Тарас КОРНIЮК

На жаль, сусiдiв не обирають. Це не про нашi побутовi проблеми зi знайомими пiд'iзду, будинку чи вулицi,- я беру глобально на державному рiвнi. Коли Бог надiляв кожному народовi територiю на землi, украiнцям вiн надав не лише родючi землi Подiлля, Карпати i Крим, лiси Полiсся та степи Херсонщини, буйнотрав'я Полтавщини та Вiнниччини, але й нагородив нас сусiдами зi сходу - росiянами. Це, звичайно, мiфiчна теорiя походження свiту, але якимось дивовижним i неймовiрним чином нам не пощастило мати один кордон iз такою iмперiею зла (терору), як Росiйська федерацiя. Iсторiя (об'ективна, звичайно, але не радянського зразка) мае чимало прикладiв, коли наш схiдний сусiд монотонно знищував генофонд украiнськоi нацii для створення малообiзнаноi колонii у багатомiльйоннiй iмперii з центром у Москвi (чого варте ХХ столiття з його трьома голодоморами в Украiнi та масовими депортацiями украiнцiв до схiдних i пiвнiчних територiй "велiкого i нерушимого"). Важливу роль вiдiгравала пропаганда, тодi як iнакомислячих, хто не погоджувався iз загарбницькою полiтикою Москви, знищували фiзично. Цей процес вiдбувався задля завоювання територii та утворення стереотипу про родиннi зв'язки Украiни та Росii, тiльки нашому народовi вiдводилася роль так званоi попелюшки або меншоi сестри. Адже не раз доводилося чути, що Росiя - то е наша старша сестра (як на мене, то швидше за все мачуха або, якщо використовувати тi ж мiфiчнi образи, то Баба Яга...). А хто стикався з такими родинними вiдносинами мiж старшим i молодшим, той знае, що будь-якi рiшення меншого родича не приймались без "пiклуваня" старшого поколiння. Цей стереотип нав'язувався всерйоз i надовго. Його плоди деякi полiтичнi сили використовують i зараз, наприклад, партiя "Союз", лiдери якоi у своiх рекламних роликах не уявляють власного життя без возз'еднання Украiни, Росii та Бiлорусi. Iдея унiверсальна та безпрограшна, так що спекулювати на нiй напередоднi виборiв будуть усi, кому не лiньки (iлюзiя поширюеться на пiвдень i схiд Украiни, де мешкае бiльше двох десяткiв мiльйонiв), так як на виплатi заощаджень громадянам i впровадження другоi державноi мови для Украiни. Все-таки для старшого поколiння життя за "советiв" було кращим, нiж нестабiльнiсть незалежноi неньки.
Пiсля розпаду iмперii СРСР та на початку незалежностi Украiни (за що слiд окремо подякувати пановi Горбачову), украiнцi жили з надiею про вiдродження власноi нацiональноi iдеi, яку без роздумiв необхiдно було впроваджувати тодi на державному рiвнi задля утворення дiйсно незалежноi краiни. Слiд було запроваджувати елементи пропаганди для населення, яке пiсля розпаду СРСР отримало незалежнiсть, але не знало, що з нею робити далi. Потрiбно було нацiоналiзувати громадськiсть, повернути ii до власних нацiональних здобуткiв, переписати iсторiю Украiни. Але що ж дiялося насправдi. Президентом став колишнiй комунiст Кравчук (теперiшнього есдека паном назвати язик не повертаеться), який навiть спроб не робив задля реалiзацii нацiональноi iдеi на теренах власноi держави, - i нацiональний моральний пiдйом украiнцiв пiсля революцii 1991 року швидко згас. Тогочасне керiвництво держави пiшло шляхом найлегшого опору, тобто не брати за приклад краiни Балтii, а "пригрiтися" пiд боком у Москви. Натомiсть, планомiрна дiяльнiсть iз боку Росii призвела до того, що в Украiнi з'явилось явище "меншовартiсного хохлiзму", яке поширене на територii пiвдня та сходу Вiтчизни. Ми живемо в незалежнiй краiнi з власною назвою вже чотирнадцять рокiв, однак населення тих регiонiв (трапляються поодинокi випадки i в центральнiй частинi краiни) все ще прагне об'еднання з Росiею, говорить на чужiй мовi та вороже ставиться до всього украiнського (наголошую, що не всi, а бiльшiсть). Виходить щось не правильно робили в часи свого правлiння Кравчук i Кучма, якi за чотирнадцять рокiв незалежностi не змогли реалiзувати нацiональну iдею, але й загнали краiну в iдеологiчну кабалу до Росii. Схоже, вони були марiонетками у зовнiшнiй полiтицi Московii. Украiна дозволяла принизливi для неi вiзити Лужкова до Севастополя, який на всю горлянку кричав, що це мiсто навiки буде росiйським, нiхто з украiнських високопосадовцiв не протидiяв розмiщенню росiйського флоту на територii Украiни... За часи "незалежностi" Росiя посадила нас на газовий i бензиновий нашийник, i в разi невiрних (на iхнiй погляд) полiтичних дiй у таборi жовто-блакитних, цей ремiнець повiльно затягують, допоки дихати взагалi не буде чим.
