Iнформацiю надано газетою "ВIСТI"










Убережемо пiдлiткiв вiд дурману
Лариса МАЦЮК

У часи комунiстичного виховання дитина у школi проходила три етапи "росту": жовтеня, пiонер, комсомолець. Це було частково зомбування, однобоке виховання. Та не можна не погодитися, що було i цiкаво (пiонерськi вогнища, зльоти, табори, тимурiвський рух, дитячi розваги). Ми були зацiкавленi (хоч i частково примусово), зайнятi корисними справами. Було i добре, i погане...
Нинi основна частина дiтей i пiдлiткiв нiчим цiкавим, змiстовним не зайнята. Найбiльша вина у цьому, на мiй погляд, державноi полiтики, системи освiти, а найголовнiше - виховання в сiм'i. Дiти стають заручниками телебачення, вулицi.
Полiтика у нашiй краiнi "байдужа" до виховання гiдного украiнця-патрiота, духовно багатоi людини. З рекламних щитiв i телебачення ми бачимо рекламу цигарок i алкогольних напоiв. У деяких краiнах тютюн вважають наркотиком, а така реклама заборонена.
Жахлива ситуацiя складаеться у селi, де немае дитячих органiзацiй, не працюють клуби, гуртки. Зате чимало генделикiв, нiчних барiв, кафе з iгровими автоматами (вiд них залежнiсть не менша, нiж вiд наркотикiв). Тож i проводять дозвiлля пiдлiтки часто у сумнiвних закладах, сповнених тютюнового диму, нецензурщини, п'яних друзiв. А батьки або багато працюють i мало займаються вихованням дiтей, або просто байдужi до своiх чад: о котрiй годинi донька чи син дома та в якому станi. Вони спочатку цього не бачать, точнiше, не хочуть бачити, а потiм уже стае пiзно...
Пiдлiтка починае виховувати оточення. У компанii палять, п'ють, уживають наркотики. Молодь не хоче бути схожою на "бiлу ворону". Часто юнь намагаеться видiлитися не розумом, а цигаркою у зубах чи нецензурним словом.
"Чому пiдлiтки починають уживати наркотичнi речовини?" - це запитання поставила сiмейному психологу Наталii Георгiiвнi Лебедевiй.
- Наркотичнi засоби: тютюн, алкоголь, наркотики, психотропнi i токсичнi речовини - досить прибутковий бiзнес в усi часи i в усiх державах.
Пронаркотичний фон суспiльства сприяе поширенню моделей поведiнки пiдлiткiв. Ця практика "дозволу-заборони", "нав'язування-застереження" е соцiальним отвором у легалiзацii забороненого, проти якого суспiльство бореться.
З одного боку - поширена морально-правова норма не забороняе розповсюдження таких видiв наркотичних засобiв, як тютюн i алкоголь, а з iншого - безкомпромiсна щодо наркотикiв. Виходить, що першi - не приносять шкоди, а другi небезпечнi.
Практика доводить, що наркотизацiя випливае з допiдлiткового досвiду вживання тютюну i алкогольних напоiв, причому iснують два аспекти - випадковий i нав'язаний. Оксана у вiцi 8-ми рокiв вирiшила спробувати, що ж уживае з таким задоволенням тато, наливши в склянку рiдини з татовоi пляшечки. А в пiдлiтковому вiцi смiливо купувала собi вино, тютюн, наркотики.
Олег, 16 рокiв. Уперше скуштував алкоголь, а це було вино, у 5 рокiв, на святi вдома. Хтось iз гостей запропонував: "Ану, хильни, малий!". Дорослiшаючи, призвичаiвся до пива, вина, цигарок. Це його заспокоювало пiсля того, як розлючений п'яний батько бив, "виховував", навчаючи як жити.
Свiтлана, 14 рокiв. Скуштувала спиртне вперше в сiм'i у 7-рiчному вiцi. З матiр'ю нiколи не знаходила спiльноi мови. Та на дiвчину весь час пiдвищувала голос, нiколи не розмовляла лагiдно (а вона ж у неi едина дочка). Мати весь час була на роботi. Батько взагалi з'являвся додому близько пiвночi та йшов о сьомiй - для нього робота була понад усе. Вiдверто не було з ким поговорити. Ось i знайшлася компанiя, де всi ii розумiють, де вона може висловити думку, а образу на сердитих батькiв запивала спиртним.
Соцiальне життя в його негативному проявi демонструе необхiднiсть навчання неповнолiтнiх уникати наркогенних ситуацiй саме тому, що тютюн, алкоголь та iншi наркотики змiнюють сприйняття й оцiнку зовнiшнього, знижують почуття перестороги, спотворюють орiентацiйнi якостi.
Суспiльству вкрай необхiдно iнiцiювати допомогу пiдлiтку перейти небезпечний вiк iз найменшими психiчними i фiзичними травмами. Батькам таких дiтей необхiдна термiнова соцiальна пiдтримка, пiдвищення соцiально-психологiчноi компетентностi. В цьому iм може допомогти шкiльний соцiальний психолог.