я розумiю, що е сили, якi це питання не залишать.
- Яку позицiю займаете Ви - миротворця чи спостерiгача, - коли виникають протистояння мiж членами Вашоi команди?
- Щоразу, коли зустрiчаюся з урядом, я говорю: "Шановнi колеги! Ось вас 19 мiнiстрiв, чотири вiце-прем'ери. З ранку до вечора (так мае бути прийнято в цьому клубi) ви маете говорити один про одного тiльки добре. Критика на адресу один одного не повинна бути публiчною. Для можливоi причини е засiдання уряду. А хочеш розкритикувати когось на ширшому загалi, напиши перед тим заяву про вiдставку, йди собi й критикуй". Така моя позицiя. Адже це питання колективноi вiдповiдальностi, питання единоi команди.
- Вiдомо, що Ви ведете переговори з Тимошенко i Литвином про створення единого виробничого блоку на парламентських виборах 2006 року. Як вони просуваються i якi iхнi перспективи?
- Вiдбувся перший етап обмiну думками мiж партiею "Народний Союз "Наша Украiна", блоком Юлii Тимошенко i партiею Володимира Литвина. Пiдготовлено базовий документ, який формалiзуе спiвдружнiсть трьох наших полiтичних сил. Зараз етап перший: матерiал у проектi готовий до пiдписання угоди про коалiцiю. Якщо все пройде гладко, наступним етапом буде пiдписання тристоронньоi угоди зi стратегiею на 2006 рiк. Я переконаний, що ми спроможнi на виборах 2006 року здобути найпотужнiшу перемогу за останнi 14 рокiв. Без адмiнресурсу. Як Президент я не проти знову стати першим номером списку блоку на парламентських виборах 2006 року.