Володимир БIЛКЕЙ

Важко уявити, що на цьому Майданi торiк вiдбувалася абсолютно мирна, але переможна народна Помаранчева революцiя. Дикунська оргiя, що ii влаштували днями на цьому мiсцi лiворадикальнi ультрас пiд керiвництвом своiх "фюрерiв", наштовхуе на думку, що це те ж саме, якби пiсля параду перемоги на Краснiй площi в Москвi 45-го там влаштували шабаш пiд нацистськими прапорами переможенi гiтлерiвцi.
На Святу Покрову на майданi Незалежностi у Киевi мали вiдбутися молебень i урочистостi за участю i на честь ветеранiв Украiнськоi Повстанськоi Армii.

Проте ще зранку бiльшу частину площi окупували звезенi зi Сходу i Пiвдня кiлька тисяч агресивно налаштованих осiб з метою зiрвати святковi заходи. Iхнi вишкiренi морди "випромiнювали" лють i ненависть до Украiни. Над головами метляли штандарти ПСПУ, КПУ i промосковських шовiнiстичних партiйок та угрупувань. Перед розгорнутим десятиметровим транспарантом з написом "Союз православных граждан Украины> релiгiйнi фанатки УПЦ Московськоi патрiархii, постававши рядами на колiна, час вiд часу iстерично билися лобами об асфальт, звертаючися до Бога, аби той покарав клятих нацiоналiстiв. Iншi сновигали Майданом iз портретами останнього росiйського царя Миколи Другого, а декiлька "мужiчков" хизувалися своiми фiзiономiями, пiдрихтованими пiд лик самодержавця. Над усiею цiею пiстрявою бiомасою метляли прапори з iмперським двоголовим орлом i росiйськими триколорами. З цього строкатого натовпу у бiк нацiонально-демократичних сил, якi спостерiгали за дiйством з протилежного боку вулицi за мiлiцейськими кордонами, тицялися дулi, лунали вигуки: "Ющенко - фашист!", <Бандiти!>, <Ми вас будем мочiть в сортiре!>: Особливою агресивнiстю видiлялися беззубi бабуньки, вiйськовi вiдставники i прищава шпана обох статей iз натягнутими на носи червоними хустками. Вони гасали Майданом у пошуках провокацiйних пригод, спроб прорвати мiлiцейськi ряди. I це iм не раз вдавалося. Тодi в повiтря летiли банки з олiйною фарбою, пакети з кефiром, курячi яйця й помiдори, вiд яких постраждав i кореспондент "Вiстей". На тротуарi бiля Головпоштамту озвiрiлий натовп накинувся на Леопольда Ященка i кiлькох жiнок з його хору "Гомiн", чиею зброею була сопiлка та украiнська народна пiсня.
З кузова вантажiвки майже безперервно сипала прокльони на адресу "клятих нацiоналiстiв" i Президента Ющенка головна прогресистка Вiтренко, яка з насолодою прослухала вiрш, де ii названо "мамою Украiни". За 40 метрiв од цього лобного мiсця, з "вогневоi" точки комунiстiв, ii глушили не менш гучнi тиради симоненкiвцiв.* Цей бедлам сукупно з децибелами вiд "революционних песен", дудок i сирен, був схожим на збiговисько божевiльних.

А ветерани УПА, проти яких влаштували свою оргiю промосковськi холуi, на Майдан не прийшли. Кореспондент "Вiстей" побачив i сфотографував лише двох.
* Вiтренкiвцi i симоненкiвцi - непримиреннi вороги протягом кiлькох останнiх рокiв. Кожна сила намагаеться довести, що саме вона е найпалкiшим борцем за щастя трудящих. Про Вiтренко у вереснi 1999 року в газетi "Комунiст" N 38 харкiв'янин, член Компартii Украiни з 1947 року А. Фельдман сказав: "Феномен попа Гапона, который вошел в историю как синоним провокатора, нет-нет да и повторяется в некоторых политических фигурах. Вот и сейчас, оказывается, жив курилка! Да еще в обличье дамы, приятной (в отличие от гоголевской) не во всех отношениях.
У пани Витренко и попа Гапона довольно много общего:"
Судячи з останнiх подiй, вiтренкiвцi, як вважають журналiсти, полiтики i простi люди, зробили чергову витiвку, щоб засвiтитися i попiаритися серед лiвого електорату перед весняними парламентськими виборами.