Соломiя ВIТРЯК

Навряд чи е щось у свiтi прекраснiше за природу. Ii красу та довершенiсть не порiвняти нi з чим. Лiс - один iз небагатьох скарбiв, що залишилися нам у спадщину вiд предкiв. Прагнучи сховатися вiд вiдходiв останнiх досягнень технiки, на нього покладаемо надiю порятунку вiд вихлопних газiв i мiського шуму. Лiси захищають вiд руйнування грунти, вiдiграють значну роль у захистi врожаю на полях, якi знаходяться неподалiк, захищають вiд вiтрiв. Навряд чи потрiбно перелiчувати усi функцii зеленого багатства. Лiс необхiдно берегти, i це розумiе кожен iз нас. Саме тому сьогоднi багато хто занепокоений станом нашого довкiлля i часто запитуе: а чи не е вирубування лiсових насаджень надмiрним, чи садиться щось на мiсце спиляних дерев?
Якось до редакцii завiтав чоловiк i занепокоено почав розповiдати: <Я живу неподалiк лiсу. Часто доводиться спостерiгати, як величезнi вантажiвки перевозять щойно спиляну деревину у невiдомому напрямку. Так же можна зовсiм без лiсу залишитись. Чи не могли б ви щось дiзнатися про це i розповiсти у газетi?..> А чому б i нi? Сподiваюся, нова рубрика допоможе не лише бiльше дiзнатися про "зеленi легенi" нашого краю, а й з'ясувати, як вирощуеться лiс, скiльки на це потрiбно зусиль, яка вона, робота лiсництва зсередини.
Здавна у народi iснуе твердження: кожен хоча б раз на своему вiку повинен посадити дерево. Тодi ти не прожив даремно. А що коли не одне дерево, а цiлi насадження, гектари лiсiв? Бiльше того, якщо цi дерева вирощенi з насiння чи маленьких пагонiв? Тодi життя не тiльки не пройшло даремно, а й було присвячене поколiнням, якi житимуть пiсля нас. Особливiсть працi лiсiвникiв полягае у тому, що ii плоди збиратимуть нашi нащадки. Наприклад, сосна досягае вiку технiчноi стиглостi у 80-100 рокiв, дуб - у 131.
Гордiстю та окрасою Лiвобережжя Киiвщини е лiси ДП "Бориспiльський держлiсгосп". На сьогоднi вiн мае 4 лiсництва: Баришiвське, Вишенькiвське, Кийлiвське, Старинське. Загальна площа насаджень становить 18876 га. У лiсгоспi переважають насадження сосни звичайноi, дуба черешчатого, вiльхи чорноi та берези повислоi. Господарство лiсгоспу займаеться не лише вирощуванням лiсу, заготiвлею i переробкою деревини для потреб населення регiону, а й вирощуванням сiянцiв та саджанцiв лiсових порiд (господарство повнiстю забезпечуе себе посадковим матерiалом). Нинi Бориспiльський держлiсгосп усе бiльше виходить зi своею продукцiею на свiтовий ринок.
Щоб ближче познайомитися з роботою лiсникiв, поiхала до Вишеньок. Охороною лiсу займаються лiсники та майстри лiсу, мiж якими розподiляються дiлянки лiсових масивiв - квартали. У лiсi час вiд часу можна зустрiти смугастi стовпи з номерами. Iх ставлять там, де перетинаються квартали.
На однiй iз дiлянок проводиться вибiркова рубка. Цього не можна не вiдчути, коли заходиш до лiсу, - стоiть п'янкий аромат щойно спиляноi деревини. Стрункi сосни тягнуться до сонця i з'еднуються вгорi своiми кронами. Iм бiльше 60 рокiв. У пiдлiску росте акацiя бiла.
Микола Васильович Гольоса (на фото) - майстер лiсу Вишенькiвського лiсництва. Починав працювати тут ще з 1961 року i не помiтив, як лiс став частиною його життя. Близько 30 рокiв працював лiсничим. Щоденна праця на природi - то не лише свiже повiтря та спiв пташок. Лiсiвництво, як i будь-яка робота, мае своi труднощi. Влiтку з усiх сторiн злiтаються ненаситнi комарi, взимку лiсовi стежки замiтае снiгом. Микола Васильович обслуговуе дiльницю площею 1725 гектарiв.
Виявляеться, лiс потребуе не меншого догляду, нiж хлiб у полi: якщо колоски вчасно не зiбрати, урожай пропаде. Саме так i дерево. Якщо його вчасно не спиляти, перетримати, дерево втрачае не лише технiчну якiсть, а й функцiю "зелених легень". Слiд вирубувати сухi, хворi, а також дерева, якi заважають iншим рости. Рослини, стають бiльшими в дiаметрi, iм стае тiсно. Поки лiс виростае, вiн проходить 4 види рубок догляду: освiтлення (вирубування дерев вiком до 10 рокiв), прочищення (до 20 рокiв), прорiдження (20-40 рокiв), у 40-80-рiчному вiцi проводиться прохiдна рубка - остання перед вiком стиглостi. Рубки догляду та iншi, пов'язанi з веденням лiсового господарства, проводяться на площi 605 га в об'емi 10860 кубiчних метрiв. Пiсля цього залишаються кращi дерева. "Чому ж не можна вiдразу посадити дерева так, щоб вони росли i не заважали одне одному?" - запитае хтось. Лiс повинен постiйно бути густим, щоб дерева тягнулися до сонця i росли, випереджаючи одне одного. Iнакше у них будуть широкi крони, а отже багато сучкiв, i деревина не матиме товарного вигляду. "За рiк до вирубки бригада лiсникiв вибирае дерева гiршi, вiдсталi у ростi i робить на них позначки, - розповiдае Микола Васильович. - Кожен стовбур замiрюеться спецiальною вилкою, тож перед рубкою нам уже вiдомо, скiльки деревини буде i якого гатунку. Сосну спилюють, залишаючи кращi види до головноi рубки, яка вiдбуватиметься, коли дереву буде 100 рокiв". У спецiальнiй книзi ведуться записи про те, коли яке дерево було посаджене на певнiй дiлянцi.
На територii, де працювала бригада лiсорубiв, лежить складена деревина. Вона подiлена залежно вiд якостi та дiаметру. Дбайливо складенi дрова, а iх за рiк держлiсгоспом заготовляеться близько 15 тис. кубiчних метрiв, реалiзуються населенню, деревообробним пiдприемствам Киева, рудниковий стояк поiде потягом до Донецька на шахти, найдобротнiшу використають у будiвництвi, при виготовленнi меблiв.
Лiс е природною, екологiчно чистою фабрикою, яка виробляе деревину. Люди навчилися застосовувати цю унiверсальну сировину у понад 30 тисячах видiв виробництва. Для лiсiвникiв важливо зберегти баланс мiж екологiчним та економiчним його значенням, тобто умiти одночасно заробляти i зберiгати лiс для нащадкiв.