Iнформацiю надано газетою "ВIСТI"










ЯКА РЕФОРМА ПОТРIБНА УКРАIНЦЯМ?

Дебати про адмiнiстративно-територiальну реформу вiдсувають на заднiй план проблеми реального втiлення у життя мiсцевого самоврядування

Iрина КОСТЕНКО
Ще кiлька мiсяцiв тому адмiнiстративно-територiальна реформа здавалася далекою перспективою. А тодi раптом ii почали рекордними темпами втiлювати у життя. Та ще й обрали для апробацii чи не найпотужнiшу область Украiни - Киiвську. Що ця реформа дасть конкретнiй людинi? Якi "плюси" та "мiнуси" обiцяе? Чим обернеться для кожного змiна звичного територiального устрою? Навряд чи сьогоднi хтось зможе впевнено вiдповiсти на цi питання. Оптимiстичним прогнозам столичних науковцiв вiрити страшно. Дуже вже далеко вiд реальних людей, навiть жителiв Киiвщини, знаходяться iхнi затишнi кабiнети. З такоi вiдстанi ЛЮДИНА, якiй вони вiдводять центральне мiсце у своiх красивих схемах та дiаграмах, може здатися занадто мiнiатюрною. Тим бiльше, що ця ЛЮДИНА, заради якоi заварено кашу, мае досить поверхневе уявлення про те, що iй пропонують.
Навiть мiськi та сiльськi голови Киiвщини вперше почули про можливi варiанти "перекроювання" областi тiльки на початку червня, коли облдержадмiнiстрацiя запросила всiх до Бiлоi Церкви на першi громадськi слухання з цього питання. Думаю, саме пiсля тих слухань, коли виступаючi, в цiлому пiдтримуючи iдею реформи, пiдкреслювали, що сьогоднi вона не на часi, оскiльки iснують нагальнiшi проблеми, що Киiвщина - не найкращий полiгон для таких експериментiв, що поспiх у такiй справi може виявитися небезпечним, запал реформаторiв дещо зменшився. Органiзатори навiть не наважилися ставити на голосування проект резолюцii, де в останньому пунктi, зокрема, значилося: "Звернутися до Президента Украiни та Уряду провести експеримент адмiнiстративно-територiального устрою в Киiвськiй областi..."
Але хоча звернення й не було пiдтримане, агiтацiя за експеримент по втiленню реформи у життя саме на Киiвщинi тривае. Чому на Киiвщинi? Чiтка вiдповiдь на це питання прозвучала вже у Борисполi, на спiльних громадських слуханнях для жителiв мiста i району, якi вiдбулися минулого тижня. Киiвська область знаходиться ближче до столицi, тому легше було залучити до цiеi справи вчених. Iм, бачте, важко вiдiрвати сiдницi вiд теплих крiсел i спробувати застосувати своi знання там, де дiйсно iснують проблеми, якi намагаються вирiшити на Киiвщинi, пiдкреслюючи, що для областi вони не характернi.
Це зiбрання викликало, м'яко кажучи, здивування у представникiв Борисполя. Насамперед, мiсто отримало запрошення на слухання, яке проходило у залi райдержадмiнiстрацii не вiд облдержадмiнiстрацii, а вiд районноi ради, i Бориспiльський мiський голова Олександр Придатко брав участь у засiданнi швидше як гiсть, а не як мер мiста, рiвного за чисельнiстю населення з районом. Складалося враження, що до Борисполя ще на стадii обговорення вже ставляться, як до райцентру, й iншоi перспективи не допускають. Нерозумiння запанувало в залi, коли пiд час обговорення голова райдержадмiнiстрацii Iван Полюхович перебивав виступаючих (очевидно, на правах господаря) i навiть наголосив: "Ви не думайте, що говоритимете тут на трибунi все, що захочете".
Цiкаво, для чого ж тодi зiбрали людей?
Пiд час виступiв неодноразово наголошувалося, що тривають лише обговорення i нiяких документiв стосовно початку проведення реформи не приймалося.
Вислухавши "заманливi" пропозицii виступаючих, якi рекламували реформу, Олександр Придатко вiдзначив у своему виступi:
- Проблема, яка обговорюеться, давно назрiла. Реформа потрiбна, оскiльки ми, йдучи до об'еднаноi Европи, повиннi виконати певнi умови i вимоги. Але сьогоднi ми йдемо трохи не тим шляхом. Питання можна роздiлити на кiлька напрямкiв. Перший - це полiтична реформа. Не впевнений, що вона потрiбна, та з цим повинна визначитися Верховна Рада. А от бюджетна реформа вкрай необхiдна. Будь-якому населеному пункту байдуже, яким шляхом вiн отримае кошти. Важливо, скiльки цих коштiв буде. Необхiдна й адмiнiстративна реформа: Европа не мае структури, подiбноi до наших адмiнiстрацiй. Господарювати на своiй територii повиннi ради, i вони мають вирiшувати - потрiбно чи не потрiбно з кимось об'еднуватися. Та й не можна сьогоднi поспiшати "перекроювати" райони, поки не врегульоване питання зi столичним регiоном, щоб не виникла необхiднiсть нових "перетрубацiй".
Хороше бажання наблизити послуги до населення, але якiсть цих послуг безпосередньо залежить вiд бюджетноi складовоi. Та й хiба вiддалення сiльськоi ради вiд населеного пункту е наближенням послуг до населення?
У такому виглядi, як пропонуеться сьогоднi, реформа принесе швидше шкоду, анiж користь.
Пiсля цього виступу дивно було слухати заперечення стосовно столичного регiону, коли мiста, прилеглi до Киева, прагнуть не стати районом столицi, а жити i працювати як самостiйний населений пункт тiльки в ii законодавчому полi. Iх же лякають утисками, яких вони можуть зазнавати з боку столицi. Це вже вкотре нагадуе розмову слiпого з глухим.
Пригадую, як на зiбраннi у Бiлiй Церквi голова Киiвськоi облдержадмiнiстрацii Евген Жовтяк пiд час прес-конференцii наголошував, що реформу потрiбно провести до виборiв, щоб головний законодавчий орган держави формувати вiдповiдно до нового розподiлу територiй. Сьогоднi на проведення реформи дають уже вiд трьох до п'яти рокiв. Передбачають, що для цього необхiдно 300-800 млн. грн. Навряд чи ця сума остаточна. I навряд чи бажання центральноi влади подiлитися повноваженнями з регiонами можна здiйснити тiльки перекроiвши територiю Украiни. Вже сьогоднi iснують закони, якi дозволяють зробити такий крок безболiсно. На ньому наголосив депутат Бориспiльськоi мiськоi ради Олег Станкевич:
- Украiна пiдписала Европейську хартiю про iнститут мiсцевого самоврядування, де вказано, що в мiсцевих бюджетах повинно залишатися стiльки коштiв, скiльки необхiдно для нормального життя. Чому в нашiй державi це положення не виконуеться?
Питання так i залишилося без вiдповiдi.
- Спочатку повиннi вiдбутися бюджетна та податкова реформи, - наголосив його колега, депутат Микола Петлицький.
Бiльшiсть виступаючих погоджувалися, що реформа необхiдна. Але всi закликали пiдходити до неi дуже зважено, не поспiшаючи. Але, боюся, що поки триватимуть обговорення та дебати, бюджетна реформа залишатиметься у перспективi, i багато населених пунктiв не дочекаються заманливих перспектив i помруть, не маючи бiльше сил боротися за виживання.