Та повернемось до наших часiв. Лакмусовим папiрцем до ставлення схiдноi кадебiстськоi держави до Украiни стали президентськi вибори 2004 року. Росiяни не приховували, що саме вони стали одними з iнiцiаторiв висунення Януковича на найвищий державний пост у нашiй краiнi. Подейкували, що справи про його судимостi перебувають у Москвi, щоб пiсля перемоги "проффесора" було набагато легше ним манiпулювати. Напередоднi виборiв у Киевi створюеться "Росiйський клуб", у команду до Януковича засилаеться полiттехнолог Глiб Павловський зi своiми помiчниками, у Росii починаеться iнформацiйне плюндрування Вiктора Ющенка. У той же час росiйськi поп-зiрки циганським табором кочують Украiною, заiжджаючи двiчi до Борисполя. Також двiчi в Украiну прилiтав i Володимир Путiн, який спочатку вiдмовляеться вiд цукерок пiд час параду на честь визволення Украiни вiд фашизму, а потiм годину в прямому ефiрi по трьох каналах Пiнчука та Медведчука розповiдае, як добре буде, якщо Вiктор Янукович переможе на виборах. Чим ближче було до голосування, тим чiткiше стало видно, як Росiя висувае своi пазурi в бiк Украiни (не хочу повторювати порiвняння про Бабу Ягу). Цiлковитим знущанням над нами була телеграма Путiна з привiтанням Януковича пiсля його, начебто, перемоги на виборах. От виявляеться, хто нас пiдсиджуе! Схоже, що ми були дуже близькими до створення новоi iмперii за участю Бiлорусi, Украiни та Росii, аби перемогу все-таки здобув "проффесор". Адже недаремно стiльки уваги було з боку сходу до нас. Подейкують, що е росiйський слiд в iсторii з отруенням Вiктора Ющенка. Як кажуть у народi: "На злодiевi i шапка горить". Росiйськi ЗМI вiдповiдають на це публiкацiями на деяких iнтернет-сайтах статтi неiснуючого нiмецького журналiста, за якою Вiктор Ющенко начебто постраждав пiсля спроби омолодження клiтинами шкiри немовлят. Таку версiю написала i "Комсомольська правда", пiсля чого надрукувала глузливий анекдот про зовнiшнiсть Вiктора Андрiйовича.
Тим часом показовою е втеча на схiд усiх тих, кого в Украiнi вважають, м'яко кажучи, злочинцями. За якоi такоi радостi до Москви подалися колишнiй голова ДУСi Iгор Бакай i губернатор Сумщини Володимир Щербань, якi й досi там перебувають (свого часу не так давно вiдвiдували "белокаменную" Вiктор Янукович, Геннадiй Васильев, Микола Бiлоконь). От виявляеться, звiдки ноги ростуть! Говорять усi, що iздили вiдпочивати, а я, наiвний, вважав, що справжнiй вiдпочинок може бути на морi чи в горах. Одного й другого в Москвi немае, то, може, все-таки iздили за вказiвками до росiйських босiв i наставникiв з криками: "Шеф, всьо прапало?.."
Герб Росii уособлюе в собi двоголового птаха, одна голова якого дивиться за порядком на Сходi, iнша - на Заходi. То, як на мене, вже прийшов час скрутити м'язи головi, яка контролюе нас.