Лариса МАЦЮК

У вiвторок, 19 липня, чотирьом сiм'ям сiльських учителiв Гнiдинськоi ЗОШ I-III ступенiв вручили ключi вiд квартир. На перший погляд, здавалося б, це зовсiм нереально у час ринкових вiдносин. Але це не казка. Стару занедбану початкову школу села перетворили на затишний житловий будинок. Це сталося за iнiцiативи депутатiв сiльськоi ради та за пiдтримки сiльського голови М. I. Онищенка.
Директор навчально-виховного закладу, В.I. Галатенко, - справжнiй господар у школi, людина, яка працюе за покликанням. Вимогливий до себе i до iнших. Тому школа в районi завжди попереду. I цього разу вони першi. Шкода тiльки, що ця подiя не е звичайною, буденною, адже обов'язок держави - турбуватися про вчителя, пiдтримувати його щодня, а не влаштовувати йому такi нечастi свята.
А як же чекали цього дня винуватцi свята! Для гнiдинських освiтян школа стала справдi рiдною домiвкою, адже вони там i мешкали у невеликих кiмнатах на другому поверсi. Бiла Тетяна Василiвна, вчитель хiмii, заступник директора з навчальноi роботи прожила тут майже 13 рокiв. Вона з чоловiком i 6-мiсячною донькою Настею отримали 3-кiмнатну квартиру. Пiдгорна Людмила Михайлiвна, вчитель математики, пiсля 12 рокiв отримала 2-кiмнатну квартиру. Хамандяк Марiя Михайлiвна, вчитель математики на 2-кiмнатну квартиру чекала 9 рокiв. Паламарчук Оксана Анатолiiвна, вчителька фiзики, отримала 1-кiмнатну квартиру, на яку чекала понад 2 роки.
Свято було цiкаве i змiстовне (чим завжди i славиться Гнiдинська школа). Присутнiх вiтали хлiбом-сiллю дiти в украiнських костюмах, дарували почесним гостям вишитi рушники. Дiйство вiдбувалося в дусi народних традицiй. На вхiдчини господарям вручили символiчний ключ щастя, стiл для достатку, глиняний горщик як символ вогню i сiмейного затишку. За давнiм звичаем першими до оселi впустили котiв i домовичка.
Серед почесних гостей був мiнiстр освiти i культури С. Нiколаенко. Вiн висловив надiю на те, що такi подii в державi будуть частими (адже майже 20 тис. учителiв чекае на житло), та пiдкреслив, що колишнiй сiльський голова використав кошти громади не для збагачення, а за призначенням.
Було багато подарункiв (газовi плити, грошовi премii, сувенiри, квiти - вчителям; комп'ютери i принтери - школi). Вiтали винуватцiв торжества гарними i теплими словами.
I. Полюхович, голова райдержадмiнiстрацii, завiрив присутнiх: усi вчителi Бориспiльщини будуть забезпеченi житлом протягом трьох рокiв.
Iз побажаннями до вчителiв звертались i представники обласноi та районноi адмiнiстрацiй, i директор фонду iменi П. Яцика В. Стрiлько та багато iн.
Голова шкiльноi ради зазначив, що вiднинi вчителi стануть iхнiми односельцями, матимуть свою адресу.
Особливою теплотою був пройнятий виступ директора школи. Вiн сказав, що долi будiвель, як i людей, бувають рiзними. Це примiщення мае свою iсторiю: спочатку це була колгоспна контора, потiм - дитсадок, початкова школа, часи "поневiрянь" (коли i вiкна були вибитi) i, зрештою, - рiдний дiм для вчителiв. В.I. Галатенко висловив щиру подяку всiм, хто його пiдтримав, допомiг реконструювати школу, зробити ремонт.
Хочеться вiрити, що обiцянки державних мужiв не розiйдуться iз справами, що сiльський учитель не залишиться наодинцi зi своiми проблемами, що нарештi пiднiметься престиж i авторитет Учителя.